КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
20 вересня 2023 року № 640/9326/21
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Лапія С.М., суддів Щавінського В.Р., Балаклицького А.І., розглянувши у порядку письмового провадження заяву про перегляд за виключними обставинами судового рішення у справі за позовом гр. ОСОБА_1 до Київської міської прокуратури, Офісу Генерального прокурора, Четвертої кадрової комісії Офісу Генерального прокурора про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку,-
ВСТАНОВИВ:
До Київського окружного адміністративного суду надійшла заява гр. ОСОБА_1 про перегляд за виключними обставинами рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 25.07.2022 в даній адміністративній справі, у якій вона просить:
- скасувати Рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 25.07.2022 року у справі за № 640/9326/21;
-ухвалити нове рішення, яким позов гр. ОСОБА_1 до Київської міської прокуратури, Офісу Генерального прокурора, Четвертої кадрової комісії Офісу Генерального прокурора про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку задовольнити.
На обґрунтування заяви про перегляд судового рішення за виключними обставинами заявник посилається на те, що Конституційним Судом України було ухвалено рішення від 01 березня 2023 року № 1-р(ІІ)/2023 у справі № 3-5/2022(9/22), яким визнано такими, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), положення пункту 6 розділу ІІ «;Прикінцеві і перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури».
Відповідачами відзиву на заяву до суду не подано.
На підставі ст. 194, ч. 2 ст.368 КАС України судом прийнято рішення про розгляд справи у порядку письмового провадження.
Судом встановлено, що гр. ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом до Київської міської прокуратури, Офісу Генерального прокурора та Четвертої кадрової комісії Офісу Генерального прокурора, в якому просила:
- визнати протиправним та скасувати рішення Четвертої кадрової комісії №12 про неуспішне проходження прокурором Київської місцевої прокуратури №4 м. Києва ОСОБА_1 атестації за результатами складання іспиту у формі анонімного тестування з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора;
- визнати протиправним та скасувати наказ керівника Київської міської прокуратури №271к від 22.02.2021 про звільнення ОСОБА_1 з посади прокурора Київської місцевої прокуратури №4 м. Києва та органів прокуратури з 12.03.2021;
- поновити ОСОБА_1 в органах прокуратури з 12.03.2021;
- поновити ОСОБА_1 в органах прокуратури на посаді прокурора Дніпровської окружної прокуратури м. Києва з 12.03.2021 або рівнозначній (рівноцінній) посаді, яку вона займала станом на 12.03.2021;
- стягнути з Київської міської прокуратури на користь ОСОБА_1 середній заробіток за весь час вимушеного прогулу, починаючи з 12.03.2021 і до моменту фактичного поновлення на роботі.
На обґрунтування заявлених позовних вимог зазначено, що атестаційна процедура по відношенню до позивача проведена не згідно із Законом, а на підставі та у порядку, який визначений наказами Генерального прокурора, що суперечить Конституції України та Закону України “Про прокуратуру”. У позовній заяві також зазначено про те, що Порядок проходження прокурорами атестації, затверджений наказом Генерального прокурора від 03.10.2019 №221, не мітить конкретного алгоритму проведення І етапу атестації - іспиту у формі анонімного тестування з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, виходячи з його змісту та мети, процедури надання оцінки професійній компетентності. У той же час, за твердженням позивача, не зрозуміло як формувався прохідний бал та чи належним чином була налаштована та працювала комп'ютерна техніка. Також позивачем наголошено на відсутності у Четвертої кадрової комісії повноважень щодо прийняття стосовно останньої оскаржуваного рішення з огляду на те, що така комісія створена значно пізніше дати подання ОСОБА_1 заяви про намір пройти атестацію, з урахуванням того, що особовий склад Четвертої кадрової комісії фактично було змінено під час прийняття оскаржуваного рішення.
Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 25.07.2022, яке залишено без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 27.12.2022, у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 відмовлено.
Відповідно до ч. 1 ст. 361 КАС України судове рішення, яким закінчено розгляд справи і яке набрало законної сили, може бути переглянуте за нововиявленими або виключними обставинами.
Згідно з п. 1 ч. 5 ст. 361 КАС України підставами для перегляду судових рішень у зв'язку з виключними обставинами є, зокрема, встановлена Конституційним Судом України неконституційність (конституційність) закону, іншого правового акту чи їх окремого положення, застосованого (не застосованого) судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконане.
В силу приписів частини шостої статті 361 КАС України при перегляді судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд не може виходити за межі тих вимог, які були предметом розгляду при ухваленні судового рішення, яке переглядається, розглядати інші вимоги або інші підстави позову.
Таким чином, суд зазначає, що встановлення Конституційним Судом України неконституційності окремого положення закону, застосованого судом при вирішенні справи, надає лише право на перегляд такого судового рішення за виключними обставинами, а не є беззаперечною обставиною, за наявності якої суд зобов'язаний ухвалити судове рішення на користь особи, яка звертається із заявою про перегляд судового рішення за виключними обставинами.
Визнання неконституційними певних положень чинного законодавства в подальшому не може мати наслідком визнання протиправними дій/рішень відповідача, які були вчинені/прийняті до визнання таких норм неконституційними, оскільки відповідач є територіальним органом виконавчої влади, який у своїй діяльності керується Конституцією України, законами України, указами Президента, постановами Верховної Ради України, актами Кабінету міністрів, які прийняті відповідно до Конституції та законів України, іншими нормативно-правовими актами, а тому останній не мав підстав не враховувати чинні на час прийняття відповідного рішення норми законодавства.
За таких обставин суд дійшов висновку, що Рішення Конституційного Суду України від 01 березня 2023 року № 1-р(ІІ)/2023 у справі № 3-5/2022(9/22) на спірні правовідносини не може вплинути, оскільки правовідносини у цій справі виникли до прийняття такого рішення, а останнє не містить положень, які б поширювали його дію на правовідносини, що виникли до набрання ним чинності.
Суд також зазначає, що зі змісту пункту 1 частини п'ятої статті 361 КАС України випливає, що встановлена Конституційним Судом України неконституційність (конституційність) закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого (не застосованого) судом при вирішенні справи, може бути підставою для перегляду рішення за виключними обставинами тільки якщо рішення суду ще не виконане.
Суд звертає увагу, що словосполучення «ще не виконане», яке вжите у вказаній нормі, не передбачає множинного тлумачення або множинного його розуміння. Наведена процесуальна норма має імперативний характер, є чіткою та не може бути застосована інакше, ніж це обумовлено процесуальним законодавством.
Водночас, у випадку, що є предметом дослідження, рішення не може вважатись невиконаним у контексті приписів пункту 1 частини п'ятої статті 361 КАС України, оскільки рішення, що набрало законної сили, яким у задоволенні позову відмовлено, не передбачає примусового виконання.
Відповідна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 17 грудня 2019 року у справі №808/2492/18 та постанові об'єднаної палати Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 19 лютого 2021 року у справі №808/1628/18.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення заяви гр. ОСОБА_1 про перегляд за виключними обставинами рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 25.07.2022 у справі № 640/9326/21, оскільки рішення Конституційного Суду України від 01 березня 2023 року № 1-р(ІІ)/2023 у справі № 3-5/2022(9/22) не вплинуло на правильність висновків суду під час ухвалення рішення, про перегляд якої просила заявниця.
Згідно з частиною четвертою статті 368 КАС України за результатами перегляду рішення, ухвали за нововиявленими або виключними обставинами суд, зокрема, може відмовити в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами та залишити відповідне судове рішення в силі.
Частиною першою статті 369 КАС України передбачено, що у разі відмови в задоволенні заяви про перегляд рішення, ухвали за нововиявленими або виключними обставинами суд постановляє ухвалу.
За вказаних обставин суд дійшов висновку, що у задоволенні заяви гр. ОСОБА_1 про перегляд судового рішення за виключними обставинами у справі №640/9326/21 слід відмовити.
Керуючись ст. ст.139, 227, 241-243, 248 КАС України, суд
УХВАЛИВ:
У задоволенні заяви гр. ОСОБА_1 про перегляд судового рішення за виключними обставинами у справі №640/9326/21 відмовити.
Ухвала суду набирає законної сили в порядку статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали суду.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до адміністративного суду апеляційної інстанції.
Судді Лапій С.М.
Щавінський В.Р.
Балаклицький А.І.