ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 вересня 2023 рокусправа № 380/13595/23
Львівський окружний адміністративний суд, у складі головуючої судді Братичак У.В., розглянувши в письмовому провадженні, у м. Львові, в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії, -
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) звернувся з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (місцезнаходження: вул. Митрополита Андрея, 10, м. Львів, 79016; ЄДРПОУ: 13814885), в якій просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівські області від 28.10.2021 №943220100441 про перерахунок пенсії по інвалідності ОСОБА_1 відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області обчислити, перерахувати та виплачувати ОСОБА_1 пенсію по інвалідності відповідно до ст. 27, 28, 40, ч. 2, ч. 3 ст. 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з часу проведення перерахунку такої пенсії, тобто з 01.11.2021.
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначив, що з 03.11.2015 позивачу було призначено пенсію по інвалідності. 18 травня 2020 року ОСОБА_1 виїхав на постійне місце проживання до Республіки Польща, де був прийнятий на консульський облік в Генеральному консульстві України в м. Кракові. З 05 серпня 2020 року позивачу припинено виплату пенсії. На заяву позивача про поновлення виплати пенсії в Україні, відповідач надіслав відповідь, де зазначив, що у відповідності до ст. 49 Закону № 1058 - IV виплата пенсії за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду або за рішенням суду припиняється на весь час проживання пенсіонера за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України. Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 27.01.2021 у справі №380/11213/20 зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області поновити нарахування та виплату ОСОБА_1 пенсії по інвалідності з дня припинення виплати пенсії (06.08.2020). На виконання рішення суду позивачу поновлено виплату пенсії по інвалідності. За наслідками поновлення виплати пенсії відповідачем розмір пенсії позивача визначено в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Однак, в подальшому розпорядженням від 28.10.2021 №943220100441 розмір пенсії позивача переглянуто, встановлено особливість «Не підлягають масовому перерахунку, призначено за рішенням суду в твердому розмірі». Розмір пенсії визначено у сталій сумі, що становить 1712 грн. Листом від 16.03.2023 відповідач повідомив, що рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 19.01.2021 у справі №380/11213/20 не зобов?язано Головне управління проводити перерахунки розміру пенсії відповідно до постанов Кабінету Міністрів України, тому для проведення перерахунків пенсії підстав не має.
Вважаючи рішення відповідача щодо встановлення позивачу пенсії у сталому розмірі протиправним, останній просить позов задовольнити в повному обсязі.
Ухвалою судді від 27.06.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Від відповідача на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву в якому зазначає, що на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду позивачу з 06.08.2020 поновлено виплату пенсії. У подальшому, розмір пенсійної виплати позивача було переглянуто з дати поновлення її виплати, тобто з 06.08.2020. При цьому, оскільки вказним судовим рішенням нe передбачено проведення перерахунків розміру пенсії ОСОБА_1 , відтак, з листопада 2022 року ОСОБА_1 отримує пенсійну виплату у сталому розмірі 1712,00 грн. Вважає, що підстави для проведення перерахунку пенсії позивачу відсутні, тосц просить увідмовити у задоволенні позовних вимог.
Дослідивши докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.
Позивачу, ОСОБА_1 , з 03.11.2015 року призначено пенсію по інвалідності (ІІІ група, загальне захворювання).
ОСОБА_1 18 травня 2020 року виїхав на постійне місце проживання до Республіки Польща, де 03 липня 2020 року був прийнятий на консульський облік в Генеральному консульстві України в м. Кракові., у зв'язку з вказаним відповідачем було припинено виплату пенсії позивачу.
В подальшому рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 19.01.2021 у справі №380/11213/20, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 27.05.2021 позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії - задоволено частково. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо припинення нарахування та виплати ОСОБА_1 пенсії по інвалідності. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області поновити нарахування та виплату ОСОБА_1 пенсії по інвалідності з дня припинення виплати пенсії (06.08.2020). В задоволенні інших позовних вимог - відмовлено.
На виконання вищевказаного судового рішення, Головним управлінням Пенсійного фонду України у Львівській області рішенням від 01.06.2021 №943220100441 поновлено виплату пенсії ОСОБА_1 з 06.08.2020 згідно із Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
28.10.2021 рішенням Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області №943220100441 розмір пенсійної виплати позивача було переглянуто з 01.11.2021 та встановлено таку у сталому розмірі 1712,00 грн. У зв'язку з цим в електронну пенсійну справу в графу «Особливості» внесена відповідна позначка «не підлягають масовому перерахунку, призначено за рішенням суду в твердому розмірі».
28.02.2023 позивач звернувся до відповідача зі заявою, в якій просив роз'яснити, у зв'язку з чим його пенсія становить 1712,00 грн. та йому не проводяться перерахунки пенсії на виконання усіх змін до пенсійного законодавства з питань збільшення розміру пенсії.
Листом від 16.03.2023 Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області повідомило позивача про те, що судовим рішенням не зобов?язано Головне управління проводити перерахунки розміру його пенсії відповідно до постанов Кабінету Міністрів України. Враховуючи зазначене, матеріали пенсійної справи ОСОБА_1 переглянуто та приведено у відповідність. На виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 19.01.2021 у справі №380/11213/20 виплата пенсії поновлена з 06.08.2020 в розмірі 1712,00 грн.
Не погоджуючись з рішенням Головного управління Пенсійного фонду України у Львівські області від 28.10.2021 №943220100441, вважаючи, що пенсія повинна виплачуватися та перераховуватися відповідно до вимог ст. 27, 28, 40, ч. 2, ч. 3 ст. 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», позивач звернувся до суду з цим позовом.
При вирішенні спору суд керувався таким.
Частиною 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Сттаття 46 Конституції України закріплює право громадян на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Згідно з ст. 1 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» від 05.10.2000 № 2017-III (далі - Закон № 2017-III) державні соціальні гарантії - встановлені законами мінімальні розміри оплати праці, доходів громадян, пенсійного забезпечення, соціальної допомоги, встановлені законами пільги, розміри інших видів соціальних виплат, встановлені законами та іншими нормативно-правовими актами, які забезпечують рівень життя не нижчий від прожиткового мінімуму.
Відповідно до ст. 6 Закону № 2017-III базовим державним соціальним стандартом є прожитковий мінімум, встановлений законом, на основі якого визначаються державні соціальні гарантії та стандарти у сферах доходів населення, житлово-комунального, побутового, соціально-культурного обслуговування, охорони здоров'я та освіти.
Згідно з ст. 17 Закону № 2017-III основні державні соціальні гарантії встановлюються законами з метою забезпечення конституційного права громадян на достатній життєвий рівень.
До числа основних державних соціальних гарантій включаються: мінімальний розмір заробітної плати; мінімальний розмір пенсії за віком; неоподатковуваний мінімум доходів громадян; розміри державної соціальної допомоги та інших соціальних виплат.
Основні державні соціальні гарантії, які є основним джерелом існування, не можуть бути нижчими від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Згідно з ст. 1 Закону України «Про прожитковий мінімум» від 15.07.1999 № 966-XIV (далі - Закон № 966-XIV) прожитковий мінімум - вартісна величина достатнього для забезпечення нормального функціонування організму людини, збереження його здоров'я набору продуктів харчування (далі - набір продуктів харчування), а також мінімального набору непродовольчих товарів (далі - набір непродовольчих товарів) та мінімального набору послуг (далі - набір послуг), необхідних для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості.
Відповідно до ст. 2 Закону № 966-XIV прожитковий мінімум застосовується, зокрема для встановлення розмірів мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії за віком, визначення розмірів соціальної допомоги, допомоги сім'ям з дітьми, допомоги по безробіттю, а також стипендій та інших соціальних виплат виходячи з вимог Конституції України та законів України.
Статтею 1 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV (далі - Закон №1058- IV) пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку; Мінімальна пенсія - державна соціальна гарантія, розмір якої визначається цим Законом; Соціальні послуги - послуги, що надаються особам за рахунок коштів Пенсійного фонду на умовах та в порядку, визначених цим Законом.
Відповідно до ст. 5 Закону №1058-IV встановлено що виключно цим Законом визначаються: - принципи та структура системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування; - коло осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню; - види пенсійних виплат; - умови набуття права та порядок визначення розмірів пенсійних виплат - мінімальний розмір пенсії за віком; - порядок здійснення пенсійних виплат за загальнообов'язковим державним пенсійним страхуванням. Та що дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.
Загальнообов'язкове державне пенсійне страхування здійснюється за принципами встановленими в ст. 7 Закону №1058-IV: - законодавчого визначення умов і порядку здійснення загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, рівноправності застрахованих осіб щодо отримання пенсійних виплат, солідарності та субсидування в солідарній системі; державних гарантій реалізації застрахованими особами своїх прав, передбачених цим Законом.
Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України врегульовано Законом України від 3 липня 1991 року № 1282-ХІІ «Про індексацію грошових доходів населення» (далі - Закон №1282-ХІІ).
Відповідно до ст. 2 Закону № 1282-ХІІ індексація пенсій проводиться у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, із застосуванням коефіцієнта збільшення, що визначається відповідно до абзаців другого і третього частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
За приписами ч. 1 ст.42 Закону №1058 встановлено, що для забезпечення індексації пенсії щороку з 1 березня проводиться перерахунок раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.
Показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який застосовується для обчислення пенсії, щороку збільшується на коефіцієнт, що відповідає 50 відсоткам показника зростання споживчих цін за попередній рік та 50 відсоткам показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року, в якому проводиться збільшення, порівняно з трьома календарними роками, що передували року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення.
У разі відсутності дефіциту коштів Пенсійного фонду для фінансування виплати пенсій у солідарній системі розмір щорічного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який застосовується для обчислення пенсії, передбачений абзацом другим цієї частини, може бути збільшений, але не повинен перевищувати 100 відсотків показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року, в якому проводиться збільшення, порівняно з трьома календарними роками, що передували року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення.
Розмір та порядок такого збільшення визначаються у межах бюджету Пенсійного фонду за рішенням Кабінету Міністрів України з урахуванням мінімального розміру збільшення, визначеного абзацом другим цієї частини.
Тимчасово, у період з 1 квітня 2015 року по 31 грудня 2015 року, у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір пенсії, обчислений відповідно до статті 28 цього Закону. Перерахунок пенсії проводиться з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.
З 1 січня 2016 року у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, а також у разі збільшення розміру мінімальної заробітної плати, визначеної законом про Державний бюджет України на відповідний рік, підвищується розмір пенсії, обчислений відповідно до статті 28 цього Закону (крім пенсіонерів, які працюють (провадять діяльність, пов'язану з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування). Перерахунок пенсії проводиться з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму/мінімальної заробітної плати. Пенсіонерам, які працюють (провадять діяльність, пов'язану з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування), після звільнення з роботи або припинення такої діяльності пенсія перераховується з урахуванням прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність/мінімальної заробітної плати, визначених законом на дату звільнення з роботи або припинення такої діяльності.
Згідно з ч. 1 ст. 33 Закону №1058-IV пенсія по інвалідності залежно від групи інвалідності призначається в таких розмірах: особам з інвалідністю I групи - 100 відсотків пенсії за віком; особам з інвалідністю II групи - 90 відсотків пенсії за віком; особам з інвалідністю III групи - 50 відсотків пенсії за віком, обчисленої відповідно до статей 27 і 28 цього Закону.
Відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону №1058-IV мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 35 років, а у жінок 30 років страхового стажу встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом. У разі виплати застрахованій особі довічної пенсії, передбаченої цим Законом, пенсії або аналогічної виплати, встановленої в інших державах, мінімальний розмір пенсії за віком у солідарній системі встановлюється з урахуванням зазначених сум.
Частиною 2 статті 28 Закону №1058-IV передбачено, що починаючи з 01 січня 2018 року особам, які досягли віку 65 років та не працюють, мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 35 років, а у жінок 30 років страхового стажу встановлюється в розмірі 40 відсотків мінімальної заробітної плати, визначеної законом про Державний бюджет України на відповідний рік, але не менше прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
З аналізу наведених правових норм слідує, що для забезпечення індексації пенсії щороку проводиться перерахунок раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, та у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, а також у разі збільшення розміру мінімальної заробітної плати, визначеної законом про Державний бюджет України на відповідний рік, підвищується розмір пенсії, обчислений відповідно до статті 28 Закону №1058, при цьому, перерахунок пенсії проводиться з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму/мінімальної заробітної плати.
Так, як встановлено судом вище, рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 19.01.2021 у справі №380/11213/20, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 27.05.2021 зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області поновити нарахування та виплату ОСОБА_1 пенсії по інвалідності з дня припинення виплати пенсії (06.08.2020).
На виконання вищевказаного судового рішення, Головним управлінням Пенсійного фонду України у Львівській області рішенням від 01.06.2021 №943220100441 поновлено виплату пенсії ОСОБА_1 з 06.08.2020 згідно із Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Однак, 28.10.2021 рішенням Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області №943220100441 розмір пенсійної виплати позивача було переглянуто з 01.11.2021 та встановлено таку у сталому розмірі 1712,00 грн. довічно. У зв'язку з цим в електронну пенсійну справу в графу «Особливості» внесена відповідна позначка «не підлягають масовому перерахунку, призначено за рішенням суду в твердому розмірі».
Разом з тим, зі змісту рішення Львівського окружного адміністративного суду від 19.01.2021 у справі №380/11213/20 видно, що таке не містить жодних застережень щодо встановлення твердого розміру пенсійної виплати позивачеві та щодо того, що пенсія позивача не підлягає масовим перерахункам.
З аналізу вищенаведених обставин та наведених доказів у їх сукупності, можна дійти висновку, що при перерахунку позивачеві пенсії по інвалідності з 01.11.2021, відповідачем безпідставно встановлено особливість - «Не підлягають МП, признач.за ріш.суду в тверд.розм.», що призвело до порушення права позивача на підвищення розміру його пенсії відповідно до статтей 28, 42 Закону №1058.
Відповідно до ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Частина 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідачем не було надано суду жодних належних і допустимих доказів, які б свідчили про правомірність прийняття оспорюваного рішення відповідача про перерахунок пенсії від 28.10.2021 №943220100441 з поміткою про те, що пенсія позивача не підлягає масовому перерахунку, призначена за рішенням суду в твердому розмірі.
Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області від 28.10.2021 №943220100441 про перерахунок пенсії позивача з 01.11.2021 у сталому розмірі не ґрунтується на вимогах чинного законодавства, не відповідає вимогам ч. 2 ст. 2 КАС України, а тому є протиправним та підлягає скасуванню.
При цьому, у даному випадку, з метою ефективного захисту порушеного права позивача необхідно зобов'язати відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії по інвалідності позивачеві з 01.11.2021, відповідно до вимог ст. 27, 28, 33, 40, ч. 2, ч. 3 ст. 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV та з урахуванням виплачених сум.
Оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку про необхідність задоволення позову.
Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України понесені позивачем судові витрати у вигляді судового збору, підлягають відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись ст.ст.6-10, 14, 72-77, 90, 132, 159, 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ВИРІШИВ:
позов задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо перерахунку пенсії ОСОБА_1 від 28.10.2021 №943220100441.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області (місцезнаходження: вул. Митрополита Андрея, 10, м. Львів, 79016; ЄДРПОУ: 13814885) здійснити перерахунок та виплату пенсії по інвалідності ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) з 01.11.2021, відповідно до вимог ст. 27, 28, 33, 40, ч. 2, ч. 3 ст. 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV та з урахуванням виплачених сум.
Стягнути на користь ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (місцезнаходження: вул. Митрополита Андрея, 10, м. Львів, 79016; ЄДРПОУ: 13814885) сплачений судовий збір в сумі 1073 (одну тисячу сімдесят три) грн. 60 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
СуддяБратичак Уляна Володимирівна