Справа № 932/5894/22
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 квітня 2023 року Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська в складі:
головуючої судді Кудрявцевої Т.О.
при секретарі Скрипниченко К.Г.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро справу за скаргою ОСОБА_1 , заінтересовані особи - Індустріальний відділ державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), стягувач - Держава в особі територіальної громади Дніпровської міської ради, про визнання бездіяльності відділу державної виконавчої служби неправомірною, скасування арешту, -
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_2 06.10.2022 року звернувся до Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська із вказаною скаргою, в якій просить визнати неправомірною бездіяльність Індустріального відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) щодо неприйняття рішення про скасування арешту на все майно, що належить ОСОБА_3 , а саме квартиру, розташовану за адресою АДРЕСА_1 ; скасувати арешт та заборону на відчуження на все майно, що належить ОСОБА_3 , а саме квартиру, розташовану за адресою АДРЕСА_1 , накладені постановою державного виконавця Неділько Т.С. від 20.02.2003 року; скасувати відомості з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктиів нерухомого майна про арешт майна, що належить ОСОБА_3 .
В обгрунтування своїх вимог заявник посилається на те, що квартира АДРЕСА_2 належить на праві спільної сумісної власності йому, його колишній дружині ОСОБА_4 та синам ОСОБА_5 та ОСОБА_6 на підставі свідоцтва про право власності на житло від 23.01.1998 року. 31.01.2003 року Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська видав виконавчий лист про конфіскацію на користь держави всього особистого майна, що належить ОСОБА_3 . 20.02.2003 року державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Неділько Т.Є. було ухвалено постанову, згідно якої встановлено, що ОСОБА_3 належить квартира з трьох кімнат, розташована за адресою АДРЕСА_1 . Державним виконавцем в межах виконавчого провадження було постановлено накласти арешт на все майно, що належить ОСОБА_3 , а саме квартиру, розташовану за адресою АДРЕСА_1 та заборонено здійснювати відчуження будь-якого майна, що належить ОСОБА_7 , а саме вказану квартиру. На підставі зазначеної постанови Шостою Дніпровською державною нотаріальною конторою Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) внесені відомості до Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна про арешт майна, що належить ОСОБА_7 , а саме квартири, розташованої за адресою АДРЕСА_1 . Листом № 39566 від 02.11.2021 року та листом № 29493 від 29.09.2022 року Індустріальний відділ державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) повідомив, що перевіркою даних, що містяться в ДРРПНМ встановлено, що на боржника ОСОБА_1 накладено обтяження № 3687019 на підставі постанови про арешт майна боржника б/н від 20.02.2003 року. Перевіркою наданих АСВП та Журналів загальної вхідної кореспонденції встановлено, що ідентифікувати виконавче провадження, за яким було накладено арешт, неможливо. Надати більш детальну інформацію та копії постанов матеріалів виконавчого провадження відсутня можливість, відповідно до Правил діловодства та архіву в органах державної виконавчої служби та приватними виконавцями, затвердженого наказом Міністерства юстиції України № 1829/5 від 07.06.2017, виконавче провадження знищено у зв'язку з закінченням строку зберігання. Тобто, перевірити виконавче провадження з метою виявлення порушення порядку накладання арешту неможливо, оскільки воно знищено за закінченням встановленого строку зберігання, у зв'язку з чим на даний час відсутні підстави для звільнення вищезазначеного майна з-під арешту. Йому рекомендовано звернутись до суду для отримання відповідного рішення про зняття арешту з майна, тому він звернувся до суду із даною скаргою.
Заявник вказує на те, що йому належить лише частка у вказаній квартирі, постановою накладено арешт на майно, яке належить лише йому особисто, між тим, арештовано та накладено заборону на відчуження квартири в цілому, навіть в тій частині, яка йому не належить. З часу видачі виконавчого документу та відкриття виконавчого провадження та накладення арешту минуло 19 років, за цей час виконавче провадження було закрито та знищено, повторно виконавчий документ до виконання не пред'являвся, строки для пред'явлення виконавчого документа до виконання минули. Постанова про арешт перешкоджає йому вільно реалізувати свої права власника щодо розпорядження належним йому майном.
Посилаючись на зазначене, заявник просить визнати неправомірною бездіяльність Індустріального відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) щодо не прийняття рішення про скасування арешту на все майно, що належить ОСОБА_3 , а саме квартиру, розташовану за адресою АДРЕСА_1 ; скасувати арешт та заборону на відчуження на все майно, що належить ОСОБА_3 , а саме квартиру, розташовану за адресою АДРЕСА_1 , накладені постановою державного виконавця Неділько Т.С. відділу державної виконавчої служби Індустріального районного управління юстиції від 20.02.2003 року, скасувати відомості з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна про арешт майна, що належить ОСОБА_3 .
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.10.2022 року суддя Кудрявцева Т.О. визначена для розгляду даної справи.
Ухвалою від 06.10.2022 року відкрито провадження у даній справі та призначено судове засідання по її розгляду.
22.11.2022 року до суду від представника Індустріального відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) надійшли письмові заперечення на скаргу, в якій представник вважав, що скарга не підлягає задоволенню та зазначив, що до відділу звернувся ОСОБА_2 з заявою про зняття арешту з його майна, а саме квартири за адресою АДРЕСА_1 . Перевіркою даних, що містяться в ДРРПНМ встановлено, що на боржника ОСОБА_1 накладено обтяження № 3687019 на підставі постанови про арешт майна боржника б/н від 20.02.2003 року. Перевіркою наданих АСВП та Журналів загальної вхідної кореспонденції встановлено, що ідентифікувати виконавче провадження, за яким було накладено арешт, неможливо. Надати більш детальну інформацію та копії постанов матеріалів виконавчого провадження відсутня можливість, відповідно до Правил діловодства та архіву в органах державної виконавчої служби та приватними виконавцями, затвердженого наказом Міністерства юстиції України № 1829/5 від 07.06.2017, виконавче провадження знищено, у зв'язку з закінченням строку зберігання, у зв'язку з чим відсутні підстави для звільнення вищезазначеного майна з-під арешту.
В судове засідання учасники справи не з'явилися, про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.
В наданій суду заяві заявник просить розглянути справу у його відсутність, вимоги скарги підтримав.
В наданому суду клопотанні представник - Індустріального відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) просив розглянути справу у відсутність представника відділу.
Зважаючи на викладене, відповідно до положень ч.2 ст. 247, ст. 450 ЦПК України розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи та без здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Розглянувши скаргу, ознайомившись з матеріалами справи, суд дійшов наступного висновку.
З матеріалів справи вбачається, що квартира АДРЕСА_2 належить на праві спільної сумісної власності ОСОБА_3 , його колишній дружині ОСОБА_4 та синам ОСОБА_5 та ОСОБА_6 на підставі свідоцтва про право власності на житло від 23.01.1998 року.
31.01.2003 року Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська видав виконавчий лист про конфіскацію на користь де6ржави всього особистого майна, що належить ОСОБА_3 .
20.02.2003 року державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Неділько Т.Є. було ухвалено постанову, згідно якої встановлено, що ОСОБА_3 належить квартира з трьох кімнат, розташована за адресою АДРЕСА_1 .
Державним виконавцем Індустріального районного управління юстиції при примусовому виконанні виконавчого листа № 1-386, виданого 31.01.2003 року Бабушкінським районним судом м. Дніпропетровська, в межах виконавчого провадження було винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони його відчуження від 06.02.2003 року, якою постановлено накласти арешт на все майно, що належить ОСОБА_3 , а саме квартиру, розташовану за адресою АДРЕСА_1 та заборонено здійснювати відчуження будь-якого майна, що належить ОСОБА_7 , а саме вказану квартиру.
На підставі вказаної постанови Шостою Дніпровською державною нотаріальною конторою Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) внесені відомості до Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна про арешт майна, що належить ОСОБА_7 , а саме квартири, розташованої за адресою АДРЕСА_1 .
Вказане підтверджується Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна від 08.02.2023 року, відповідно до якої відносно квартири, розташованої за адресою АДРЕСА_1 , існує обтяження у вигляді арешту нерухомого майна, реєстраційний номер обтяження 3687019, зареєстровано: 05.09.2006 за № 3687019 реєстратором: Шоста дніпровська державна нотаріальна контора, підстава обтяження: постанова про арешт, б/н, 20.02.2003, ВДВС Індустріального району м.Дніпропетровська, об'єкт обтяження: квартира, адреса: АДРЕСА_1 ; архівний запис № 127895 - 1012 Дніпропетровська область, Шоста дніпропетровська державна нотаріальна контора.
Листом № 39566 від 02.11.2021 року та листом № 29493 від 29.09.2022 року Індустріальний відділ державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) повідомив заявника, що перевіркою даних, що містяться в ДРРПНМ встановлено, що на боржника ОСОБА_1 накладено обтяження № 3687019 на підставі постанови про арешт майна боржника б/н від 20.02.2003 року. Перевіркою наданих АСВП та Журналів загальної вхідної кореспонденції встановлено, що ідентифікувати виконавче провадження, за яким було накладено арешт, неможливо. Надати більш детальну інформацію та копії постанов матеріалів виконавчого провадження відсутня можливість, відповідно до Правил діловодства та архіву в органах державної виконавчої служби та приватними виконавцями, затвердженого наказом Міністерства юстиції України № 1829/5 від 07.06.2017, виконавче провадження знищено у зв'язку з закінченням строку зберігання. Тобто, перевірити виконавче провадження з метою виявлення порушення порядку накладання арешту неможливо, оскільки воно знищено за закінченням встановленого строку зберігання, у зв'язку з чим на даний час відсутні підстави для звільнення вищезазначеного майна з-під арешту. Йому рекомендовано звернутись до суду для отримання відповідного рішення про зняття арешту з майна, тому він звернувся до суду із даною скаргою.
Відповідно до статті 447 ЦПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи. Скарга подається до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції (ч. 1 ст. 448 ЦПК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження» рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.
Як передбачено п. а ч. 1 та ч. 2 ст. 449 ЦПК України, скаргу може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права або свободи. Пропущений з поважних причин строк для подання скарги може бути поновлено судом.
Рішення та дії виконавця, посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені протягом 10 робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів, що передбачено ч.5 ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження».
Враховуючи обов'язки, які повинен виконувати державний виконавець під час здійснення виконавчого провадження, він зобов'язаний дотримуватись Конституції України, Закону України «Про виконавче провадження», Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» тощо.
Згідно ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Як передбачено Законом України «Про виконавче провадження», виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Як зазначено в частині 1 статті 13 Закону України «Про виконавче провадження», під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.
У пункті 24 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07.02.2014 № 6 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах» роз'яснено, що у справах за скаргами стягувача чи боржника на дії державного виконавця, пов'язані з арештом і вилученням майна та визначенням вартості й оцінки цього майна, суд перевіряє відповідність цих дій положенням статей 57, 58 Закону України «Про виконавче провадження».
Відповідно до частини другої статті 451 ЦПК України у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).
Приписи ст. 451 ЦПК України встановлюють, що за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).
В постанові Верховного Суду від 20.06.2018р. по справі № 210/1072/15-ц боржник, звернувся до суду зі скаргою на бездіяльність державного виконавця, в результаті чого останнього зобов'язано провести виконавчі дії по зняттю арештів з нерухомого майна та грошових коштів.
З позиції Верховного Суду вбачається, що сторона виконавчого провадження (боржник) у разі порушення його прав чи інтересів має право звертатися до суду саме зі скаргою на бездіяльність виконавчої служби щодо зняття арештів та інших вжитих нею заходів.
Відповідно до положень статті 57 Закону України «Про виконавче провадження» (у редакції на момент накладення арешту на майно) арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення на його відчуження.
Відповідно до ч. 1 ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження» у разі закінчення виконавчого провадження (крім закінчення виконавчого провадження за судовим рішенням, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також, крім випадків не стягнення виконавчого збору або витрат виконавчого провадження, не стягнення основної винагороди приватним виконавцем), повернення виконавчого документа до суду, який його видав, арешт, накладений на майно (кошти) боржника, знімається, відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників, скасовуються інші вжиті виконавцем заходи щодо виконання рішення, а також проводяться інші необхідні дії у зв'язку із закінченням виконавчого провадження.
Згідно з п. 15 розділу VIII Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України № 512/5 від 02.04.2012р., у разі якщо завершене виконавче провадження знищено у зв'язку із закінченням строку його зберігання, виконавець вживає заходів щодо відновлення матеріалів виконавчого провадження за допомогою відомостей автоматизованої системи виконавчого провадження та інших документів, інформації, одержаних ним, у тому числі від сторін виконавчого провадження.
Судом встановлено, що всупереч вказаній Інструкції, державною виконавчою службою не були здійснені заходи щодо відновлення матеріалів вказаного виконавчого провадження та зняття арешту, накладеного в рамках цього провадження.
Згідно ч. 1,2 ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження», у разі закінчення виконавчого провадження (крім закінчення виконавчого провадження за судовим рішенням, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також, крім випадків не стягнення виконавчого збору або витрат виконавчого провадження, не стягнення основної винагороди приватним виконавцем), повернення виконавчого документа до суду, який його видав, арешт, накладений на майно (кошти) боржника, знімається, відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників, скасовуються інші вжиті виконавцем заходи щодо виконання рішення, а також проводяться інші необхідні дії у зв'язку із закінченням виконавчого провадження.
Про зняття арешту з майна (коштів) виконавець зазначає у постанові про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа, яка в день її винесення надсилається органу, установі, посадовій особі, яким була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно (кошти) боржника, а у випадках, передбачених законом, вчиняє дії щодо реєстрації припинення обтяження такого майна.
Відповідно до ч.1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно до ч.1 ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Відповідно до ч.1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Таким чином, судом встановлено та підтверджується матеріалами справи і поясненнями представника ВДВС, в зв'язку зі зверненням до Індустріального відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) ОСОБА_1 з заявою про зняття арешту з його майна, а саме квартири за адресою АДРЕСА_1 , була проведена перевірка даних, що містяться в ДРРПНМ, і встановлено, що на боржника ОСОБА_1 накладено обтяження № 3687019 на підставі постанови про арешт майна боржника б/н від 20.02.2003 року. Перевіркою наданих АСВП та Журналів загальної вхідної кореспонденції встановлено, що ідентифікувати виконавче провадження, за яким було накладено арешт, неможливо. Надати більш детальну інформацію та копії постанов матеріалів виконавчого провадження у ВДВС відсутня можливість, оскільки відповідно до Правил діловодства та архіву в органах державної виконавчої служби та приватними виконавцями, затвердженого наказом Міністерства юстиції України № 1829/5 від 07.06.2017, виконавче провадження знищено, у зв'язку з закінченням строку зберігання, у зв'язку з чим відсутні підстави для звільнення вищезазначеного майна з-під арешту.
З огляду на встановлені судом обставини, керуючись положеннями Закону України «Про виконавче провадження», враховуючи невжиття Індустріальним відділом державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) заходів для скасування арешту з нерухомого майна, що належить ОСОБА_7 , суд дійшов висновку про необхідність задоволення скарги ОСОБА_7 у повному обсязі.
Відповідно до ст. 452 ЦПК України з Індустріального відділу державної виконавчої служби у м. Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) підлягає стягненню на користь держави судовий збір в сумі 536 грн. 80 коп.
На підставі викладеного, керуючись Законом України «Про виконавче провадження», ст. ст. 210, 260, 261, 447-453 ЦПК України, -
УХВАЛИВ:
Скаргу ОСОБА_1 , заінтересовані особи - Індустріальний відділ державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), стягувач - Держава в особі територіальної громади Дніпровської міської ради, про визнання бездіяльності відділу державної виконавчої служби неправомірною, скасування арешту, - задовольнити.
Визнати неправомірною бездіяльність Індустріального відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) щодо неприйняття рішення про скасування арешту на все майно, що належить ОСОБА_3 , а саме квартиру, розташовану за адресою АДРЕСА_1 .
Зобов'язати Індустріальний відділ державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) скасувати арешт та заборону на відчуження на все майно, що належить ОСОБА_3 , а саме квартиру, розташовану за адресою АДРЕСА_1 , накладені постановою державного виконавця Неділько Т.С. від 20.02.2003 року;
Зобов'язати Індустріальний відділ державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) вчинити дії по вилученню з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна запису про державну реєстрацію обтяження стосовно квартири, розташованої за адресою АДРЕСА_1 .
Стягнути з Індустріального відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) на користь держави судовий збір у сумі 536 грн. 80 коп.
Апеляційну скаргу на ухвалу суду може бути подано в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду через Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання її копії. Учасник справи, якому повного тексту ухвали суду не було вручено у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому повного тексту ухвали суду.
Суддя Т.О. Кудрявцева