Справа № 592/14058/23
Провадження № 1-кс/592/6049/23
20 вересня 2023 року м.Суми
Слідчий суддя Ковпаківського районного суду м. Суми ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Суми клопотання старшого слідчого Сумського РУП ГУНП в Сумській області ОСОБА_3 , погоджене з прокурором Сумської окружної прокуратури ОСОБА_4 , у кримінальному провадженні № 12023200480003158, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 12.08.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України,
встановив:
Слідчий своє клопотання мотивує тим, що 09.08.2023 невстановлена особа, знаходячись біля автовокзалу в місті Запоріжжя, шляхом вільного доступу, діючи в умовах воєнного стану незаконно заволоділа мобільним терміналом марки "Huawei", в якому була сім-картка з моб. номером: НОМЕР_1 після чого виявив відсутність грошових коштів у загальній сумі 21 000 гри.,які знаходились на банківській картці "Ощадбанку" № НОМЕР_2 імітованій на імя ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,чим завдала матеріальної шкоди.
Поштовим зв'язком на адресу слідчого відділу Сумського РУП надійшли матеріали ЄО № 12494 від 28.08.2023 Відділу поліції № 2 Запорізького районного управління поліції ГУНП в Запорізькій області за фактом виявлення мобільного телефону, що знаходиться в розшуку Сумського РУП ГУНП в Сумській області.
З матеріалів ЄО № 12494 від 28.08.2023 вбачається, що 23.08.2023 до ЧЧ ВП № 2 Запорізького РУП від працівника поліції про виявлення у ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , мобільного телефону ХІАОМІ, ІМЕІ: НОМЕР_3 .
Просить поновити строки та накласти арешт на мобільний телефон ХІАОМІ, ІМЕІ: НОМЕР_3 .
Статтею 131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження визначено арешт майна.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, які перебувають у власності або володінні, користуванні, розпорядженні підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів, 2) спеціальної конфіскації, 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи, 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Відповідно до ст. 171 КПК України з клопотанням про арешт майна до слідчого судді, суду має право звернутися прокурор, слідчий за погодженням з прокурором, а з метою забезпечення цивільного позову - також цивільний позивач. У клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено: 1) підстави і мету відповідно до положень статті 170 КПК України та відповідне обґрунтування необхідності ;арешту майна; 2) перелік і види майна, що належить арештувати; 3) документи, що підтверджують право власності на майно, що належить арештувати , або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном; 4) розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до частини шостої статті 170 цього Кодексу. До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання. У клопотанні цивільного позивача, слідчого, прокурора про арешт майна підозрюваного, обвинуваченого, юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, третіх осіб для відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, повинно бути зазначено: 1) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також розмір позовних вимог; 2) докази факту завдання шкоди і розміру цієї шкоди.
Згідно з ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність, можливість спеціальної конфіскації майна; розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою; розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
У клопотанні не зазначено: підстави і мету відповідно до положень частини 1 та 2 статті 170 КПК України та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна.
Клопотання не містить відомостей яким саме критеріям ч.1 ст.98 КПК України відповідають речі у даному кримінальному провадженні та яка мета накладення арешту та яким саме ознакам відповідає.
Як вбачається з матеріалів клопотання, у м. Запоріжжя викрадено телефон "Huawei", в якому була сім-картка з моб. номером: НОМЕР_1 . Однак просить накласти арешт на мобільний телефон ХІАОМІ, ІМЕІ: НОМЕР_3 .
Згідно ч. 3 ст. 172 КПК України слідчий суддя, суд, встановивши, що клопотання про арешт майна подано без додержання вимог статті 171 цього Кодексу, повертає його прокурору, цивільному позивачу та встановлює строк в сімдесят дві години або з урахуванням думки слідчого, прокурора чи цивільного позивача менший строк для усунення недоліків, про що постановляє ухвалу. У такому разі тимчасово вилучене в особи майно підлягає негайному поверненню після спливу встановленого суддею строку, а у разі звернення в межах встановленого суддею строку з клопотанням після усунення недоліків - після розгляду клопотання та відмови в його задоволенні.
Враховуючи вищезазначене, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання сторони обвинувачення про арешт майна, у відповідності до ч. 3 ст. 172 КПК України, підлягає поверненню прокурору для усунення недоліків.
Керуючись ст. ст. 171 - 172, 309 КПК України,
постановив:
Клопотання старшого слідчого Сумського РУП ГУНП в Сумській області ОСОБА_3 , погоджене з прокурором Сумської окружної прокуратури ОСОБА_4 , у кримінальному провадженні № 12023200480003158, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 12.08.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України - повернути прокурору та встановити строк в сімдесят дві години з моменту отримання копії ухвали для усунення недоліків.
Ухвала оскарженню не підлягає, заперечення проти неї можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.
Слідчий суддя ОСОБА_1