Номер провадження: 22-ц/813/6795/23
Справа № 947/1051/23
Головуючий у першій інстанції Бескровний Я.В.
Доповідач Сегеда С. М.
ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18.09.2023 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі:
Головуючого Сегеди С.М.,
суддів: Громіка Р.Д.,
Драгомерецького М.М.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення учасників справи, апеляційну скаргу представника Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» Бережної Наталії Миколаївни на рішення Київського районного суду м. Одеси від 31.05.2023 року, ухваленого під головуванням судді Бескровного Я.В., у цивільній справі за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
встановив:
У січні 2023 року Акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» (далі - АТ КБ «ПриватБанк») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № б/н від 17.10.2010 року у розмірі 10 271, 31 грн.
Позовні вимоги були обґрунтовані тим, що 17.11.2010 року, з метою отримання банківських послуг у АТ КБ «ПриватБанк» відповідач ОСОБА_1 підписав заяву № б/н. При підписанні вказаної заяви відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана ним заява разом з Умовами та Правилами надання банківських послуг і Тарифами Банку, які викладені на банківському сайті www.privatbank.ua, складає між ним та Банком договір про надання банківських послуг, що підтверджується підписом у анкеті-заяві. Заявою відповідач підтверджується той факт, що ОСОБА_1 був проінформований про умови кредитування в АТ КБ «ПриватБанк», які були надані йому для ознайомлення в письмовій формі. Формулярами та стандартними формами є саме: «Умови та правила надання банківських послуг» та «Тарифи Банку», з якими відповідач був ознайомлений у письмовій формі.
Крім того, відповідачем також була підписана довідка про умови кредитування з використанням кредитної картки «Універсальна, 30 днів пільгового періоду».
Посилаючись на те, що ОСОБА_1 ухиляється від виконання умов кредитного договору від 17.10.2010 року, станом на 31.08.2022 року виникла заборгованість у розмірі 10 271,31 грн., з яких: 1 994,00 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 8 277,31 грн. - заборгованість за відсотками.
Рішенням Київського районного суду м. Одеси від 31.05.2023 року у задоволенні позовних вимог АТ КБ «ПриватБанк» було відмовлено (а.с.60-61).
В апеляційній скарзі представник АТ КБ «ПриватБанк» просить рішення Київського районного суду м. Одеси від 31.05.2023 року скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову, посилаючись на порушення судом норм процесуального і матеріального права (а.с.63-68).
Відзив на апеляційну скаргу не надходив.
У відповідності до ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється 18.09.2023 року в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, оскільки цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи, у зв'язку з чим судове засідання не проводиться.
Згідно приписів ч.1 ст. 369 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Враховуючи вищенаведене, дана справа розглядається судом апеляційної інстанції в порядку спрощеного позовного провадження за наявними матеріалами без повідомлення учасників справи, як малозначна у зв'язку з її незначною складністю (ч.ч. 4, 6 ст. 19, ч.ч. 1, 2, 4 ст. 274 ЦПК України).
Крім того, у відповідності до ч. 5 ст. 268 ЦПК України, датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене).
Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Колегією суддів було також враховано, що поштова кореспонденція направлялась відповідачу ОСОБА_1 за зареєстрованим місцем його проживання, що підтверджується довідкою від 18.01.2023 року з відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання ГУДМС України в Одеській області про зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання боржника: АДРЕСА_1 (а.с.52).
Однак, поштова кореспонденція на вказану адресу повернулася до суду з відміткою про те, що адресат відсутній за вказаною адресою (а.с. 84), що у відповідності до вимог, передбачених ч.1 ст. 131 ЦПК України вважається його належним сповіщеннями.
На підставі викладеного, а також враховуючи, що в своїх рішеннях Європейський Суд з прав людини наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки, колегія суддів вирішила слухати справу на підставі наявних доказів.
При цьому, колегія суддів зазначає, що провадження по даній справі було відкрито ухвалою Одеського апеляційного суду від 15.08.2022 року (а.с.123-124), згідно якої розгляд справи проводиться в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, без проведення судового засідання, та без повідомлення учасників справи, копію ухвали останні отримали належним чином, що передбачено ст. 130 ЦПК України. Колегія суддів також зазначає, що учасники справи належним чином повідомлені про відкриття апеляційного провадження та про розгляд справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, без проведення судового засідання, та без повідомлення учасників справи (а.с. 125-126,141).
Перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваного судового рішення, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про необхідність задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступних підстав.
Суд першої інстанції, відмовляючи у позові виходив із недоведеності позовних вимог (а.с.60-61).
Однак, колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції, виходячи з таких підстав.
У відповідності до ч. 1 ст. 626 та ст. 629 ЦК України договором є домовленість двох і більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.
На підставі ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Статтею 639 ЦК України встановлено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлена письмова форма, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами.
Згідно з ч.1 ст. 634 ЦПК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Крім того, відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний стороною (сторонами).
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 17.11.2010 року, з метою отримання банківських послуг, підписав Анкету-заяву б/н (а.с.12).
08.09.2011 року відповідачу ОСОБА_2 було відкрито картковий рахунок та видано картку «Універсальна». На карту було встановлено кредитний ліміт в розмірі 300,00 грн., який в подальшому було збільшено до 2 000,00 грн.
Обґрунтовуючи право вимоги щодо стягнення заборгованості за тілом кредиту, позивач надав Анкету-заяву № б/н від 17.11.2010 року (а.с.12); Витяг з Умов та Правил надання банківських послуг, затверджених АТ КБ «ПриватБанк» (а.с.14-39); копію паспорту ОСОБА_1 (а.с.40-41), довідки про видачу на ім'я ОСОБА_1 банківської картки (а.с.10-11).
Також позивач надав суду Виписку по картковим рахункам ОСОБА_3 (а.с.8-9), з якої вбачається, що відповідач користувався кредитними коштами, зокрема, знімав готівку. Банківська Виписка має статус первинного документу, що визначено Переліком типових документів, затвердженим наказом МЮУ від 12.04.2012 року №578/5, відповідно до якого, до первинних документів, які фіксують факт виконання господарської операції та служать підставою для записів у регістрах бухгалтерського обліку і в податкових документах, віднесені: касові, банківські документи; повідомлення банків; виписки банків; корінці квитанцій і касових чекових книжок.
Крім того, на підтвердження своїх вимог позивач надав довідку № 0708040600242808729 про умови кредитування з використанням кредитки «Універсальна, 30 днів пільгового періоду», яка підписана відповідачем 08.09.2011 року. Відповідно до зазначеної довідки базова процентна ставка на місяць нараховується на залишок заборгованості виходячи з розрахунку 360 днів у році 3,0%; розмір щомісячних платежів (включаючи плату за користування кредитними коштами у звітний період) 7 % від заборгованості, строк внесення щомісячних платежів до 25 числа місяця за звітним (а.с.13).
У встановленому законом порядку умови кредитного договору ОСОБА_1 не спростував.
Таким чином, зважаючи на те, що матеріали справи містять належні докази того, що ОСОБА_1 отримав кредитні кошти та користувався ними, під час підписання 08.11.2011 року відповідач ОСОБА_1 ознайомився з умовами кредитування в частині сплати відсотків за користування кредитом, суд першої інстанції дійшов неправильного висновку про відмову у позові про стягнення заборгованості за зазначеним кредитним договором, а також відсотків за користування кредитними коштами.
Згідно ч.ч. 1,5,6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Колегія суддів зазначає, що заявник апеляційної скарги надав суду достатні, належні і допустимі докази існування обставин, на які він посилається як на підставу своїх позовних вимог, заперечень проти оскаржуваного судового рішення та доводів апеляційної скарги.
За змістом ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотримання норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданням цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог або заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
У відповідності до ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
При цьому, докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.
З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга АТ КБ «ПриватБанк» підлягає задоволенню, рішення Київського районного суду м. Одеси від 31.05.2023 року - скасуванню, з прийняттям постанови про задоволення позову щодо стягнення заборгованості з ОСОБА_1 за кредитним договором № б/н від17.11.2010 року станом на 31.08.2022 року у розмірі 10 271,31 грн.
Крім того, відповідно до ч. 1, п.п.1-3 ч.2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки позовні вимоги АТ КБ «ПриватБанк» підлягають задоволенню у повному обсязі, з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача слід стягнути судовий збір за розгляд справи у суді першої інстанції у розмірі 2 481,00 грн. (а.с.47), а також сплачений судовий збір за подачу апеляційної скарги у розмірі 3 721,50 грн. (а.с.69).
Таким чином з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПриватБанк» слід стягнути судовий збір у загальному розмірі 6 202,50 грн. (2481,00 грн. + 3721,50 грн.).
Крім того, оскільки зазначена справа згідно п. 1 ч. 6 ст. 19 ЦПК України є малозначною, то у відповідності до п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України постанова в касаційному порядку оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених п.2 ч.3 ст. 389 ЦПК України.
Керуючись ст.ст. 141, 367, 368, п.2 ч.1 ст. 374, п.4 ч.1 ст. 376, ст.ст. 381 - 384, 389 ЦПК України, апеляційний суд,
постановив:
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» задовольнити.
Рішення Київського районного суду м. Одеси від 31.05.2023 року скасувати.
Прийняти постанову, якою позовні вимоги Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк», код ЄДРПОУ 14360570, заборгованість за кредитним договором № б/н від 17.11.2010 року станом на 31.08.2022 року у розмірі 10 271,31 грн. (десять тисяч двісті сімдесят одну гривню 31 копійку).
Стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк», код ЄДРПОУ 14360570, судовий збір за розгляд справи у суді першої та апеляційної інстанціях у розмірі 6 202,50 грн. (шість тисяч двісті дві гривні 50 копійок).
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених п.2 ч.3 ст. 389 ЦПК України.
Судді Одеського апеляційного суду: С.М.Сегеда
Р.Д. Громік
М.М. Драгомерецький