Справа №591/6566/23 Головуючий у суді у 1 інстанції - ОСОБА_1
Номер провадження 11-кп/816/1321/23 Суддя-доповідач - ОСОБА_2
Категорія - Розбій
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 вересня 2023 року колегія суддів Сумського апеляційного суду в складі:
головуючого-судді - ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
з участю секретаря судового засідання - ОСОБА_5 ,
розглянувши, без участі сторін, належним чином повідомлених про розгляд справи, у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Суми, в порядку ч.4 ст. 422-1 КПК України, матеріали кримінального провадження за апеляційною скаргою захисника обвинуваченого ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 на ухвалу Зарічного районного суду м. Суми від 04 серпня 2023 року, якою відносно обвинуваченого ОСОБА_6 було застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою,
ВСТАНОВИЛА:
У провадженні Зарічного районного суду м. Суми перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_6 та ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.187 КК України.
Прокурор звернувся до суду з клопотанням про обрання відносно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб без визначення розміру застави, яке обґрунтовував тим, що існують ризики, передбачені п.1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України, а більш м'які запобіжні заходи не здатні забезпечити його належної процесуальної поведінки.
Ухвалою Зарічного районного суду м. Суми від 04 серпня 2023 року, обвинуваченому ОСОБА_6 був обраний запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк до 01 жовтня 2023 року включно.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, захисник обвинуваченого ОСОБА_6 - адвокат ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу, в якій просив дослідити матеріали кримінального провадження, скасувати ухвалу Зарічного районного суду м. Суми від 04 серпня 2023 року та обрати відносно ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту з носінням електронного засобу контролю.
Свої вимоги захисник обґрунтовував тим, що прокурором не обґрунтовано наявність ризиків, передбачених п.1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України.
Вказував, що ОСОБА_6 не має наміру впливати на потерпілого та свідків, переховуватися від суду, а доводи прокурора про те, що ОСОБА_6 може вчинити інше кримінальне правопорушення носить загальний характер та ґрунтується виключно на припущеннях.
Зазначав, що ОСОБА_6 має батька, матір, цивільну дружину, яка на даний час вагітна.
На думку апелянта, судом залишено поза увагою об'єктивні обставини справи, а саме те, що ОСОБА_6 та потерпілий були знайомі, конфлікт стався на ґрунті боргових зобов'язань, який в подальшому переріс в обопільну бійку, після чого ОСОБА_6 заволодів телефоном потерпілого в рахунок відшкодування боргу.
Про призначення даного кримінального провадження до апеляційного розгляду обвинувачений ОСОБА_6 , його захисник - адвокат ОСОБА_7 та прокурор повідомлені належним чином, що підтверджується наявними у матеріалах провадження доказами. Прокурор та захисник подали заяви про розгляд апеляційної скарги без їх участі.
Враховуючи зазначені обставини, а також те, що, в порядку ч.4 ст.422-1 КПК України, ніхто із учасників не заявив клопотання про розгляд провадження за їх участі, колегія суддів вважає за можливе розглядати справу за відсутності сторін.
Тому, вислухавши доповідь судді та вивчивши матеріали кримінального провадження, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Відповідно до ст.404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Відповідно до вимог ст.177 КПК України, підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, тобто: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Крім того, при вирішенні питання про обрання, продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою суд повинен врахувати обставини, передбачені ст.178 КПК України, зокрема, тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується особа та дані, які її характеризують і можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.
На переконання колегії суддів, суд першої інстанції, вирішуючи питання про застосування відносно ОСОБА_6 запобіжного заходу у виді тримання під вартою вищезазначених вимог Закону дотримався в повному обсязі.
Так, висновок суду про наявність підстав для задоволення клопотання прокурора, поданого в рамках кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_6 та ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.187 КК України та застосування обвинуваченому ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, обґрунтований наявністю ризиків, передбачених п.п.1,3,5 ч. 1 ст. 177 КПК України, існування яких було встановлено з огляду на конкретні обставини кримінального провадження.
На спростування доводів апелянта щодо відсутності доказів на підтвердження існування вказаних ризиків, колегія суддів зазначає, що ОСОБА_6 обґрунтовано обвинувачується у скоєнні особливо тяжкого корисливого злочину, з застосуванням насильства, будучи раніше неодноразово судимою особою, він не має офіційного постійного джерела доходів, як і офіційних сталих власних міцних соціальних зв'язків, що в сукупності з тяжкістю покарання, яке йому загрожує, підтверджують наявність ризиків ухилення від суду, можливості впливу на учасників провадження, про яких обізнаний та стосовно можливості продовження неправомірних дій, а також доводить неможливість застосування більш м'яких заходів.
Крім цього, судом першої інстанції при розгляді клопотання прокурора було враховано і те, що ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні дій в період воєнного стану в області, яка межує з країною агресором, що збільшує заявлені ризики.
Таким чином, суд дійшов вірного висновку про необхідність застосування відносно обвинуваченого ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, з чим погоджується і колегія суддів, оскільки підставою для цього стали вищезазначені обставини, які свідчать про наявність ризиків, які існують, при тому, що розгляд даного кримінального провадження на даний час ще не закінчився та триває.
При цьому доводи апелянта про те, що ОСОБА_6 має батька, матір, цивільну дружину, яка на даний час вагітна, не є підставою для відмови у задоволенні клопотання прокурора, крім того, вказані обставини не були враховані самим обвинуваченим та не стали йому перешкодою для вчинення кримінально караного правопорушення
Що стосується доводів апелянта про те, що судом залишено поза увагою об'єктивні обставини справи, а саме те, що ОСОБА_6 та потерпілий були знайомі, конфлікт стався на ґрунті боргових зобов'язань, який в подальшому переріс в обопільну бійку, після чого ОСОБА_6 заволодів телефоном потерпілого в рахунок відшкодування боргу, то вони жодним чином не зменшують встановлені судом ризики та не є беззаперечною обставиною для висновку щодо можливості застосувати до нього інший більш м'який запобіжний захід.
Колегія суддів звертає увагу і на те, що Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою та продовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи.
Таким чином, з врахуванням практики ЄСПЛ, а також тих обставин, що злочин, передбачений ч.4 ст.187 КК України, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_6 становить небезпеку для суспільства, колегія суддів вважає, що в даному конкретному випадку суспільний інтерес має більшу вагу над повагою до свободи особи, а тому, і з цих підстав, продовження обвинуваченому строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є виправданим.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що оскаржувана ухвала є законною та обґрунтованою, підстав для її скасування під час апеляційного розгляду не встановлено, а тому, вказане судове рішення слід залишити без зміни, а апеляційну скаргу захисника обвинуваченого - без задоволення.
Керуючись ст.ст. 404,405,407, 422 КПК України, апеляційний суд, -
ПОСТАНОВИЛА:
Ухвалу Зарічного районного суду м. Суми від 04 серпня 2023 року, якою відносно обвинуваченого ОСОБА_6 було застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 01 жовтня 2023 року включно, залишити без зміни, а апеляційну скаргу захисника обвинуваченого ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 на цю ухвалу - без задоволення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
СУДДІ:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4