Справа №:755/12656/23
Провадження №: 2/755/5956/23
УХВАЛА
про передачу справи за підсудністю
"14" вересня 2023 р. суддя Дніпровського районного суду м. Києва Катющенко В.П., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: ОСОБА_3 , Дніпровський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві ЦМУ Міністерства юстиції (м. Київ), про визнання батьківства, -
ВСТАНОВИВ:
До Дніпровського районного суду м. Києва 29.08.2023 надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: ОСОБА_3 , Дніпровський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві ЦМУ Міністерства юстиції (м. Київ), про визнання батьківства, яка 01.09.2023 передана у провадження судді Катющенко В.П. на підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.08.2023.
За нормою ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до заявлених позовних вимог позивач просить суд: визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Кам'янець-Подільський, громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 - батьком дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , народженої ОСОБА_3 ; зобов' язати Дніпровський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві ЦМУ Міністерства юстиції (м. Київ) внести зміни до актового запису про народження дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за № 00144739711 від «20» червня 2023 року відповідно до рішення суду, де у відомостях про батьківство вказати батьком дитини ОСОБА_1 , виключивши відомості про ОСОБА_2 .
Згідно з ч. 1 ст. 27 ЦПК України позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.
За приписами ч.ч. 6, 9 ст. 187 ЦПК України у разі якщо відповідачем у позовній заяві вказана фізична особа, яка не є суб'єктом підприємницької діяльності, суд не пізніше двох днів з дня надходження позовної заяви до суду звертається до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) такої фізичної особи. Якщо за результатами отриманої судом інформації буде встановлено, що справа не підсудна цьому суду, суд надсилає справу за підсудністю в порядку, встановленому статтею 31цього Кодексу.
У відповідності до вимог ч.6 ст. 187 Цивільного процесуального кодексу України, судом витребувана інформація про зареєстроване місце проживання (перебування) відповідача.
За введеними відомостями, на запит суду від 01.09.2023, в ІТС «Реєстр територіальної громади м. Києва» ОСОБА_2 , не знайдений.
13.09.2023 до суду надійшла відповідь № 225381 з Єдиного державного демографічного реєстру, згідно якої, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .
Право на звернення до суду за судовим захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів є одним із важливіших конституційних прав громадян та юридичних осіб.
Забезпечення кожному права на справедливий суд та реалізація права особи на судовий захист мають здійснюватися з урахуванням норм Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.XI.1950, далі - Конвенція 1950 року), а також практики Європейського суду з прав людини, які відповідно до статті 7 Закону України від 23 лютого 2006 року №3477-IV«Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» застосовуються судами при розгляді справ як джерело права.
Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції 1950 року кожен при вирішенні спору щодо його цивільних прав та обов'язків має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Статтями 2, 3, 4 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Цивільне судочинство здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України «Про міжнародне приватне право», законів України, що визначають особливості розгляду окремих категорій справ, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховою радою України. Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ч. 1 ст. 23 Цивільного процесуального кодексу України усі справи, що підлягають вирішенню в порядку цивільного судочинства, розглядаються місцевими загальними судами як судами першої інстанції, крім справ, визначених частинами другою та третьою цієї статті.
Правила щодо підсудності цивільних справ, які підлягають вирішенню в порядку цивільного судочинства, тобто розмежування компетенції по розгляду і вирішенню підвідомчих суду цивільних справ всередині системи судів цивільної юрисдикції, визначені в Главі 2 Розділу III ЦПК України.
За вимог п.1 ч. 3 ст. 376 Цивільного процесуального кодексу України обов'язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення є порушення норм процесуального права, якщо справу розглянуто неповноважним складом суду.
Принцип законного судді нерозривно пов'язаний з правом особи на повноважний, компетентний суд. Відповідно до статті 8 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до юрисдикції якого вона віднесена процесуальним законом.
Суд не тільки вправі, а й зобов'язаний ухилитися від розв'язання справ, йому не підсудних.
Вимоги статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод є виконаними, коли справа заявника була розглянута національним судом, який створено на підставі закону. Європейський суд з прав людини неодноразово у своїх рішеннях наголошував, що поняття «суд, встановлений законом», стосується не тільки юридичного підґрунтя самого по собі існування «суду», але також і дотримання судом спеціальних норм, які регулюють його юрисдикцію, підсудність, повноваження судді (належний склад суду).
Враховуючи предмет позову та зареєстроване місце проживання відповідача, до спірних правовідносин підлягають застосуванню загальні правила підсудності.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 31 Цивільного процесуального кодексу України, суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо: справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
Аналізуючи вищевикладені доводи, беручи до уваги відомості про зареєстроване місце проживання відповідача, суддя доходить висновку про передачу вказаної цивільної справи до Деснянського районного суду м. Києва.
Керуючись, ст. ст. 4, 27, 31, 187, 260, 353, 354 ЦПК України, суд -
ПОСТАНОВИВ:
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: ОСОБА_3 , Дніпровський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві ЦМУ Міністерства юстиції (м. Київ), про визнання батьківства - передати за підсудністю до Деснянського районного суду м. Києва (проспект Володимира Маяковського, 5В, Київ, 02225).
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено Цивільним процесуальним кодексом України. Ухвала суду першої інстанції оскаржується в апеляційному порядку окремо від рішення суду у випадках, передбачених статтею 353 ЦПК України та в строки встановлені ст. 354 ЦПК України.
Суддя: