Справа № 576/2700/23
Провадження № 2-о/576/66/23
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20.09.23 м. Глухів
Глухівський міськрайонний суд Сумської області у складі:
головуючого судді Сапона О.В.,
розглянувши справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа - Глухівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Шосткинському районі Сумської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України, -
ВСТАНОВИВ:
Заявник звернулася до суду із вказаною заявою, мотивуючи її тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 на тимчасово окупованій території України у м. Шахтарськ Донецької області померла її бабуся - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , де її було і поховано. Після її смерті так званим «відділом ЗАГС Шахтарського міськрайонного управління юстиції Міністерства юстиції Донецької Народної Республіки» було видано свідоцтво про смерть бабусі. Проте, вказаний документ виданий на території, де органи державної влади України тимчасово не здійснюють свої повноваження, є недійсним і не створюює правових наслідків.Інші документи, які б підтверджували смерть бабусі, відсутні.
На даний час у заявника відсутня можливість зареєструвати смерть бабусі та отримати свідоцтво про її смерть на території України, яка контролюється органами державної влади, так як документ, що стосується підтвердження факту смерті останньої, не відповідає законодавству України, є недійсним та не створює правових наслідків. За вказаних обставин, заявник просить суд встановити факт смерті її бабусі ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянки України, уродженки та мешканки м. Шахтарськ Донецької області, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 на тимчасово окупованій території України у м. Шахтарськ Донецької області.
Заявник в судове засідання не з'явилася, а представила заяву, в якій повністю підтримала вимоги і просить розглядати справу без її участі.
Представник заінтересованої особи - начальник Глухівського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Шосткинському районі Сумської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Книш Н.О. в судове засідання також не з'явилася, а представила заяву, в якій просить розглянути справу без її участі. Щодо встановлення факту смерті заперечень не має.
Оскільки всі учасники справи в судове засідання не з'явились, враховуючи положення ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає заяву обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню з огляду на таке.
Так, судом встановлено і це підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, що заявник ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ( а.с.10).
Заявник є онукою ОСОБА_2 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_5 у м. Шахтарськ Донецької області, була зареєстрована та проживала в АДРЕСА_1 ( а.с.6, 8-9).
Згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , виданого 27 квітня 2022 року так званим «відділом ЗАГС Шахтарського міськрайонного управління юстиції Міністерства юстиції Донецької Народної Республіки» ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , померла ІНФОРМАЦІЯ_1 у віці 89 років, про що 16 березня 2022 року складено відповідний актовий запис № 332. Місцем смерті зазначено м. Шахтарськ так званої «Донецької Народної Республіки» ( а.с.4).
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», тимчасово окупована Російською Федерацією територія України (далі - тимчасово окупована територія) є невід'ємною частиною території України, на яку поширюється дія Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Правовий статус тимчасово окупованої території, а також правовий режим на тимчасово окупованій території визначаються цим Законом, іншими законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, принципами та нормами міжнародного права.
Відповідно ст. 3 цього Закону, тимчасово окупованою територією визначається, в тому числі, сухопутна територія тимчасово окупованих Російською Федерацією територій України, водні об'єкти або їх частини, що знаходяться на цих територіях, зокрема сухопутна територія та її внутрішні води у межах окремих районів, міст, селищ і сіл Донецької та Луганської областей.
Відповідно до постанови Верховної Ради України від 17.03.2015 року №254-VIII «Про визнання окремих районів, міст, селищ і сіл Донецької та Луганської областей тимчасово окупованими територіями» визнані тимчасово окупованими територіями окремі райони, міста, селища і села Донецької та Луганської областей, в яких відповідно до Закону України «Про особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей» запроваджується особливий порядок місцевого самоврядування до моменту виведення усіх незаконних збройних формувань, російських окупаційних військ, їх військової техніки, а також бойовиків та найманців з території України та відновлення повного контролю України за державним кордоном України. До такої території відноситься і м. Шахтарськ Донецької області.
Частиною 2 статті 9 ЗУ «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» визначено, що будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом.
Відповідно до ч. 3 ст. 9 ЗУ «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків, крім документів, що підтверджують факт народження, смерті, реєстрації (розірвання) шлюбу особи на тимчасово окупованій території, які додаються до заяви про державну реєстрацію відповідного акта цивільного стану.
Всі документи, видані на тимчасово окупованій території України, не мають юридичної сили.
Однак, згідно інформаційного листа Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про окремі питання застосування ЗУ «Про внесення змін до Цивільного процесуального кодексу України щодо встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України» №990-VIII від 04.02.2016 року», під час розгляду справ про встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України необхідно враховувати висновки Європейського суду з прав людини проти Туреччини, а також Молдови та Росії, згідно яких не можуть визнаватися недійсними всі документи, видані на окупованій території, оскільки це може зашкодити правам мешканців такої території. Зокрема, недійсність не може бути застосована до таких дій як, наприклад, реєстрація народжень, смертей і шлюбів, невизнання яких може завдати лише шкоди особам, які проживають на такій території.
Згідно висновків ЄСПЛ у справах проти Туреччини зокрема,«Loizidouv.Turkey», «Cyprusv.Turkey»),а також Молдови та Росії (зокрема, «Mozer v. the Republico f Moldova and Russia», «Ila§cu and Othersv.Moldova and Russia»), де ґрунтуючись на Консультативному висновку Міжнародного суду (ООН) у справі Намібії (Namibia case),ЄСПЛ наголосив, що першочерговим завданням щодо прав, передбачених Конвенцією, завжди має бути їх ефективна захищеність на території всіх Договірних Сторін, навіть якщо частина цієї території знаходиться під ефективним контролем іншої Договірної Сторони.
Такий висновок ЄСПЛ слід розуміти в контексті сформульованого у згаданому Консультативному висновку Міжнародного суду (ООН) у справі Намібії так званого «намібійського винятку», який є винятком із загального принципу щодо недійсності актів, у тому числі нормативних, які видані владою не визнаного на міжнародному рівні державного утворення. Зазначений виняток полягає в тому, що не можуть визнаватися недійсними всі документи, видані на окупованій території, оскільки це може зашкодити правам мешканців такої території. Зокрема, недійсність не може бути застосована до таких дій, як, наприклад, реєстрація народжень, смертей і шлюбів, невизнання яких може завдати лише шкоди особам, які проживають на такій території. Застосовуючи «намібійський виняток» у справі «Кіпр проти Туреччини», ЄСПЛ, зокрема, зазначив, що виходячи з інтересів мешканців, що проживають на окупованій території, треті держави та міжнародні організації, особливо суди, не можуть просто ігнорувати дії фактично існуючих на такій території органів влади. Протилежний висновок означав би цілковите нехтування всіма правами мешканців цієї території при будь-якому обговоренні їх у міжнародному контексті, а це становило б позбавлення їх наймінімальніших прав, що їм належать. Враховуючи наведену практику ЄСПЛ, а також ключове значення, яке має встановлення факту народження або смерті особи для реалізації майнових та особистих немайнових прав заявників, рішення суду у такій категорії справ має ґрунтуватись на дотриманні вимог ст. 263 ЦПК України щодо повного і всебічного з'ясування обставин справи на підставі всіх поданих особами, які беруть участь у справі, доказів у сукупності, в тому числі з урахуванням документів, які видані органами та установами, що знаходяться на такій території.
Таким чином, документи, видані органами та установами, що знаходяться на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, як виняток можуть братись до уваги судом та оцінюватись разом з іншими доказами в їх сукупності та взаємозв'язку під час розгляду справ у порядку ст. 317 ЦПК України.
У відповідності до положень ст. 49 ЦК України, актами цивільного стану є події та дії, які нерозривно пов'язані з фізичною особою і започатковують, змінюють, доповнюють або припиняють її можливість бути суб'єктом цивільних прав та обов'язків. Актом цивільного стану є, крім іншого, смерть фізичної особи.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 17 ЗУ «Про державну реєстрацію актів цивільного стану», державна реєстрація смерті проводиться органом державної реєстрації актів цивільного стану на підставі рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час або про оголошення її померлою.
Згідно п. 8 ч. 1 ст. 315 ЦПК України, суд в порядку окремого провадження розглядає справи про встановлення факту смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті.
Факт смерті громадянки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , підтверджується Свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_1 , виданим 27.04.2022 так званим «відділом ЗАГС Шахтарського міськрайонного управління юстиції Міністерства юстиції Донецької Народної Республіки», тобто органом, створеним на тимчасово окупованій території України в порядку, не передбаченому законом, а тому такий документ вважається недійсним. Інші документи, які б підтверджували смерть ОСОБА_2 , відсутні, у зв'язку з чим заявник ОСОБА_1 позбавлена можливості провести державну реєстрацію смерті бабусі державними органами України та отримати свідоцтво про смерть.
Враховуючи вищевикладене та беручи до уваги наявні у справі матеріали, суд вважає необхідним задовольнити заяву ОСОБА_1 , встановивши факт смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженки та мешканки м. Шахтарськ Донецької області, громадянки України, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Шахтарськ Донецької області, розташованому на території, непідконтрольній державній владі України.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 4, 12, 13, 18, 247, 263-265, 293, 315, 317 ЦПК України, суд, -
УХВАЛИВ:
Заяву ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , проживаючої та зареєстрованої по АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , задовольнити.
Встановити факт смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженки та мешканки м. Шахтарськ Донецької області, громадянки України, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Шахтарськ Донецької області, розташованому на території, непідконтрольній державній владі України.
Рішення підлягає негайному виконанню.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку безпосередньо до Сумського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Глухівського міськрайонного суду О.В. Сапон