ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"20" вересня 2023 р. справа № 300/5356/23
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі судді Главача І.А., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання дій протиправними та зобов'язання до вчинення дій,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 (надалі, також - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся в суд з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (надалі, також - відповідач), в якому просить:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області щодо здійснення перерахунку та виплати ОСОБА_1 пенсії з урахуванням доплати до пенсії у розмірі 2000 грн без обмеження максимальним розміром починаючи з 01.09.2022;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області провести перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії з урахуванням доплати до пенсії у розмірі 2000 грн згідно із постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 № 713 "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб", починаючи з 01.09.2022 без обмеження максимальним розміром з урахуванням здійснення виплат.
Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач є пенсіонером Міністерства внутрішніх справ України (надалі по тексту також - МВС України), який отримує пенсію по інвалідності відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 за №2262-XII (надалі, також - Закон №2262-XII), розмір якої на час призначення пенсії (лютий 2011 року) та надалі у зв'язку із змінами в особовій пенсійній справі розрахований із 80 відсотків складу грошового забезпечення ОСОБА_1 . Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 19.01.2023 залишено в силі рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 01.11.2022 у справі №300/3103/22, яким зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області здійснити з 01.12.2019 року перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 без обмеження пенсії максимальним розміром - десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, з урахуванням раніше проведених виплат. ОСОБА_1 наголошує на тому, що звертається в даній справі щодо обмеження розміру його пенсії десятьма прожитковими мінімумами, встановленими для осіб, які втратили працездатність саме з 01.09.2022, на виконання рішення суду від 04.05.2023 справа № 300/1524/23, з урахуванням щомісячної доплати до пенсії в розмірі 2 000 грн згідно постанови Кабінету Міністрів України № 713 від 14.07.2021 "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб".
Позивач, із посиланням на рішення Конституційного Суду України за №7-рп/2016 від 20.12.2016, яким визнано неконституційними частину 7 статті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" в частині обмеження пенсії десятьма прожитковими мінімумами, установлених для осіб, які втратили працездатність, наполягає на виплаті йому перерахованої пенсії без застосування обмеження максимальним розміром, зважаючи на те, що після 2017 року положення Закону №2262-XII таких обмежень не містять.
Також, у спірних правовідносинах ОСОБА_1 просить застосувати, серед іншого, правові висновки, сформовані Верховним Судом в постановах від 30.10.2020 у справі №522/16881/17, від 09.11.2020 у справі №813/678/18, від 31.03.2021 у справі №815/3000/17, від 16.12.2021 у справі №400/2085/19, від 27.01.2022 у справі №240/7087/20, від 17.02.2022 у справі №640/11168/20, від 18.05.2022 у справі №380/12337/20, від 29.06.2022 у справі №640/19118/18 і від 11.07.2022 у справі №620/613/21.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 15.08.2023 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) в порядку, визначеному статтею 263 КАС України
Відповідач скористався правом подання відзиву на позовну заяву від 25.08.2023, який разом із письмовими доказами надійшов на адресу суду 29.08.2023. Заперечуючи позовні вимоги представник Головного управління ПФУ в області зазначив, що ОСОБА_1 отримує пенсію по інвалідності (інвалідність 2 групи) в розмірі 80% грошового забезпечення призначену відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 9 квітня 1992 року. Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративної о суду від 01 листопада 2022 року у справі № 300/3103/22 адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання дій протиправними та зобов'язання до їх вчинення задоволено. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Івано- Франківській області здійснити з 01.12.2019 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 без обмеження пенсії максимальним розміром - десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, з урахуванням раніше проведених виплат. Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 19.01.2023 апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області - залишено без задоволення, а рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 01 листопада 2022 року у справі №300/3103/22. На виконання даного рішення Головним управлінням здійснено і проведено перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 01.12.2019 року в розмірі 80% грошового забезпечення. З 01.02.2023 пенсія виплачується в розмірі 41935,14 грн, який визначено станом на 01.12 2019. В подальшому, рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 04.05.2023 у справі № 300/1524/23 позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійні Фонду України в Івано-Франківській області про визнання дій протиправними та зобов'язання до вчинення дій - задоволено частково. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Івано- Франківській області відновити з 01.09.2022 виплату ОСОБА_1 щомісячної доплати до пенсії у розмірі 2000 грн., відповідно до постанови Кабінету Міністрів України "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб" №713 від 14.07.2021 і урахуванням раніше виплачених сум. Рішення набрало законної сили 30 червня 2023 року. Головним управлінням на виконання даного рішення суду ОСОБА_1 встановлена щомісячна доплата до пенсії в сумі 2000,00 грн, згідно з постановою кабінет Міністрів України від 14.07.2021 № 713 "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб", що підтверджується розпорядженням від 01.08.2023 року про проведений перерахунок пенсії, зі змісту якого слідує, що на виконання рішення суду Головним управлінням до складових, з яких перераховано пенсію включено доплату в розмірі 2000 тис грн. Отже, Головним управлінням добровільно вчинено весь обсяг дій і прийнято достатньо правових рішень, які забезпечили виконання рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 04.05.2023 у справі № 300/1524/23. Позивачу забезпечено виплату пенсії в розмірі 41935,14 грн, що значно перевищує максимальний розмір, який визначений для осіб, які втратили працездатність. Отже, судове рішення виконується безпосередньо і для його виконання не вимагається ухвалення будь-яких інших, додаткових рішень. З огляду на вищенаведене, у разі невиконання судового рішення, позивач має право вимагати вжиття спеціальних заходів впливу на боржника, передбачених законодавством про виконавче провадження, за КАС України. Невиконання судового рішення не може бути самостійним предметом окремого судового провадження. А тому, зазначає, що новий спір не виник, а мас місце спір між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, але на стадії можливого (майбутнього) виконання судовою рішення. Відтак, вимоги позивача, заявлені у позовній заяві, є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
ОСОБА_1 на адресу суду направив заперечення на відзив, в якому останній вказав на безпідставність доводів відповідача, викладених у відзиві на позов.
Розглянувши справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, вивчивши зміст адміністративного позову і відзив на позов, дослідивши в сукупності письмові докази, якими сторони обґрунтовують позовні вимоги та заперечення проти них, проаналізувавши норми матеріального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд встановив наступні обставини.
ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області та з лютого 2011 року отримував пенсію за вислугою років на підставі Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", згідно протоколу за пенсійною справою №0903002208 (МВС) від 22.02.2011. В подальшому з червня 2011 року переведений на пенсію по інвалідності у зв'язку із встановленням ІІІ групи інвалідності, а з грудня 2015 року в пенсійній справі позивача обліковано зміни внаслідок встановлення ІІ групи інвалідності (а.с.68, 69).
Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 01.11.2022 у справі №300/3103/22, що набрало законної сили за результатами апеляційного оскарження 02.12.2022 (https://reestr.court.gov.ua/Review/107056723), серед іншого, зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області здійснити з 01.12.2019 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 без обмеження пенсії максимальним розміром - десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, з урахуванням раніше проведених виплат.
На виконання вищевказаного рішення суду, відповідач з 01.02.2023 провів перерахунок пенсії ОСОБА_1 , однак виплата її проводиться з обмеженням її максимальним розміром в сумі 41 935,14 гривень, не заважаючи на те, що загальне нарахування пенсії склало 47 905,98 гривень, що підтверджується перерахунком пенсії за пенсійною справою № 0903002347 - МВС з 23.01.2023.
Надалі, рішенням Івано-Франківського окружного суду від 04.05.2023 у справі №300/1524/23 (https://reyestr.court.gov.ua/Review/110635892) що набрало законної сили 30.06.2023, серед іншого, зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області відновити з 01.09.2022 виплату ОСОБА_1 щомісячної доплати до пенсії у розмірі 2000 грн, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб" №713 від 14.07.2021, з урахуванням раніше виплачених сум (а. с. 8-14).
На виконання вищевказаного рішення суду, відповідач з 01.08.2023 провів перерахунок пенсії ОСОБА_1 , однак виплата її проводиться з обмеженням її максимальним розміром в сумі 41 935,14 гривень, не заважаючи на те, що загальне нарахування пенсії склало 51 705,98 гривень, що підтверджується перерахунком пенсії за пенсійною справою № 0903002347 - МВС від 07.07.2023.
ОСОБА_1 07.07.2023 звернувся до відповідача з зверненням щодо пенсійного забезпечення на виконання рішення суду від 30.06.2023.
ГУ ПФУ в Івано-Франківській області листом від 14.07.2023, серед іншого, повідомило позивачу, що на виконання рішення суду від 04.05.2023 справа № 300/1524/23 відповідачем здійснено перерахунок пенсії, внаслідок якого встановлено з 01.09.2022 щомісячну доплату в розмірі 2 000 грн. Оскільки в резулятивній частині рішення не покладено зобов'язань на ГУ ПФУ в Івано-Франківській області щодо здійснення перерахунку пенсії без обмеження максимального розміру пенсії, тому розмір пенсії до виплати залишився незмінним - 41 935,14 грн (а. с. 60).
Вважаючи протиправними дії відповідача щодо перерахунку з 01.09.2022 на виконання рішення суду від 04.05.2023, з урахуванням щомісячної доплати в розмірі 2000 грн, із застосуванням обмеження при виплаті пенсії (десяти прожиткових мінімумів, встановлених для осіб, які втратили працездатність), позивач звернувся з цим позовом до суду.
Надаючи правову оцінку правовідносинам, що склались між сторонами, суд виходив з таких мотивів і підстав та норм права.
Положеннями статті 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Вирішуючи позовні вимог в частині зобов'язання здійснити з 01.12.2019 виплату пенсії без обмеження максимальним розміром, суд керується наступними аргументами.
За приписами частини 4 статті 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 за №2262-XII (в редакції чинній на момент первинного перерахунку пенсії - 01.03.2018) усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Таким чином, підставою для проведення перерахунку пенсії є фактична зміна розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців та осіб, які мають право на отримання пенсії відповідно до Закону №2262-XII, здійсненої на підставі рішення суб'єкта владних повноважень, наділеного правом установлювати чи змінювати види грошового забезпечення військовослужбовців.
У даній справі спірним є застосування Управлінням положень частини 7 статті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" та Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи", якими, як вважає відповідач, з 2011 року введено обмеження фактичної виплати пенсії десятьма прожитковими мінімумами, встановленими для осіб, які втратили працездатність.
Так, законами України, якими затверджено державний бюджет України на 2019, 2020, 2021, 2022 і 2023 роки визначено наступні розміри прожиткових мінімумів, встановлені для осіб, які втратили працездатність: з 01.12.2019 - 1 638,00 гривень, з 01.07.2020 - 1 712,00 гривень, з 01.12.2020 - 1 769,00 гривень, з 01.07.2021 - 1 854,00 гривень, з 01.12.2021 - 1 934,00 гривень, з 01.01.2022 - 1 934,00 гривень, з 01.07.2022 - 2 027,00 гривень, з 01.12.2022 - 2 093,00 гривень, з 01.01.2023 - 2 093,00 гривень. Станом на день подання позову і вирішення спору такий розмір також становить 2 093,00 гривень.
Отже, обмеження пенсії десятьма прожитковими мінімумами, встановленими для осіб, які втратили працездатність ("максимальний розмір пенсії"), розрахунково складає з 01.12.2019 складає 16 380,00 гривень, з 01.07.2020 - 17 120,00 гривень, з 01.12.2020 - 17 690,00 гривень, з 01.07.2020 - 18 540,00 гривень, з 01.12.2021 - 19 340,00 гривень, з 01.01.2022 - 19 340,00 гривень, а з 01.07.2022 - 22 027,00 гривень, з 01.12.2022 - 20 930,00 гривень, з 01.01.2023 - 20 930,00 гривень. Станом на день подання позову і вирішення спору такий розмір також становить 20 930,00 гривень.
Суд звертає увагу на те, що питання обмеження пенсії позивача максимальним розміром вже було предметом судового розгляду у справі № 300/3103/22.
Рішенням суду від 01.11.2022 у справі №300/3103/22 відновлено порушене право позивача на виплату пенсії без обмеження пенсії максимальним розміром - десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, з урахуванням раніше проведених виплат. Таке відновлення ухвалено вчинити в судовому порядку з 01.12.2019.
Тобто, орган пенсійного забезпечення саме на виконання рішення суду в коментованій справі (№300/3103/22) повинен здійснити відповідне нарахування і виплату пенсії без її обмеження з 01.12.2019 до дати виконання судового рішення.
Так, з 01.02.2023 відповідач, виконуючи рішення суду у справі №300/3103/22, здійснив перерахунок пенсії позивача у зв'язку із чим загальний нарахований розмір пенсії склав 47 905,98 гривень, при цьому фактична виплата здійснена за лютий 2023 року в сумі 41 935,14 гривень, що свідчить про чергове обмеження виплати пенсії.
Згідно з частиною четвертою статті 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до статті 370 КАС України, судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Таким чином, рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 01.11.2022 у справі №300/3103/22, що набрало законної сили, є остаточним судовим рішенням, обов'язковим для виконання та врахування пенсійним органом під час обчислення розміру пенсійних виплат ОСОБА_2 з 01.12.2019 (дати, зазначеної у цьому рішенні суду від 01.11.2022 у справі №300/3103/22).
Слід звернути увану, що правова визначеність, як спеціальна складова більш загального принципу верховенства права, передбачає правило остаточності рішень суду та гарантованість їх виконання.
Цей принцип був сформульований ще в Стародавньому Римі: "res judicata pro veritate habetur!" "судове рішення має прийматися за істину" (у більш вільному трактуванні формулюється так: "що вирішено - вирішено і не має переглядатися до безмежності").
Таким чином, остаточне рішення суду є обов'язковим до виконання до моменту зміни умов, за яких його ухвалено.
Європейський суд з прав людини в ухвалі від 03.06.2014 у справі "Великода проти України" (заява № 43331/12) зауважив, що законодавчі норми щодо пенсійного забезпечення можуть змінюватися, а відповідне судове рішення не може бути гарантією проти таких змін у майбутньому.
Отже, зміна нормативно-правового регулювання окремого питання дійсно може мати наслідком втрату актуальності судового рішення, у якому суд розглянув питання застосування норми права, що у подальшому зазнала змін.
Водночас, за обставин цієї справи, судом не встановлено відповідних змін у законодавстві з моменту набрання законної сили рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 01.11.2022 у справі №300/3103/22, в частині прийняття органом законодавчої влади нових законодавчих приписів щодо встановлення обмеження максимального розміру пенсій для осіб, які отримують пенсію за вислугою років відповідно до Закону № 3668-VI.
Натомість рішенням Конституційного Суду України № 7-р(ІІ)/2022 від 12.10.2022 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), приписи статті 2 Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" від 8 липня 2011 року № 3668-VI зі змінами, що поширюють свою дію на Закон України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 9 квітня 1992 року № 2262-ХІІ, в тім, що вони не забезпечують соціальних гарантій високого рівня, які випливають зі спеціального юридичного статусу громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також осіб, що збройно захищають суверенітет, територіальну цілісність та недоторканність України під час агресії Російської Федерації проти України, розпочатої в лютому 2014 року.
З врахуванням висновків вказаного рішення Конституційного Суду України Верховною Радою України не вносилися зміни в Закон № 2262-ХІІ в частині обмеження розміру пенсій, які призначені відповідно до вказаного Закону.
До того ж, Верховний Суд неодноразово висловлював правову позицію щодо заборони обмеження максимальним розміром пенсії особам, яким вона призначена відповідно до Закону № 2262-XII, зокрема у постановах від 09.02.2021 у справі № 1640/2500/18, від 10.09.2021 у справі № 300/633/19, від 24.09.2021 у справі № 370/2610/17, від 16.12.2021 у справі № 400/2085/19, від 27.01.2022 у справі № 240/7087/20, від 18.05.2022 у справі № 380/12337/20, від 11.07.2022 у справі № 620/613/21, від 20.07.2022 у справі № 340/2476/21, від 25.07.2022 у справі № 580/3451/21.
Згідно з частиною п'ятою статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних відносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Однак, згідно протоколів про перерахунок пенсії позивача (№0903002347-МВС), відповідачем забезпечено ОСОБА_1 :
- з 01.03.2022 по 31.08.2022 нарахування і виплату пенсії в розмірі 18 638,41 гривень з урахуванням індексації за 2022 рік (9 152,10 х 0,140) в сумі 1 281,29 гривень, без застосування обмежень;
- з 01.09.2022 по 31.01.2023 нарахування пенсії в розмірі 20 270,00 гривень з урахуванням індексації за 2022 рік (з урахуванням індексації 27 392,60 х 0,140) в сумі 3 834,96 гривень із застосування обмеження (20 270,00 гривень), втім його протиправність вирішена судового рішення у справі №300/3103/22;
- з 01.02.2023 по 28.02.2023 нарахування пенсії в розмірі 47 905,98 гривень з урахуванням індексації за 2022 рік (з урахуванням індексації 27 392,60 х 0,140) в сумі 3 834,96 гривень із застосування обмеження (41 935,14 гривень), оскаржено до суду справа № 300/2668/23;
- з 01.03.2023 по 30.07.2023 нарахування пенсії в розмірі 49 705,98 гривень з урахуванням індексації за 2022 рік і 2023 рік (з урахуванням індексації 34 240,75 х 0,140: 39 034,45 х 0,197) в сумах 4 793,70 гривень і 1 500,00 гривень відповідно із застосування обмеження (41 935,14 гривень), оскаржено до суду справа № 300/2668/23;
- з 01.08.2023 нарахування пенсії в розмірі 51 705,98 грн з урахуванням щомісячної доплати до пенсії в розмірі 2000 грн відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 713 від 14.07.2021, на виконання рішення суду від 04.05.2023 справа № 300/1524/23, із застосування обмеження (41 935,14 гривень).
Таким чином, судовому захисту і вирішенню позовних вимог підлягає період з 01.08.2023, після проведеного перерахунку пенсії позивача на виконання рішення суду від 04.05.2023 справа № 300/1524/23, так як за цей період дійсно мало місце наявність незахищеного порушеного права ОСОБА_1 .
У досліджуваному випадку суд не надає жодної правової оцінки аргументам відповідача про обмеження із 01.08.2023 розміру пенсії сумою в значенні 41 935,14 гривень (зафіксованого як результат перерахунку станом на 01.12.2019), так як така мотивація не містить в собі буду-якого правового і фактичного обґрунтування.
Звертаючись до правового регулювання спірних правовідносин, на застосування яких наполягає відповідач, безпосередній зміст частини 7 статті 43 Закону №2262-XII (в редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 24.12.2015 за №911-VIII чинній з 01.01.2016 по 20.12.2016) свідчить, що максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Тимчасово, у період з 01.01.2016 по 31.12.2016, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень.
Рішенням Конституційного Суду України від 20.12.2016 за №7-рп/2016 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення частини сьомої статті 43 Закону № 2262-XII, згідно з якими максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність; тимчасово, у період з 01.01.2016 по 31.12.2016, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 грн.
Згідно із пунктом другим резолютивної частини рішення Конституційного Суду України №7-рп/2016 від 20.12.2016, зокрема, частина сьома статті 43 Закону №2262-XII втратила чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
Згодом, відповідно до Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 06.12.2016 за №1774-VIII, який набрав чинності з 01.01.2017, у частині сьомій статті 43 Закону № 2262-XII слова і цифри "у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року" замінено словами і цифрами "по 31 грудня 2017 року".
Таким чином, буквальне розуміння змін, внесених Законом №1774-VIII з урахуванням рішення Конституційного Суду України № 7-рп/2016 від 20.12.2016, дозволяє стверджувати, що у Законі № 2262-XII відсутня частина сьома статті 43, а внесені до неї зміни, що полягають у зміні слів і цифр, є нереалізованими.
Це означає, що протягом 2017 року стаття 43 Закону №2262-XII не передбачала положення про те, що максимальний розмір пенсії не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів.
Отже, внесені Законом №1774-VІІІ до частини 7 статті 43 Закону №2262-XII, яка визнана неконституційною і втратила чинність, зміни (щодо періоду, протягом якого діють обмеження пенсії) самі по собі не створюють підстав для такого обмеження.
Така правова позиція щодо застосування норм права у аналогічних правовідносинах викладена у постановах Верховного Суду від 10.10.2019 у справі №522/22798/17, від 08.08.2019 у справі №522/3271/17, від 17.05.2021 у справі №343/870/17, від 16.12.2021 у справі №400/2085/19, від 21.12.2021 у справі №120/3552/21-а і від 26.01.2022 у справі №569/2950/17.
Обмеження граничного розміру пенсії, призначеної на підставі Закону №2262-XII, десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, вперше введено в дію Законом №3668-VI, який набрав законної сили 01.10.2011.
Цим Законом №3668-VI, внесено зміни у статтю 43 Закону №2262-XII, шляхом викладення її в редакції Закону №3668-VI.
Положення частини 7 статті 43 Закону № 2262-XII та положення частини першої статті 2 Закону №3668-VІ (у частині поширення її дії на Закон №2262-ХІІ), прийняті одночасно для регулювання одних і тих самих правовідносин (обмеження максимальним розміром пенсій, призначених відповідно до Закону №2262-XII) та є однаковими за змістом.
Конституційним Судом України у Рішенні від 20.12.2016 за №7-рп/2016 надано оцінку правовому регулюванню спірних правовідносин (обмеження максимальним розміром пенсії військовослужбовців) та визнано таким, що не відповідає статті 17 Конституції України положення частини сьомої статті 43 Закону №2262-XII.
Водночас положення статті 2 Закону №3668-VI (у частині поширення її дії на Закон №2262-XII), які дублюють зміст частини сьомої статті 43 Закону №2262-XII, тобто є однопредметними правовими нормами, які прийняті одночасно для регулювання спірних правовідносин - змін не зазнали та передбачали обмеження максимальним розміром пенсії військовослужбовців.
Тобто, на момент виникнення спірних правовідносин наявна колізія між Законом №2262-XII, з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 за №7-рп/2016, та Законом №3668-VI - у частині обмеження максимальним розміром пенсії військовослужбовців.
Так, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 06.11.2018 у справі № 812/292/18 зазначила, що норми законодавства, які допускають неоднозначне або множинне тлумачення, завжди трактуються на користь особи.
У постанові від 13.02.2019, яка ухвалена Великою Палатою Верховного Суду у зразковій справі №822/524/18 із посиланням на положення статей 1, 8, 92 Конституції України, а також на статтю 9 Міжнародного пакту про економічні, соціальні і культурні права, зроблено висновок про те, що у випадку існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов'язків особи в національному законодавстві, наявність у національному законодавстві правових "прогалин" щодо захисту прав людини та основних свобод, зокрема, у сфері пенсійного забезпечення, органи державної влади зобов'язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.
Зважаючи на викладене, у цій справі застосуванню підлягають норми Закону №2262-XII, з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 № 7-рп/2016, а не норми Закону №3668-VI.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постановах від 16.12.2021 у справі №400/2085/19, від 27.01.2022 у справі №240/7087/20 і від 18.05.2022 у справі №380/12337/20, від 29.06.2022 у справі №640/19118/18 і від 11.07.2022 у справі №620/613/21.
За наведеного правового регулювання та встановлених обставин у справі, обмеження відповідачем максимального розміру пенсії позивача, право на пенсійне забезпечення якого встановлене Законом №2262-ХІІ, є протиправним.
Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Приймаючи рішення у даній справі та вирішуючи по суті позовні вимоги за обраним способом захисту порушеного права, суд зважає на такі власні аргументи.
Відтак, суд дійшов висновку, що ефективним способом відновлення порушених протиправними діями ГУ ПФУ в Івано-Франківській області прав позивача є зобов'язання відповідача здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 по інвалідності з 01.08.2023 з урахуванням щомісячної доплати до пенсії в розмірі 2 000 грн відповідно до постанови Кабінету Мінністрів України "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб" № 713 від 14.07.2021, без обмеження її розміру десятьма прожитковими мінімумами, встановленими для осіб, які втратили працездатність, з урахуванням здійснених виплат.
Підсумовуючи свої попередні висновки, суд вважає, що позов належить задовольнити частково.
На підставі статей 9, 245 КАС України при формулюванні резолютивної частини рішення суд обирає спосіб захисту прав, свобод, інтересів особи, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд зазначає, що згідно з копією посвідчення серії НОМЕР_1 ОСОБА_1 є особою з інвалідністю 2-ої групи і має права на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - інвалідів війни, а отже, відповідно до пункту 8 частини 1 статті 5 Закону України "Про судовий збір" звільнений від сплати судового збору за подання позову з таким характером спору.
З огляду на те, що позивач не поніс судових витрат по сплаті судового збору, за відсутності доказів понесення сторонами інших судових витрат у справі, керуючись частиною 1 статті 139 КАС України, відсутні підстави для розподілу судових витрат у справі.
Сторонами справи не подано до суду будь-яких доказів про понесення ними інших витрат, пов'язаних з розглядом справи, відтак у суду відсутні підстави для вирішення питання щодо їх розподілу.
На підставі статті 1291 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
П О С Т АН О В И В:
Позов задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області щодо обмеження розміру пенсії ОСОБА_1 з 01.08.2023 десятьма прожитковими мінімумами, встановленими для осіб, які втратили працездатність, з урахуванням щомісячної доплати до пенсії в розмірі 2 000 грн згідно постанови Кабінету Міністрів України № 713 від 14.07.2021 "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб".
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії по інвалідності з 01.08.2023, з урахуванням щомісячної доплати до пенсії в розмірі 2 000 грн згідно постанови Кабінету Міністрів України № 713 від 14.07.2021 "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб", без обмеження її розміру десятьма прожитковими мінімумами, встановленими для осіб, які втратили працездатність, з урахуванням раніше проведених виплат.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Головному управлінню Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області рішення надіслати через підсистему "Електронний суд".
Перебіг процесуальних строків, початок яких пов'язується з моментом вручення процесуального документа учаснику судового процесу в електронній формі, починається з наступного дня після доставлення документів до Електронного кабінету в розділ "Мої справи".
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 );
відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (ідентифікаційний код юридичної особи 20551088, вул. Січових Стрільців, буд. 15, м. Івано-Франківськ, Івано-Франківська область, 76018).
Суддя Главач І.А.