ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
________________________________________________________________
Постанова
Іменем України
19 вересня 2023 року
м. Харків
справа № 639/4272/22
провадження № 22-ц/818/1318/23
Апеляційний суд Харківської області у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді - Тичкової О.Ю.,
суддів колегії -Маміної О.В., Пилипчук Н.П.
Учасники справи:
Позивач - Комунальне підприємство «Харківські теплові мережі»
відповідач - ОСОБА_1
розглянувши у порядку ст. 369 ЦПК України в м. Харкові без повідомлення учасників справи цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 , який діє в інтересах ОСОБА_3 на рішення Жовтневого районного суду м. Харкова від 24 квітня 2023 року у складі судді Єрмоленко В.Б.,-
УСТАНОВИВ:
У грудні 2022 року КП «Харківські теплові мережі» звернулись до суду з позовом про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за послуги з теплопостачання за період з 01.02.2014 по 23.02.2022 в загальній сумі 63743,85 грн, інфляційних втрат в сумі 5870,96 грн., 3 % річних в сумі 940,15 грн., та судового збору у розмірі 2481 грн.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що відповідач є споживачем послуг централізованого опалення, підігріву холодної води для потреб гарячого водопостачання, отримує такі послуги, але не в повному обсязі здійснює оплату, внаслідок чого утворилася зазначена заборгованість.
Рішенням Жовтневого районного суду м. Харкова від 24 квітня 2023 року позовні вимоги задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_3 на користь Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» заборгованість за надані послуги з теплопостачання за період з 01.02.2014 по 23.02.2022 в загальній сумі 59 666,85 грн. (п'ятдесят дев'ять тисяч шістсот шістдесят шість ) грн. 85 коп., інфляційні втрати в сумі 5870,96 грн. (п'ять тисяч вісімсот сімдесят) грн. 96 коп. та 3% річних в сумі 940,15 грн. (дев'ятсот сорок ) грн. 15 коп., а всього 66 477 ( шістдесят шість тисяч чотириста сімдесят сім)грн. 96 коп. та сплачену суму судового збору у розмірі 2337,59 грн. (дві тисячі триста тридцять сім ) грн. 59 коп.
В іншій частині у задоволенні позову Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» відмовлено.
Рішення мотивовано тим, що місце проживання відповідачки ОСОБА_1 зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 з 29.09.2008, з 25.10.2018 вона є власником вказаної квартири, за якою утворилася заборгованість за послуги з теплопостачання в період з 01.02.2014 по 23.02.2022 в загальній сумі 63743,85 грн, суд дійшов висновку, що позовні вимоги КП «Харківські теплові мережі» знайшли своє підтвердження і підлягають частковому задоволенню в сумі 59 666,85 грн, з урахуванням часткового погашення відповідачем заборгованості в розмірі 4077,00 грн. Вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача 3% річних від простроченої суми заборгованості та індекс інфляції за весь час прострочення, що згідно розрахунків, наданих КП «Харківські теплові мережі», становить 940,15 грн та 5870,96 грн та відповідно, підлягають задоволенню.
Не погодившись з рішенням судом ОСОБА_2 , який діє в інтересах ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та у задоволенні позовних вимог відмовити.
Скарга містить посилання на те, що апелянт стала власником квартири 25.10.2008 та не брала на себе обов'язок про сплату заборгованості що утворилася раніше, тому суд помилково не врахував, що борг по оплаті наданих позивачем послуг, що виник до 01.10.2018 у розмірі 46465,27 грн жодним чином не стосується відповідача.
Також, в наданій позивачем довідці можна побачити, що розрахунок за послуги з теплопостачання здійснювався в період часу з жовтня 2018 по травень 2021 включно за дві особи, що не відповідає кількості осіб яким надавалися послуги.
Крім цього, КП «Харківські теплові мережі» звернулися з позовною заявою про стягнення заборгованості з відповідача за надані послуги з теплопостачання за період з 01.02.2014 по 23.02.2022 з пропуском строку позовної давності. Вважає, що КП «Харківські теплові мережі» мали право на стягнення заборгованості лише за період з 21.12.2019 по 21.12.2022.
Відзив на апеляційну скаргу не надходив.
Відповідно до ч. 1 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи..
За правилами до ч. 13 статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Враховуючи вищевикладене, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, без повідомлення учасників справи.
Заслухавши головуючого суддю, дослідивши наявні у справі докази, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд уважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Відповідно до частини першої статті 367 Цивільного процесуального кодексу України (надалі ЦПК України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Відповідно до п.п. 3,4 частини 1, частинами 2, 4 ст. 376 Цивільного процесуального кодексу України (надалі ЦПК України) підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню. Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини.
Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 з 29.09.2008 ( а.с.3) .
Відповідно до договору купівлі-продажу від 25.10.2018 ОСОБА_1 придбала у Публічного акціонерного товариства «Перший Український міжнародний банк» у власність квартиру за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 20).
Пунктом 9 зазначеного договору передбачено, що покупець вже сплатив суму продажу квартири, а також вже прийняла квартиру у фактичне користування , у тому числі прийняла на себе відповідальність за її утримання та сплату комунальних платежів з моменту укладення договору купівлі - продажу квартири (а.с. 20 зворот).
Згідно довідки, наданої КП «ХТМ» заборгованість за надані відповідачу послуги з теплопостачання за період з 01.02.2014 по 23.02.2022 в загальній сумі становить 63743,85 грн (а.с. 4-5).
Задовольняючи частково позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що відповідачка зобов'язана була своєчасно і в повному обсязі оплачувати послуги з теплопостачання, оскільки будучи зареєстрованої в квартирі з 29.09.2008 вона споживала надані послуги.
Колегія суддів апеляційного суду частково погоджується з висновком суду першої інстанції.
Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Статтями 12, 81 ЦПК України передбачено обов'язок сторін доводити ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка є частиною національного законодавства, кожна людина при визначенні її громадянських прав і обов'язків має право на справедливий судовий розгляд.
Однією з основних засад судочинства, визначених п.8 ч.3 ст. 129 Конституції України є забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду.
Згідно зі статтею 322 ЦК України власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.
Тобто, положення статті 322 ЦК України встановлюють презумпцію обов'язку власника нести усі витрати, пов'язані з утриманням належного йому майна, у тому числі з оплати комунальних та інших наданих йому послуг, поза залежністю від того, чи користується він ними безпосередньо чи ні. До таких витрат належать витрати, пов'язані зі зберіганням майна, його ремонтом, забезпеченням збереження його властивостей тощо. Такий обов'язок власника є похідним від належних йому, як абсолютному володарю, правочинів володіння, користування та розпорядження майном. Невиконання власником свого обов'язку по утриманню своєї власності може створювати небезпеку для третіх осіб.
Також, відповідно до ст. ст. 150, 156, 162 ЖК України власник житлового будинку (квартири), а також члени його сім'ї також зобов'язані утримувати квартиру, сплачувати за комунальні послуги за затвердженими тарифами.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 5 Закону «Про житлово-комунальні послуги», до житлово-комунальних послуг належать комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами.
Відповідно до ч.1 ст.9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.
Відсутність письмово оформленого договору з постачальником послуг не позбавляє споживача обов'язку оплачувати надані послуги.
Судова колегія погоджуючись з висновком суду про необхідність стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за послуги з теплопостачання, не погоджується з періодом стягнення визначеним судом першої інстанції.
За договором купівлі - продажу ОСОБА_1 стала власницею квартири по якій виникла заборгованість 25 жовтня 2018 року. Договір купівлі-продажу має застереження викладене у п. 9, що Покупець, а саме ОСОБА_1 , вже сплатила суму продажу квартири, а також вже прийняла квартиру у фактичне користування, у тому числі прийняла на себе відповідальність за її утримання та сплату комунальних платежів з моменту укладення договору купівлі - продажу квартири.
Доказів того, хто був власником квартири до ОСОБА_1 та ПАТ « Перший Український міжнародний банк» матеріали справи не містять.
Таким чином, враховуючи умови договору, ОСОБА_1 несе відповідальність по сплаті комунальних послуг з 25.10.2018 року.
Разом з тим судова колегія не бере до уваги посилання апеляційної скарги, що позивач не має заборгованості по сплаті за послуги з теплопостачання та не погоджується з контррозрахунком наданим відповідачем.
Відповідно до наданого розрахунку КП «ХТМ» у період з жовтня 2018 року по лютий 2022 року відповідачкою сплачено 26 266,61 грн, а розмір заборгованості за цей період 29 359,79 грн, а тому заборгованість складає 3093,18 грн.
За наявності заборгованості та у зв'язку із простроченням відповідачем сплати комунальних послуг, позивачем обґрунтовано нараховані інфляційні втрати та 3% річних за прострочення ним виконання грошового зобов'язання.
Сума заборгованості на яку позивачем нараховано 3% річних та інфляційні витрати не відповідає матеріалам справи, тому судова колегія вважає за необхідне зробити перерахунок.
З урахуванням того, що сума заборгованості ОСОБА_1 за послуги теплопостачання у період з жовтня 2018 по лютий 2022 становить 3093,18 грн, то сума інфляційних витрат складає 576,68 грн та 3% річних становить 208,48 грн.
Посилання апеляційної скарги викладені апелянтом, що при розрахунку заборгованості відповідача, позивачем взято 2 зареєстровані особи, що призвело до подвоєння суми, не гуртуються на вимогах закону, а тому не приймаються колегією до уваги.
Так, відповідно до Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630, у разі відсутності у квартирі (будинку садибного типу) та на вводах у багатоквартирний будинок засобів обліку теплової енергії плата за надані послуги справляється згідно з установленими нормативами (нормами) споживання з розрахунку за 1 кв. метр (куб. метр) опалюваної площі (об'єму) квартири (будинку садибного типу) та з урахуванням фактичної температури зовнішнього повітря і фактичної кількості днів надання цієї послуги в місяці, який є розрахунковим.
Таким чином, кількість зареєстрованих осіб не впливає на нарахування, які підлягають сплаті.
Щодо посилань апеляційної скарги про застосування строків позовної давності судова колегія зазначає наступне.
Постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (із змінами і доповненнями, внесеними постановами Кабінету Міністрів України) введено з 12 березня 2020 року на всій території України карантин. Було запроваджено обмежувальні заходи щодо протидії поширенню коронавірусу COVID-19, які безпосередньо впливають на виконання державою своєї соціальної, економічної, правозахисної функцій, було введено певні обмеження прав та свобод людини і громадянина. Строк карантину неодноразово продовжувався.
Законом України № 530-ІХ від 17 березня 2020 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)»введення карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, віднесено до форс-мажорних обставин (частина друга статті 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати»).
Законом України від 30 березня 2020 року № 540-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)»розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України доповнено, зокрема, пунктом 12 наступного змісту: «Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину».
У пункті 12 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України у редакції Закону України від 30 березня 2020 року № 540-IX перелічені всі статті цього Кодексу, які визначають строки позовної давності. І всі ці строки продовжено для всіх суб'єктів цивільних правовідносин на строк дії карантину у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19).
Подібний висновок висловлено у постанові Верховного Суду від 07 вересня 2022 року у справі № 679/1136/21 (провадження № 61-5238св22).
Враховуючи, що з 12.03.2020 року з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтею 257 ЦПК України, продовжуються на строк дії такого карантину, позовні вимоги заявлені в межах строку позовної давності, а тому час коли ОСОБА_1 набула право власності та обов'язок по сплаті послуг з опалення знаходиться також у межах строку позовної давності.
З огляду на зазначене, судова колегія доходить висновку про наявність підстав для часткового задоволення апеляційної скарги та зміни судового рішення в частині періоду стягнення та розміру сум, що підлягають стягненню з ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства «Харківські теплові мережі». ЗОСОБА_1 на користь позивача належить стягнути заборгованість за надані послуги з теплопостачання за період з 01.10.2018 по 23.02.2022 в загальній сумі 3093,18 грн, інфляційні втрати в сумі 576,68 грн та 3% річних в сумі 208,48 грн, а всього 3878,34 грн.
Судові витрати підлягають розподілу за правилами статті 141 ЦПК України.
Оскільки позов суд задовольняє частково, тобто на 5,4 %, судовий збір за подачу позовної заяви підлягає стягненню з відповідача на користь Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» у сумі 133,97 грн.
Також, за часткове задоволення апеляційної скарги підлягає стягненню з позивача на користь ОСОБА_1 судовий збір за подання апеляційної скарги у сумі 3317,04 грн.
Керуючись ст.ст.367, 368, 374, 376, 381- 384, 389 ЦПК України, апеляційний суд,
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 , який діє в інтересах ОСОБА_3 - задовольнити частково.
Рішення Жовтневого районного суду м. Харкова від 24 квітня 2023 року - змінити в частині періоду стягнення, розміру сум, що підлягають стягненню з ОСОБА_3 на користь Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» та розподілу судових витрат.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» (рр НОМЕР_1 у ХОУ АТ «Ощадбанк» м. Харкова, МФО 351823, код ЄДРПОУ 31557119) заборгованість за надані послуги з теплопостачання за період з 01.10.2018 по 23.02.2022 в сумі 3093,18 грн, інфляційні втрати в сумі 576,68 грн та 3% річних в сумі 208,48 грн, а всього 3878 ( три тисячі вісімсот сімдесят вісім) грн 34 ( тридцять чотири) коп.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» (рр НОМЕР_1 у ХОУ АТ «Ощадбанк» м. Харкова, МФО 351823, код ЄДРПОУ 31557119) сплачену суму судового збору у розмірі 133,97 грн.
Стягнути з Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» (рр НОМЕР_1 у ХОУ АТ «Ощадбанк» м. Харкова, МФО 351823, код ЄДРПОУ 31557119) на користь ОСОБА_3 сплачену суму судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 3317,04 грн.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення у випадках, передбачених ст. 389 ЦПК України.
Повний текст постанови складено 19 вересня 2023 року.
Головуючий О.Ю. Тичкова
Судді О.В. Маміна
Н.П. Пилипчук