Номер провадження: 33/813/1343/23
Номер справи місцевого суду: 496/1806/23
Головуючий у першій інстанції Буран В. М.
Доповідач Громік Р. Д.
ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12.09.2023 року м. Одеса
Суддя Одеського апеляційного суду: Громік Р.Д.
за участю секретаря: Триколіч І.Б.,
розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову судді Біляївського районного суду Одеської області від 06 червня 2023 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП, та піддано адміністративному стягненню у вигляді штрафу у розмірі 17 000 грн,
ВСТАНОВИВ:
З протоколу про адміністративне правопорушення ДпРУ №163517 від 10 березня 2023 року вбачається, що ОСОБА_1 перебуваючи у тимчасовому пункті дислокації в с. Кам'янка, виконуючи обов'язки військової служби, 09.03.2023 року близько 23:20 годин був виявленим з ознаками алкогольного сп'яніння під час дії правового режиму - воєнного стану, та від проведення огляду відмовився, своїми діями вчинив адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачено ч.3 ст. 172-20 КУпАП.
Постановою судді Біляївського районного суду Одеської області від 06 червня 2023 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП, та піддано адміністративному стягненню у вигляді штрафу у розмірі 17 000 грн.
На дану постанову адвокат Шавров І.І., який діє в інтересах ОСОБА_1 ,подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову судді та закрити провадження у справі №496/1806/23, посилаючись при цьому на порушення норм процесуального та матеріального права.
В доводах апеляційної скарги зазначено, що:
1) справа у суді першої інстанції розглянута без участі адвоката, що порушило право на захист ОСОБА_1 ;
2) суд першої інстанції виніс неповний текст постанови, що порушує право ОСОБА_1 на ознайомлення із позицією суду, розуміння підстав, відповідно до яких суд вирішив визнати ОСОБА_1 винним;
3) в оскаржуваній постанові взагалі відсутні висновки щодо винуватості ОСОБА_1
12 вересня 2023 року, в день судового засідання, до Одеського апеляційного суду надійшла заява адвоката Шаврова І.І., який діє в інтересах ОСОБА_1 , про відкладення розгляду справи, яка вмотивована тим, що з 10 вересня 2023 року адвокат знаходиться у відрядженні у м. Києві, що підтверджується наданими доказом (квиток на потяг).
Розглянувши заяву про відкладення розгляду справи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відмову у її задоволенні з огляду на таке.
Відповідно до вимог ст. 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Неявка в судове засіданні особи, яка подала скаргу, інших осіб, які беруть участь у провадженні в справі про адміністративне правопорушення, не перешкоджає розгляду справи, крім випадків, коли є поважні причини неявки або в суду відсутня інформації про належне повідомлення цих осіб.
Стаття 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
У справі «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» зазначено, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Апеляційний суд ніяким чином не обмежує учасників справи, оскільки останні скористались своїм правом на оскарження судового рішення в апеляційному порядку, скористались правом на захист, у встановленому законом порядку своєчасно повідомлялись про час і місце розгляду справи та надавали пояснення щодо справи.
З огляду на вищевикладене, з метою дотримання розумних строків розгляду справи, апеляційний суд вважає можливим розглянути апеляційну скаргу за відсутності учасника справи та його адвоката, на підставі доводів, викладених в скарзі, а також доказів, які містяться в матеріалах справи, оскільки наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного та обґрунтованого рішення.
Крім того, апеляційним судом не встановлено передбачених процесуальним законом підстав для задоволення вказаного вище клопотання захисника Шаврова І.І. та відкладення розгляду цієї справи. Суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що квиток на потяг не є документом, який підтверджує перебування у відрядженні, а є виключно проїздним документом, в якому не зазначається мета такої поїздки.
Враховуючи положення статті 268 КУпАП, які не містять імперативної заборони щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення, передбаченого ч.3 ст.172-20 КУпАП за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, апеляційний суд, врахувавши фактичні обставини справи, вважає за можливе провести судове засідання 12 вересня 2023 року та розглянути справу за відсутності ОСОБА_1 та його адвоката Шаврова І.І.
Вивчивши доводи поданої апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.
Відповідно до ч.3 ст.172-20 КУпАП відповідальність настає за дії передбачені частинами першою або другою цієї статті, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі самі порушення, або в умовах особливого періоду. (Згідно ч.1 ст.172-20 КУпАП відповідальність настає за розпивання алкогольних, слабоалкогольних напоїв або вживання наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів військовослужбовцями, військовозобов'язаними та резервістами під час проходження зборів на території військових частин, військових об'єктів, або поява таких осіб на території військової частини в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп'яніння, або виконання ними обов'язків військової служби в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп'яніння, а також відмова таких осіб від проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння).
Таким чином, нормами законодавства передбачено, що адміністративна відповідальність за ч. 3 ст. 172-20 настає також за відмову військовослужбовця від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння. Тобто відмова від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння військовослужбовцем, утворює закінчений склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП.
Відповідно до положень ч.ч. 1 та 2 ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Вимогами ст. 245 КУпАП визначено, що завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Згідно з положеннями ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно із статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до ст.266-1 КУпАП військовозобов'язані та резервісти під час проходження зборів, а також військовослужбовці Збройних Сил України, щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Огляд військовозобов'язаних та резервістів під час проходження зборів, а також військовослужбовців Збройних Сил України на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, щодо яких є підстави вважати, що вони у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, виконують обов'язки військової служби або перебувають на території військових частин, проводиться посадовою особою, уповноваженою на те начальником органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України або командиром (начальником) військової частини (установи, організації, підприємства, закладу, підрозділу), іншого утвореного відповідно до законів України військового формування, а також правоохоронного органу спеціального призначення, з використанням спеціальних технічних засобів та тестів.
У разі незгоди військовозобов'язаного та резервіста під час проходження зборів, а також військовослужбовця Збройних Сил України на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, уповноваженими особами з використанням спеціальних технічних засобів та тестів або у разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
Під час проведення огляду військовозобов'язаних та резервістів під час проходження зборів, а також військовослужбовців Збройних Сил України на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, з використанням спеціальних технічних засобів та тестів уповноважена посадова особа застосовує спеціальні технічні засоби відеозапису, а в разі їх відсутності або неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. У випадку застосування спеціальних технічних засобів відеозапису матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Порядок направлення військовозобов'язаних та резервістів під час проходження зборів, а також військовослужбовців Збройних Сил України для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, та проведення такого огляду здійснюється в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Огляд військовозобов'язаних та резервістів під час проходження зборів, а також військовослужбовців Збройних Сил України на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
Розглядаючи матеріали справи про адміністративне правопорушення, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 173-20 КУпАП.
Вина ОСОБА_1 підтверджується зібраними в справі доказами, а саме:
1) протоколом про адміністративне правопорушення серії ПдРУ № 163517 від 10.03.2023 року, висновком медичного огляду № 55 від 10.03.2023 року проведений о 00:10 годинні, відповідно до якої ОСОБА_1 відмовився від проходження медичного огляду,
2) постановою Біляївського районного суду Одеської області від 19.12.2022 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 172-20 КУпАП,
3) витягом з розділу 2г. «Результати виконання плану охорони державного кордону» за 09 - 10 березня 2023 року журналу оперативно-службової діяльності прикордонної застави вогневої підтримки прикордонної комендатури швидкого реагування, відповідно якої у день події з 09 на 10 березня 2023 року на ділянці служби ГрР н.п. Кам'янка з 09:00-09:00 год. був часом служби;
4) поясненнями свідків, які підтвердили, що ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан сп'яніння, при цьому зазначили, що ОСОБА_1 дійсно мав ознаки сп'яніння (нечітка мова, запах алкоголю з порожнини рота);
5) поясненнями свідка ОСОБА_2 , який був присутнім при виявленні ОСОБА_1 на місці несення служби в стані алкогольного сп'яніння;
На підтвердження обставин події, в судовому засіданні у суді першої інстанції були допитані наступі свідки:
Свідок ОСОБА_3 в судовому засіданні пояснила, що є завідувачем столової. Місцем ночівлі ОСОБА_1 є приватна власність, надана військовим за усною домовленістю з директором. ОСОБА_1 бачила вранці 10.03.2023 року, він був в гарному стані, ознак сп'яніння не бачила, привітались як завжди. Жодного разу за десять місяців не бачила ОСОБА_1 в стані алкогольного сп'яніння.
Свідок ОСОБА_4 пояснила, що 09.03.2023 року бачила ОСОБА_1 впродовж усього дня, останній раз о 22:00 годинні, він був тверезим. Взагалом за весь час знайомства жодного разу не бачила ОСОБА_1 в стані алкогольного сп'яніння. ОСОБА_1 зарекомендував себе з позитивного боку. Місце проживання ОСОБА_1 є приватною власністю.
Свідок ОСОБА_2 пояснив, що є військовослужбовцем в/ч НОМЕР_1 , дати події він не пам'ятає, однак коли вони з майором приїхали в столову, близько 23:00 - 00:00 год., там відпочивав ОСОБА_1 та ще один військовослужбовець. Вони їх розбудили, оскільки це був їх наряд, та встановили за запахом, що військові знаходяться в стані алкогольного сп'яніння. Після чого вони разом з ОСОБА_1 поїхали до штабу, там йому запропонували поїхати на медичний огляд, де у медичному закладі, ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на встановлення стану алкогольного сп'яніння.
Свідок ОСОБА_5 пояснив, що дати події не пам'ятає, це було десь 2-3 тижні тому близько 23:00 годині. Знає ОСОБА_1 з дати проходження служби - десь з 19.05.2022 року, до цього порушень зі сторони ОСОБА_1 не було. Свідок був присутнім при тому, як ОСОБА_1 привели в штаб, при виявленні порушення в столовій, ОСОБА_5 не було. Зазначає, що після виявлені ОСОБА_1 в столовій в стані алкогольного сп'яніння пройшло близько 15 хв., там в штабі ознаками алкогольного сп'яніння ОСОБА_1 було нерозбірлива мова та запах алкоголю. Столова, де був виявлений ОСОБА_1 не відноситься до власності військової частини, однак це є одним із місць дислокації. На підтвердження того, що вказане місце є місцем виконання військових обов'язків, свідки зазначили, що ОСОБА_1 перебував там зі зброєю.
Таким чином, з досліджених судом доказів дійсно вбачається, що від огляду на стан сп'яніння ОСОБА_1 відмовився в присутності двох свідків, тому його було направлено до медичного закладу, де він також відмовився від проходження огляду, про що складно відповідний висновок лікаря, що відповідає вимогам ст. 266-1 КУпАП.
Враховуючи вищевикладене, у справі є достатньо достовірних, належних та допустимих доказів, які вказують на доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення. Передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП, а саме відмова військовослужбовця від проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння.
При накладенні адміністративного стягнення, суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують та обтяжують відповідальність, а також те, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи яка вчинила правопорушення в дусі додержання законів України, а також запобігання вчиненню нових правопорушень, як самим правопорушником так і іншими особами, суд першої інстанції обґрунтовано вважав за необхідне накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення за ч. 3 ст. 172-20 КУпАП у вигляді штрафу.
Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.
Твердження апелянта про те, що місцевим судом порушено право на захист ОСОБА_1 , не заслуговують на увагу та апеляційний суд не вбачає підставою для скасування оскаржуваного рішення, адже порушене право на захист останнього відновлене шляхом подачі апеляційної скарги й створення апеляційним судом умов для можливості надання ним своїх пояснень, зауважень, користування послугами адвоката та участі в судовому засіданні. Крім того апеляційний суд зазначає, що особа, яка притягується до адміністративної відповідальності залучив адвокатів для участі в суді першої та апеляційної інстанції (адвоката Галинського В.С. та адвоката Шаврова І.І.), які представляли його інтереси, подавали клопотання, заперечення та приймала участь в судовому засіданні суду першої та апеляційної інстанції.
ЄСПЛ неодноразово висловлював позицію, згідно з якою відкладення розгляду справи має бути з об'єктивних причин і не суперечити дотриманню розгляду справи у розумні строки. Так, у рішенні у справі «Цихановський проти України» (Tsykhanovsky v. Ukraine) ЄСПЛ зазначив, що саме національні суди мають створювати умови для того, щоб судове провадження було швидким та ефективним. Зокрема, національні суди мають вирішувати, чи відкласти судове засідання за клопотанням сторін, а також чи вживати якісь дії щодо сторін, чия поведінка спричинила невиправдані затримки у провадженні. Аналогічну позицію висловлено у рішеннях ЄСПЛ «Смірнова проти України» (Smirnov v. Ukraine, Application N 36655/02), «Карнаушенко проти України»(Karnaushenko v. Ukraine, Application N 23853/02).
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначено, що кожна особа має право на справедливий суд.
Практика Європейського суду з прав людини визначає, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Європейський суд з права людини в рішенні від 7 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Відповідно до положень ст. 268 КУпАП неявка особи, відносно якої складено протокол не перешкоджає розгляду справи.
Щодо доводів апеляційної скарги про те, що судом першої інстанції винесено неповний текст постанови, що порушило право ОСОБА_1 на ознайомлення з позицією суду, на що апеляційний суд зазначає таке.
З матеріалів справи вбачається, що 06 червня 2023 року судом першої інстанції проголошено вступну та резолютивну частину постанови суду, а також зазначено, що складання судового рішення у формі постанови вимагає значного часу, суд обмежується складенням і оголошенням її вступної і резолютивної частини (а.с. 51).
Надалі судом першої інстанції складено повний текст постанови з зазначенням мотивів прийняття судового рішення (а.с. 52-55).
Таким чином, твердження апелянта про неможливість ознайомлення з позицією суду у зв'язку із викладенням неповного тексту постанови є неспроможними.
Доводи апеляційної скарги про відсутність висновків про винуватість ОСОБА_1 спростовуються самим текстом оскаржуваної постанови.
Інші доводи, наведені в апеляційній скарзі, висновку суду першої інстанції не спростовують, оскільки є необґрунтованими, спростовуються матеріалами справи та оцінюються судом як такий спосіб захисту, що має на меті безпідставне уникнення від відповідальності за вчинене правопорушення.
Відповідно до положень ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставі та в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Згідно із ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
У рішенні по справі «О' Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007р., Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати (далі Суд) постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Отже, наведені обставини вказують на відсутність в апеляційного суду підстав для скасування постанови судді Біляївського районного суду Одеської області від 06 червня 2023 року.
Відповідно до ч. 8 ст. 294 КУпАП за наслідками розгляду апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін .
Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову судді Біляївського районного суду Одеської області від 06 червня 2023 року залишити без змін.
Постанова остаточна та оскарженню не підлягає.
Суддя Одеського апеляційного суду Р.Д. Громік