Ухвала
Іменем України
15 вересня 2023 року
м. Київ
справа № 394/482/22
провадження № 61-12784ск23
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Червинської М. Є. (суддя-доповідач), Зайцева А. Ю.,
Коротуна В. М.,
розглянувши касаційну скаргу Приватного підприємства «Бенчиків Млин» на постанову Кропивницького апеляційного суду від 01 серпня 2023 року в справі за позовом Першого заступника керівника Кіровоградської обласної прокуратури, в інтересах держави в особі Кіровоградської обласної військової адміністрації до Підвисоцької сільської ради, ОСОБА_1 , Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області, Приватного підприємства «Бенчиків Млин» про повернення земельної ділянки,
ВСТАНОВИВ:
У вересні 2022 року Перший заступник керівника Кіровоградської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Кіровоградської обласної військової адміністрації звернувся з вказаним позовом про повернення земельної ділянки.
Ухвалою Новоархангельського районного суду Кіровоградської області від 12 червня 2023 року позов Першого заступника керівника Кіровоградської обласної прокуратури залишено без розгляду.
Вказане судове рішення мотивовано відсутністю підстав для представництва прокурором інтересів в цій справі, оскільки Кіровоградська обласна військова адміністрація мала можливість самостійно звернутися до суду за захистом своїх прав, але такого бажання не виявила.
Не погодившись із вказаним судовим рішенням, Перший заступник керівника Кіровоградської обласної прокуратури оскаржив його в апеляційному порядку.
Постановою Кропивницького апеляційного суду від 01 серпня 2023 рокуапеляційну скаргу Першого заступника керівника Кіровоградської обласної прокуратури задоволено.
Ухвалу Новоархангельського районного суду Кіровоградської області від 12 червня 2023 року скасовано, а справу направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Суду апеляційної інстанції виходив з того, що прокурором дотримано порядок та обґрунтовано наявність визначених законодавством підстав для здійснення представництва інтересів держави в суді.
25 серпня 2023 року ПП «Бенчиків Млин» звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить постанову Кропивницького апеляційного суду від 01 серпня 2023 року скасувати, а ухвалу Новоархангельського районного суду Кіровоградської області від 12 червня 2023 року залишити без змін.
Касаційна скарга мотивована тим, що Кіровоградська обласна військова адміністрація є компетентним органом, який уповноважений здійснювати повноваження в сфері суспільних відносин, в яких прокурор вбачає порушення інтересів Держави, а прокурором не доведено бездіяльність такого органу і відповідно повноваження для захисту інтересів Держави в особі компетентного органу. Вказує, що Кіровоградська обласна військова адміністрація не має відношення до спірної земельної ділянки і прокурор мав звертатися в інтересах ГУ Держгеокадастру.
У касаційній скарзі заявник також посилається на постанови Верховного Суду від 27 травня 2020 року в справі № 819/478/17, від 28 квітня 2021 року в справі № 922/3219/20, від 25 квітня 2018 року в справі № 806/1000/17, від 20 вересня 2018 року в справі № 924/1237/17, від 23 жовтня 2018 року в справі № 906/240/18, від 01 листопада 2018 року в справі № 910/18770/17, від 05 листопада 2018 року в справі № 910/4345/18 та постанову Великої Палати Верховного Суду від 26 травня 2020 року.
Відповідно до частини першої статті 394 ЦПК України одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження).
Відповідно до частини четвертої статті 394 ЦПК Україниу разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
Вивчивши касаційну скаргу, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку про відмову
у відкритті касаційного провадження, оскільки касаційна скарга є необґрунтованою з таких підстав.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що розпорядником спірної земельної ділянки якої є Кіровоградська обласна військова адміністрація.
Кіровоградською обласною прокуратурою листом від 20 січня 2022 року №12-13ВИХ-22 було повідомлено Кіровоградську обласну державну адміністрацію про порушення інтересів держави та запропоновано проінформувати про вжиті заходи або наміри реалізувати відповідні повноваження у майбутньому.
Листом від 26 січня 2022 року №01-29/31/0.3 Кіровоградська обласна державна адміністрація порушила клопотання про здійснення представництва інтересів держави в суді та надала копії необхідних документів.
У вересні 2022 року Перший заступник керівника Кіровоградської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Кіровоградської обласної військової адміністрації звернувся з даним позовом.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про прокуратуру» прокуратура України становить єдину систему, яка в порядку, передбаченому цим Законом, здійснює встановлені Конституцією України функції з метою захисту, зокрема, загальних інтересів суспільства та держави.
Пунктом 2 частини першої статті 2 Закону України «Про прокуратуру» визначено, що на прокуратуру покладається функція представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених цим Законом та главою 12 розділу III ЦПК України.
Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті (частина третьої статті 23 Закону України «Про прокуратуру»).
Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов'язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб'єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу (частина четвертої статті 23 Закону України «Про прокуратуру»).
У частині четвертій статті 56 ЦПК України визначено, що прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.
Системне тлумачення частин четвертої, п'ятої статті 56 ЦПК України та статті 23 Закону України «Про прокуратуру» дозволяє дійти висновку, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати такий захист у спірних правовідносинах; 2) якщо немає органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб'єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах.
Прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу.
Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.
Звертаючись до відповідного компетентного органу в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.
Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об'єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо.
Прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності.
Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідний компетентний орган, який усупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно.
Вказаний висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 травня 2020 року у справі № 912/2385/18 (провадження № 12-194гс19), який також враховано судом апеляційної інстанції
Виходячи зі змісту наведених норм права, підставою для представництва прокурором інтересів держави в суді є належне обґрунтування, підтверджене достатніми доказами, зокрема, але не виключно, вжиття прокурором всіх передбачених чинним законодавством заходів, які передують зверненню прокурора до суду для здійснення представництва інтересів держави, повідомленням прокурора на адресу відповідного органу про звернення до суду від його імені, відповідними запитами, а також копіями документів, отриманих від органу, що свідчать про наявність підстав для такого представництва.
Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції надав належну оцінку тій обставині, що звернення до відповідного компетентного органу мало місце до подачі позову, як того вимагає закон, і дійшов правильного висновку про помилковість застосування судом першої інстанції пункту 2 частини першої статті 257 ЦПК України.
Доводи касаційної скарги зводяться до незгоди з судовим рішенням, тлумачення закону на свою користь і відповідно висновків суду не спростовують.При цьому висновки суду апеляційної інстанції не суперечать правовим позиціям Верховного Суду, викладених у постановах, що зазначені заявником у касаційній скарзі.
Оскільки, правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення, тому колегія суддів вважає, що касаційна скарга є необґрунтованою та у відкритті касаційного провадження слід відмовити.
Керуючись частиною четвертою статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду
УХВАЛИВ:
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Приватного підприємства «Бенчиків Млин» на постанову Кропивницького апеляційного суду від 01 серпня 2023 року в справі за позовом Першого заступника керівника Кіровоградської обласної прокуратури, в інтересах держави в особі Кіровоградської обласної військової адміністрації до Підвисоцької сільської ради, ОСОБА_1 , Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області, Приватного підприємства «Бенчиків Млин» про повернення земельної ділянки.
Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Судді:М. Є. Червинська
А. Ю. Зайцев В. М. Коротун