Ухвала
20 вересня 2023 року
м. Київ
справа № 520/8065/19
провадження № 61-6494св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Ступак О. В. (суддя-доповідач), Гулейкова І. Ю., Погрібного С. О.,
учасники справи:
позивач - заступник керівника Одеської місцевої прокуратури № 1 в інтересах держави в особі Національної академії наук України,
відповідач - ОСОБА_1 ,
третя особа - Державне підприємство «Пансіонат Борей» Національної академії наук України,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадженнякасаційну скаргу ОСОБА_1 , подану представницею адвокаткою Скрицькою Надією Анатоліїною, на рішення Київського районного суду м. Одеси від 07 жовтня 2020 року у складі судді Коваленко О. Б. та постанову Одеського апеляційного суду від 30 березня 2023 року у складі колегії суддів: Князюка О. В., Заїкіна А. П., Погорєлової С. О.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст вимог позову та судових рішень судів попередніх інстанцій
У квітні 2019 року заступник керівника Одеської місцевої прокуратури № 1 в інтересах держави в особі Національної академії наук України (далі - НАН України) звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , третя особа - Державне підприємство «Пансіонат «Борей» НАН України (далі - ДП «Пансіонат Борей» НАН України) про витребування майна.
Позов мотивовано тим, що прокуратурою встановлено факт незаконного вибуття нерухомого майна, а саме: пансіонату « ІНФОРМАЦІЯ_1 », загальною площею 659,9 кв. м, розташованого на АДРЕСА_1 , із державної власності НАН України, що є підставою для застосування представницьких повноважень в порядку статті 23 Закону України «Про прокуратуру».
Постановою Кабінету Міністрів України від 19 лютого 1999 року № 226 «Про перелік об'єктів державної власності, що входять до майнового комплексу Національної академії наук» затверджено перелік об'єктів державної власності, що входять до майнового комплексу НАН України, згідно з яким пансіонат « ІНФОРМАЦІЯ_1 » є об'єктом державної власності.
Державним реєстратором Одеської філії державного підприємства «Державний інститут судових економіко-правових та технічних експертних досліджень» Кравець О. В. з порушенням вимог закону зареєстровано право власності на громадський будинок, об'єкт житлової нерухомості, загальною площею 658,4 кв. м, розташованого на АДРЕСА_1 , за ОСОБА_2 .
Згідно з відповіддю Київської районної адміністрації Одеської міської ради від 16 листопада 2018 № 2263/01-11 об'єкт за адресою: АДРЕСА_1 , відсутній (адреси не виявлено).
Листом Департаменту державної архітектурно-будівельно інспекції в Одеській області повідомлено, що свідоцтво «Про відповідність збудованого об'єкта проектній документації, вимогам державних стандартів, будівельних норм і правил» від 14 січня 2010 року № 15001684 ОСОБА_2 не видавалося.
Під час досудового розслідування кримінального провадження № 4201816010000075, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 25 жовтня 2018 року за частиною четвертою статті 190 Кримінального кодексу України (далі - КК України) за фактом вчинення шахрайських дій щодо громадського будинку, розташованого на АДРЕСА_1 , допитано ОСОБА_3 , який повідомив, що підпис у свідоцтві «Про відповідність збудованого об'єкта проектній документації, вимогам державних стандартів, будівельних норм і правил» від 14 січня 2010 року № 15001684 не його, про видачу свідоцтва йому нічого не відомо.
Також, під час досудового розслідування кримінального провадження № 4201816010000075 за участі головного спеціаліста інспекційного відділу № 1 Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради Заїченко С. А. проведено огляд місця події, яким встановлено, що двоповерхова будівля із підвалом, загальною площею 659,9 кв. м, відображена в технічному паспорті «Пансіонату «Борей» під літ. «А» та двоповерхова будівля (громадський будинок) під літ. «А» площею 658,4 кв. м, відображена в технічному паспорті на громадський будинок АДРЕСА_1 , виданому ОСОБА_2 є ідентичними будівлями. Інших будівель, зазначених у технічному паспорті на громадський будинок АДРЕСА_1 , суміжних з відповідною адресою не встановлено.
Згідно з листом фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 від 12 листопада 2018 року № 79-18 технічний паспорт на громадський будинок на АДРЕСА_1 ні ним, ні його підлеглими працівниками чи іншими особами, які з ним співпрацювали не розроблявся та не посвідчувався, а печатка на технічному паспорті не відповідає оригіналу.
У подальшому ОСОБА_2 продав по 1/2 частині громадського будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 658,4 кв. м, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 за договорами купівлі-продажу від 08 листопада 2017 року, які посвідчені приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Сімоновою О. Ю. та зареєстровані в реєстрі за № 2935 та № 2933.
ОСОБА_6 на підставі договору дарування від 23 листопада 2018 року № 1913, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Клименко С. Ю., подарував нежитлове приміщення, загальною площею 334,9 кв. м, на АДРЕСА_1 , приміщення № 2 ОСОБА_1
ОСОБА_5 на підставі договору дарування від 23 листопада 2018 року № 1910, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Клименко С. Ю., подарувала нежитлове приміщення, загальною площею 323,5 кв. м, розташоване на АДРЕСА_1 , приміщення № 1 ОСОБА_1 .
Із урахуванням наведених обставин, позивач просив суд витребувати від ОСОБА_1 до державної власності, а саме: НАН України, нерухоме майно - приміщення № 2, розташоване на АДРЕСА_1 , загальною площею 334,9 кв. м, нежитлове приміщення № 1, розташоване на АДРЕСА_1 , загальною площею 323,5 кв. м.
Рішенням Київського районного суду м. Одеси від 07 жовтня 2020 року, залишеним без змін постановою Одеського апеляційного суду від 30 березня 2023 року, позов заступника керівника Одеської місцевої прокуратури № 1 в інтересах держави в особі НАН України задоволено. Витребувано від ОСОБА_1 до державної власності, а саме: НАН України, нерухоме майно приміщення № 1, № 2 на АДРЕСА_1 .
Судові рішення судів попередніх інстанцій мотивовані тим, що позивач довів право державної власності на спірне майно, що знаходиться у володінні відповідача. Встановивши, що спірне нерухоме майно вибуло з володіння власника поза його волею, суди дійшли висновку про наявність підстав для застосування до спірних правовідносин положень частини першої статті 388 ЦК України. Заступник керівник Одеської місцевої прокуратури № 1 в інтересах держави в особі НАН України надав належні докази порушення його права, як власника або законного користувача цього майна, внаслідок набуття ОСОБА_2 та в подальшому ОСОБА_1 права власності на спірні будівлі та споруди.
Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги, позиції інших учасників справи
У травні 2023 року ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представниця адвокатка Скрицька Н. А., подала до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Київського районного суду м. Одеси від 07 жовтня 2020 року та постанову Одеського апеляційного суду від 30 березня 2023 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.
У касаційній скарзі як на підставу касаційного оскарження заявниця зазначає про те, що суди в оскаржуваних судових рішеннях не врахували висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 23 жовтня 2019 року у справі № 922/3537/17, від 26 травня 2020 року у справі № 912/2385/18, Верховного Суду від 13 червня 2018 року у справі № 687/379/17-ц, від 30 січня 2019 року у справі № 523/11793/16-ц, від 20 березня 2019 року у справі № 456/4668/15-ц, від 04 вересня 2019 року у справі № 372/1688/17 та у справі № 448/764/17.
У липні 2023 року НАН України подала відзив на касаційну скаргу, у якому просить касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник адвокатка Скрицька Н. А., залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін. Відзив мотивовано тим, що з метою поновлення державних інтересів шляхом повернення незаконно вибутого спірного майна існувала необхідність звернення прокуратури в інтересах держави в особі НАН України до суду.
У липні 2023 року Київська окружна прокуратура міста Одеси подала відзив на касаційну скаргу, у якому просить касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник адвокатка Скрицька Н. А., залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін. Відзив мотивовано тим, що у прокурор у позовній заяві належним чином обґрунтував підстав для здійснення представництва інтересів держави в суді, а саме: нездійснення НАН України упродовж тривалого часу захисту інтересів держави у спірних правовідносинах.
Рух справи у суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 30 червня 2023 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник адвокатка Скрицька Н. А., у цій справі та витребувано її матеріали.
У липні 2023 року справа № 520/8065/19 надійшла до Верховного Суду.
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Згідно з частиною п'ятою статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції призначає справу до судового розгляду за відсутності підстав, встановлених частинами третьою, четвертою цієї статті. Справа призначається до судового розгляду, якщо хоча б один суддя із складу суду дійшов такого висновку. Про призначення справи до судового розгляду постановляється ухвала, яка підписується всім складом суду.
Виходячи з викладеного, зважаючи на те, що під час проведення попереднього розгляду справи не встановлено обставин, передбачених частинами третьою, четвертою статті 401 ЦПК України, суд вважає за необхідне призначити справу до судового розгляду.
Відповідно до частини першої статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції
в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Керуючись статтями 401, 402 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
УХВАЛИВ:
Справу за позовом заступника керівника Одеської місцевої прокуратури № 1 в інтересах держави в особі Національної академії наук України до ОСОБА_1 , третя особа - Державне підприємство «Пансіонат «Борей» Національної академії наук України, про витребування майна, за касаційною скаргою ОСОБА_1 , подану представницею адвокаткою Скрицькою Надією Анатоліїною на рішення Київського районного суду м. Одеси від 07 жовтня 2020 року та постанову Одеського апеляційного суду від 30 березня 2023 року призначити до судового розгляду на 27 вересня 2023 року колегією у складі п'яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: О. В. Ступак
І. Ю. Гулейков
С. О. Погрібний