ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,
гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,
код ЄДРПОУ: 03499901,UA368999980313151206083020649
_____________________________________________________________________________
РІШЕННЯ
іменем України
21.09.2023р. Справа №905/492/23
Господарський суд Донецької області у складі судді Зельман Ю.С., розглянувши матеріали за позовом: Акціонерного товариства “Українська залізниця” (03680, м. Київ, вул. Єжи Гедройця, буд. 5; код ЄДРПОУ: 40075815, електронна пошта uz@uz.gov.ua) в особі Регіональної філії “Придніпровська залізниця” Акціонерного товариства “Українська залізниця” (49602, м. Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, буд. 108; код ЄДРПОУ: 40081237, електронна пошта p.a-secretary@dp.uz.gov.ua)
до відповідача: Приватного акціонерного товариства “Авдіївський коксохімічний завод” (86065, Донецька область, м. Авдіївка, проїзд Індустріальний, код ЄДРПОУ 00191075)
про стягнення штрафу в розмірі 58 475,00 грн.,-
ВСТАНОВИВ
Акціонерне товариство “Українська залізниця” в особі Регіональної філії "Донецька залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" звернулося до Господарського суду Донецької області з позовом до Приватного акціонерного товариства “Авдіївський коксохімічний завод” про стягнення штрафу в розмірі 58 475,00 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неправильне зазначення відповідачем ваги відправленого вантажу за накладною №48009484, що підтверджується комерційним актом №450003/290 від 20.10.2022 та стало підставою для нарахування позивачем штрафу в розмірі 58 475,00 грн.
Ухвалою суду від 01.05.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 905/492/23; визначено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Згідно з положеннями ст. 248 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Відповідно до ч. 2 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.
Частиною 3 та 4 статті 120 ГПК України передбачено, що повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень і ухвала про вчинення відповідної процесуальної дії повинна бути вручена завчасно, з таким розрахунком, щоб особи мали достатньо часу, але не менше ніж п'ять днів для вчинення відповідної процесуальної дії.
З метою повідомлення сторін про розгляд справи, у зв'язку з відсутністю знаків поштової оплати та тимчасовим припиненням відправлення поштової кореспонденції в Господарському суді Донецької області, ухвалу Господарського суду Донецької області про відкриття провадження у справі №905/492/23 від 01.05.2023 було направлено на електронні адреси сторін, зазначені у позовній заяві.
12.05.2023 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній просив зменшити розмір штрафу до 1 провізної плати у зв'язку з тим, що підприємство є об'єктом критичної інфраструктури. Фактично вагон № 60444213 був завантажений менше вказаної ваги в перевізному документі на 5200 кг, а отже зазначена обставина вказує на той факт, що позивачем не понесено додаткових витрат, пов'язаних з неправильним зазначенням ваги в накладній, а перевезення меншої кількості вантажу ніж було зазначено в перевізному документі ніяким чином не вплинуло на безпеку руху, у тому числі на надмірний знос залізно дорожнього полотна, вагонів позивача, тощо. Відповідач наголошує на тому, що у зв'язку із введенням воєнного стану та бойовими діями на території України було суттєво ускладнено ведення господарської діяльності відповідачем. Так, у зв'язку із блокуванням морських шляхів країною-агресором, постачання готової продукції морем не здійснюється, суттєво ускладнений експорт до країн Європи через пропускні пункти, а також скорочена поставка сировини та товарно-матеріальних цінностей, враховуючи наявність обставин непереборної сили (форс-мажор) у постачальників, пов'язаних із воєнним станом в країні, що зумовило зниження фінансової та господарської активності товариства та його подальшої зупинки. Крім того, станом на дату подання відзиву на позов ПрАТ «Авдіївський коксохімічний завод» не здійснює своєї господарської діяльності взагалі у зв'язку з постійними обстрілами території м. Авдіївки, у тому числі за місцезнаходженням майнового комплексу та всіх основних засобів відповідача, на підтвердження чого додано роздруківку з відкритих джерел. Постійний відтік людей з міста через війну привів до повної зупинки господарської діяльності відповідача та холодної консервації об'єкту. Постійні обстріли призвели до виведення з ладу та руйнування частини майнового комплексу відповідача, що в свою чергу вже несе великий вплив на національну безпеку і оборону, природне середовище, та призведе у подальшому до значних матеріальних та фінансових збитків відповідача і держави.
Відповідач також наголошує на тому, що поніс великих збитків, станом на зараз не отримується прибуток, а стягнення штрафу у розмірі 5 провізних плат додатково нанесе суттєвих збитків відповідачу, оскільки останній не має прибутків та не має змоги вести господарську діяльність у зв'язку зі збройною агресією рф проти України.
23.05.2023 на адресу суду від представника позивача надійшла відповідь на відзив, в якій останній наполягав на задоволенні позовних вимог у повному обсязі та заперечував проти зменшення розміру штрафу, оскільки в даному випадку штрафна санкція не є договірною, а випливає з положень Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 №457, якими чітко визначено розмір штрафу, що підлягає сплаті незалежно від збитків, що унеможливлює зменшення штрафу за ст. 233 ГК України.
26.06.2023 на адресу суду від представника відповідача надійшли заперечення по справі, в яких останній наполягав на тому, що вагони відповідача зважувались на вагонних вагах станції Покровськ Донецької залізниці, що належать саме позивачу. Отже, відповідач у даному випадку вказав у залізничній накладній та іншій документації масу вантажу на підставі інформації, наданої саме позивачем, що в свою чергу підтверджує вину позивача у зазначенні невірної інформації у залізничній накладній. Оскільки саме позивачем було зважено вантаж і записано вагу у свою книгу проведення зважування ГУ № 36, а відповідач на підставі даних залізниці вніс в пункт 24 накладної відомості щодо маси вантажу, відповідач просив відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, а у випадку прийняття судом рішення про їх задоволення - зменшити розмір стягуваного штрафу до 1 провізної плати.
За приписами ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.
Враховуючи належне повідомлення сторін про розгляд справи в порядку спрощеного
позовного провадження без виклику їх уповноважених представників, наявність в матеріалах справи відзиву на позовну заяву та відповіді на відзив суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за наявними матеріалами справи.
Необхідно зазначити, що Господарський суд Донецької області знаходиться на території Харківської територіальної громади, яка з першого дня військової агресії перебуває під постійними ворожими обстрілами, які становлять загрозу життю та здоров'ю всіх учасників судового процесу. Окрім того, ворогом неодноразово вчинялися дії, спрямовані на руйнування об'єктів критичної інфраструктури регіону, що, зокрема, спричиняло тривале знеструмлення електричних мереж та вихід з ладу систем зв'язку та інтернету. Такі обставини істотно уповільнили роботу суду, як щодо організаційно-технічного забезпечення судового процесу, так і щодо безпосереднього розгляду справи.
З урахуванням викладеного, за об'єктивних обставин розгляд даної справи був здійснений судом без невиправданих зволікань настільки швидко, наскільки це було можливим за вказаних умов, у межах розумного строку в контексті положень Господарського процесуального кодексу України та Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши обставини спору, доводи учасників судового процесу суд, -
ВСТАНОВИВ:
17.10.2022 за залізничною накладною на групу вагонів № 48009484 зі станції Покровськ Донецької залізниці на станцію Правда Придніпровської залізниці було відправлено вагони з вантажем - кокс доменний (вологий). Поверхня вантажу шапкою з нанесенням маркування у вигляді вапняного покриття по всій поверхні вантажу.
При оформлені залізничної накладної №48009484, у вагоні № 60444213 відповідачем вказано масу вантажу - 53 500 кг, провізна плата - 11695грн.
Як свідчать розділи 24, 26 вищевказаної накладної, маса вантажу визначена на вагонних вагах (150т) вантажовідправником.
Правильність внесених відомостей до вищезазначеної накладної підтверджена відміткою представника відправника.
На станції відправлення вантаж прийнятий до перевезення без зауважень, про що свідчить відмітка працівника станції відправлення. Відповідні відмітки про наявність зауважень відсутні.
Відповідно до ч.1 ст.909 Цивільного кодексу України, за договором перевезення перевізник зобов'язаний доставити довірений йому відправником вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.
Згідно з ч.2 ст. 908 Цивільного кодексу України та ч. 5 ст. 307 Господарського кодексу України, умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.
Стаття 6 Статуту залізниць України (далі - статут) визначає, що накладна - основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до Статуту та правил і наданий залізниці разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажів, яка укладається між відправником і залізницею. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезень до станції призначення.
Пунктом 1.1. Правил оформлення перевізних документів встановлено, що на кожне відправлення вантажу, порожніх власних, орендованих вагонів та контейнерів відправник надає станції відправлення перевізний документ (накладну) за формою, наведеною у Додатку 1 до цих Правил.
Згідно з п.1.2. Правил, накладна заповнюється відправником із застосуванням автоматизованих систем залізничного транспорту України або програмних засобів, здатних забезпечити роботу з електронними перевізними документами згідно з установленим форматом, та у разі її оформлення в паперовому вигляді роздруковується на бланку, виготовленому на білому папері формату А4 у трьох примірниках, один із яких після оформлення приймання вантажу до перевезення станцією відправлення видається відправникові вантажу та є квитанцією для приймання вантажу до перевезення, другий і третій передаються з вантажем на станцію призначення.
Пунктом 1.3. Правил визначено, що усі відомості, передбачені формою бланка перевізного документа, повинні бути внесені відправником у відповідні графи. Виправлення не допускаються; у разі необхідності зміни відомостей, унесених до перевізного документа, відправник зобов'язаний заповнити новий перевізний документ.
У відповідності до статті 23 Статуту відправники повинні надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів).
Статтею 37 Статуту встановлено, що під час здавання вантажів для перевезення відправником має бути зазначена у накладній їх маса. Маса вантажів визначається відправником. Спосіб визначення маси зазначається у накладній.
Згідно п.5 Правил приймання вантажів до перевезення, загальна маса вантажу визначається відправником зважуванням або розрахунковим способом.
Відповідно до п.2.3 Правил оформлення перевізних документів, у графі 55 "Правильність внесених відомостей підтверджую" представник відправника вказує свою посаду, розписується, засвідчуючи правильність відомостей, указаних ним у перевізному документі. Представник відправника повинен мати довіреність на оформлення перевезення.
У графі 55 накладної №48009484 зазначений представник відправника ОСОБА_1 , яка підтвердила правильність внесених відомостей.
Згідно з п.28 Правил приймання вантажів до перевезення, вантажі, завантажені відправниками у вагони відкритого типу (платформи, напіввагони тощо), приймаються залізницею до перевезення шляхом візуального огляду вагона, вантажу, його маркування (у т.ч. захисного) та кріплення у вагоні без перевірки маси та кількості вантажу.
Таким чином, при прийнятті вантажу до перевезення у позивача був відсутній обов'язок перевіряти його масу.
Відповідно до матеріалів справи, 20.10.2022 на проміжній станції Нижньодніпровськ-Вузол Придніпровської залізниці проведено зважування вагону №60444213, який прибув 20.10.2022.
В результаті перевірки встановлено, що маса вантажу, вказана відправником в залізничній накладній № 48009484 у графі маса вантажу не відповідає масі вантажу, встановленій на станції Покровськ Донецької залізниці, про що складено комерційний акт № 450003/290 від 20.10.2022.
Із зазначеного акту вбачається, що на підставі акту загальної форми № 768 від 20.10.2022 станції Нижньодніпровськ-Вузол Придніпровської залізниці проведено контрольне зважування вагона № 60444213 за накладною, вказаною на звороті цього акту. За документом значиться вантаж «Кокс доменний», насипом, вологий, поверхня вантажу шапкою з нанесення маркування у вигляді вапняного покриття по всій поверхні вантажу, вага брутто не вказана, тара - 23800 кг, вага нетто - 53500 кг. При зважуванні вагону в статистичному режимі, у присутності заст. ДС Лобова АРВ Кузьміч, прийомоздавальника Здор, на справних вагонних 150тн електронно-тензометричних вагах ст. Нижньодніпровськ-Вузол, заводський №032, що пройшли держповірку 27.09.2022 виявилося: вага брутто - 72100 кг, тара за документом - 23800 кг, вага нетто - 48300 кг, що менше ваги зазначеної в документі на 5200 кг. Навантаження вантажу шапкою, вище бортів на 20 см, маркування вапном по всій поверхні вантажу. Поглиблень немає, маркування не порушене. Вагон без торцевих дверей, розвантажувальні люка з обох сторін закриті. Течі вантажу немає. В технічному відношенні вагон справний. Зав. вантажним двором за штатним розкладом немає.
Комерційний акт №450003/290 від 20.10.2022 складено та підписано ДСЗ Лобовим В.Т., агентом з розшуку вантажу ОСОБА_2 , прийомоздавальником вантажу Здор Ю.Ю.
Повноваження зазначених осіб на підписання комерційних актів підтверджується наказом начальника станції “Про призначення відповідальних осіб, які мають право підпису комерційних актів” №76 від 07.02.2022, робочими та посадовими інструкціями відповідних робітників.
Доказів того, що комерційний акт з боку залізниці підписано не належними особами, суду не представлено.
Зважування маси вантажу у вагоні на станції Нижньодніпровськ -Вузол здійснювалось на 150-тонних електронно-тензометричних вагах №032 ВВЕТ-150-ТД.1-ЕП.2-ДП-О, повірених 27.09.2022.
Відповідно до наявної в матеріалах справи копії технічного паспорту засобу ваговимірювальної техніки (ЗВВТ) станції Нижньодніпровськ -Вузол, заводський №032, власник Дніпровська дирекція залізничних перевезень, міжповірочний інтервал ЗВВТ 12 місяців; інтервал між оглядами-перевірками ЗВВТ 6 місяців, відміткою у паспорті підтверджено, ваги придатні для зважування. Тобто ваги, на яких проводилось контрольне переважування вантажу, проходили своєчасну перевірку та повірку.
Представником відповідача не надано доказів, які б викликали сумніви у достовірності показів зазначеного засобу ваговимірювальної техніки.
На підставі викладеного, суд дійшов висновку про те, що станом на дату складання спірного комерційного акту засіб вимірювальної техніки був повірений як того вимагають норми чинного законодавства.
Пунктом 12 Правил складання актів встановлено, якщо при перевірці вантажу, який прибув з актом попутної станції, під час перевірки на станції призначення не буде виявлено різниці між даними акта, складеного на попутній станції, і фактичною наявністю та станом вантажу, багажу або вантажобагажу, то станція в розділі “Є” комерційного акта попутної станції вносить відмітку такого змісту: “Під час перевірки вантажу (багажу, вантажобагажу) різниці проти цього акта не виявлено”. Така відмітка засвідчується штемпелем станції і підписами осіб, указаних у пункті 10 цих Правил. Цей акт видається одержувачу на його вимогу, а копія його залишається на станції. Новий акт у цьому разі не складається. При невідповідності відомостей, указаних в акті попутної станції, фактичним даним, що виявились під час перевірки вантажу, багажу або вантажобагажу, складається новий комерційний акт.
Комерційний акт попутної станції Нижньодніпровськ-Вузол Придніпровської залізниці №450003/290 від 20.10.2022 було зареєстровано на станції призначення Правда Придніпровської залізниці під №450003/290/38 від 20.10.2022.
Враховуючи положення п.12 Правил складання актів, на станції призначення Правда Придніпровської залізниці, при перевірці вантажу у вагоні №67861104 який прибув з комерційним актом попутної станції Нижньодніпровськ-Вузол Придніпровської залізниці №450003/290 від 20.10.2022, було здійснено повторне зважування партії вантажу для підтвердження виявленого порушення, та різниці між даними вказаного акта, і фактичною наявністю та станом вантажу, не виявлено, про що станцією призначення Правда Придніпровської залізниці у розділі “Є” зроблено відповідну відмітку, яку засвідчено штемпелем станції та підписом повноважних осіб.
Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.24 Статуту вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ним у накладній. Залізниця має право перевіряти правильність цих відомостей, а також періодично перевіряти кількість та масу вантажу, що зазначаються у накладній.
Згідно приписів ст.129 Статуту обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць. Комерційний акт складається, зокрема, для засвідчення невідповідності найменування, маси і кількості місць вантажу з даними, зазначеними у транспортних документах.
Тобто підставою для покладання на відправника відповідальності за неправильне зазначення ним указаних відомостей є також акт загальної форми, складений у випадках, передбачених статтею 129 Статуту.
Отже, допустимими доказами неправильного зазначення у накладній маси вантажу, відправленого вантажовідправником залізницею до станції призначення для отримання вантажоодержувачем, в розумінні частини першої статті 77 ГПК України, є належно складені працівниками залізниці комерційні акти за наслідком контрольного зважування вантажу, який було здано до перевезення залізницею, або акти загальної форми.
Зі змісту додатку 1 до п.1 Правил складання актів (стаття 129 Статуту), затверджених наказом Міністерства транспорту України 28.05.2002 N334, п.8 зазначених Правил, комерційний акт може бути складений як на станції призначення, так і на станції відправлення або попутній станції.
Враховуючи викладене, проведення контрольного зважування та складання комерційного акту за результатами такого зважування не суперечить діючому законодавству.
Як вже зазначалося, відповідач заперечував проти задоволення позовних вимог з огляду на те, що саме позивачем було зважено вантаж і записано вагу у свою книгу проведення зважування ГУ № 36, а відповідач на підставі даних залізниці вніс в пункт 24 накладної відомості щодо маси вантажу.
Разом із тим, суд відхиляє вказані доводи відповідача з огляду на те, що відповідно до п.2.3 Правил оформлення перевізних документів, у графі 55 "Правильність внесених відомостей підтверджую" представник відправника вказує свою посаду, розписується, засвідчуючи правильність відомостей, указаних ним у перевізному документі. Представник відправника повинен мати довіреність на оформлення перевезення.
Судом встановлено, що у графі 55 накладної №48009484 зазначений представник відправника Сошина Є.О, яка своїм підписом підтвердила правильність внесених відомостей. Крім того, відповідачем не доведено належними та допустимими доказами, що ваги залізниці, якими було здійснено зважування на станції відправлення, були несправними.
Згідно із п.8 Правил складання актів, у тих випадках, коли різниця у масі вантажу, визначеній на станції відправлення, порівняно з масою, що виявилася на станції призначення, не перевищує норми природної втрати маси вантажу і граничного розходження визначення його маси нетто, комерційний акт не складається, а оформлення видачі вантажу провадиться у порядку, передбаченому Правилами видачі вантажів.
Відповідно до п.27 Правил видачі вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 № 644, вантаж вважається доставленим без утрати, якщо різниця між масою, вказаною в пункті відправлення в залізничній накладній, та масою, визначеною на станції призначення, не перевищує норми природної втрати і граничного розходження у визначенні маси нетто.
Відповідно до ст.122 Статуту за неправильно зазначені у накладній масу, кількість місць вантажу, його назву, код та адресу одержувача з відправника, порта стягується штраф у розмірі згідно із статтею 118 цього Статуту. При цьому відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли.
Згідно з абз.2 п.2.6 Правил оформлення перевізних документів, затверджених Наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 № 644 (далі - Правила № 644), маса вантажу вважається правильною, якщо різниця між фактично виявленою масою і зазначеною в перевізних документах не перевищує 0,2%.
Пунктом 5.5. Правил № 644 закріплено, що якщо під час перевезення вантажу або на станції його призначення буде виявлено неправильне зазначення у накладній маси, кількості місць вантажу, його назви, коду та адреси одержувача з відправника, порта стягується штраф у розмірі згідно зі статтею 118 Статуту залізниць України. При цьому відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли. Цей факт засвідчується актом загальної форми, якщо за цим фактом не складався комерційний акт.
Частиною 1 статті 118 Статуту встановлено, що за пред'явлення вантажу, який заборонено до перевезень або який потребує під час перевезення особливих заходів безпеки, та з неправильним зазначенням його найменування або властивостей з відправника, крім заподіяних залізниці збитків і витрат, стягується штраф у розмірі п'ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення.
Позивачем за неправильно зазначену масу вантажу у залізничній накладній №48009484 нараховано штраф в розмірі 58 475,00 із розрахунку: 11 695,00 *5 = 58 475,00 грн.
Судом встановлено, що розрахунок суми штрафу є арифметично правильним та відповідає ст.ст. 118, 122 Статут залізниць України.
Оскільки саме відповідач, як вантажовідправник, визначає масу вантажу, заповнює і підписує накладну, яка є основним перевізним документом, який надається залізниці відправником разом з вантажем, і є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, а згідно статті 24 Статуту саме вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності неточності або неповноти відомостей, зазначених ними у накладній, то вимоги позивача до відповідача є обґрунтованими.
Щодо заявленого відповідачем у відзиві на позовну заяву клопотання про зменшення судом суми штрафу до однієї провізної плати суд зазначає наступне.
Як вже зазначалося, в обґрунтування вказаного клопотання відповідач посилався на те, що підприємство є об'єктом критичної інфраструктури, а позивачем не понесено додаткових витрат, пов'язаних з неправильним зазначенням ваги в накладній. Крім того, у зв'язку із введенням воєнного стану та бойовими діями на території України було суттєво ускладнено ведення господарської діяльності, а саме відбулася повна зупинка господарської діяльності відповідача та холодної консервації об'єкту у зв'язку з постійними обстрілами території м. Авдіївки, у тому числі за місцезнаходженням майнового комплексу та всіх основних засобів відповідача, що є загальновідомим фактом.
Частиною 3 ст. 551 ЦК України передбачено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Згідно з ч. 1 ст. 233 ГК України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.
Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій (ч. 2 ст. 233 ГК України).
Вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, необхідно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу; ступеню виконання зобов'язання боржником; причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної особи (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідки) тощо.
При цьому, зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, за відсутності у законі переліку обставин, які мають істотне значення, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки.
Цивільні та господарські відносини повинні ґрунтуватись на засадах справедливості, добросовісності, розумності, як складових елементів принципу верховенства права. Наявність у кредитора можливості стягувати із боржника надмірні грошові суми як неустойку спотворює її дійсне правове призначення, оскільки із засобу розумного стимулювання боржника виконувати основне зобов'язання неустойка перетворюється на несправедливо непомірний тягар для боржника та джерело отримання невиправданих додаткових прибутків кредитором.
Таку правову позицію сформував у постановах Верховний Суд від 06.09.2019 у справі N 910/16925/18, від 06.11.2018 у справі N 913/89/18, від 04.12.2018 у справі N 916/65/18, від 03.07.2019 у справі N 917/791/18, досліджуючи питання правомірності зменшення судом неустойки, заявленої залізницею.
Здійснивши аналіз наведених норм, суд зазначає, що ані ЦК України, ані ГК України, які є законами України, не встановлена неможливість зменшення неустойки, розмір якої передбачений актами цивільного законодавства, зокрема Постановами Кабінету Міністрів України.
Також, в чинному законодавстві України не міститься переліку обставин, які мають істотне значення, за наявності яких господарським судом може бути зменшено неустойку, тому вирішення цього питання покладається безпосередньо на суд, який розглядає відповідне питання з урахуванням всіх конкретних обставин справи в їх сукупності.
Встановлення розміру штрафу за невірно зазначену масу вантажу Статутом залізниць України, а не договором, не позбавляє суд права зменшити розмір нарахованого штрафу, за наявності підстав передбачених законодавством.
Статутом не врегульоване питання зменшення розміру штрафу на відміну від законів Цивільного та Господарського кодексів України, які мають вищу юридичну силу порівняно із Статутом залізниць України, який затверджений Постановою Кабінету Міністрів України.
Відсутність можливості зменшення розміру штрафу, передбаченого законодавством, та його стягнення без врахування судом конкретних обставин справи, зокрема, характеру вчиненого порушення, негативних наслідків, та їх співмірності з розміром штрафних санкцій, може призвести до ситуації коли за різні по характеру та наслідкам правопорушення судом може бути стягнутий один і той саме розмір штрафу, що, в свою чергу, не сприятиме виконанню завдання господарського судочинства щодо справедливого вирішення справи судом.
Реалізуючи свої дискреційні повноваження, передбачені статтями 551 Цивільного кодексу України та 233 Господарського кодексу України щодо права зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій, суд повинен забезпечити баланс інтересів сторін справи з урахуванням встановлених обставин справи та не допускати фактичного звільнення від їх сплати без належних правових підстав.
24.02.2022 Російською Федерацією було розпочато повномасштабні військові дії проти України, у зв'язку з чим Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» №64/2022 від 24.02.2022, затвердженого Законом України від 24.02.2022 №2102-IX, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24.02.2022
Акціонерне товариство «Українська залізниця» як стратегічне підприємство залізничного транспорту, яке після початку збройної агресії виконує евакуаційні рейси, перевезення військових та військових вантажів по всій Україні, а відповідні рейси є безкоштовними для людей.
Систематично здійснюються ракетні обстріли залізничної інфраструктури та відповідач власними силами, засобами та коштами здійснює відновлення інфраструктури з метою підтримки обороноздатності нашої держави.
Суд враховує, що до повномасштабної військової агресії Російської Федерації проти України основним джерелом доходу позивача було комерційне перевезення вантажів, однак після початку військових дій комерційні перевезення значно скоротились, а в деяких регіонах повністю припинились. Тобто, позивач наразі, докладаючи всіх зусиль для збереження життів людей та зміцнення обороноздатності країни, несе значні витрати для виконання таких завдань при одночасному значному зменшенні доходу від здійснення своєї основної підприємницької діяльності.
Частиною 3 статті 75 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що обставини, визнані судом загальновідомими, не потребують доказування.
Загальновідомість фактів військової агресії Російської Федерації, виконання відповідачем евакуаційних рейсів, здійснення перевезення для потреб Збройних Сил України, ракетні обстріли об'єктів залізничної інфраструктури підтверджуються органами державної влади та місцевого самоврядування України, безліччю публікацій у національних та міжнародних засобах масової інформації, а також не заперечується агресором.
Таким чином, наведені факти є загальновідомими обставинами, а отже в силу приписів частини 3 статті 75 Господарського процесуального кодексу України не потребують доказування. При цьому, ці обставини (повинні бути) відомі обом сторонам.
Разом із тим, судом взято до уваги, що підприємство відповідача також зазнало негативних (невідворотних) втрат, оскільки місцезнаходження відповідача є м. Авдіївка, яке з лютого 2022 року перебуває під постійними обстрілами, та з якого було оголошено евакуацію населення, що є загальновідомим фактом.
При цьому, російська агресія на території м. Авдіївка майже повністю призвела до зруйнування міста, в результаті обстрілів і бомбардувань знищено значну частину інфраструктури міста, а також призвела до виведення з ладу та руйнування частини майнового комплексу відповідача, господарська діяльність якого є наразі зупиненою.
Вказані факти так само є загальновідомими, а тому доказуванню відповідно до ч.3 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України не потребують.
Позивач не довів ані настання, ані обґрунтовану можливість настання будь-яких негативних наслідків від вчиненого відповідачем порушення, а стягнення штрафу в заявленому розмірі за факт невірного зазначення особою маси вантажу в накладній не може вважатись розумним та справедливим.
Крім того, суд приймає до уваги той факт, що маса вантажу у вагонах, не перевищувала вантажопідйомність кожного з вагонів, що не могло створювати небезпеку під час перевезення.
За наявності вказаних обставин, стягнення штрафу в такому розмірі вочевидь перетворюється на несправедливо непомірний тягар для боржника та джерело отримання невиправданих додаткових прибутків кредитора, та не спрямовано на розумне стимулювання боржника виконувати зобов'язання.
Приймаючи до уваги наведене, з огляду на те, що допущене відповідачем порушення не спричинило збитків для залізниці та іншим учасникам господарських відносин, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення клопотання відповідача про зменшення розміру штрафу до 1 провізної плати, тобто до 11 695,00 грн.
Враховуючи ту обставину, що спір виник з вини відповідача, судовий збір покладається на останнього у відповідності до вимог ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись ст.ст. 12, 13, 42, 46, 73, 74, 76-79, 86, 91, 123, 129, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд -
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги Акціонерного товариства “Українська залізниця” в особі Регіональної філії “Придніпровська залізниця” Акціонерного товариства “Українська залізниця” до Приватного акціонерного товариства “Авдіївський коксохімічний завод” про стягнення штрафу в розмірі 58 475,00 грн., задовольнити частково.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства “Авдіївський коксохімічний завод” (86065, Донецька область, м. Авдіївка, проїзд Індустріальний, код ЄДРПОУ 00191075) на користь Акціонерного товариства “Українська залізниця” (03680, м. Київ, вул. Єжи Гедройця, буд. 5; код ЄДРПОУ: 40075815, електронна пошта uz@uz.gov.ua) в особі Регіональної філії “Придніпровська залізниця” Акціонерного товариства “Українська залізниця” (49602, м. Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, буд. 108; код ЄДРПОУ: 40081237, електронна пошта p.a-secretary@dp.uz.gov.ua) штраф у розмірі 11 695,00 грн., судовий збір в сумі 2684,00 грн.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Згідно із ст.241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга відповідно до ст.256 Господарського процесуального кодексу України на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана учасниками справи до Східного апеляційного господарського суду в порядку та строки, визначені Главою 1 Розділу IV Господарського процесуального кодексу України (з урахуванням п.17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України).
Повний текст рішення складено та підписано 21.09.2023
Повідомити учасників справи про можливість ознайомитись з електронною копією судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень за його веб-адресою: http://reyestr.court.gov.ua.
Суддя Ю.С. Зельман