Номер провадження: 11-сс/813/1542/23
Справа № 502/1391/23 1-кс/502/68/23
Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1
Доповідач ОСОБА_2
ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18.09.2023 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ,
секретаря судового засідання ОСОБА_5 ,
за участі прокурора ОСОБА_6 ,
представника власників майна ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в режимі відеоконференції, апеляційну скаргу представника власників майна ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Кілійського райсуду Одеської обл. від 31.08.2023 про накладення арешту на майно в межах к/п №12023167150000063 від 16.07.2023 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 249 КК України
установив:
Зміст оскаржуваного судового рішення та встановлених судом 1-ої інстанції обставин.
Оскаржуваною ухвалою слідчого судді в межах к/п №12023167150000063 від 16.07.2023 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.249 КК України було задоволено клопотання т.в.о. начальника СД ВП №1 Ізмаїльського РВП ГУНП в Одеській обл. ОСОБА_8 та накладено арешт на тимчасово майно, вилучене 16.07.2023 під час проведення огляду човна з бортовим реєстраційним номером НОМЕР_1 , який належить ТОВ «автошкола Кристал», а саме на:
- труп риби «білуга», вагою 109.3 кг із ушкодженням у вигляді проколу металевим гачком, який знаходився в рибі на момент проведення огляду;
- ікру риби породи «білуга», яку було вилучено з виявленого трупа риби, вагою 13,570 кг;
- 4 капронові сітки довжиною 75 м. кожна із бірками: ОД00106158, ОД00106151, ОД00106152, ОД00106154;
- 3 металевих гачка для витягування риби;
- дерев'яний човен з бортовим реєстраційним номером НОМЕР_1 із двигуном марки «Parsun» з номером НОМЕР_2 .
Обґрунтовуючи прийняте рішення, слідчий суддя прийшов до переконання, що вилучене майно, відповідає вимогам, зазначеним у ст. 98 КПК України, та для виконання завдань кримінального провадження існує необхідність, щоб тимчасово вилучене майно на період досудового розслідування залишалось у незмінному стані з метою забезпечення збереження речових доказів.
Вимоги, наведені в апеляційній скарзі та узагальнення доводів особи, яка її подала.
В апеляційній скарзі представник власників майна ОСОБА_7 не погодився із оскаржуваною ухвалою, оскільки слідчим суддею було порушено право на захист власників майна, зокрема відповідно до звіту автоматизованого розподілу справи, клопотання про арешт тимчасово вилученого майна було отримано слідчим суддею 30.08.2023 о 10:20 год., в цей же день о 16 год. секретар слідчого судді повідомив ОСОБА_7 про призначення клопотання до розгляду на 31.08.2023 на 11:30 год., при цьому останній зазначив, що не зможе прибути через зайнятість в іншому судовому засіданні та подав клопотання про перенесення судового засідання, проте слідчий суддя, незважаючи на наявність клопотання, розглянув клопотання про арешт майна без участі його власників та представника.
Посилаючись на вищенаведені обставини, представник власників майна ОСОБА_7 просить скасувати ухвалу слідчого судді та постановити нову, якою призначити новий розгляд клопотання т.в.о. начальника сектору дізнання ВП №1 Ізмаїльського РВП ГУНП в Одеській обл. ОСОБА_8 про арешт тимчасово вилученого майна в суді 1-ої інстанції за обов'язковою участю власників майна та їх представника
Заслухавши доповідь судді, пояснення представника власників майна, який підтримав вимоги своєї апеляційної скарги, думку прокурора, який заперечував проти її задоволення, перевіривши матеріали провадження, апеляційний суд дійшов до висновків про таке.
Мотиви суду апеляційної інстанції.
Відповідно до ч. 1 ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду 1-ої інстанції в межах апеляційної скарги.
Частина 1 ст. 370 КПК України передбачає, що судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Положеннями ст.ст. 2, 7 КПК України визначені завдання кримінального судочинства, відповідно до яких, зміст і форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких зокрема відносяться: верховенство права, недоторканність права власності, забезпечення права на захист, доступ до правосуддя, забезпечення права на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності.
При розгляді зазначеного кримінального провадження у відповідності до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» колегія суддів застосовує Конвенцію «Про захист прав людини і основоположних свобод» (далі «Конвенція») та практику Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ), як джерело права.
Положення зазначеної вище норми КПК України узгоджуються зі ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, відповідно до якої будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб'єкт, який ініціює таке обмеження повинен обґрунтувати свою ініціативу в контексті норм закону.
Разом із тим, слідчий суддя, розглядаючи клопотання про накладення арешту на майно, зазначених вимог закону не дотримався з огляду на наступне.
Відповідно до приписів ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Стаття 172 КПК України встановлює порядок розгляду клопотання про арешт майна, зокрема, ч. 1 зазначеної статті передбачає, що клопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею, судом не пізніше двох днів з дня його надходження до суду, за участю слідчого та/або прокурора, цивільного позивача, якщо клопотання подано ним, підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, і за наявності - також захисника, законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження. Неприбуття цих осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.
При цьому, розгляд такого клопотання без повідомлення підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, їх захисника, представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, відповідно до вимог ч. 2 ст. 172 КПК України, можливе лише щодо майна, яке не було тимчасово вилученим та якщо це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.
Відповідно до ч. 2 ст. 134 КПК України, суд здійснює судовий виклик учасників кримінального провадження, участь яких у судовому провадженні є обов'язковою.
Так, з матеріалів справи, зокрема телефонограм Кілійського райсуду Одеської обл., вбачається, що власника майна - ОСОБА_9 та його представника ОСОБА_7 було сповіщено про призначення розгляду клопотання т.в.о. начальника сектора дізнання про арешт майна у к/п №12023167150000063 30.08.2023 о 15:42 год. та 15:47 год., разом із цим розгляд зазначеного клопотання було призначено на 11:30 год. 31.08.2023 (а.с. 86).
Водночас, представником власників майна ОСОБА_7 31.08.2023, до початку судового засідання, було подано клопотання про перенесення судового засідання, у зв'язку із зайнятістю в іншому судовому засіданні (Овідіопольський райсуд Одеської обл. справа №509/4245/23), яке було призначене на 31.08.2023 на 10:30 год. (а.с. 87-90), проте слідчим суддею зазначене клопотання не було взято до уваги.
Разом із цим, будь-яких даних щодо необхідності розгляду зазначеного клопотання без виклику власника майна або його представника для забезпечення арешту майна, відповідно до вимог ч. 2 ст. 172 КПК України, органом досудового розслідування слідчому судді суду 1-ої інстанції надано не було.
Окрім того, колегія суддів звертає увагу на те, що якщо розгляд клопотання про арешт тимчасово вилученого майна розглянуто слідчим суддею із порушенням тих строків, які визначені КПК України, то цей факт не може призвести до автоматичного визнання арештованих речових доказів недопустимими. Пропуск визначеного кримінальним процесуальним законом строку для звернення з клопотанням або ж для його розгляду вочевидь є недотриманням вимог КПК України, проте він не може сам по собі призводити до недопустимості використання як доказів того майна, питання про арешт якого ставилось.
Зазначена позиція апеляційного суду узгоджуються із практикою суду касаційної інстанції, а саме з правовими висновками ККС у складі ВС, викладеними у постанові по справі №572/1861/18 від 13.06.2023.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що слідчий суддя при постановлені ухвали допустив істотного порушення вимог кримінального процесуального закону, розглянувши клопотання т.в.о. начальника СД ВП № 1 Ізмаїльського РВП ГУНП в Одеській обл. ОСОБА_8 про накладення арешту на майно, незважаючи на наявність клопотання представника ОСОБА_7 про перенесення судового засідання, без участі власників майна та їх представника, що призвело до порушення права на захист останніх та перешкодило суду, ухваленню законного та обґрунтованого судового рішення та, як наслідок, тягне за собою скасування ухвали слідчого судді та призначення нового розгляду клопотання т.в.о. начальника сектору дізнання іншим слідчим суддею.
Окрім того, апеляційний суд звертає увагу на те, що ухвалою Одеського апеляційного суду від 14.08.2023 вже було скасовано ухвалу слідчого судді Кілійського райсуду Одеської обл. від 17.07.2023 та призначено новий розгляд клопотання т.в.о. начальника СД ВП №1 Ізмаїльського РВП ГУНП в Одеській обл. ОСОБА_8 про арешт вищевказаного майна, з підстав істотного порушення вимог кримінального процесуального закону, а саме розгляду клопотання про арешт майна за відсутності власників майна та їх представника.
Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 407 КПК України, за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвали слідчого судді суд апеляційної інстанції має право скасувати ухвалу і постановити нову ухвалу.
Пунктом 3 ч. 1 ст. 409 КПК України передбачено, що підставою для скасування або зміни судового рішення при розгляді справи в суді апеляційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону.
При цьому, ч. 1 ст. 412 КПК України наголошує на тому, що істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог цього Кодексу, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване рішення.
Враховуючи викладене, апеляційний суд доходить висновку про існування підстав для задоволення апеляційної скарги представника власників майна ОСОБА_7 , скасування ухвали слідчого судді як постановленої з істотним порушенням норм кримінального процесуального закону та призначення нового судового розгляду клопотання т.в.о. начальника сектору дізнання ОСОБА_8 про накладення арешту на майно в суді 1-ої інстанції, іншим слідчим суддею.
Керуючись ст.ст. 24, 170-173, 370, 404, 405, 407, 409, 412, 419, 422, 532 КПК України, апеляційний суд
ухвалив:
Апеляційну скаргу представника власників майна ОСОБА_7 - задовольнити.
Ухвалу слідчого судді Кілійського райсуду Одеської обл. від 31.08.2023 про накладення арешту на майно в межах к/п №12023167150000063 від 16.07.2023 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 249 КК України - скасувати.
Постановити нову ухвалу, якою призначити новий розгляд клопотання т.в.о. начальника сектору дізнання ВП №1 Ізмаїльського РВП ГУНП в Одеській обл. ОСОБА_8 про арешту майна, перелік якого міститься в мотивувальній частині ухвали, вилучене в ході огляду човна з бортовим реєстраційним номером НОМЕР_1 , який відповідно до суднового білету №1129 належить ТОВ «Автошкола Кристал», який знаходився на території ВЧ № НОМЕР_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресою: АДРЕСА_1 , в суді 1-ої інстанції, іншим слідчим суддею.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді Одеського апеляційного суду:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4