"04" червня 2010 р. Справа № 34-13-23/219-05-6590А
"04" червня 2010р. о 11год.21хв. господарський суд Одеської області
у складі колегії суддів:
головуючого судді Фаєр Ю.Г., суддів Рога Н.В., Горячук Н.О.
при секретарі судового засідання Кулаковській С.А.,
за участю представників від позивача: не з'явилися; від відповідача: Недялкової О.О., діючої на підставі довіреності №4393/н/ю-117 від 01.02.10р.
розглянув у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань господарського суду Одеської області №13 в м.Одесі адміністративну справу №34-13-23/219-05-6590А
за позовом Державної судноплавної компанії "Чорноморське морське пароплавство"
до відповідача Державної податкової інспекції у Приморському районі м.Одеси
про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення СДПІ у Приморському районі м. Одеси №0005962301/0 від 30.06.2005р.
СУТЬ СПОРУ: Позивач, Державна судноплавна компанія "Чорноморське морське пароплавство", звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою, в якій просить суд визнати недійсним податкове повідомлення-рішення СДПІ у Приморському районі м. Одеси №0005962301/0 від 30.06.2005р. про застосування штрафних (фінансових) санкцій по податку на прибуток на суму 12976400грн.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 11.07.05р. порушено провадження у справі №23/219-05-6590.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 08.09.2005р. провадження у справі №23/219-05-6590А зупинено до вирішення пов'язаної з нею справи №23/206-05-6391А.
Згідно розпорядження голови господарського суду Одеської області №73-р від 17.03.2006р. справу №23/219-05-6590 передано на розгляд судді Панченко О.Л., яка прийняла справу до свого провадження з присвоєнням №13-23/219-05-6590А.
Згідно розпорядження голови господарського суду Одеської області №136-р від 27.02.2007р., зупинену провадженням справу №13-23/219-05-6590А передано на розгляд судді господарського суду Одеської області Фаєр Ю.Г., яка ухвалою від 28.02.07р. прийняла справу до свого провадження з присвоєнням справі №34-13-23/219-05-6590А.
Приймаючи до уваги надання відповідачем клопотання №13443/9/10-117 від 10.03.10р. (вх№6072 від 11.03.10р.) про поновлення провадження у справі у зв'язку з усуненням обставин, що зумовили зупинення провадження у даній справі, ухвалою господарського суду Одеської області від 16.03.2010р. провадження у справі №34-13-23/219-05-6590А поновлено.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 09.04.2010р. здійснено процесуальне правонаступництво, замінено Спеціалізовану Державну податкову інспекцію у Приморському районі м.Одеси на Державну податкову інспекцію у Приморському районі м.Одеси.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 14.05.2010р., приймаючи до уваги особливу складність спору, призначено колегіальний розгляд справи №34-13-23/219-05-6590А у складі головуючого судді Фаєр Ю.Г., судді Рога Н.В. та судді Горячук Н.О.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 14.05.2010р. прийнято справу №34-13-23/219-05-6590А до колегіального розгляду у вищезазначеному складі та призначено судове засідання на 04.06.2010р.
Державна податкова інспекція у Приморському районі м. Одеси проти позовних вимог заперечує з підстав, викладених у відзиві на позов від 27.07.05р. вих№24112/9/10-0117 (вх№13123 від 28.07.05р.), від 08.04.2010р. вих№20396/9/10-117 (вх№9072 від 09.04.10р.).
21.04.10р. представник позивача подав до канцелярії суду клопотання про зупинення провадження у справі, згідно якого просить суд на підставі ст.ст. 49, 156 Кодексу адміністративного судочинства України зупинити провадження у справі №34-13-23/219-05-6590А, оскільки Державна судноплавна компанія „Чорноморське морське пароплавство” звернулась до ДПІ у Приморському районі м. Одеси з листом щодо уточнення заборгованості пароплавства перед бюджетом станом на 01.04.10р. та для проведення звірки, підготовки і поновлення необхідних документів потрібен час. Судом клопотання розглянуто та не задоволено, оскільки наведені в ньому підстави не відповідають переліку підстав, передбачених ст.156 Кодексу адміністративного судочинства України для зупинення провадження у справі та не свідчать про неможливість розгляду даного спору по суті.
03.06.10р. представник позивача подав до канцелярії суду клопотання про відкладення розгляду справи, яке судом не задоволено, оскільки позивачем не наведено правових підстав, що, на його думку, перешкоджають розгляду справи по суті та прийняття рішення, у відповідності до приписів норм КАС України. При цьому, колегія суддів звертає увагу, що у відповідності до приписів ч.2 ст.49 Кодексу адміністративного судочинства України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення та заперечення представників сторін, колегія суддів встановила:
Спеціалізованою державною податковою інспекцією у Приморському районі м.Одеси проведена комплексна планова документальна перевірка дотримання вимог податкового та валютного законодавства позивача з врахуванням вимог п.2 Указу Президента України від 23.07.1998р. №817/98 "Про деякі заходи з дерегулювання підприємницької діяльності" з питань дотримання вимог податкового і валютного законодавства позивачем за період з 01.01.2001р. по 01.01.04р., за результатами якої складено акт перевірки №6657/23-10/01125614 від 24.11.2004р.
Перевіркою встановлено порушення позивачем вимог п.п.4.1.5, п.п.4.1.6 п.4.1 ст.4, п.п.5.2.1 п.5.2, п.п.5.3.9 п.5.3, п.5.6 ст.5, п.п.7.3.6 п.7.3 ст.7, п.п.8.1.4 п.8.1, п.п.8.2.2 п.8.2, п.п.8.3.1 п.8.3, п.п.8.4.4 п.8.4 ст.8, п.п.11.3.1 п.11.3 ст.11, п.п.12.3.1 п.12.3 ст.12 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" в редакції від 22.05.97р. (із змінами та доп.), що зумовило заниження податку на прибуток на суму 82420300грн., у т.ч.: І квартал 2001р. -43937,6тис.грн., ІІ квартал 2001р. -2611,4тис.грн., ІІІ квартал 2001р. -1304,1тис.грн., ІV квартал 2002р. -12тис.грн.; І квартал 2001р. -32,3тис.грн., ІІ квартал 2002р. -23851,6тис.грн., ІІІ квартал 2002р. -1883,7тис.грн., ІV квартал 2002р. -6139,3тис.грн.; І квартал 2003р. -598,7тис.грн., ІІІ квартал 2003р. -154,3тис.грн., ІV квартал 2003р. -1895,3тис.грн., зменшено від'ємне значення оподатковуваного прибутку станом на 01.01.2004р. на суму 12477,3тис.грн.
На підставі зазначеного акту перевірки СДПІ у Приморському районі м. Одеси прийняла податкове повідомлення-рішення від 26.11.2004р. №0015252301/0 по визначенню податкового зобов'язання по податку на прибуток на суму 82420300грн., отримане позивачем 30.11.04р. (вх№5086), про що свідчить штамп на корінці податкового повідомлення-рішення.
Не погодившись з вказаним податковим повідомленням-рішенням, позивач звернувся до СДПІ у Приморському районі м. Одеси зі скаргою №ЧМ-2587 від 09.12.04р., за результатами розгляду якої остання прийняла рішення від 25.01.05р. за №2299/10/23-1041 про результати розгляду скарги, яким залишила без змін податкове повідомлення-рішення №0015252301/0 від 26.11.04р. за результатами акту перевірки від 24.11.04р. №6657/23-10/01125614, а скаргу позивача - без задоволення.
Не погодившись з вказаним податковим повідомленням-рішенням, позивач звернувся до ДПА в Одеській області зі скаргою №ЧМ-293 від 04.02.05р., за результатами розгляду якої остання прийняла рішення про результати розгляду скарги від 31.03.05р. №5628/25-0007, яким залишила без змін податкове повідомлення-рішення №0015252301/0 від 26.11.04р. за результатами акту перевірки від 24.11.04р. №6657/23-10/01125614, а скаргу позивача - без задоволення.
На підставі рішення ДПА в Одеській області від 31.03.05р., СДПІ у Приморському районі м. Одеси прийняла податкове повідомлення-рішення від 04.04.05р. №0015252301/2, яке надіслано підприємству 05.04.05р.
За результатами адміністративного оскарження податкового повідомлення-рішення №0015252301/0 від 26.11.04р. до ДПА України, остання прийняла рішення про результати розгляду повторних скарг від 15.06.2005р. за №11918/7/25-1015 (направлене позивачу за №5570/6/25-1015) яким, зокрема, скасувала податкове повідомлення-рішення СДПІ у Приморському районі м. Одеси від 26.11.2004р. №0015252301/0 в частині донарахованих перевіркою за рахунок збільшення валового доходу і зменшення валових витрат сум податку на прибуток без урахування вимог п.п.15.1.1 п.15.1 ст.15 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" та у зазначеній частині рішення СДПІ у Приморському районі м. Одеси про результати розгляду скарги від 25.01.05р. №2299/10/23-1041 та рішення ДПА в Одеській області про результати розгляду скарги від 31.03.05р. №5628/25-0007, а в іншій частині зазначене податкове повідомлення-рішення залишила без змін та застосувала штрафну санкцію по податку на прибуток відповідно до п.п.17.1.3 п.17.1 ст17 названого закону.
За наслідками адміністративного оскарження з врахуванням вимог Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків, затвердженого наказом ДПА України від 21.06.01р. №253 (зареєстр. в Міністерстві юстиції України 11.06.2003р. за №467/7788) (із змінами та доп.), а також прийнятого рішення ДПА України від 15.06.05р. про результати розгляду скарги, відповідач надіслав позивачу нове податкове повідомлення-рішення від 30.06.05р. №0005962301/0 про застосування штрафних (фінансових) санкцій по податку на прибуток на суму 12976400грн.
Не погодившись з вказаним податковим повідомленням-рішенням, позивач звернувся до господарського суду з даним позовом про визнання його недійсним.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення та заперечення представників сторін та давши їм оцінку в сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів даної справи, постановою господарського суду Одеської області від 11.10.2007р. у справі №34-13-23/206-05-6391А, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 14.08.08р. та ухвалою Вищого адміністративного суду України від 31.08.09р., за позовом Державної судноплавної компанії "Чорноморське морське пароплавство" до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси за участю Чорноморської транспортної прокуратури, про визнання противоправним та скасування повністю податкового повідомлення-рішення №0015252301/3 від 30.06.05р. Спеціалізованої державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси, у задоволенні позовних вимог відмовлено. При цьому, з прийнятих у цій справі судових актів вбачається, що суд погодився зі здійсненим відповідачем визначенням позивачу податкового зобов'язання з податку на прибуток на суму 25952800грн. у зв'язку з порушенням позивачем вимог п.п.4.1.5, п.п.4.1.6 п.4.1 ст.4, п.п.5.2.1 п.5.2, п.п.5.3.9 п.5.3, п.5.6 ст.5, п.п.7.3.6 п.7.3 ст.7, п.п.8.1.4 п.8.1, п.п.8.2.2 п.8.2, п.п.8.3.1 п.8.3, п.п.8.4.4 п.8.4 ст.8, п.п.11.3.1 п.11.3 ст.11, п.п.12.3.1 п.12.3 ст.12 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" в редакції від 22.05.97р. (із змінами та доп.).
Відповідно до підпункту 17.1.3 пункту 17.1 статті 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" у разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, викладеними у підпункті "б" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, такий платник податків зобов'язаний сплатити "штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобов'язання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше п'ятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.
Отже, враховуючи вищевикладене, керуючись приписами підпункту 17.1.3 пункту 17.1 статті 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", державною податковою службою здійснене визначення позивачу податкового зобов'язання зі сплати штрафних санкцій з податку на прибуток на суму 12976400грн. внаслідок порушення позивачем вищенаведених приписів норм Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств".
Водночас судом не приймається до уваги твердження позивача в обґрунтування заявленого позову щодо наявності ухвали господарського суду Одеської області по справі №32/136-03-5080 від 11.07.2003р. про введення мораторію на задоволення вимог кредиторів ДСК "ЧМП" внаслідок чого розмір податкового боргу визначається без суми пені та штрафних санкцій, а також те, що листом ДПА України від 02.06.2005р. №10902/7/23-1117/374 роз'яснено, що згідно Закону України від 14.05.1992р. №2343-ХП "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" мораторій на задоволення вимог кредиторів - це зупинення виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення моратор припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію і протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторівне нараховується неустойка (штраф, пеня), інші фінансові (економічні) санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків та зборів (обов'язкових платежів) (абз.24 ст.1, абз.2 п.4. ст.12 цього Закону), а також те, що за невиконання, неналежне виконання зобов'язань щодо сплати податків та зборів (обов'язкових платежів) передбачено нарахування пені відповідно до ст.16 та застосування штрафних санкцій відповідно до п.п.17.1.7 п.17.1. ст.17 Закону України від 21.12.00р. "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільвими фондами" (із змінами та доп.). У період дії мораторію на задоволення вимог кредиторів пеня та штраф за порушення строків сплати узгоджених сум податкових зобов'язань, передбачені ст.16 та п.п.17.1.7 п.17.1 ст.17 цього Закону, не застосовується. Інші штрафні санкції за порушення правил оподаткування, передбачені Законом України від 21.12.00р. "Про порядок погашення зобов'язань платників податків і перед бюджетами та державними цільовими фондами" із змінами і доповненнями, у період дії мораторію на задоволення вимог кредиторів застосовуються на загальних підставах.
Так, підпунктом 5.6.1 пункту 5.6 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" визначено, що з урахуванням норм пункту 5.3 цієї статті до складу валових витрат платника податку відносяться витрати на оплату праці фізичних осіб, що перебувають трудових відносинах з таким платником податку (далі - працівники), які включають витрати на виплату основної і додаткової заробітної плати та інших видів заохочень і виплат, виходячи з тарифних ставок, у вигляді премій, заохочень, відшкодувань вартості товарів (робіт, послуг), витрати на виплату авторських винагород та виплат за виконання робіт (послуг), згідно з договорами цивільно-правового характеру, будь-які інші виплати в грошовій або натуральній формі, встановлені за домовленістю сторін (крім сум матеріальної допомоги, які звільняються від оподаткування згідно з нормами закону, що регулює питання оподаткування доходів фізичних осіб (законодавства, що встановлює правила оподаткування прибутковим податком з громадян).
Водночас за приписами п.п.4.2.3 пункту 4.2 статті 4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000р. (із змінами та доповненнями) передбачено, що обов'язок доведення того, що будь-яке нарахування, здійснене контролюючим органом у випадках, визначених підпунктом 4.2.2 пункту 4.2, є помилковим, покладається на платника податків, за винятком випадків, визначених пунктом 4.3 статті 4 цього Закону.
Однак, позивач всупереч зазначених приписів вказаного Закону не надав суду документів, які свідчать про те, що здійснене відповідачем застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій по податку на прибуток суперечить діючому законодавству.
Підпунктом 15.1.1 пункту 15.1 ст.15 зазначеного Закону запроваджено, що за винятком випадків, визначених підпунктом 15.1.2 цього пункту, податковий орган має право самостійно визначити суму податкових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Законом, не пізніше закінчення 1095 дня, наступного за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, а у разі, коли така податкова декларація була надана пізніше за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку податковий орган не визначає суму податкових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого податкового зобов'язання, а спір стосовно такої декларації не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.
Посилання позивача у позовній заяві, що спірне податкове зобов'язання нараховане за період з дня порушення провадження справи про банкрутство, що відповідач є конкурсним кредитором по справі, та вимоги щодо сплати донарахованого податку на прибуток за оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням не підлягає розгляду та вважається погашеною, не заслуговує на увагу, оскільки позивач не врахував приписи Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" від 14.05.92р. (із змінами та доповненнями), зокрема: мораторій на задоволення вимог кредиторів - це зупинення виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію (абзац 24 статті 1).
Так, ухвалою господарського суду Одеської області від 11.07.2003р. у справі №32/136-03-5080 введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, тоді як перевірка позивача, за результатами якої було прийнято спірне податкове повідомлення-рішення стосувалося періоду з 01.01.2001р. по 01.01.04р., тобто термін виконання яких настав до дня введення мораторію.
При цьому, відповідно до пункту 3 статті 12 вищенаведеного Закону, протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів не нараховуються неустойка (штраф, пеня), інші фінансові (економічні) санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів).
Крім того, слід зазначити, що за невиконання, неналежне виконання зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) передбачено нарахування пені відповідно до статті 16 та застосування штрафних санкцій відповідно до підпункту 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000р. (із змінами та доповненнями).
З врахуванням зазначених приписів, у період дії мораторію на задоволення вимог кредиторів пеня, штраф за порушення строків сплати узгоджених сум податкових зобов'язань, передбачені статтею 16 та підпунктом 17.1.7 п.17.1 ст.17 цього Закону, не застосовуються.
Інші штрафні санкції за порушення правил оподаткування, передбачені Законом України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000р. (із змінами і доп.), у період дії мораторію на задоволення вимог кредиторів застосовуються на загальних підставах.
Викладене вище спростовує твердження позивача, викладені у позові. За викладених обставин, колегія суддів дійшла висновку, що здійснене відповідачем застосування штрафних (фінансових) санкцій по податку на прибуток на суму 12976400грн., а також, що прийняте повідомлення-рішення СДПІ у Приморському районі м. Одеси №0005962301/0 від 30.06.2005р., та підстави його прийняття відповідають вимогам, викладеним в п.п.1, 3-8 ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, у зв'язку з чим слід відмовити Державній судноплавній компанії "Чорноморське морське пароплавство" у задоволенні позовних вимог повністю.
Керуючись ст.ст.71, 72, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів
У задоволенні позовних вимог Державної судноплавної компанії "Чорноморське морське пароплавство" відмовити повністю.
Постанова господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано, якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку.
Про апеляційне оскарження рішення суду (постанови) першої інстанції спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Головуючий суддя Ю.Г. Фаєр
суддя Н.В. Рога
суддя Н.О. Горячук