ОКРЕМА ДУМКА
21 вересня 2023 року м.Суми
Справа №588/1176/23
Провадження № 22-ц/816/1136/23
Судді Сумського апеляційного суду Собини Ольги Іванівни стосовно постанови колегії суддів Сумського апеляційного суду від 21 вересня 2023 року у справі за апеляційною скаргою Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Сумигаз» на ухвалу Тростянецького районного суду Сумської області від 12 червня 2023 року за заявою Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Сумигаз» про видачу судового наказу про стягнення із ОСОБА_1 заборгованості за послуги з розподілу природного газу, -
У червні 2023 року представник АТ «Оператор газорозподільної системи «Сумигаз» Формов В.В. через підсистему «Електронний суд» звернувся до місцевого суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення із ОСОБА_1 на користь заявника заборгованості за послугу з розподілу природного газу у сумі 4437 грн.86 коп . за період з 01.01.2022 по 31.03.2023 , інфляційних збитків в сумі 4,87 грн. за січень 2022 року, 3% річних у сумі 0,31 грн. за період з 01.01.2022 по 31.01.2022 та судовий збір у сумі 268,40 грн.
Ухвалою Тростянецького районного суду Сумської області від 12 червня 2023 року було відмовлено заявнику у видачі судового наказу .
АТ «Оператор газорозподільної системи «Сумигаз» не погодився з ухвалою суду і звернувся з апеляційною скаргою і, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить скасувати оскаржувану ухвалу та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду справи.
Постановою Сумського апеляційного суду від 21 вересня 2023 року апеляційну скаргу АТ «Оператор газорозподільної системи «Сумигаз» задоволено, ухвалу Тростянецького районного суду Сумської області від 12 червня 2023 року про відмову у видачі судового наказу в даній справі скасовано, а справу направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Приймаючи таке рішення, колегія суддів виходила з того, що підстави для відмови у видачі судового наказу визначено ч.1 ст.165 ЦПК України , відповідно до якого суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заява подана з порушенням вимог статті 163 цього Кодексу , в той же час нормами даної статті на заявника не покладено обов'язку надання копії заяви про видачу судового наказу та додатків до неї для боржника, як і доказів надсилання копії заяви про видачу судового наказу з доданими до неї документами боржнику.
Не погоджуючись із рішенням колегії суддів, на підставі ч.3 ст. 35 ЦПК України вважаю за необхідне зазначити таке.
З матеріалів справи вбачається , що представник Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Сумигаз» Формов В.В. у червні 2023 року через підсистему "Електронний суд" звернувся до місцевого суду із заявою, в якій просив видати судовий наказ про стягнення із ОСОБА_1 на користь заявника заборгованості за послугу з розподілу природного газу у сумі 4437 грн.86 коп . за період з 01.01.2022 по 31.03.2023 , інфляційних збитків в сумі 4,87 грн. за січень 2022 року, 3% річних у сумі 0,31 грн. за період з 01.01.2022 по 31.01.2022 та судовий збір у сумі 268,40 грн.
За приписами частини першої статті 160 ЦПК України, судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, встановлених частиною 1 статті 161 ЦПК України.
Відповідно до ч.1 ст.163 ЦПК України заява про видачу судового наказу подається до суду в письмовій формі та підписується заявником або його представником.
Також ч.4 ст.163 ЦПК України передбачено, що у випадку , якщо заяву подано в електронній формі до боржника , який має зареєстровану офіційну електронну адресу, заявник у подальшому повинен подавати будь-які процесуальні та інші документи , пов'язані з розглядом його заяви виключно в електронній формі .
За приписами частин першої та другої статті 169 ЦПК України вбачається, що після видачі судового наказу суд не пізніше наступного дня одночасно з копією судового наказу надсилає боржникові копію заяви стягувача про видачу судового наказу разом із доданими до неї документами.
Отже, боржник у разі видачі судового наказу, крім його копії має також отримати копію заяви стягувача про видачу судового наказу разом із доданими до неї документами для забезпечення можливості реалізації його права на подання заяви про скасування такого судового наказу.
Вважаю, що відмовляючи заявнику у видачі судового наказу місцевий суд обґрунтовано посилався на ч.ч. 6,7 ст.43 ЦПК України, якою передбачено подання учасниками справи до суду процесуальних документів в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів). У разі подання до суду документів в електронній формі учасник справи зобов'язаний надати доказ надсилання листом з описом вкладення іншим учасникам справи копій поданих до суду документів.
Оскільки заява про видачу наказу була подана до суду в електронний формі через систему «Електронний суд» , тому відповідно до вимог передбачених ч.7 ст.43 ЦПК України заявник зобов'язаний був надати суду доказ надсилання листом з описом вкладення боржнику копій поданих до суду документів, але матеріали справи таких доказів не містять .
Також вважаю, що місцевій суд обґрунтовано послався на вимоги п. 29 Розділу ІІІ "Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи", затвердженого Рішенням Вищої ради правосуддя 17 серпня 2021 року № 1845/0/15-21, яким передбачено, що у разі подання до суду документів в електронній формі учасник зобов'язаний у випадках, визначених процесуальним законодавством, надати доказ надсилання іншим учасникам справи копій поданих до суду документів. У випадку, коли інший учасник справи відповідно до внесених ідентифікаційних даних про нього має зареєстрований Електронний кабінет, функціонал Електронного суду в автоматичному режимі надає суду та учаснику справи доказ надсилання до Електронних кабінетів інших учасників справи поданих до суду документів. В іншому випадку засобами Електронного суду користувача інформують про відсутність в іншого учасника справи зареєстрованого Електронного кабінету.
В той же час, заявником не надано суду будь-яких доказів на підтвердження того, що боржник має зареєстровану офіційну електронну адресу або є користувачем Електронного суду і йому надіслані копії поданих до суду документів.
Таким чином, вважаю, що місцевий суд прийшов до обґрунтованого висновку, що подана заява не відповідає вимогам ст. 163 ЦПК України і посилаючись на п.1 ч.1 ст.165 ЦПК України законно відмовив у видачі судового наказу.
Окрема думка виготовлена 21 вересня 2023 року.
Суддя Сумського апеляційного суду О.І.Собина