Справа №: 148/1161/23
Провадження № 2/148/443/23
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 серпня 2023 року Тульчинський районний суд Вінницької області в складі:
головуючого судді Дамчук О.О.,
за участю секретаря Носулько К.П.,
розглянувши заочно у відкритому судовому засіданні в спрощеному порядку з повідомленням сторін в м. Тульчин цивільну справу за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
ВСТАНОВИВ:
Представник позивача звернувся до суду з позовом посилаючись на те, що 23.03.2017 між ТОВ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ІНВЕСТРУМ»" та відповідачем було укладено кредитний договір № 03764-02/2022. Кредитний договір підписано електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора і був надісланий на номер моб. телефону відповідача (позичальника). Строк дії кредитного ліміту за кредитним договором становить 30 днів з моменту укладення договору, тобто до 05.03.2022 відповідно до вимог Закону України «Про електронну комерцію» та діє до повного виконання сторонами зобов'язань. 08.12.2022 року між ТОВ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ІНВЕСТРУМ»" та ТОВ ФК "ЄАПБ" укладено договір факторингу № 08122022, у відповідності до умов якого, ТОВ ФК "ЄАПБ" набув права грошової вимоги на платній основі за відкритими кредитними договорами в обсязі та на умовах, що існують на дату відступлення прав вимоги. Відповідно до додатку №1 до договору факторингу № 08122022 від 08.12.2022 реєстру прав вимоги, ТОВ "ФК "ЄАПБ" набув права грошової вимоги до відповідача в сумі 45915 грн., з яких: 15000,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 30915 грн - сума заборгованості за відсотками. Однак в порушення договору відповідач зобов'язання за кредитним договором не виконав, у зв'язку з чим станом на 08.12.2022 утворилась заборгованість у сумі 45915,00 грн, просить стягнути вказану суму в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № 03764-02/2022 від 04.02.2022 та відшкодувати понесені витрати при зверненні до суду в розмірі судового збору.
Представник позивача ТОВ ФК "ЄАПБ", за довіреністю Шовкун Н.І. (а.с.28), наполягає на задоволенні позову з підстав викладених у позовній заяві, просить розглянути справу у відсутності представника, а також не заперечує проти винесення заочного рішення у разі неявки відповідача у судове засідання (а.с.4).
Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився, не повідомивши суд про причину неявки, про день, час та місце розгляду справи повідомлявся в установленому законом порядку (а.с.42, 46 зворот), заяв та клопотань про відкладення судового засідання або про розгляд справи у його відсутності від останнього на адресу суду не надходили.
Зі згоди представника позивача у відповідності до ст.ст. 223, 280, 281 ЦПК України суд визнав за можливе проводити заочний розгляд справи у відсутності відповідача на підставі наявних у справі доказів.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає позовні вимоги підлягаючими задоволенню за таких підстав.
Відповідно до ст.ст. 13, 43, 81 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом; учасники сторін зобов'язані подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
З огляду на вищенаведене, суд розглядає справу на підставі тих доказів, які є у матеріалах справи і вважає, що їх достатньо для розгляду цієї справи по суті.
Відповідно до ст. 263 ЦПК України, рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Під час ухвалення рішення суд вирішує питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими обставинами вони підтверджуються (п. 1 ч. 1 ст. 264 ЦПК України).
Відповідач не скористався процесуальним правом подачі відзиву на позовну заяву у встановлений строк, відповідно до ч.1 ст. 191 ЦПК України, а також доказів, на підтвердження своїх заперечень, та за відсутності доказів поважності причин неподання відповідачем заяв по суті справи, суд вирішує справу за наявними письмовими матеріалами, що не суперечить положенню частини 2 ст. 191 та частини восьмої статті 178 Цивільного процесуального кодексу України.
При укладанні Договору сторони керувались ч. 1 ст. 634, 641, 644 ЦК України. Згідно вказаних статей ЦК договором приєднання є договір, умови якого встановлено однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. Та дане приєднання здійснене на умовах фінансового кредиту за офертою ТОВ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ІНВЕСТРУМ»" за допомогою підписання електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора.
Положеннями договору про надання фінансового кредиту № 03764-02/2022 визначено, що строк дії кредитного ліміту у сумі 15000,00 за кредитним договором становить 30 днів з моменту укладення договору тобто до 05.03.2022, за процентною ставкою 2,5 відсотки за кожен день користування кредитом, у разі невиконання зобов'язання процентна ставка збільшується та встановлюється у розмірі 3,2 відсотки за кожен день прострочення, але не більше, як за 90 днів. Підписавши даний договір відповідач підтвердив, що усі додатки та додаткові угоди, складені сторонами у електронному вигляді і підписані з використанням одноразового ідентифікатора, є невід'ємними частинами договору; з правилами ознайомився; повністю розуміє, погоджується і зобов'язується неухильно дотримуватись правил надання грошових коштів у позику на умовах фінансового кредиту (а.с.5-6).
Згідно п. 1.1. Договору факторингу, Фактор зобов'язується передати (сплатити) Клієнту Суму Фінансування, а Клієнт зобов'язується відступити Факторові Права Вимоги за Кредитними Договорами.
Відповідно до п. 1.2 Відступлення Прав Вимоги і всіх інших прав, належних ТОВ "ФК «ІНВЕСТРУМ»" до ТОВ "ФК "ЄАПБ" відбувається в момент підписання сторонами акту прийому-передачі Реєстру прав вимоги згідно додатку №2, після чого, ТОВ "ФК"ЄАПБ" стає кредитором по відношенню до позичальників стосовно боргу та набуває відповідні права вимоги. Підписаний сторонами та скріплений їх печатками Акт прийому-передачі реєстру прав вимог - підтверджує факт переходу від клієнта до ТОВ "ФК "ЄАПБ" прав вимоги боргу та є невід'ємною частиною договору факторингу. Згідно з умовами кредитного договору позичальник зобов'язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші зобов'язання в повному обсязі у строки і на умовах, передбачених договором (а.с.9-11).
Із копії акту прийому-передачі Реєстру Прав Вимоги за договором факторингу № 08122022 від 08.12.2022, ТОВ "ФК «ІНВЕСТРУМ»" передало, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» прийняло Реєстр Боржників кількістю 7220 (а.с.12).
Відповідно до Витягу з Реєстру боржників від 08.12.2022 до Договору факторингу № 08122022 від 08.12.2022 "ФК "ЄАПБ" набуло права грошової вимоги до боржника ОСОБА_1 № кредитного договору 03764-02/2022 від 04.02.2022 в сумі 45915,00 грн, з яких: 15000,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 30915,00 грн - сума заборгованості за відсотками (а.с.13).
Згідно п. 3.9. Договору факторингу, при закритті транзитних рахунків Позивальників, Клієнт зобов'язується протягом 3 (трьох) банківських днів перерахувати наявні на ньому грошові кошти Фактору за банківськими реквізитами, зазначеними у договорі.
Із розрахунку заборгованості "ФК "ЄАПБ" за договором убачається, що станом на 31.05.2023 заборгованість відповідача перед позивачем становить 45915 грн, в тому числі: загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту) 15000,00 грн, 30915,00 грн - сума заборгованості за відсотками (а.с.14).
Правовідносини, що виникли між сторонами, є зобов'язальними і регулюються нормами глав 47-49 ЦК України, а також спеціальними нормами параграфа 2 глави 71 та главою 73 ЦК України.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом ст.ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Як встановлено ч.1 ст. 638 ЦК України істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Загальні правила щодо форми договору визначено ст. 639 ЦК України, згідно з якою: договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законам; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.
Отже, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).
Такий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року
у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року №127/33824/19.
Відповідно до ч.ч. 1, 3-4, 7 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у різі її прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.
Положення Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання, як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.
Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п.6 ч. 1 ст. З Закону України «Про електронну комерцію»). Таким чином, сторони узгодили розмір Позики, грошову одиницю, в якій надано позику, строк та умови кредитування, що свідчить про наявність волі Відповідача для укладення такого Договору, на таких умовах шляхом підписання Договору за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором.
Згідно ч. 1 ст. 641 ЦК України ПРОПОЗИЦІЮ укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього ДОГОВОРУ. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття.
Відповідно до ч. 2 ст. 642 ПК України якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), які засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказано у пропозиції укласти договір або не встановлено законом.
Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором кредитодавець зобов'язується надати грошові кошти позичальнику в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Статтями 526, 527, 530 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.
Згідно зі ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), тобто ухиляючись від сплати заборгованості за кредитом. Відповідачка порушує зобов'язання за даним договором.
Статтею 525 ЦК України передбачена недопустимість односторонньої відмови від зобов'язання.
Згідно ч. 2 ст. 615 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.
Статтею 599 передбачено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином або частково чи у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом відповідно до ч. 1 ст. 598 ЦК України.
Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Згідно ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Статтею 514 ЦК України встановлено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 516 ЦК України, заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.
Відповідно до ч.1 ст. 1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Таким чином, оцінюючі зібрані докази в їх сукупності та враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку первісному кредитору або Фактору ТОВ "ФК "ЄАПБ" не повернуті, суд вважає, що позивач вправі вимагати захисту своїх прав через суд шляхом зобов'язання виконати боржником обов'язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів, а тому наявні правові підстави для стягнення з відповідача суми заборгованості за тілом кредиту та відсотками за його користування.
За змістом статті 1082 ЦК України вбачається, що боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов'язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов'язку перед ним. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов'язку перед клієнтом.
Згідно Правової позиції, яка висловлена Верховним Судом України в постанові від 23.09.2015 у справі № 6-979цс15 «…боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов'язку погашення заборгованості, я лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору. …неповідомлення боржника про зміну кредитора не звільняє його від обов'язку погашення кредиту взагалі».
Судом встановлено, що 11.08.2021 між ТОВ "ФК «ІНВЕСТРУМ»" та відповідачем було укладено електронний кредитний договір № 06707-08/2121 шляхом акцептування оферти, строком на 30 днів, який станом на 18.12.2022, день укладання договору факторингу між кредитодавцем та позивачем № 18022022, не було виконано та загальна заборгованість за яким становила 45915,00 грн.
Таким чином, оцінюючі зібрані докази в їх сукупності та враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку ТОВ "ФК «ІНВЕСТРУМ»" або Фактору ТОВ "ФК "ЄАПБ" не повернуті, суд вважає, що позивач вправі вимагати захисту своїх прав через суд шляхом зобов'язання виконати боржником обов'язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів та відсотків, а тому наявні правові підстави для стягнення з відповідача суми заборгованості за тілом кредиту та відсотками за його користування.
Із наданих до суду документів не вбачається погашення заборгованості первісному кредитору.
Згідно положень ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
З огляду на викладене суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь ТОВ ФК "ЄАПБ" заборгованість за договором про надання фінансового кредиту № 03764-02/2022 від 04.02.2022, загальною сумою 45915,00 грн.
Крім того, згідно ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати, які складаються із 2684,00 гривень сплаченого судового збору, що підтверджується платіжним дорученням (а.с.1).
Керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 89, 141, 211, 247, 258, 259, 263, 265, 268, 280, 354 ЦПК України, суд,
УХВАЛИВ:
Позовну заяву ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , (РНОКПП - НОМЕР_1 ) на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ", місцезнаходження якого: вул. Симона Петлюри, 30, м. Київ, 101032, код ЄДРПОУ 35625014, ІBAN № НОМЕР_2 в AT «ТАСКОМБАНК», заборгованість в розмірі 45915,00 (Сорок п'ять тисяч дев'ятсот п'ятнадцять) гривень, а також суму судового збору в розмірі 2481,00 грн.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до апеляційного суду Вінницької області, протягом тридцяти днів, починаючи з дня проголошення, чи отримання копії рішення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя О.О.Дамчук