Справа №:755/12906/23
Провадження №: 1-кп/755/1563/23
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"07" вересня 2023 р. м.Київ
Дніпровський районний суд м.Києва у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні, в залі Дніпровського районного суду м.Києва, кримінальне провадження №12023100040001386 відносно
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Києва, громадянина України, з вищою освітою, офіційно не працюючого, одруженого, маючого на утриманні малолітню дитину, 2010 року народження, військовозобов'язаного, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
за обвинуваченням в скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.152, ч.2 ст.146, ч.1 ст.309, ч.3 ст.314 КК України,
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_4 ,
захисника адвокатаОСОБА_5 ,
обвинуваченого ОСОБА_3 ,
ВСТАНОВИВ:
І. Суть питання, що вирішується.
01 вересня 2023 року до Дніпровського районного суду м.Києва для розгляду по суті надійшов обвинувальний акт з додатками у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №12023100040001386 відносно ОСОБА_3 , за обвинуваченням в скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.152, ч.2 ст.146, ч.1 ст.309, ч.3 ст.314 КК України(справа №755/12906/23, провадження №1-кп/755/1563/23).
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.09.2023 року визначено головуючого - суддю Дніпровського районного суду м.Києва ОСОБА_1 та того ж дня передано матеріали провадження.
Ухвалою судді від 01.09.2023 року по даному кримінальному провадженню призначено підготовче судове засідання, на розгляд у якому винесено питання, регламентовані ст.ст.314-316 КПК України.
ІІ. Позиція та клопотання учасників судового провадження у підготовчому судовому засіданні.
1. Прокурор у підготовчому судовому засіданні просив призначити судовий розгляд кримінального провадження, вважаючи, що обвинувальний акт відповідає вимогам, передбаченим ст.291 КПК України, викликати законного представника потерпілої, потерпілу її представника та свідків згідно реєстру матеріалів досудового розслідування.
Також прокурор подав до суду письмове клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави, оскільки, на його думку, обвинувачений обґрунтовано обвинувачується у вчиненні у тому числі особливо тяжкого злочину проти статевої свободи та статевої недоторканості особи, за вчинення якого передбачене покарання від до п'ятнадцяти років позбавлення волі, ризики, передбачені ст.177 КПК України, а також обставини, які слугували підставою для обрання та продовження зазначеного запобіжного заходу на стадії досудового розслідування, на даний час не відпали та продовжують існувати.
2. Представник потерпілих - адвокат ОСОБА_6 , будучи належним чином повідомлена про дату, час та місце судового розгляду, в підготовче судове засідання не з'явилась, направила до суду клопотання, в якому не заперечувала проти проведення підготовчого судового засідання за її відсутності, а також відсутності законного представника потерпілої та потерпілої, та не заперечувала щодо можливості призначення справи до судового розгляду. Крім того, просила суд задовольнити клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу обвинуваченому у вигляді тримання під вартою.
3. Обвинувачений ОСОБА_3 та його захисник - адвокат ОСОБА_5 не заперечували проти призначення кримінального провадження до судового розгляду, однак заперечували проти клопотання прокурора щодо продовження обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, посилаючись на його необґрунтованість і відсутність заявлених прокурором ризиків, наявність тісних соціальних зв'язків, просили обрати запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту.
ІІІ. Положення закону, яким керувався суд.
З норм статті 314 КПК України вбачається, що після отримання обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру або клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності суд не пізніше п'яти днів з дня його надходження призначає підготовче судове засідання, в яке викликає учасників судового провадження.
Підготовче судове засідання відбувається за участю прокурора, обвинуваченого, захисника, потерпілого, його представника та законного представника, цивільного позивача, його представника та законного представника, цивільного відповідача та його представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, згідно з правилами, передбаченими цим Кодексом для судового розгляду. Після виконання вимог, передбачених статтями 342-345 цього Кодексу, головуючий з'ясовує в учасників судового провадження їх думку щодо можливості призначення судового розгляду.
У підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти такі рішення:
1) затвердити угоду або відмовити в затвердженні угоди та повернути кримінальне провадження прокурору для продовження досудового розслідування в порядку, передбаченому статтями 468-475 цього Кодексу;
2) закрити провадження у випадку встановлення підстав, передбачених пунктами 4-8, 10 частини першої або частиною другою статті 284 цього Кодексу;
3) повернути обвинувальний акт, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру прокурору, якщо вони не відповідають вимогам цього Кодексу;
4) направити обвинувальний акт, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру до відповідного суду для визначення підсудності у випадку встановлення непідсудності кримінального провадження;
5) призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру;
6) доручити представнику персоналу органу пробації скласти досудову доповідь.
Відповідно до статті 315 КПК України якщо під час підготовчого судового засідання не будуть встановлені підстави для прийняття рішень, передбачених пунктами 1-4 частини третьої статті 314 цього Кодексу, суд проводить підготовку до судового розгляду.
2. З метою підготовки до судового розгляду суд:
1) визначає дату та місце проведення судового розгляду;
2) з'ясовує, у відкритому чи закритому судовому засіданні необхідно здійснювати судовий розгляд;
3) з'ясовує питання про склад осіб, які братимуть участь у судовому розгляді;
4) розглядає клопотання учасників судового провадження про: здійснення судового виклику певних осіб до суду для допиту; витребування певних речей чи документів; здійснення судового розгляду в закритому судовому засіданні.
5) вчиняє інші дії, необхідні для підготовки до судового розгляду.
Під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом II цього Кодексу.
Під час підготовчого судового засідання суд роз'яснює обвинуваченому у вчиненні злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк більше десяти років, право заявити клопотання про розгляд кримінального провадження стосовно нього колегіально судом у складі трьох суддів.
Згідно з вимогами статті 316 КПК України після завершення підготовки до судового розгляду суд постановляє ухвалу про призначення судового розгляду. Судовий розгляд має бути призначений не пізніше десяти днів після постановлення ухвали про його призначення.
ІV. Висновки та мотиви суду.
Вислухавши думки учасників судового провадження по викладених у ст.315 КПК України питаннях, вивчивши обвинувальний акт, реєстр матеріалів досудового розслідування та розписки про отримання обвинувального акту і реєстру матеріалів досудового розслідування, письмове клопотання прокурора, обговоривши його у підготовчому судовому засіданні, суд приходить до наступних висновків.
1. Щодо призначення справи до судового розгляду, складу суду та складу осіб, які братимуть участь у судовому розгляді.
Обвинувальний акт складений у відповідності з вимогами чинного КПК України. Підстав, передбачених пунктами 4-8 частини першої або частиною другою ст.284 КПК України, для закриття кримінального провадження чи для направлення клопотання для визначення підсудності, а також для прийняття рішень, передбачених пунктами 1-4 частини третьої статті 314 КПК України, не встановлено.
Суд не вбачає підстав для складання досудової доповіді представником уповноваженого органу з питань пробації.
Таким чином, наявні всі підстави для призначення даного кримінального провадження до судового розгляду.
Відповідно до ч.2 ст.27 КПК України кримінальне провадження в судах усіх інстанцій здійснюється відкрито. Слідчий суддя, суд може прийняти рішення про здійснення кримінального провадження у закритому судовому засіданні впродовж усього судового провадження або його окремої частини лише у разі:
1) якщо обвинуваченим є неповнолітній;
2) розгляду справи про кримінальне правопорушення проти статевої свободи та статевої недоторканості особи;
3) необхідності запобігти розголошенню відомостей про особисте та сімейне життя чи обставин, які принижують гідність особи;
4) якщо здійснення провадження у відкритому судовому засіданні може призвести до розголошення таємниці, що охороняється законом;
5) необхідності забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні.
Враховуючи те, що ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні злочину проти статевої свободи та статевої недоторканості малолітньої особи, суд приходить до висновку про необхідність здійснення кримінального провадження у закритому судовому засіданні впродовж усього судового провадження.
Відповідно до Закону України «Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо здійснення кримінального провадження в суді першої інстанції колегією суддів» від 21.07.2020 № 817-IX, який набув чинності 13 серпня 2020 року, внесено зміни до ч. 2 ст. 31 КПК України із яких вбачається, що кримінальне провадження в суді першої інстанції щодо злочинів, за вчинення яких передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк більше десяти років, здійснюється колегіально судом у складі трьох суддів лише за клопотанням обвинуваченого.
Судом роз'яснено обвинуваченому право заявити клопотання про розгляд кримінального провадження стосовно нього колегіально судом у складі трьох суддів.
Обвинувачений та його захисник клопотання про колегіальний розгляд обвинувального акта не заявили. Виявили бажання розглядати обвинувальний акт судом у складі одного судді.
Прокурор не заперечував проти одноособового розгляду судом даного обвинувального акта у випадку його призначення.
Судом вирішено питання про склад осіб, які братимуть участь у судовому розгляді: прокурор, представник потерпілої, законний представник потерпілої, потерпіла, обвинувачений, захисник.
2. Щодо клопотання прокурора про продовження обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та клопотання сторони захисту про зміну запобіжного заходу.
Вирішуючи питання про продовження запобіжного заходу обвинуваченому у вигляді тримання під вартою за письмовим клопотанням прокурора, суд виходить з наступного.
Відповідно до ч.3 ст.315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого.
З реєстру матеріалів досудового розслідування кримінального провадження №12023100040001386 та клопотання прокурора вбачається, що відносно ОСОБА_3 ухвалами слідчих суддів обрано та продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строк дії якого закінчується 08.09.2023 року.
Згідно з ч.1 ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
У частині 2 статті 177 КПК України визначено, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
За правилами ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених ч.5 ст.176 цього Кодексу.
Відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Суду як джерело права.
Частиною 5 статті 9 КПК України визначено, що кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Так, ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні у тому числі особливо тяжкого злочину проти статевої свободи та статевої недоторканості малолітньої особи, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від десяти до п'ятнадцяти років, раніше не судимий, офіційно не працевлаштований, одружений, має на утриманні малолітню дитину, 2010 року народження.
При вирішенні в підготовчому судовому засіданні питання про продовження обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою суд враховує, крім іншого, тяжкість покарання, що загрожує йому у разі визнання винним у кримінальних правопорушеннях, у вчиненні яких він обвинувачується, вік та стан здоров'я, майновий стан, міцність соціальних зв'язків, репутацію обвинуваченого, ризик повторення чи продовження ним протиправної поведінки.
Не вирішуючи питання на даному етапі кримінального провадження про оцінку доказів з точки зору їх допустимості і достатності для визнання обвинуваченого винуватим чи невинуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, суд приходить до висновку, що вказані вище обставини, а також підвищена суспільна небезпека кримінальних правопорушень, у вчиненні яких обвинувачується ОСОБА_3 , дають підстави для висновку, що з боку обвинуваченого існують ризики, передбачені ст.177 КПК України, а саме можливість переховуватися від суду; незаконно впливати на потерпілу та свідків у цьому кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
При цьому наявність характеризуючих даних про особу обвинуваченого, на що посилається сторона захисту, як на одну з підстав для відмови у задоволенні клопотання прокурора, на думку суду не виключають наявність зазначених вище ризиків, а також ризику продовження чи повторення протиправної поведінки.
Крім того, неможливість перебування особи під вартою внаслідок стану здоров'я встановлюється у визначеному законом порядку. Будь-які належні докази, які б свідчили про те, що ОСОБА_3 страждає на хвороби, які унеможливлюють перебування його під вартою, суду не надані.
При вирішенні даного питання судом також враховано положення ст.5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
В кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.
Також ЄСПЛ неодноразово у своїх рішеннях підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням конкретних обставин. Тримання особи під вартою може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв'язки з суспільством.
Аналогічне відображення принципів вирішення питання застосування щодо особи запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою міститься і в положеннях ст.ст.177, 178, 183 КПК України та враховані судом при вирішенні питання про продовження обвинуваченому запобіжного заходу.
Крім того, в судовому засіданні стороною захисту відповідно до положень ч.5 ст.132 КПК України не було надано суду належних і допустимих доказів, які свідчили б про необґрунтованість пред'явленої підозри (обвинувачення).
При цьому суд враховує, що поняття «обґрунтована підозра» не визначене в національному законодавстві, однак відповідно до вимог ч.5 ст.9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Так, відповідно до позиції Європейського суду з прав людини, відображеній у пункті 175 рішення від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», «термін «обґрунтована підозра» означає те, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п.32), те, що вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно пов'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об'єднаного Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року).
Таким чином, враховуючи обставини, перераховані у ст.178 КПК України, а також доведеність прокурором під час судового розгляду клопотання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, передбачених ч.1 ст.176 КПК України, не може запобігти доведеним під час розгляду клопотання ризикам, тому клопотання прокурора про продовження обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою необхідно задовольнити та продовжити останньому запобіжний захід - тримання під вартою в ДУ «Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України, на строк, що не може перевищувати двох місяців.
Із урахуванням викладеного, клопотання сторони захисту про зміну запобіжного заходу, обрання обвинуваченому ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, задоволенню не підлягає.
Відповідно до вимог ч.4 ст.183 КПК України при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, суд має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні:
1) щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування;
2) щодо злочину, який спричинив загибель людини;
3) щодо особи, стосовно якої у цьому провадженні вже обирався запобіжний захід у вигляді застави, проте був порушений нею;
4) щодо злочину, передбаченого статтями 255-255-3 Кримінального кодексу України.
Також згідно практики Європейського суду з прав людини відмова у звільненні з-під варти під заставу може бути обґрунтованою і особа має утримуватися під вартою без визначення розміру застави, якщо його звільнення потягне реальну небезпеку спричинення шкоди у зв'язку з виникненням однієї з підстав для тримання під вартою; якщо введення умов звільнення під заставу чи інших розумних профілактичних заходів не може усунути цю небезпеку чи знизити її до рівня, при якому тримання особи під вартою стане безпідставним.
При постановленні даної ухвали про продовження дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд, відповідно до ч.4 ст.183 КПК України, враховуючи практику ЄСПЛ з цього питання, зазначені вище підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, а також те, що ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування, вважає за необхідне не визначати розмір застави у кримінальному провадженні, оскільки вказаний альтернативний запобіжний захід, на думку суду, на даний час не зможе забезпечити гарантії належної процесуальної поведінки обвинуваченого та запобігти наявним і дійсним ризикам.
Керуючись ст.ст.3, 7, 9, 27, 31, 176-178, 181, 183-184, 194-196, 291, 314-315, 376 КПК України, суд,-
ПОСТАНОВИВ:
Призначити судовий розгляд кримінального провадження №12023100040001386 відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за обвинуваченням в скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.152, ч.2 ст.146, ч.1 ст.309, ч.3 ст.314 КК України, у закритому судовому засіданні, в залі Дніпровського районного суду м.Києва за адресою: м.Київ, вул.Пластова, буд.3, о 12-00 годині 13 вересня 2023 року.
Справу розглядати суддею одноособово.
Визначити склад осіб, які будуть брати участь у судовому розгляді: прокурор, представник потерпілої, законний представник потерпілої, потерпіла, обвинувачений, захисник.
Здійснити судовий виклик законного представника потерпілої та потерпілої, а також обвинуваченого до суду для допиту.
В задоволенні клопотання сторони захисту про зміну обвинуваченому запобіжного заходу на цілодобовий домашній арешт - відмовити.
Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_3 - задовольнити.
Продовжити дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в ДУ «Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України, на строк, що не може перевищувати двох місяців, тобто до 05 листопада 2023 року включно, без визначення розміру застави.
Ухвала діє 60 (шістдесят) днів та підлягає негайному виконанню після її проголошення в частині застосування запобіжного заходу.
Виконання ухвали доручити начальнику ДУ «Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України.
Копію ухвали вручити присутнім учасникам судового провадження та направити для виконання до ДУ «Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України.
Повний текст ухвали оголосити учасникам судового провадження у судовому засіданні о 17-20 години 12 вересня 2023 року.
Апеляційна скарга на ухвалу суду в частині застосування запобіжного заходу може бути подана безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення, а особою, яка перебуває під вартою, - з моменту вручення їй копії судового рішення.
В іншій частині ухвала, постановлена під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судових рішень, передбачених ч.1 ст.392 КПК України, окремому оскарженню не підлягає. Заперечення на неї можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, винесене за результатами судового розгляду кримінального провадження.
Суддя Дніпровського районного суду
м.Києва ОСОБА_1