Справа № 736/1826/22 Головуючий у І інстанції ОСОБА_1
Провадження № 11-кп/4823/622/23
Категорія - ч.1 ст.286 КК України Доповідач ОСОБА_2
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 вересня 2023 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Чернігівського апеляційного суду в складі:
Головуючого-суддіОСОБА_2
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
секретаря судового засідання - ОСОБА_5
з участю: прокурора - ОСОБА_6
представника потерпілої - ОСОБА_7
обвинуваченого - ОСОБА_8
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження №12022270290000270 за апеляційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_8 на вирок Корюківського районного суду Чернігівської області від 26 травня 2023 року,
ВСТАНОВИЛА:
Цим вироком:
ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, уродженець смт. Холми, Корюківського району, Чернігівської області, житель АДРЕСА_1 , розлучений, освіта професійно-технічна, працює слюсарем-сантехніком у КП «Корюківська ЖЕК», раніше не судимий,
засуджений за ч.1 ст.286 КК України до покарання у виді арешту на строк 2 (два) місяці, з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 2 (два) роки.
Строк відбування покарання ОСОБА_8 ухвалено рахувати з часу його фактичного затримання на виконання вироку суду.
Запобіжний захід щодо ОСОБА_8 не застосовувався.
Стягнуто з ОСОБА_8 на користь потерпілої ОСОБА_10 - 20391 грн 59 коп матеріальної шкоди, 40000 грн моральної шкоди та 10000 грн витрат на правову допомогу.
Стягнуто з ОСОБА_8 на користь держави 6040,96 грн процесуальних витрат. Питання про речові докази вирішено відповідно до ст. 100 КПК України.
Вироком місцевого суду встановлено, що 21.07.2022 року близько 12:50 год, ОСОБА_8 , керуючи технічно несправним мотоциклом «Дніпро-11» з боковим причепом, р.н. НОМЕР_1 , згідно з висновком експерта №СЕ-19/125-22/5710-ІТ від 29.11.2022, робоча гальмівна система якого знаходилась у відмовному стані, рухаючись головною дорогою по вул. Червонохутірській в місті Корюківка, Чернігівської області в напрямку до провулка Індустріального, на перехресті нерівнозначних доріг вул. Червонохутірська - пров. Індустріальний, перед виїздом не перевірив та не забезпечив технічно-справний стан транспортного засобу, при зміні руху не переконався, що це не створить перешкоду для безпеки іншим учасникам руху, не вжив заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу та здійснив виїзд на зустрічну смугу руху, де здійснив зіткнення з велосипедисткою ОСОБА_10 , яка, не надавши дорогу транспортному засобу під керуванням ОСОБА_8 , що рухався головною дорогою, здійснювала проїзд перехрестя, рухаючись другорядною дорогою з пров. Індустріального в напрямку вул. Червонохутірської у м. Корюківка.
У результаті вказаної дорожньо-транспортної пригоди велосипедистка ОСОБА_10 отримала тілесні ушкодження середнього ступеню тяжкості за ознакою тривалого розладу здоров'я терміном понад 21 день.
У даній дорожній обстановці водій ОСОБА_8 порушив вимоги п.2.3 «а», п.10.1, п.10.5, п.11.3, п.12.3 та п.31.4.1 Правил дорожнього руху, що є причиною і умовою виникнення та настання даної дорожньо-транспортної пригоди та знаходяться в прямому причинному зв'язку з наслідками, які наступили у результаті ДТП.
Не погодившись із рішенням суду, обвинувачений ОСОБА_8 подав апеляційну скаргу з доповненнями, в якій просив скасувати вирок суду першої інстанції та закрити кримінальне провадження, у зв'язку з відсутністю в його діях складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України. В обґрунтування апеляційної скарги послався на недоведеність належними та допустимими доказами його вини у вчиненні кримінального правопорушення. Зазначив, що виникненню дорожньо-транспортної пригоди слугувало порушення потерпілою правил дорожнього руху, яка рухаючись по другорядній дорозі та виїжджаючи на головну, не надала йому перевагу у русі. Зазначив, що намагався всіма способами уникнути зіткнення, але потерпіла в'їхала в його транспортний засіб. Послався на безпідставну відмову суду в задоволенні його клопотання про допит свідка ОСОБА_11 , який був безпосереднім свідком ДТП. Також вказав на відсутність в його діях вини, оскільки ОСОБА_8 , керуючи транспортним засобом, розраховував на те, що велосипедист буде дотримуватись правил дорожнього руху. Зазначив, що під час огляду місця події були зафіксовані сліди гальмування, проте у подальшому, у висновках експертиз та протоколі слідчого експерименту сліди гальмування зникли, а йому у провину ставиться те, що гальмівна система мотоцикла перебувала у «відмовному» стані.
Заслухавши доповідь судді; обвинуваченого ОСОБА_8 , який підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити; думку прокурора та представника потерпілої, котрі просили залишити без змін вирок місцевого суду; дослідивши матеріали кримінального провадження та доводи скарги, колегія суддів приходить до наступного висновку.
Відповідно до положень ч.1 ст.404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Обвинувачений ОСОБА_8 у судовому засіданні апеляційного суду свою вину у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України, не визнав. Наполягав на тому, що він не порушував правил дорожнього руху, а порушила правила потерпіла ОСОБА_10 , яка виїхала на велосипеді з другорядної дороги на головну і врізалась в мотоцикл під його керуванням.
Незважаючи на невизнання вини обвинуваченим у вчиненні кримінального правопорушення, його вина знайшла своє підтвердження в судовому засіданні, вона відображена низкою доказів, яким суд дав належну оцінку.
Допитані в суді першої інстанції свідки ОСОБА_12 та ОСОБА_13 показали, що були запрошені в якості понятих при проведенні слідчого експерименту з участю ОСОБА_8 . При проведенні слідчого експерименту ОСОБА_8 розповідав і показував як сталася ДТП. При проведенні слідчого експерименту слідчим Корюківського районного відділу поліції складалась схема та проводилось фотографування. Будь-яких зауважень та заперечень від ОСОБА_8 не надходило.
Свідок ОСОБА_14 у місцевому суді показав, що він був запрошений в якості понятого для огляду місця події скоєної ДТП. Був присутній і другий понятий, якого він не знає. На місці пригоди був обвинувачений ОСОБА_8 , а потерпілої вже не було. Працівниками поліції проводились заміри розташувань мотоцикла і велосипеда, записи замірів, схема ДТП та фотографування. Будь-яких заяв та зауважень при огляді від ОСОБА_8 не було. Після огляду місця ДТП усі учасники розписались в документах проведеного огляду.
В судовому засіданні місцевого суду свідок ОСОБА_15 показав, що він був запрошений в якості понятого для огляду місця події скоєної ДТП. На місці огляду були поліцейські, які щось заміряли, також ОСОБА_8 . Він потім розписався в документах, які йому надали. Жодних заперечень при цьому не було.
Допитана в суді першої інстанції ОСОБА_16 показала, що вона, як слідча в даному кримінальному провадженні в складі СОГ проводила огляд місця події скоєної ДТП. Для огляду були запрошені два поняті, яким роз'яснили їх права та обов'язки, за що вони розписались, також за їх участю робились заміри, схема ДТП, про що в кінці огляду місця події протокол був зачитаний вголос і були поставлені підписи учасників. Будь-який зауважень не надходило.
Окрім показань свідків, вина обвинуваченого ОСОБА_8 підтверджується наступними дослідженими місцевим судом та перевіреними судом апеляційної інстанції доказами:
- протоколом огляду місця ДТП зі схемою та ілюстративною таблицею до нього, згідно з якими на перехресті вул. Червонохутірська та пров. Індустріального в місті Корюківка, Чернігівської області були зафіксовані обставини дорожньо-транспортної пригоди, при огляді був присутній ОСОБА_8 ; будь-яких зауважень не надходило (а.к.п.59-65);
- висновком експертизи №33 від 14.09.2022, згідно з яким, ОСОБА_10 отримала тілесні ушкодження у вигляді закритого фрагментарного перелому правої ключиці зі зміщенням та забійно-скальпованої рани тім'яної ділянки голови справа, які відносяться до категорії середнього ступеню тяжкості за ознакою тривалого розладу здоров'я терміном понад 21 день (а.к.п.83-85);
- відеозаписом з камери зовнішнього спостереження, на якому мається запис безпосереднього виникнення дорожньо-транспортної пригоди (а.к.п.86-87);
- протоколом проведення слідчого експерименту від 28.09.2022 року за участю ОСОБА_8 , схемою та ілюстративною таблицею до нього, згідно з якими ОСОБА_8 показував і розповідав як сталось ДТП (а.к.п.88-95);
- висновком експерта № СЕ-19/125-22/6353-ІТ від 22.10.2022 судової інженерно-транспортної експертизи за експертною спеціальністю 10.4 «Транспортно-трасологічні дослідження», згідно якої досліджувався первинний контакт (зіткнення) мотоцикла обвинуваченого з велосипедом потерпілої (а.к.п.98-106);
- висновком експерта №СЕ-19/125-22/5710-ІТ від 25.10.2022 судової інженерно-транспортної експертизи за експертною спеціальністю 10.2 «Дослідження технічного стану транспортних засобів», згідно з яким робоча гальмівна система мотоцикла «Дніпро-11», яким керував ОСОБА_8 , знаходилась у відмовному стані, які існували до ДТП і які міг виявити водій до ДТП, шляхом перевірки ефективності гальмування коліс мотоцикла перед виїздом (а.к.п.109-113);
- висновком експерта № СЕ-19/125-22/8561-ІТ від 29.11.2022 судової інженерно-транспортної експертизи за експертною спеціальністю 10.1 «Дослідження обставин і механізму дорожньо-транспортних пригод», згідно з яким необхідною умовою виникнення ДТП стали невідповідні дії водійки велосипеда, а технічною причиною виникнення ДТП - невідповідні дії водія мотоцикла (а.к.п.116-121).
Отже, суд першої інстанції, дослідивши, перевіривши та проаналізувавши в судовому засіданні всі вищевказані докази в їх сукупності, як такі, що узгоджуються між собою та не викликають сумніву, правильно дійшов висновку про необхідність кваліфікації дій обвинуваченого ОСОБА_8 за ч.1 ст.286 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинили потерпілій середньої тяжкості тілесні ушкодження, з чим погоджується і колегія суддів.
Доводи апелянта про відсутність в його діях складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України, а причиною виникнення ДТП є порушення потерпілою Правил дорожнього руху не заслуговують на увагу, з огляду на таке.
Зокрема, вина ОСОБА_8 підтверджується записом з камери зовнішнього відеоспостереження, з якої слідує, що мотоцикл під час виникнення перешкоди у вигляді велосипеда, не гальмував. Також із відеозапису вбачається, що покажчик повороту ліворуч на мотоциклі не був ввімкнений, але водій мотоцикла повернув мотоцикл ліворуч та мотоколяскою здійснив наїзд на водійку велосипеда.
Крім того, згідно з висновком експертизи обставин і механізму дорожньо-транспортної пригоди СЕ-19/125-22/8561-ІТ від 29.11.2022, в умовах місця події викладених в постанові та наданих матеріалів кримінального провадження, з технічної точки зору, водій мотоцикла мав технічну можливість уникнути події виникнення даної дорожньо-транспортної пригоди шляхом фактичного застосування гальмування та не виїзду на зустрічну смугу руху, тобто шляхом виконання вимог п.10.1, п.10.5, п.11.3, п.12.3 ПДР (з урахуванням визначення терміну «небезпека для руху» п.1.10).
З технічної точки зору, в умовах місця події, дії водійки велосипеда щодо ненадання дороги водію мотоцикла, який рухався на перехресті головною дорогою, в яких вбачається невідповідність вимогам знаку пріоритету 2.1 «Дати дорогу» з табличкою 7.8 «Напрямок головної дороги», п. 16.11 (з урахуванням визначення терміну «дати дорогу» п. 1.10) ПДР, є необхідною умовою виникнення даної дорожньо-транспортної пригоди, а дії водія мотоцикла щодо виїзду на зустрічну смугу руху, в яких вбачається невідповідність технічним вимогам п.10.1, п.10.5, п.11.3, п.12.3 ПДР (в частині зміни напрямку руху), є технічною причиною виникнення події даної дорожньо-транспортної пригоди.
Отже, вищенаведене вказує на порушення ОСОБА_8 , зокрема вимог п.12.3 ПДР, оскільки він мав технічну можливість з моменту виникнення небезпеки для руху уникнути наїзду на велосипед шляхом застосування екстреного гальмування.
Однак, обвинувачений не зміг зупинити мотоцикл, хоча і здійснював його гальмування, щоб уникнути зіткнення з велосипедистом, оскільки згідно з висновком експертизи технічного стану транспортного засобу, у мотоцикла відсутня робоча гальмівна система.
Отже, через невжиття ОСОБА_8 екстреного гальмування і трапилась дорожньо-транспортна пригода за участю потерпілої та обвинуваченого.
Колегія суддів не може погодитися з доводами апеляційної скарги, що протиправність дій потерпілої-велосипедиста виключає винуватість ОСОБА_8 .
Той факт, що внаслідок порушення Правил дорожнього руху, потерпіла створила небезпеку для дорожнього руху, не викликає сумніву. Проте, незалежно від причин виникнення небезпеки для руху або перешкоди, водій зобов'язаний був виконати вимогу пункту 12.3 Правил і негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об'їзду перешкоди.
Отже, той факт, що небезпеку для руху, а саме ненадання велосипедистом, що рухався по другорядній дорозі, переваги у русі мотоциклу, який рухався по головній дорозі, створено внаслідок власної протиправної поведінки велосипедиста, не звільняє водія від виконання вимог зазначеного пункту Правил.
Відтак, позицію ОСОБА_8 щодо відсутності в його діях складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України, колегія суддів вважає як захисну, з метою уникнення відповідальності за скоєне, так як вона повністю спростовується вищенаведеними доказами, у зв'язку з чим колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги обвинуваченого.
Відповідно до ст.65 КК України суд призначає покарання, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.
Призначаючи ОСОБА_8 покарання, суд першої інстанції з достатньою повнотою врахував ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, відношення обвинуваченого до скоєного; дані про його особу, який раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, працевлаштований, на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває; відсутність обставин, що пом'якшують та обтяжують покарання; та дійшов правильного висновку про призначення йому покарання у виді арешту на певний строк з позбавленням права керувати транспортними засобами, що буде необхідним і достатнім для його виправлення і попередження вчинення нових кримінальних правопорушень, з чим погоджується і колегія суддів.
Порушень місцевим судом під час розгляду справи вимог кримінального або кримінального процесуального закону, які б давали підставу для зміни або скасування судового рішення, колегією суддів не вбачається.
За змістом п.1 ч.1 ст.118 КПК України, до процесуальних витрат належать, зокрема витрати на правову допомогу.
Порядок відшкодування витрат на правову допомогу передбачений положеннями ст.ст.118, 120, 124 КПК України.
Положеннями ч.1 ст.124 КПК України передбачено, що у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь потерпілого всі здійснені ним документально підтверджені процесуальні витрати.
За вироком місцевого суду, з обвинуваченого ОСОБА_8 стягнуто на користь потерпілої ОСОБА_10 витрати на правову допомогу в сумі 10000 грн.
Разом з тим, як слідує з наданих представником потерпілої - адвокатом ОСОБА_7 документів, ним була надана потерпілій правова допомога: підготовка заперечення на апеляційну скаргу та представництво інтересів ОСОБА_10 під час апеляційного розгляду. Відтак, розмір витрат на правову допомогу підлягає збільшенню на 6000 грн, відповідно до акту виконаних робіт від 19.09.2023 та квитанції до прибуткового касового ордера від 03.08.2023, які необхідно стягнути з обвинуваченого ОСОБА_8 на користь потерпілої.
Керуючись ст.ст. 404, 407, 419 КПК України, колегія суддів,
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_8 - залишити без задоволення, а вирок Корюківського районного суду Чернігівської області від 26 травня 2023 року щодо нього - без змін.
Збільшити розмір витрат на правову допомогу, які підлягають стягненню з ОСОБА_8 на користь потерпілої ОСОБА_10 , до 16 000 (шістнадцяти тисяч) гривень.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку протягом трьох місяців.
СУДДІ:
ОСОБА_3 ОСОБА_2 ОСОБА_4