Справа № 752/16462/23
Провадження № 2/752/6407/23
РІШЕННЯ
Іменем України
заочне
18.09.2023 року Голосіївський районний суд м. Києва
в складі головуючого судді Чередніченко Н.П.
з участю секретаря Литвиненко Ю.С.
розглянувши в приміщенні суду в м. Києві в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів, -
ВСТАНОВИВ:
У серпні 2023 року позивач ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до відповідача ОСОБА_2 про стягнення аліментів.
В обґрунтування позову зазначено, що із 01.03.2003 року сторони перебувають в зареєстрованому шлюбі, однак, сімейне життя між сторонами не склалось, та сторони проживають окремо. В період шлюбу у сторін народився син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який на даний час проживає разом із позивачем. Позивач вказує, що відповідач ухиляється від покладених на нього законом обов'язків, матеріально не допомагає утримувати сина, та домовленості між ними щодо розміру аліментів не досягнуто, а тому позивач вимушена звернутись до суду з даним позовом та просить стягнути з відповідача на її користь на утримання сина аліменти в розмірі 1/3 частини з усіх видів заробітку (доходу) відповідача, але не менше 50 % прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи із 24.02.2022 року і до досягнення дитиною повноліття.
Ухвалою судді Голосіївського районного суду м. Києва від 14.08.2023 року, у справі було відкрито провадження та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Позивач після відкриття провадження з будь-якими клопотаннями до суду не зверталась. Відповідач відзив на позов до суду не подав. З будь-якими клопотаннями до суду не звертався, в зв'язку з чим суд вважає за можливе розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження на підставі доказів, які містяться в матеріалах справи, а також суд ухвалив про заочний розгляд справи.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню за наступних підстав.
Судом встановлено, що 01.03.2003 року між сторонами було зареєстровано шлюб, про що Лівобережним відділом реєстрації шлюбів м. Києва із Державним Центом розвитку сім'ї було вчинено актовий запис № 168, що підтверджується копією свідоцтва про народження.
Позивач вказує, що сімейне життя із відповідачем не склалось, вони не підтримують шлюбні стосунки, та проживають окремо, та доказів зворотному з боку відповідача суду надано не було.
Сторони є батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження.
Позивач вказує, що дитина проживає разом із нею та перебуває на її повному утриманні, та відповідач будь-якої матеріальної допомоги не надає, в зв'язку з чи вона вимушена звернутись до суду та просить стягнути аліменти з відповідача в примусовому порядку.
Стороною відповідача обґрунтування позову не спростовані, а також не надано суду доказів належного матеріального утримання дитини.
Перевіряючи обґрунтованість позовних вимог, суд приймає до уваги те, що відповідно до ст. 180 Сімейного кодексу України (далі - СК України), батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Згідно із ч. 2 ст. 181 СК України, домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь в її утриманні у грошовій і (або) натуральній формі. Частиною третьою статті 181 СК України передбачено можливість стягнення за рішенням суду коштів на утримання дитини (аліментів).
Враховуючи те, що відповідач проживає окремо і домовленість між позивачем та відповідачем про сплату аліментів на утримання дитини відсутня, суд приходить до висновку, що з відповідача на користь позивача необхідно стягнути аліменти на утримання їх дитини.
Крім того, згідно із ч. 3 ст. 181 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Відповідно до ч. 1 ст. 182 СК України, при визначенні розміру аліментів, суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.
Відповідно до ч. 2 ст. 182 Сімейного кодексу України, розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Вирішуючи питання про спосіб стягнення та розмір аліментів, які мають бути стягнуті в даному випадку з відповідача на користь позивача, суд враховує позицію позивача щодо способу стягнення аліментів, а також відсутність будь-яких відомостей про перебування на утриманні відповідача інших осіб.
Однак, слід зазначити про те, що ініціюючи позов про стягнення з відповідача щомісячно на утримання дитини аліментів у розмірі 1/3 частини від всіх заробітків (доходів) відповідача, позивачем не надано переконливих та достатніх доказів на підтвердження здійснення постійних реальних витрат щомісячно на утримання дитини в більшому розмірі ніж передбачено законодавцем - 1/4 частина на одну дитину, а наявні у справі докази переконливо про це не свідчать.
Окремо слід звернути увагу сторони позивача на те, що витрати, які здійснюються, в зв'язку зі станом здоров'я дитини та її лікуванням, а також в зв'язку з його здібностями та відвідуванням гуртків, - не входять до складу аліментних зобов'язань, а тому позивач не позбавлена можливості звернутись до суду з окремими позовними вимогами про стягнення додаткових витрат на дитину, які нею понесені в зв'язку зі станом здоров'я дитини та/або відповідними здібностями.
Зважаючи на обставини, які викладені вище, а також виходячи із того, що позивач разом із відповідачем повинні забезпечити дитині рівень життя, необхідний і достатній для її нормального фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку; виходячи із рівності прав та обов'язків батьків щодо дитини (ч. 1 ст.141 СК України), суд приходить до висновку про необхідність стягнення аліментів на утримання дитини із відповідача на користь позивача у розмірі 1/4 частини заробітку (доходу), щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, до досягнення дитиною повноліття.
Стягнення аліментів в даному розмірі суд вважає розумним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини в даному віці.
Враховуючи наведені обставини, а також приймаючи до уваги розмір позовних вимог, суд вважає, що вимоги про стягнення аліментів підлягають частковому задоволенню, та із відповідача на користь позивача слід стягнути аліменти на утримання дитини у розмірі 1/4 частини заробітку (доходу), щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, до досягнення дитиною повноліття.
Крім того, на підставі статті 191 СК України, суд вважає за необхідне присудити стягнення аліментів від дня пред'явлення позову, оскільки, стороною позивача не доведено достатніми доказами підстави, з якими закон пов'язує можливість присудження аліментів за минулий час, а тому в частині вимоги позивачки про стягнення аліментів із 24.02.2023 року, суд вважає за необхідне відмовити.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 430 ЦПК України, суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.
Відповідно до частини 1 статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
В порядку ст. 141 ЦПК України, судовий збір слід стягнути із відповідача на користь держави.
Керуючись ст.ст. 24, 105, 112, 114, 115, 157, 159, 160, 161, 180-184 СК України, ст.ст. 3, 12, 13, 81, 141, 206, 259, 263-265, 280-282, 354, 430 ЦПК України, суд, -
ВИРІШИВ:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів, - задовольнити частково.
Стягнути із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - у розмірі 1/4 частини всіх видів його заробітку (доходу), щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи із 03.08.2023 року і до досягнення дитиною повноліття.
В решті позовних вимог, - відмовити.
Допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.
Стягнути із ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в сумі 1073 (одна тисяча сімдесят три) грн. 60 коп.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Заочне рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його складення.
Повні ім'я сторін:
позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженка м. Києва, громадянка України, РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ;
відповідач ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженець смт. Велика Димерка Броварського району Київської області, громадянин України, РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .
Суддя Н.П. Чередніченко