ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
про повернення позовної заяви
"19" вересня 2023 р. Справа № 300/5921/23
м. Івано-Франківськ
Суддя Івано-Франківського окружного адміністративного суду Главач І.А., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання дій протиправними та зобов'язання до вчинення дій,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 (надалі, також - позивач, ОСОБА_1 ) 30.08.2023 звернувся в суд із адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (надалі, також - відповідач, ГУ ПФУ в Івано-Франківській області), в якому просить:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області щодо незарахування ОСОБА_1 до страхового стажу періоду роботи з 27.04.1990 по 15.09.1992;
- зобов'язати ГУ ПФУ в Івано-Франківській області зарахувати до страхового (трудового) стажу ОСОБА_1 період роботи з 27.04.1990 по 15.09.1992;
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про відмову в перерахунку пенсії ОСОБА_1 , що полягає у відмові в зарахуванні до страхового стажу в 1,5-кратному розмірі періодів роботи у місцевостях, прирівняних до Крайньої Півночі з 21.11.1986 по 01.04.1989;
- зобов'язати ГУ ПФУ в Івано-Франківській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії, зарахувавши до страхового стажу періоди роботи в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі з 21.11.1986 по 01.04.1989 в пільговому обчисленні з розрахунку один рік роботи за один рік і шість місяців, з 06.07.2021, з врахуванням виплачених сум.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 04.09.2023 позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання дій протиправними та зобов'язання до вчинення дій - залишено без руху та надано позивачу п'ятиденний строк з дня отримання цієї ухвали для усунення виявлених недоліків, шляхом подання до Івано-Франківського окружного адміністративного суду обґрунтованої заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду з даним адміністративним позовом та доказів поважності причин його пропуску.
18.09.2023 ОСОБА_1 на виконання вимог ухвали суду від 04.09.2023, подав заяву на усунення недоліків. Зокрема, серед іншого, долучено заяву про поновлення строку звернення до суду, у якій на обґрунтування пропуску строку звернення до суду позивач просив врахувати, що жодної інформації про те, які періоди роботи були враховані ПФУ при призначенні пенсії по інвалідності з 06.07.2021 не було відомо. В листопаді цього року позивачу виповнюється 60 років, що дає змогу перейти з пенсії по інвалідності на пенсію за віком, тому й почав звертатись до пенсійного органу з відповідним заявами, з відповідей на які, стало відомо про незарахування спірних періодів роботи до страхового стажу.
Досліджуючи обставини виконання позивачем вимог ухвали від 04.09.2023 щодо зазначення поважних причин пропуску строку звернення до суду, суд зазначає наступне.
У мотивувальній частині ухвали суду про залишення позову без руху, позивачу роз'яснено про те, що рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2011 № 17-рп/2011 визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.
Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
Крім цього, при вирішенні питання щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду необхідно чітко диференціювати поняття "дізнався" та "повинен був дізнатись".
Так, під поняттям "дізнався" необхідно розуміти конкретний час, момент, факт настання обізнаності особи щодо порушених її прав, свобод та інтересів.
Поняття "повинен був дізнатися" необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені (постанова Верховного Суду від 21.02.2020 № 340/1019/19).
Суд вказує на те, що: пенсійні виплати здійснюються позивачу щомісяця; позивач мав можливість помісячно отримувати від пенсійного органу відповідну інформацію щодо розміру його пенсії та розрахунку стажу.
Оскільки початок шестимісячного строку визначено альтернативно - це день, коли особа або дізналася, або повинна була дізнатися про порушення свого права, при визначенні початку цього строку суд має з'ясувати момент, коли особа фактично дізналася або мала реальну можливість дізнатися про наявність відповідного порушення (рішення, дії, бездіяльності), а не коли вона з'ясувала для себе, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням.
Відповідно до позиції Верховного Суду у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду, викладеної у постанові від 31.03.2021 у справі №240/12017/19, для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час, коли позивач "дізнався" або "повинен був дізнатись" про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.
Разом з тим, пенсію по інвалідності позивачу призначено з 06.07.2021, без врахування оспорюваних періодів роботи до страхового стажу з 27.04.1990 по 15.09.1992, з 21.11.1986 по 01.04.1989 (в районах Крайньої Півночі в пільговому обчисленні з розрахунку один рік роботи за один рік і шість місяців). Тому, в прохальній частині адміністративного позову ОСОБА_1 просить (ставить питання) про відновлення своїх права з 06.07.2021, при цьому позивач звернувся з цим позовом (такими позовними вимогами) до суду лише 30.08.2023 (день подання адміністративного позову), тобто з пропуском строку, встановленого статтею 122 КАС України.
Таким чином, зважаючи на те, що спірний розмір пенсії, без врахування оскаржуваних періодів, позивач отримував з 06.07.2021 щомісячно як періодичний платіж, подаючи вказані заяви, позивач лише станом на день подання заяви визнав обставину обізнаності про ймовірне порушення своїх прав. Такі докази не засвідчують "демонстрування позивачем своєї необізнаності" про невірне зарахування стажу роботи в період з 06.07.2021 по день подання відповідної заяви.
Суд зазначає, що реалізація позивачем права на звернення до суду з позовною заявою в рамках строку звернення до суду залежить виключно від нього самого, а не від дій чи бездіяльності посадових осіб відповідача. Позивач, необґрунтовано не дотримуючись такого порядку, позбавляє себе можливості реалізовувати своє право на звернення до суду в межах строків звернення до суду, нереалізація цього права зумовлена його власною пасивною поведінкою.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду від 31.03.2021 у справі №240/12017/19.
Відтак обставин, які б перешкоджали позивачу вчасно звернутися до відповідача з метою отримання інформації щодо розрахунку стажу при призначенні пенсії по інвалідності з 06.07.2021 і обставини, які перешкоджали позивачу звернутись до суду із відповідним позовом з дотриманням строку, встановленого приписами частини 2 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, не зазначено.
Крім того, посилання позивача на отримання листа відповідача у відповідь на його заяву не змінює момент, з якого він повинен був дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли позивач почав вчиняти дії щодо реалізації свого права на отримання довідки і ця дата не пов'язується з початком перебігу строку звернення до суду в даному випадку (Постанова Верховного Суду від 31.03.2021 у справі №240/12017/19).
За загальним правилом поважними причинами визнаються ті обставини, існування яких є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійсними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного звернення до суду з даним позовом.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позивач у заяві про поновлення строку звернення до суду не обґрунтував дотримання строків звернення до суду та не подав належні і допустимі докази на підтвердження існування об'єктивних причин, які унеможливили подання позовної заяви у строк, встановлений процесуальним законом.
За наведених обставин даний позов подано із пропущенням строків звернення до адміністративного суду, встановлених частиною 2 статті 122 КАС України, а підстав для поновлення зазначеного процесуального строку немає.
Згідно з частиною 2 статті 123 КАС України, у разі, якщо вказані у заяві про поновлення пропущеного строку звернення до суду підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Відповідно до вимог пункту 1 частини 4 статті 169 КАС України, позовна заява повертається позивачеві у випадку, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Частиною 5 статті 169 КАС України встановлено, що суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду не пізніше п'яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків.
Керуючись статями 122, 123, 169, 243, 248, 256, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Визнати неповажними зазначені у заяві про поновлення строку звернення до суду причини пропуску ОСОБА_1 строку звернення в суд із адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області.
2. Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання дій протиправними та зобов'язання до вчинення дій - повернути позивачу з усіма доданими до неї матеріалами.
Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку.
Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя Главач І.А.