Справа №:755/7991/23
Провадження №: 1-кс/755/2553/23
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"23" серпня 2023 р. м.Київ
Слідчий суддя Дніпровського районного суду м.Києва ОСОБА_1 , при секретарі судових засідань ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі Дніпровського районного суду м.Києва, клопотання слідчого СВ Дніпровського УП ГУ НП в місті Києві ОСОБА_3 , погоджене з прокурором Дніпровської окружної прокуратури м.Києва ОСОБА_4 , про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні №12023100040001647 та додані до нього матеріали відносно:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Маріуполь Донецької області, громадянина України, з вищою освітою, офіційно не працюючого, не одруженого, військовозобов'язаного, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого до затримання за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
підозрюваного в скоєнні злочинів, передбачених ч.2 ст.146, ч.4 ст.190 КК України,
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_4 ,
захисника адвоката ОСОБА_6 ,
підозрюваного ОСОБА_5 ,
ВСТАНОВИВ:
І. Суть питання, що вирішується, і за чиєю ініціативою воно розглядається.
22.08.2023 року слідчий СВ Дніпровського УП ГУ НП в місті Києві ОСОБА_3 звернулася до суду із клопотанням, погодженим з прокурором Дніпровської окружної прокуратури м.Києва ОСОБА_4 , про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні №12023100040001647 відносно ОСОБА_5 , підозрюваного в скоєнні злочинів, передбачених ч.2 ст.146, ч.4 ст.190 КК України.
ІІ. Зміст клопотання слідчого, погодженого з прокурором.
Вимоги клопотання обґрунтовані тим, що ОСОБА_5 , діючи у співучасті з іншими особами, обрав вчинення злочинів, як основне джерело для задоволення своїм матеріальних потреб. Так, діючи з корисливих спонукань, ОСОБА_5 спільно з невстановленими на даний час особами, підшукали особу похилого віку, а саме ОСОБА_7 , що мала у своїй приватній одноосібній власності нерухоме майно - квартиру за адресою: АДРЕСА_3 , та проживає одиноко. В подальшому, вказані особи, скориставшись похилим віком потерпілої ОСОБА_7 , у невстановлений точний час, у невстановлений спосіб проникли до квартири останньої та заволоділи всіма документами на право власності на нерухоме майно, а також паспортом громадянина України, після чого ОСОБА_8 почав зберігати у себе деякі зазначені документи. Одночасно з цим, щоб мати можливість безперешкодного доступу до приміщення квартири, а також з метою встановлення контролю над діями та переміщенням ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , діючи у співучасті з ОСОБА_5 та іншою особою, виконуючи відведену йому роль пособника, змінив вхідні двері до квартири та отримав у розпорядження ключі, копії яких надав іншим співучасникам.
Продовжуючи підготовку до заволодіння нерухомим майном ОСОБА_7 , маючи на руках особисті документи останньої, вказана група осіб підробила паспорт громадянина України на ім'я ОСОБА_7 , серії НОМЕР_1 , виданий 30.07.2002 року Дніпровським РУ ГУМВС України в м.Києві, шляхом вклеювання на 1 сторінці паспорту фото невстановленої особи жіночої статі, яка мала виконувати роль ОСОБА_7 .
В подальшому, вказана група осіб, спільно з невстановленою особою жіночої статі, яка виконувала роль ОСОБА_7 , використовуючи підроблений паспорт громадянина України на ім'я ОСОБА_9 , серії НОМЕР_1 , виданий 30.07.2002 року Дніпровським РУ ГУМВС України в м.Києві, де на першій сторінці була вклеєна фотокартка вказаної невстановленої особи жіночої статі, 11.05.2023 року звернулись до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_10 , та зазначена невстановлена особа, видаючи себе та діючи від імені ОСОБА_7 видала від імені останньої заповіт на ім'я ОСОБА_11 , довіреність від імені ОСОБА_7 та ОСОБА_5 на представництво інтересів ОСОБА_7 в усіх державних органах, а також довіреність від імені ОСОБА_7 та ОСОБА_5 на право розпорядження квартирою за адресою: АДРЕСА_3 .
Отримавши в незаконний спосіб документи на право розпорядження нерухомим майном ОСОБА_7 , а також документів, які надавали змогу на отримання інформації від державних установ в період часу з 11.05.2023 року до 30.05.2023 року, ОСОБА_5 , діючи у співучасті з невстановленими досудовим розслідуванням особами, зібрали весь необхідний пакет документів для посвідчення договору купівлі-продажу нерухомого майна, при цьому останні усвідомлювали, що ОСОБА_7 не бажає продавати власну квартиру, та таких намірів не має. При цьому ОСОБА_8 , виконуючи відведену йому роль пособника, періодично приходив до квартири за адресою: АДРЕСА_3 , з метою перевірки стану ОСОБА_7 .
Так, 30.05.2023 року, діючи згідно заздалегідь розробленого плану, який був відомий всім учасникам вказаної групи, не ставлячи до відома про свої злочинні плани ОСОБА_7 , маючи на меті заволодіння нерухомим майном ОСОБА_7 , перебуваючи в офісі приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_12 , діючи на підставі довіреності (яка посвідчена з використання підроблених документів, які посвідчують особу довірителя, тобто ОСОБА_7 ) на право представництва інтересів ОСОБА_7 , уклав правочин купівлі-продажу квартири за адресою: АДРЕСА_3 , зі своєю матір'ю ОСОБА_13 , без сплати грошових коштів в сумі 1906827 гривень, що визначено договором.
Таким чином, ОСОБА_5 ,, діючи за попередньою змовою з ОСОБА_8 та невстановленими досудовим слідством особами, заволодів нерухомим майном ОСОБА_7 .
Крім того, переслідуючи корисливий мотив, після укладення договору купівлі-продажу квартири, вказана група осіб до складу якої входили ОСОБА_5 , ОСОБА_8 та невстановлена досудовим розслідуванням особа, не повідомляючи нічого ОСОБА_7 про те, що квартира не перебуває в її власності та реалізована третій особі, маючи на меті розпочати підготовку до повторного відчуження майна, почали пошук місця, куди можна вивезти ОСОБА_7 , для усунення перешкод для подальшої реалізації нерухомого майна.
Усвідомлюючи той факт, що ОСОБА_7 через свій похилий вік малорухлива, а також те, що вона не бажає нікуди їхати, діючи за попередньою змовою з ОСОБА_8 та невстановленою досудовим слідством особою, ОСОБА_5 домовився з ОСОБА_14 , який надає послуги з транспортування малорухомих пасажирів, та видавав себе за працівника «Таксі Мед», щодо перевезення ОСОБА_7 до іншого місця, нібито до інтернату для літніх людей.
Так, 29.06.2023 року о 05 годині 30 хвилин ОСОБА_5 , ОСОБА_8 , який мав намір проконтролювати дії ОСОБА_5 та надати допомогу, а також ОСОБА_14 та ОСОБА_15 (які надавали послуги з перевезення пасажирів, але видавали себе за лікарів) прибули до житлового будинку за адресою АДРЕСА_4 , після чого ОСОБА_5 спільно з ОСОБА_14 та ОСОБА_15 пройшли до квартири АДРЕСА_5 , де на той час знаходилась ОСОБА_7 , а ОСОБА_8 залишився зовні з метою попередження спільників про виникнення будь-якої небезпеки.
Перебуваючи в приміщення квартири, ОСОБА_5 спільно з ОСОБА_14 та ОСОБА_15 , які видавали себе за лікарів, використовуючи при цьому уніформу, схожу на уніформу працівників швидкої допомоги, почали умовляти ОСОБА_7 покинути приміщення квартири та проїхати з ними, на що остання відповіла відмовою.
Незважаючи на відмову потерпілої, та той факт, що остання почала кликати на допомогу, маючи на меті подолати будь-який опір з її боку, ОСОБА_14 провів ОСОБА_7 внутрішньом'язову ін'єкцію, після чого вказані особи, незважаючи на опір з боку потерпілої, а також той факт, що остання почала кричати та кликати на допомогу, силою посадили її на візок, та перемістили до автомобіля Фольксваген», д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_14 та розпочали свій рух.
Таким чином, ОСОБА_5 діючи за попередньою змовою з ОСОБА_8 ОСОБА_14 , та ОСОБА_15 , маючи єдиний злочинний намір, спрямований на позбавлення волі ОСОБА_7 , з корисливих мотивів, діючи у співучасті незаконно позбавили волі гром. ОСОБА_7 , після чого силою забрали її з місця фактичного проживання, та повезли у невідомому напрямку, проте були затримані працівниками поліції.
29.06.2023 року ОСОБА_5 був затриманий у порядку ст.208 КПК України за підозрою у вчиненні злочинів.
29.06.2023 року у порядку, передбаченому статтями 276-278 КПК України ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.146, ч.4 ст.190 КК України.
На думку слідчого, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 , інкримінованого йому кримінального правопорушення повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, зокрема: матеріалами тимчасового доступу до речей та документів, щодо видачі доручень та заповіту ОСОБА_7 , де знаходиться ксерокопія паспорту на ім'я ОСОБА_7 , де зображена інша особа; копією паспорта ОСОБА_7 ; витягом з реєстру речових прав на нерухоме майно від 30.05.2023 року та копією договору купівлі-продажу квартири; копіями допитів мешканців житлового будинку за адресою АДРЕСА_3 ; копією протоколу обшуку в автомобілі ОСОБА_8 , в ході якого виявлено та вилучено оригінали документів (технічний паспорт) на квартиру за адресою: АДРЕСА_3 ; протоколом обшуку автомобіля, що належить ОСОБА_14 , в ході якого виявлено та вилучено пластикову сумку з медичними препаратами та 1 використаний шприц, та використані ампули медичних препаратів «АМІНАЗИН АМІТРИЛІНУ ГІДРОХЛОРИДУ» та «МАГНІЮ СУЛЬФАТУ» з залишками; іншими матеріалами кримінального провадження в сукупності.
30.06.2023 року слідчим суддею Дніпровського районного суду м.Києва було обрано запобіжний захід підозрюваному ОСОБА_5 , у вигляді тримання під вартою до 27.08.2023 року включно.
У зв'язку з необхідністю проведення наступних слідчих дії: отримати висновки судово комп'ютерно-технічної експертизи, отримати висновки портретної експертизи, отримати висновки судової балістичної експертизи, отримати висновки судово-медичної експертизи, отримати висновки експертизи матеріалів речовин та виробів, 22.08.2023 року керівником Дніпровської окружної прокуратури було продовжено строк досудового розслідування до трьох місяців, тобто до 29.09.2023 року.
Враховуючи викладене, слідчий вважає, що на даний час існують ризики, а саме:
1) п.1 ст.177 КПК України - підозрюваний ОСОБА_5 перебуваючи на свободі будучи обізнаним з санкцією статтей, які йому інкримінуються, може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, оскільки ним вчинено у тому числі особливо тяжкий злочин, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 12 років з конфіскацією майна;
2) п.2 ст.177 КПК України - підозрюваний ОСОБА_5 , перебуваючи на свободі, може знищити додаткові докази, про які на даний час невідомо слідству;
3) п.3 ст.177 КПК України - підозрюваний ОСОБА_5 , перебуваючи на свободі, може незаконно впливати на свідків, потерпілого у даному кримінальному провадженні, оскільки обізнаний про місця проживання останніх з метою схилити їх до дачі не правдивих показів у судовому засіданні, а також повідомити своїм спільникам, які на даний час ще не встановлені, про наявні у органу досудового розслідування докази.
На думку слідчого, більш м'який запобіжний захід не буде достатнім для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного., оскільки злочин у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 відрізняється винятковим цинізмом та був спрямований відносно найбільш незахищених верств населення, а саме особи похилого віку, що нездатна захистити свої права самостійно.
Наявність вказаних ризиків підтверджується зібраними під час досудового розслідування матеріалами кримінального провадження.
На думку слідчого, жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.
Враховуючи перелічені ризики, слідчий вважає, що саме такий запобіжний захід, що пов'язаний з ізоляцією від суспільства, може забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного, а тому просить продовжити строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до трьох місяців в межах строку досудового розслідування кримінального провадження та визначити підозрюваному розмір застави 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, який, на думку слідчого, здатний забезпечити виконання ОСОБА_5 , який підозрюється у вчиненні у тому числі особливо тяжкого злочину, покладених на нього обов'язків.
ІІІ. Позиція сторін кримінального провадження в судовому засіданні з розгляду клопотання слідчого.
1.Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав з підстав, викладених у ньому, і стверджував, що вжиття більш м'яких запобіжних заходів, що передбачені Кримінальним процесуальним кодексом України, є недостатньою мірою для підозрюваного, з огляду на обставини скоєного та ризики, які існують. Просив суд продовжити підозрюваному запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
2.Підозрюваний ОСОБА_5 пояснив, що постраждав від протиправних дій свого знайомого, оскільки думав, що цілком законно купує квартиру та для цього передав двадцять тисяч доларів США своєму знайомому, який займався оформленням опікунства та який розповів йому, що потерпіла буде перебувати у санаторії. В подальшому, з метою законного оформлення даної квартири, він оформив довіреність на свою маму. В день затримання прибув до квартири, щоб забрати ключі. Має бажання співпрацювати зі слідством. Крім цього пояснив суду, що проживає з мамою та батьком похилого віку, які є переселенцями та яким потрібна допомога. Проти задоволення клопотання заперечував, просив застосувати відносно нього запобіжний захід, не пов'язаний з триманням під вартою.
3.Захисник підозрюваного - адвокат ОСОБА_6 також заперечував проти задоволення клопотання слідчого, посилаючись на відсутність ризиків та необґрунтованість підозри, підозрюваний співпрацює зі слідством, має нагороди та позитивну характеристику, просив враховувати, що має місце реєстрації та постійне місце проживання. Крім того, має на утриманні мати та батька похилого віку, який є інвалідом 3 групи. Просив застосувати запобіжний захід, не пов'язаний з триманням під вартою, або визначити помірний розмір застави.
ІV. Положення закону, яким керувався слідчий суддя.
Відповідно до ст.199 КПК України клопотання про продовження строку тримання під вартою має право подати прокурор, слідчий за погодженням з прокурором не пізніше ніж за п'ять днів до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Клопотання про продовження строку тримання під вартою подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування.
Клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 КПК України, повинно містити:
1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою;
2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Слідчий суддя зобов'язаний розглянути клопотання про продовження строку тримання під вартою до закінчення строку дії попередньої ухвали згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.
Слідчий суддя зобов'язаний відмовити у продовженні строку тримання під вартою, якщо прокурор, слідчий не доведе, що обставини, зазначені у ч.3 ст.199 КПК України, виправдовують подальше тримання підозрюваного, обвинуваченого під вартою.
Згідно зі ст.184 КПК України клопотання слідчого, прокурора про застосування запобіжного заходу повинно містити:
1) короткий виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, в якому підозрюється або обвинувачується особа;
2) правову кваліфікацію кримінального правопорушення із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність;
3) виклад обставин, що дають підстави підозрювати, обвинувачувати особу у вчиненні кримінального правопорушення, і посилання на матеріали, що підтверджують ці обставини;
4) посилання на один або кілька ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу;
5) виклад обставин, на підставі яких слідчий, прокурор дійшов висновку про наявність одного або кількох ризиків, зазначених у його клопотанні, і посилання на матеріали, що підтверджують ці обставини;
6) обґрунтування неможливості запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні, шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів;
7) обґрунтування необхідності покладення на підозрюваного, обвинуваченого конкретних обов'язків, передбачених частиною п'ятою статті 194 цього Кодексу.
Статтею 197 КПК України передбачено, що строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.
Строк тримання під вартою обчислюється з моменту взяття під варту, а якщо взяттю під варту передувало затримання підозрюваного, обвинуваченого, - з моменту затримання.
Строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому цим Кодексом. Сукупний строк тримання під вартою підозрюваного, обвинуваченого під час досудового розслідування не повинен перевищувати:
1) шести місяців - у кримінальному провадженні щодо злочинів невеликої або середньої тяжкості;
2) дванадцяти місяців - у кримінальному провадженні щодо тяжких або особливо тяжких злочинів.
Відповідно до ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;
3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Згідно з ч.1 ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
У частині 2 статті 177 КПК України визначено, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до вимог статті 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі:
1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується;
3) вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого;
4) міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців;
5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання;
6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого;
7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого;
8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого;
9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше;
10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення;
11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини;
12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв'язку з його доступом до зброї.
За правилами ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених ч.5 ст.176 цього Кодексу.
Відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Суду як джерело права.
Частиною 5 статті 9 КПК України визначено, що кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Згідно з ч.5 ст.193 КПК України будь-які твердження чи заяви підозрюваного, обвинуваченого, зроблені під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу, не можуть бути використані на доведення його винуватості у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується, або у будь-якому іншому правопорушенні.
Відповідно до ст.198 КПК України висловлені в ухвалі слідчого судді, суду за результатами розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу висновки щодо будь-яких обставин, які стосуються суті підозри, обвинувачення, не мають преюдиціального значення для суду під час судового розгляду або для слідчого чи прокурора під час цього або іншого кримінального проваджень.
V. Підстави запобіжного заходу, мотиви, з яких слідчий суддя виходив при постановленні ухвали, та висновки суду.
Вислухавши доводи та пояснення підозрюваного, його захисника, доводи прокурора щодо неможливості застосування більш м'якого запобіжного заходу і дослідивши матеріали справи в їх сукупності, слідчий суддя приходить до наступних висновків.
Судом було встановлено, що 05.05.2023 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань були внесені відомості про скоєння злочинів, передбачених ч.2 ст.146, ч.4 ст.190 КК України (кримінальне провадження №12023100040001647).
Клопотання слідчого, погоджене із прокурором Дніпровської окружної прокуратури м.Києва ОСОБА_4 , оформлене відповідно до вимог ст.199 Кримінального процесуального кодексу України. До матеріалів клопотання додані копії документів, якими слідчий обґрунтовує доводи клопотання, Витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження та долучено розпис підозрюваного щодо вручення йому копії клопотання слідчого про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а також копій матеріалів, якими обґрунтовується необхідність продовження запобіжного заходу. Таким чином, слідчим виконані вимоги ст.199 КПК України.
29.06.2023 року ОСОБА_5 був затриманий у порядку ст.208 КПК України за підозрою у вчиненні злочинів.
29.06.2023 року у порядку, передбаченому статтями 276-278 КПК України ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.146, ч.4 ст.190 КК України.
30.06.2023 року ухвалою слідчого судді Дніпровського районного суду м.Києва було обрано запобіжний захід підозрюваному ОСОБА_5 у вигляді тримання під вартою до 27.08.2023 року включно.
Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінальних правопорушень.
В судовому засіданні, на думку слідчого судді, встановлена наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 злочинів, передбачених ч.2 ст.146, ч.4 ст.190 КК України, наявними у справі допустимими доказами, а саме: матеріалами тимчасового доступу до речей та документів, щодо видачі доручень та заповіту ОСОБА_7 , де знаходиться ксерокопія паспорту на ім'я ОСОБА_7 , де зображена інша особа; копією паспорта ОСОБА_7 ; витягом з реєстру речових прав на нерухоме майно від 30.05.2023 року та копією договору купівлі-продажу квартири; копіями допитів мешканців житлового будинку за адресою АДРЕСА_3 ; копією протоколу обшуку автомобіля ОСОБА_8 , в ході якого виявлено та вилучено оригінали документів (технічний паспорт) на квартиру за адресою: АДРЕСА_3 ; протоколом обшуку автомобіля, що належить ОСОБА_14 , в ході якого виявлено та вилучено пластикову сумку з медичними препаратами та 1 використаний шприц, та використані ампули медичних препаратів «Аміназин амітриліну гідрохлориду» та «Магній Сульфату» з залишками; іншими матеріалами кримінального провадження в сукупності.
При цьому слідчий суддя враховує, що поняття «обґрунтована підозра» не визначене в національному законодавстві, однак відповідно до вимог ч.5 ст.9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Так, відповідно до позиції Європейського суду з прав людини, відображеній у пункті 175 рішення від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», «термін «обґрунтована підозра» означає те, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, N 182), те, що вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об'єднаного Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року).
Обставини, які свідчать про існування ризиків, передбачених ст.177 КПК України, і про недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання цим ризикам.
При вирішенні питання про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, відповідно до ст.199 КПК України, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів оцінює в сукупності всі обставини, у тому числі вагомість наявних доказів про можливе вчинення підозрюваним ОСОБА_5 інкримінованих злочинів, тяжкість покарання, що загрожує йому у разі визнання винуватим у кримінальних правопорушеннях, у вчиненні яких він підозрюється, вік та стан здоров'я підозрюваного, міцність його соціальних зв'язків, репутацію підозрюваного, майновий стан, ризик продовження чи повторення протиправної поведінки.
Так, ОСОБА_5 підозрюється у скоєні злочинів, які згідно ст.12 КК України відноситься до категорії у тому числі особливо тяжкого злочину, за який законом передбачено покарання до 12 років позбавлення волі з конфіскацією майна, раніше не судимий, офіційно не працевлаштований, законного джерела доходу не має, проживає та зареєстрований за різними адресами, підозрюється у вчиненні злочину відносно особи похилого віку.
Вказані вище обставини, а також підвищена суспільна небезпека злочину, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 , конкретні обставини справи, на думку слідчого судді, дають підстави для висновку, що існує з боку підозрюваного ризик, передбачений ст.177 КПК України, а саме можливість переховування від органів досудового розслідування та/або суду, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Таким чином, враховуючи обставини, перераховані у ст.199 КПК України, а також доведеність прокурором під час судового розгляду клопотання, що обставини, зазначені у ч.3 ст.199 КПК України виправдовують подальше тримання підозрюваного під вартою, тому клопотання слідчого про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою необхідно задовольнити та продовжити строк тримання під вартою ОСОБА_5 відповідно до ухвали слідчого судді від 30.06.2023 року до трьох місяців в межах строку досудового розслідування.
При цьому наявність даних про особу підозрюваного, на що посилається сторона захисту, як на одну з підстав для відмови у задоволенні клопотання слідчого, на думку слідчого судді не виключають наявність зазначених вище ризику, а також ризику продовження чи повторення протиправної поведінки. Крім того, в судовому засіданні стороною захисту не надано жодних доказів того, що батьки підозрюваного перебувають на його утриманні.
Враховуючи викладене, підстави для задоволення клопотання сторони захисту про зміну запобіжного заходу підозрюваному відсутні.
Суд також враховує при вирішенні даного питання, що не можливість перебування особи під вартою внаслідок стану здоров'я встановлюється у визначеному законом порядку, і будь-які належні докази, які б свідчили про те, що підозрюваний страждає на хвороби, які унеможливлюють перебування його під вартою, слідчому судді не надані.
При вирішенні даного питання судом також враховано положення ст.5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
В кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.
Крім того, слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, оцінювати докази з точки зору їх достатності та допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінальних правопорушень. Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише, чи є причетність особи до вчинення кримінальних правопорушень вірогідною та достатньою для застосування щодо особи обмежувальних заходів.
Також ЄСПЛ неодноразово у своїх рішеннях підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням конкретних обставин. Тримання особи під вартою може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які незважаючи на існування презумпції невинуватості переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв'язки з суспільством.
Аналогічне відображення принципів вирішення питання застосування щодо особи запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою міститься і в положеннях ст.ст.177, 178, 183 КПК України та враховані слідчим суддею при вирішенні даного клопотання.
VІ. Визначення застави.
Відповідно до ч.3 ст.183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
В ухвалі слідчого судді, суду зазначаються, які обов'язки з передбачених статтею 194 цього Кодексу будуть покладені на підозрюваного, обвинуваченого у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави, а також можливість її застосування, якщо таке рішення прийнято у кримінальному провадженні, передбаченому частиною четвертою цієї статті.
У частині 5 ст.182 КПК України визначено, що розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, визначається у межах від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов'язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.
Разом з цим, положення КПК України та практика ЄСПЛ орієнтують на такі критерії, які слід врахувати при визначені розміру застави: (1) обставини кримінального правопорушення; (2) особливий характер справи; (3) майновий стан; (4) його сімейний стан, у тому числі матеріальне становище близьких осіб; (5) масштаб його фінансових операцій; (6) даних про особу; (7) встановлені ризики, передбачених статтею 177 КПК; (8) «середовище»; (9) помірність обраного розміру застави та можливість її виконання, а також за певних обставин; (10) шкода, завдана кримінальним правопорушенням.
Виходячи з прецедентної практики Європейського суду з прав людини, уповноважені органи влади повинні приділити визначенню суми застави стільки ж уваги, скільки і вирішенню питання про необхідність тримання підозрюваного під вартою. Визначаючи суму застави, суди повинні брати до уваги ризик того, що підозрюваний може ухилитися від покарання, обставини особистого життя та тяжкість злочину, у вчиненні якого підозрюється особа.
При цьому встановлений законом обов'язок слідчого судді, суду визначити розмір застави в ухвалі про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою свідчить про те, що застава в певному розмірі здатна забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного на тому ж рівні (з тією ж ефективністю), що і тримання під вартою. Тримання під вартою не застосовується у зв'язку з внесенням застави у розмірі, визначеному слідчим суддею чи судом.
Також, щоб розмір застави можна було вважати таким, який здатен забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного, суд повинен, врахувавши положення ст.177,178 КПК України, та раціонально співставити його з доведеними у справі ризиками, даними про особу підозрюваного, тяжкістю інкримінованого злочину. При цьому слід мати на увазі, що, виходячи з практики ЄСПЛ, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.
Аналізуючи вимоги чинного національного та міжнародного законодавства, що регулює застосування інституту застави, зокрема виключно повноваження суду у вирішенні цього питання при застосуванні даного запобіжного заходу як альтернативи триманню під вартою, обставини кримінальних правопорушень, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_5 , їх підвищену суспільну небезпеку, майновий та сімейний стан підозрюваного, інші дані про його особу, міцність соціальних зв'язків, наявність на утриманні непрацездатних членів сім'ї та малолітніх дітей, як того вимагають вимоги ч.4 ст.182 КПК України, та наявні ризики, передбачені ст.177 КПК України, відсутність у нього судимостей, та обставини інкримінованих злочинів, слідчий суддя приходить до висновку про можливість визначити підозрюваному заставу, що становить триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб з покладенням у разі внесення застави обов'язків, передбачених ст.194 КПК України, а саме:
- прибувати за кожною вимогою до прокурора, слідчого або суду, залежно від стадії кримінального провадження;
- не відлучатися з населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу прокурора, слідчого або суду, залежно від стадії кримінального провадження;
- повідомляти прокурора, слідчого або суд, залежно від стадії кримінального провадження, про зміну свого місця проживання, місця роботи;
- здати за наявності на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон;
- докласти зусиль до пошуку офіційної роботи;
- носити електронний засіб контролю.
Слідчий суддя зважає на те, що застава є неізоляційним запобіжним заходом, проте саме такий обраний її розмір здатен утримати підозрюваного від дій, які перешкоджатимуть кримінальному провадженню встановленими законом правовими наслідками порушення умов цього запобіжного заходу та не є непомірним з урахуванням всіх обставин справи, захищеного законного інтересу, тяжкості злочинів, що інкримінуються підозрюваному, і забезпечить стимулюючий ефект цього запобіжного заходу, належну процесуальну поведінку підозрюваного та належний контроль з боку можливих заставодавців під умовою звернення внесених коштів у дохід держави в разі невиконання підозрюваним обов'язків (вказаний висновок відповідає правовій позиції Європейського суду з прав людини, викладеному у рішенні по справі «Мангурас проти Іспанії» від 08.01.2009).
Керуючись ст.ст.3, 176-178, 180, 182-183, 184, 194, 196-199, 309, 372, ч.2 ст.376 КПК України, слідчий суддя, -
ПОСТАНОВИВ:
В задоволенні клопотання сторони захисту про зміну підозрюваному запобіжного заходу - відмовити.
Клопотання слідчого СВ Дніпровського УП ГУ НП в місті Києві ОСОБА_3 , погоджене з прокурором Дніпровської окружної прокуратури м.Києва ОСОБА_4 , про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні №12023100040001647 відносно ОСОБА_5 - задовольнити.
Продовжити застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідно до ухвали слідчого судді від 30.06.2023 року, в межах строку досудового розслідування кримінального провадження №12023100040001647, до 29 вересня 2023 року.
Визначити підозрюваному ОСОБА_5 заставу у розмірі 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 805200 (вісімсот п'ять тисяч двісті) гривень у національній грошовій одиниці.
Роз'яснити, що ОСОБА_5 або заставодавець мають право у будь-який момент протягом строку дії ухвали внести заставу у вказаному розмірі у національній грошовій одиниці на депозитний рахунок Дніпровського районного суду м.Києва.
У разі внесення вказаної застави на ОСОБА_5 покладаються наступні обов'язки, передбачені ст.194 КПК України, а саме:
- прибувати за кожною вимогою до прокурора, слідчого або суду, залежно від стадії кримінального провадження;
- не відлучатися з населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу прокурора, слідчого або суду, залежно від стадії кримінального провадження;
- повідомляти прокурора, слідчого або суд, залежно від стадії кримінального провадження, про зміну свого місця проживання, місця роботи;
- здати за наявності на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон;
- докласти зусиль до пошуку офіційної роботи;
- носити електронний засіб контролю.
Встановити термін дії обов'язків, покладених судом, у разі внесення застави, - два місяці з моменту винесення ухвали.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Виконання ухвали доручити начальнику ДУ «Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України.
Копію ухвали вручити прокурору, підозрюваному та його захиснику, та направити для виконання до ДУ «Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України.
Будь-які твердження чи заяви підозрюваного, зроблені під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу, не можуть бути використані на доведення його винуватості у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, або у будь-якому іншому кримінальному правопорушенні.
Повний текст ухвали оголосити учасникам судового провадження у судовому засіданні о 15-30 годині 25 серпня 2023 року.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п'яти днів з дня її винесення до Київського апеляційного суду, а особою, яка тримається під вартою, - в той же строк з моменту отримання копії ухвали.
Слідчий суддя Дніпровського районного суду
м.Києва ОСОБА_1