Ухвала
20 вересня 2023 року
м. Київ
справа № 509/1161/18
провадження № 61-6332св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Ступак О. В. (суддя-доповідач), Гулейкова І. Ю., Погрібного С. О.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 , правонаступником якого є ОСОБА_2 ,
відповідачі: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
треті особи: приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Ланський Анатолій Вікторович, державний нотаріус Приморської державної нотаріальної контори м. Одеси Одеський міський нотаріальний округ Вахненко Юлія Олександрівна,
розглянувши питання про зупинення касаційного провадження у справі за позовом ОСОБА_1 , правонаступником якого є ОСОБА_2 , до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , третя особа - приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Ланський Анатолій Вікторович, про визнання недійсним договору дарування земельної ділянки та її витребування, за зустрічним позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2 , треті особи: державний нотаріус Приморської державної нотаріальної контори м. Одеси, Одеський міський нотаріальний округ Вахненко Юлія Олександрівна, ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , про визнання об'єкта самочинним будівництвом, усунення перешкод у користуванні земельної ділянкою шляхом знесення самочинної забудови та скасування державної реєстрації, за касаційною скаргою ОСОБА_4 , подану представницею - адвокаткою Семененко Наталією Сергіївною, на рішення Овідіопольського районного суду Одеської області від 15 грудня 2022 року у складі судді Кириченко П. Л. та постанову Одеського апеляційного суду від 05 квітня 2023 рокуу складі колегії суддів: Орловської Н. В., Приходько Л. А., Пузанової Л. В.,
ВСТАНОВИВ:
У лютому 2018 рокуОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , третя особа - приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Ланський А. В., про визнання недійсним договору дарування земельної ділянки та її витребування.
Позовні вимоги обґрунтовував тим, що йому на праві власності належала земельна ділянка № НОМЕР_1 , площею 0,065 га, яка розташована на території садівничого товариства «Аист» Сухолиманської сільської ради Овідіопольського району Одеської області, згідно з державним актом на право приватної власності ІІІ-ОД № 017085, зареєстрований в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю № 213-17, який видано на підставі рішення Сухолиманської сільської ради народних депутатів від 11 вересня 1997 року № 214 «Про передачу в приватну власність земельної ділянки садівничому товариству «Аист».
Розпорядженням Овідіопольської районної адміністрації Одеської області
від 16 липня 2008 року № 976 безоплатно передана в приватну власність згідно
з додатком до розпорядження: земельна ділянка площею 0,076 га, місцезнаходження: Сухолиманська сільська рада, СК «Аист», ділянка № НОМЕР_1 .
На вказаній земельній ділянці ним зведений садовий будинок, загальною площею 69,0 кв. м, право власності на який визнано за позивачем рішенням Овідіопольського районного суду Одеської області від 16 червня 2005 року та зареєстровано Овідіопольським районним бюро технічної інвентаризації в реєстрі прав власності на нерухоме майно 16 березня 2006 року № 1415485, номер запису: 119 в книзі: 1.
14 листопада 2009 року між позивачем та ОСОБА_3 , ОСОБА_5 досягнута домовленість, викладена письмово, про укладання договору довічного утримання, проте 17 листопада 2009 року укладений договір дарування земельної ділянки, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Ланським А. В.
Оскільки при нотаріальному посвідченні договору позивач вважав, що він підписує договір довічного утримання, а не договір дарування, тому просив визнати такий договір недійсним.
Ухвалою Овідіопольського районного суду Одеської області від 29 травня
2019 року до участі у справі залучено ОСОБА_2 , як правонаступника позивача ОСОБА_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
21 вересня 2020 року ОСОБА_4 звернулась до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_2 , треті особи: державний нотаріус Приморської державної нотаріальної контори у м. Одеса, Одеський міський нотаріальний округ
Вахненко Ю. О., ОСОБА_3 , ОСОБА_5 про визнання садівничого будинку
АДРЕСА_1 самочинно збудованим. Просила скасувати реєстрацію права власності за ОСОБА_2 на самочинний об'єкт та усунути перешкоди у користуванні земельною ділянкою шляхом зобов'язання ОСОБА_2 за власні кошти знести самочинно зведений садовий будинок.
В обґрунтування зустрічної позовної заяви ОСОБА_4 зазначає, що є власницею земельної ділянки, загальною площею 0,076 га, кадастровий номер 5123784200:02:002:0342 на підставі договору дарування земельної ділянки
від 10 грудня 2012 року, посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Пачевою І. І., зареєстрованого в реєстрі за № 3443, за адресою: садівничий кооператив «Аист», с/рада Сухолиманська, Овідіопольський район, Одеська область.
На вказаній земельній ділянці розміщений садовий будинок АДРЕСА_1 , власником якого є ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом
від 09 січня 2020 року після смерті ОСОБА_1 , право власності на вказане майно, як самовільно зведене, визнано за спадкодавцем рішенням Овідіопольського районного суду Одеської області від 14 червня 2005 року.
Факт самочинного будівництва підтверджується також технічним звітом
від 20 травня 2020 року № 002450 про невідповідність нормам ДБН та СНіП побудованого будинку АДРЕСА_1 , загальною площею 96 кв. м, у складі домоволодіння розташованого в СК «Аист».
Рішенням Овідіопольського районного суду Одеської області від 15 грудня
2022 року у задоволенні позову ОСОБА_2 та зустрічного позову ОСОБА_4 відмовлено.
Постановою Одеського апеляційного суду від 05 квітня 2023 року апеляційні скарги ОСОБА_2 та його представника - адвоката Гайса А. М. задоволено.
Рішення Овідіопольського районного суду Одеської області від 15 грудня 2022 року у частині відмови у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 , правонаступником якого є ОСОБА_2 , скасовано і постановлено нове.
Визнано недійсним договір дарування земельної ділянки № НОМЕР_1 , кадастровий номер 5123784200:02:002:0342, площею 0,076 га, розміщеної на території садівничого товариства «Аист» Сухолиманської сільської ради Овідіопольського району Одеської області, укладений 17 листопада 2009 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_6 і ОСОБА_5 .
Витребувано у ОСОБА_4 земельну ділянку № НОМЕР_1 , кадастровий номер 5123784200:02:002:0342, площею 0,076 га, розміщену на території садівничого товариства «Аист» Сухолиманської сільської ради Овідіопольського району Одеської області на користь ОСОБА_2 .
Апеляційну скаргу ОСОБА_4 , подану її представницею - адвокаткою
Семененко Н. С., залишено без задоволення. У решті рішення Овідіопольського районного суду Одеської області від 15 грудня 2022 року залишено без змін.
28 квітня 2023 року ОСОБА_4 через свою представницю - адвокатку
Семененко Н. С. звернулася до Верховного Суду із касаційною скаргою на рішення Овідіопольського районного суду Одеської області від 15 грудня 2022 року та постанову Одеського апеляційного суду від 05 квітня 2023 року, в якій посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просила скасувати постанову апеляційного суду, рішення першої інстанції в частині відмови у задоволенні зустрічного позову та ухвалити в цій частині нове рішення про задоволення зустрічного позову.
Ухвалою Верховного Суду від 12 червня 2023 року відкрито касаційне провадження у справі, витребувано матеріали цивільної справи № 509/1161/18 із Овідіопольського районного суду Одеської області; надано учасникам справи строк на подання відзиву на касаційну скаргу.
У серпні 2023 року до Верховного Суду надійшла заява ОСОБА_7 про зупинення провадження до вступу правонаступника, яка обґрунтована тим, що
ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 помер. На підтвердження факту його смерті заявниця надала суду копію свідоцтва про смерть, видане Овідіопольським відділом державної реєстрації актів цивільного стану в Одеському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса)
21 липня 2023 року серії НОМЕР_2 .
Згідно зі статтею 55 ЦПК України у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі
у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу. Усі дії, вчинені в цивільному процесі до вступу правонаступника, обов'язкові для нього так само, як вони були обов'язкові для особи, яку він замінив.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 251 ЦПК України суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, яка була стороною у справі, якщо спірні правовідносини допускають правонаступництво.
Провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених, зокрема, пунктами 1, 3 частини першої статті 251 цього Кодексу, - до залучення до участі у справі правонаступника чи законного представника (пункт 1 частини першої статті 253 ЦПК України).
У статті 1216 ЦК України вказано, що спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (стаття 1217 ЦК України).
Відповідно до статті 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
У статті 1219 ЦК України зазначено, що не входять до складу спадщини права та обов'язки, що нерозривно пов'язані з особою спадкодавця, зокрема: 1) особисті немайнові права; 2) право на участь у товариствах та право членства
в об'єднаннях громадян, якщо інше не встановлено законом або їх установчими документами; 3) право на відшкодування шкоди, завданої каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; 4) права на аліменти, пенсію, допомогу або інші виплати, встановлені законом; 5) права та обов'язки особи як кредитора або боржника, передбачені статтею 608 цього Кодексу.
Згідно з частинами першою та другою статті 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина третя статті 46 цього Кодексу).
Відповідно до статті 1222 ЦК України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини. Спадкоємцями за заповітом можуть бути юридичні особи та інші учасники цивільних відносин (стаття 2 цього Кодексу).
Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини (частина третя
статті 1223 ЦК України).
У частинах першій, третій - п'ятій статті 1268 ЦК України передбачено, що спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Малолітня, неповнолітня, недієздатна особа, а також особа, цивільна дієздатність якої обмежена, вважаються такими, що прийняли спадщину, крім випадків, встановлених частинами другою - четвертою статті 1273 цього Кодексу. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.
Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини (стаття 1269
ЦК України).
Згідно зі статтею 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини. Якщо виникнення
у особи права на спадкування залежить від неприйняття спадщини або відмови від її прийняття іншими спадкоємцями, строк для прийняття нею спадщини встановлюється у три місяці з моменту неприйняття іншими спадкоємцями спадщини або відмови від її прийняття. Якщо строк, що залишився, менший як три місяці, він продовжується до трьох місяців.
Оскільки правовідносини, з яких виник спір, допускають правонаступництво, то заява ОСОБА_7 про зупинення провадження у справі до вступу правонаступника підлягає задоволенню, а провадження у справі - зупиненню до вирішення питання про залучення до участі у справі правонаступників ОСОБА_2 .
Керуючись статтями 55, 251, 253 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
УХВАЛИВ:
Заяву ОСОБА_7 про зупинення провадження у справі № 509/1161/18 задовольнити.
Провадження у справі за позовом ОСОБА_1 , правонаступником якого є ОСОБА_2 , до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , третя особа - приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Ланський Анатолій Вікторович, про визнання недійсним договору дарування земельної ділянки та її витребування, за зустрічним позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2 , треті особи: державний нотаріус Приморської державної нотаріальної контори м. Одеси, Одеський міський нотаріальний округ Вахненко Юлія Олександрівна, ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , про визнання об'єкта самочинним будівництвом, усунення перешкод
у користуванні земельної ділянкою шляхом знесення самочинної забудови та скасування державної реєстрації, за касаційною скаргою ОСОБА_4 , подану представницею - адвокаткою Семененко Наталією Сергіївною, на рішення Овідіопольського районного суду Одеської області від 15 грудня 2022 року та постанову Одеського апеляційного суду від 05 квітня 2023 року зупинити до вирішення питання про залучення до участі у справі правонаступників ОСОБА_2 .
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: О. В. Ступак І. Ю. Гулейков С. О. Погрібний