Україна
Донецький окружний адміністративний суд
УХВАЛА
про повернення позовної заяви
18 вересня 2023 року Справа №200/5066/23
Суддя Донецького окружного адміністративного суду Троянова О.В., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного Фонду України в Донецькій області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії
ВСТАНОВИВ:
Позивач, ОСОБА_1 звернулась до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного Фонду України в Запорізькій області про визнання протиправними дій щодо припинення у виплаті з 01.10.2022 щомісячної доплати у розмірі 2000 грн відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 року № 713 "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб"; зобов'язання перерахувати та виплатити з 01.10.2022 щомісячну доплату у розмірі 2000 грн відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №713 «Про додатковий соціальних захист окремих категорій осіб» з урахуванням раніше виплачених сум.
Згідно пункту 6 частини 1 статті 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
До позовної заяви додано ордер серії АН №1246868 від 11 вересня 2023 року на надання правничої (правової) допомоги ОСОБА_1 адвокатом Чернишовим Андрієм Вікторовичем, виданий на підставі договору про надання правової допомоги №07/2023 від 11 вересня 2023 року із зазначенням в ордері у графі «Назва органу, в якому надається правова допомога» «у Донецькому окружному адмінісративному суді».
При цьому ордер не містить підпису адвоката, а також відомостей щодо посвідчення адвоката України, а саме: номеру, інформації стосовно того, ким та коли воно видане.
Частиною першою статті 57 КАС України визначено, що представником у суді може бути адвокат або законний представник.
Частиною четвертою статті 59 КАС України визначено, що повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданими відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
Відповідно до частини першої статті 20 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» під час здійснення адвокатської діяльності адвокат має право вчиняти будь-які дії, не заборонені законом, правилами адвокатської етики та договором про надання правової допомоги, необхідні для належного виконання договору про надання правової допомоги.
Згідно із частиною першою статті 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.
Ордером є письмовий документ, що у випадках, установлених цим Законом та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги. Ордер видається адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об'єднанням і повинен містити підпис адвоката. Рада адвокатів України затверджує типову форму ордера (частина друга статті 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
Пунктом 4 Положення про ордер на надання правничої (правової) допомоги, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 12 квітня 2019 року № 41 (далі - також Положення) передбачено, що ордер видається адвокатом, адвокатським бюро, адвокатським об'єднанням та повинен містити обов'язкові реквізити, передбачені цим Положенням.
Відповідно до підпунктів 12.5, 12.8, 12.10 пункту 12 Положення імперативно визначено, що ордер містить наступні реквізити, зокрема: прізвище, ім'я, по батькові адвоката, який надає правничу (правову) допомогу на підставі ордера, номер та дату його свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, найменування органу, який його видав (КДКА відповідного регіону, з 01.01.2013 року радою адвокатів відповідного регіону); номер посвідчення адвоката України, ким та коли воно видане, обмеження повноважень, якщо такі передбачені договором про надання правничої (правової) допомоги; підпис адвоката, який видав ордер, у разі здійснення ним індивідуальної діяльності (у графі «Адвокат»).
Як вбачається з позовної заяви, остання підписана особою, яка зазначена як представник позивача - Чернишов Андрій Вікторович.
При цьому ордер не містить обов'язкових реквізитів, передбачених Положенням, а саме, номер посвідчення адвоката України, та інформацію стосовно того ким та коли він виданий, що вказує на його дефектність та виключає, в даному випадку, можливість посилання на ордер як на документ, що посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги.
При генерації ордеру, у відповідному розділі «Особистого кабінету адвоката» на офіційному веб-сайті Національної асоціації адвокатів України www.unba.org.ua, графа «посвідчення адвоката» заповнюється автоматично.
У випадку, якщо під час генерації ордеру, графа «посвідчення адвоката» не заповнилась автоматично, це означає, що відповідні відомості адвоката відсутні в Єдиному реєстрі адвокатів України. В такому випадку для зручності в роботі адвокат повинен оновити відомості про себе в ЄРАУ, а до тих пір вправі вносити ці данні вручну."
Зазначене вище підтверджує той факт, що Рада адвокатів України також вважає за необхідне вказувати в ордері на надання правової допомоги такий обов'язковий реквізит як номер посвідчення адвоката України, та інформацію стосовно того ким та коли воно видане.
Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Верховного Суду від 17 червня 2022 року у справі № 380/13109/21.
Окрім того, суд звертає увагу, що згенерований через «Особистий кабінет адвоката» на офіційному веб-сайті Національної асоціації адвокатів України має містити обов'язкові реквізити визначені Положенням № 41. У випадку автоматичного незаповнення при генерації деяких реквізитів, такі заповнюються адвокатом самостійно.
Накладення адвокатом кваліфікованого електронного підпису на копію ордера не свідчить про дотримання вимог щодо його змісту, в розумінні Положенням № 41, а лише засвідчує правовий статус електронної копії документа.
Судом враховано, що поданий представником відповідача ордер, сформований в особистому кабінеті адвоката. Водночас, в особистому кабінеті генерується лише бланк ордера, затвердженої типової форми, однак графа «Адвокат» заповнюється адвокатом самостійно шляхом накладення власноручного підпису.
Враховуючи те, що в ордері відсутній такий обов'язковий реквізит, як підпис адвоката та беручи до уваги наведені вище норми, суд дійшов висновку, що наданий представником ОСОБА_1 документ не може вважатися юридично значимим документом для цілей підтвердження повноважень адвоката на представництво її інтересів в суді.
Аналогічний правовий висновок викладено в постановах Верховного Суду від 22.12.2022 року у справі №450/569/22 та від 07.02.2023 року у справі №466/487/22, а також в ухвалах Верховного Суду від 26.01.2023 року у справі №450/605/22 та від 07.02.2023 року у справі №466/77/22, від 12.07.2023 року у справі №520/6246/23.
Окрім того, суд звертає увагу, що Указом Президента України «Про утворення місцевих адміністративних судів, затвердження їх мережі» від 16.11.2004 року №1417/2004 утворено з 01 січня 2005 року в системі адміністративних судів, зокрема Донецький окружний адміністративний суд.
Отже, назву органу, у якому адвокат надає правову допомогу, зазначено невірно.
Звернення до суду з використанням правничої допомоги інших осіб, зокрема адвоката, при реалізації права на справедливий суд (стаття 131-2 Конституції України, статті 16, 57 Кодексу адміністративного судочинства України та стаття 10 Закону № 1402-VIII) передбачає надання до суду належних доказів дійсної волі особи, що є учасником справи, на уповноваження іншої особи на право надання правничої допомоги. Такі докази повинні виключати будь-які сумніви стосовно справжності та чинності такого уповноваження на момент вчинення певної процесуальної дії (докази подаються в оригіналі або у формі копії, якісно оформленої особою, що є учасником справи, із зазначенням назви судового органу, у якому надається правова допомога позивачу), а також стосовно охоплення такої дії дійсним колом повноважень представника, делегованих йому особою, що реалізує право на справедливий суд. Представник повинен демонструвати повагу до суду, підтверджуючи наявність повноважень на представництво, а також не позбавляти довірителя права знати про дії представника.
Аналогічний правовий висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2019 року у справі № 9901/847/18 (провадження № 11-44заі19).
Враховуючи викладене, повноваження Чернишова Андрія Вікторовича на представництво ОСОБА_1 у суді першої інстанції належним чином не підтверджено.
Відповідно до п. 3 ч. 4 ст. 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позов подано особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.
За таких обставин, позовна заява підлягає поверненню позивачеві.
На підставі викладеного, керуючись п. 1 ч. 4 ст. 169, статтями 243, 248, 256, 294, 295, 297, 370 Кодексу адміністративного судочинства України
УХВАЛИВ:
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного Фонду України в Донецькій області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії - повернути позивачеві.
Копію ухвали про повернення позовної заяви разом з матеріалами позовної заяви надіслати особі, яка подала позовну заяву.
Роз'яснити позивачеві, що в силу положень частини восьмої статті 169 КАС України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала відповідно до вимог частини першої статті 256 КАС України набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Ухвала може бути оскаржена до Першого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 2) на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.
Суддя О.В. Троянова