Справа № 420/11963/23
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 вересня 2023 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Скупінської О.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС в Одеській облсті Караван Олександра Петровича про стягнення суми податкового боргу
ВСТАНОВИВ:
До Одеського окружного адміністративного суду 24.05.2023 надійшла позовна заява Головного управління ДПС в Одеській області до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості з єдиного податку з фізичних осіб у сумі 9844,39 грн.
Позовні вимоги Головне управління ДПС в Одеській області обґрунтовує тим, що станом на 20.03.2023, відповідно до довідки про податкову заборгованість та інтегрованої картки платника (ІКП), загальна податкова заборгованість ФОП ОСОБА_1 перед бюджетом становить - 9844,39 грн, а саме по єдиному податку з фізичних осіб. Заборгованість по єдиному податку з фізичних осіб виникла в результаті нарахування: - податкового повідомлення-рішення №2996281-5506-1504 від 28.04.2020 на суму 3175,61 грн; - податкового повідомлення-рішення №2991664-2407-1504 від 22.04.2021 на суму 3175,61 грн; - податкового повідомлення-рішення №1729663-2413-1504 від 23.09.2022 на суму 3493,17 грн. У зв'язку з несплатою боржником заборгованості податковим органом було винесено податкову вимогу форми «Ф» №132277-55 від 09.09.2020, яку було направлено рекомендованим листом на адресу ФОП ОСОБА_1 . Проте заборгованість позивачем не сплачена по сьогоднішній день.
01 червня 2023 року до суду надійшла (вх..ЕП/20253/23) відповідь Головного управління ДМС України в Одеській області на запит суду щодо місця реєстрації відповідача ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
Ухвалою судді від 06.06.2023 прийнято до розгляду позовну заяву ОСОБА_1 ; відкрито провадження у адміністративній справі за позовною заявою ОСОБА_1 та вирішено розглядати справу в порядку статті 262 КАС України.
Також, 28.07.2023 до суду надійшло клопотання (вх..№2556/23) позивача ОСОБА_1 про продовження строку на подання відзиву на позовну заяву, посилаючись на те, що він лише у липні 2023 року дізнався про існуюче судове провадження. Поштову кореспонденцію від податкового органу ОСОБА_1 не отримував, оскільки тривалий час фактично проживає не в місті Одесі за адресою реєстрації, а в Житомирській області.
31 липня 2023 року суд ухвалив клопотання (вх..№25556/23 від 28.07.2023) позивача ОСОБА_1 про продовження строку для подання відзиву на позовну заяву - задовольнити. Продовжити ОСОБА_1 строк на подання відзиву на позовну заяву, який встановити протягом п'яти днів з моменту отримання копії цієї ухвали.
Ухвалою суду від 08.08.2023 постановлено виправити описку в ухвалі судді від 03.07.2023 шляхом визначення вірної назви відповідача: Головне управління ДПС у Київській області.
Копія ухвали від 31.07.2023 направлена на адресу відповідача, проте, ані у визначений судом строк, ані на момент розгляду справи відзив на позовну заяву від відповідача до суду не надходив.
На підставі ч.6 ст.162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Розглянувши подані сторонами заяви по суті справи і докази на їх обґрунтування, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини справи, судом встановлено таке.
Головним управлінням ДПС в Одеській області прийняті податкові повідомлення-рішення, якими визначено податкові зобов'язання ОСОБА_1 з орендної плати з фізичних осіб:
№2996281-5506-1504 від 28.04.2020 на суму 3175,61 грн (а.с.12), яке було направлено на адресу відповідача та отримано 28.05.2020 (а.с.12);
№2991664-2407-1504 від 22.04.2021 на суму 3175,61 грн (а.с.13), яке було направлено на адресу відповідача та отримано 08.05.2021 (а.с.13);
№1729663-2413-1504 від 23.09.2022 на суму 3493,17 грн (а.с.14), яке було направлено на адресу відповідача та отримано 04.10.2022 (а.с.14).
Доказів оскарження зазначених податкових повідомлень-рішень матеріали справи не містять.
Відповідно розрахунку податкового боргу (а.с.5), довідки про податкову заборгованість (а.с.6), інтегрованих карток платника податків (а.с.7-10), податкова заборгованість ОСОБА_1 станом на 20.03.2023 становить 9844,39 грн за платежем орендна плата з фізичних осіб, яка виникла за результатами винесення податкових повідомлень-рішень №2996281-5506-1504 від 28.04.2020 на суму 3175,61 грн (а.с.12); №2991664-2407-1504 від 22.04.2021 на суму 3175,61 грн (а.с.13); №1729663-2413-1504 від 23.09.2022 на суму 3493,17 грн (а.с.14).
Головним управлінням ДПС в Одеській області сформовано податкову вимогу форми «Ф» №132277-55 від 09.09.2020 (а.с.11), відповідно до якої загальна сума податкового боргу ОСОБА_1 станом на 08.09.2020 становить 3175,61 грн за платежем код класифікації доходів бюджету 18010900.
Зазначену податкову вимогу направлено на адресу відповідача та поштове відправлення повернулось з підстав «за закінченням терміну зберігання» (а.с.11-11 зворот).
Доказів оскарження вказаної податкової вимоги форми ««Ф» №132277-55 від 09.09.2020 матеріали справи не містять.
При цьому, матеріали справи не містять доказів погашення вказаної заборгованості.
Враховуючи те, що вищезазначена сума боргу перед бюджетом самостійно не сплачена, позивач вважає, що виникли правові підстави для звернення до суду щодо стягнення боргу в сумі 500000,00 грн.
Вирішуючи дану адміністративну справу, суд виходить з такого.
Згідно зі ст.67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку та розмірах встановлених законом.
Відповідно до ст.15 Податкового кодексу України, платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.
Виконанням податкового обов'язку згідно з п.38.1 ст.38 Податкового кодексу України є сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.
Згідно з пп.54.3.3 п.54.3 ст.54 Податкового кодексу України, контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо: згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов'язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.
Відповідно до пунктів 42.1, 42.2 статті 42 Податкового кодексу України податкові повідомлення - рішення, податкові вимоги або інші документи, адресовані контролюючим органом платнику податків, повинні бути складені у письмовій формі, відповідним чином підписані та у випадках, передбачених законодавством, завірені печаткою такого контролюючого органу.
Документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків або його законному чи уповноваженому представникові.
Згідно з пунктом 58.3 статті 58 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) платнику податків, якщо його передано посадовій особі такого платника податків під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення.
Податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) фізичній особі, якщо його вручено їй особисто чи її законному представникові або надіслано на адресу за місцем проживання або останнього відомого її місцезнаходження фізичної особи з повідомленням про вручення. У такому самому порядку надсилаються податкові вимоги та рішення про результати розгляду скарг. У разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.
Податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Одеській області, яким відповідачу були визначені податкові зобов'язання, були надіслані контролюючим органом на адресу відповідача рекомендованим порядком з повідомленням про вручення за адресою реєстрації, що є її податковою адресою у розумінні пункту 45.1 статті 45 Податкового кодексу України.
Отже, наведене свідчить про виконання контролюючим органом обов'язку надіслання податкових повідомлень-рішень та податкової вимоги з повідомленням про вручення відповідачу. Таким чином, надіслані на адресу відповідача податкові повідомлення-рішення та податкова вимога, вважаються врученими останньому належним чином.
При цьому суд зазначає, що контролюючий орган не несе відповідальності за безпосереднє вручення документів платнику податку чи його представнику.
У свою чергу відповідач податкові зобов'язання не сплатив, податкові повідомлення-рішення не оскаржив. Тому такі зобов'язання набули статусу податкового боргу.
Згідно із підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.
Пунктом 59.1 статті 59 Податкового кодексу України обумовлено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Податкова вимога може надсилатися (вручатися) контролюючим органом за місцем обліку платника податків, в якому обліковується податковий борг платника податків.
Відповідно до пункту 59.5 статті 59 Податкового кодексу України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
Вказані заходи не спричинили погашення платником податків податкового боргу. Доказів оскарження податкової вимоги форми «Ф» №132277-55 від 09.09.2020 або сплати вказаної у ній суми податкового боргу відповідач не надав, а суд не здобув.
Як визначено пунктом 102.4 статті 102 Податкового кодексу України, у разі якщо грошове зобов'язання нараховане контролюючим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 102.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв'язку з відмовою у самостійному погашенні такого грошового зобов'язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу. Якщо платіж стягується за рішенням суду, строки стягнення встановлюються до повного погашення такого платежу або визначення боргу безнадійним.
Згідно із пунктом 87.11 статті 87 Податкового кодексу України орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.
Контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги (пункти 95.1, 95.2 статті 95 Податкового кодексу України).
Частиною другою статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово підкреслював особливу важливість принципу "належного урядування". Цей принцип передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (дивитися рішення у справах "Беєлер проти Італії" [ВП] (Beyeler v. Italy [GC]), заява 33202/96, пункт 120, ECHR 2000-I, "Онер'їлдіз проти Туреччини" [ВП] (Oneryildiz v. Turkey [GC]), заява 48939/99, пункт 128, ECHR 2004-XII, "Megadat.com S.r.l. проти Молдови" (Megadat.com S.r.l. v. Moldova), заява 21151/04, пункт 72, від 8 квітня 2008 року, і "Москаль проти Польщі" (Moskal v. Poland), заява 10373/05, пункт 51, від 15 вересня 2009 року). Зокрема, на державні органи покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (див., наприклад, рішення у справах "Лелас проти Хорватії" (Lelas v. Croatia), заява 55555/08, пункт 74, від 20 травня 2010 року, і "Тошкуце та інші проти Румунії" (Toscuta and Others v. Romania), заява 36900/03, пункт 37, від 25 листопада 2008 року).
В силу принципу пропорційності втручання в право особи безперешкодно користуватися та розпоряджатися своїм майном можливе лише за умови дотримання «справедливої рівноваги» між інтересами суспільства та необхідністю дотримання фундаментальних прав людини.
Дослідивши матеріали справи, судом встановлено, що податковим органом дотримана процедура визначення податкового зобов'язання відповідача та повідомлення останнього про наявність податкового боргу. Однак вказані дії позивача не призвели до погашення відповідачем податкового боргу.
Наявність податкового боргу підтверджується матеріалами справи.
Окремо суд вважає зазначити таке.
Відповідно до ч.2 ст.9 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно з принципом диспозитивності, закріпленим статтею 9 КАС України, позивач сам вирішує, чи звертатися йому до суду з позовом, самостійно визначає зміст і обсяг позовних вимог, і користується при цьому повною свободою у межах визначених процесуальним законом механізмів (процедур), які створюють реальні можливості для реалізації його прав.
При цьому, предметом розгляду у межах цієї справи не є податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Одеській області №2996281-5506-1504 від 28.04.2020 на суму 3175,61 грн (а.с.12); №2991664-2407-1504 від 22.04.2021 на суму 3175,61 грн (а.с.13); №1729663-2413-1504 від 23.09.2022 на суму 3493,17 грн (а.с.14), не є предметом розгляду й податкова вимога форми «Ф» №132277-55 від 09.09.2020.
У той же час, відповідно до правового висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 18 квітня 2019 року у справі №813/2092/15, який враховується судом в силу вимог ч.5 ст.242 КАС України, оскільки вимогою заявленого позову є стягнення податкового боргу, предметом доказування у даній справі є обставини, які свідчать про наявність підстав, з якими закон пов'язує можливість стягнення податкової заборгованості в судовому порядку; встановлення факту її сплати в добровільному порядку або встановлення відсутності такого факту; перевірка вжиття контролюючим органом заходів щодо стягнення податкового боргу на підставі та в черговості, встановлених Податковим кодексом України, тощо.
При цьому питання правомірності нарахованих контролюючим органом грошових зобов'язань не охоплюється предметом даного позову, оскільки податкове повідомлення-рішення суб'єкта владних повноважень, згідно з яким відповідні зобов'язання визначено, не є предметом дослідження у справі, а отже суд не має процесуальних повноважень у межах розгляду даної справи здійснювати їх правовий аналіз.
Наведене є однією із гарантій дотримання у податкових відносинах принципу правової визначеності, як складової принципу верховенства права.
Відтак, з урахуванням викладених законодавчих приписів дослідженню і оцінці підлягають питання чи набула сума податкового зобов'язання, визначена контролюючим органом у податкових повідомленнях-рішеннях, статусу узгодженого грошового зобов'язання та статусу податкового боргу та з огляду на встановлене чи були правові підстави для її стягнення.
Аналогічна правова позиці викладена у постанові Верховного Суду від 19.02.2019 у справі №824/399/17-а, від 24.09.2019 №825/1109/16.
Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Статтею 77 КАС України, встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Статтею 90 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відповідно до ч. 1, 2, 3 ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Виходячи із системного аналізу положень Податкового кодексу України та матеріалів справи, беручи до уваги ту обставину, що визначене відповідачу податкове зобов'язання у сумі 9844,39 грн є узгодженим та не сплачене ним у встановлений строк та не надано доказів погашення боргу, то суд дійшов висновку про задоволення позову шляхом прийняття рішення про стягнення з відповідача податкового боргу у розмірі 9844,39 грн.
Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, а також у зв'язку із відсутністю витрат позивача, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, за правилами статті 139 КАС України підстав для відшкодування позивачу за рахунок відповідача судових витрат немає.
Керуючись ст.ст. 7, 9, 77, 139, 241-246, 250, 255, 262, 295 КАС України, суд
ВИРІШИВ:
Адміністративний Головного управління ДПС в Одеській області Караван Олександра Петровича про стягнення суми податкового боргу - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 (р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 суму податкового боргу у розмірі 9844 грн 39 коп на бюджетний рахунок UA638999980334179815000015746, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код 37607526, КБК 18010900, отримувач коштів ГУК в Од.обл/м.Подільськ/18010900.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Учасники справи:
Позивач - Головне управління ДПС в Одеській області (65044, м. Одеса, вул. Семінарська, 5, код ЄДРПОУ ВП 44069166);
Відповідач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ).
Суддя Олена СКУПІНСЬКА