Рішення від 23.09.2010 по справі 17/226

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.09.10 Справа № 17/226

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Восток-бетон», м. Стаханов Луганської області

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ростан-Буд», м. Луганськ

про стягнення 226 485 грн. 84 коп.

Суддя Фонова О.С.

Представники:

від позивача: Варакута О.О. - представник, довіреність № б/н від 10.08.10;

від відповідача: представник не прибув.

Суть спору: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача заборгованості у сумі 226485,84 грн.

Відповідач витребувані судом документи не надав, явку повноважних та компетентних представників у судові засідання 06.09.2010, 23.09.2010 не забезпечив, хоча належним чином був повідомлений про час та місце їх проведення, про що свідчить відповідний штамп суду з відміткою про відправку документу на звороті примірника всіх ухвал суду, який містить вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників ухвали, дату відправки, підпис працівника суду, яким вона здійснена.

Як зазначив Вищий господарський суд України в Інформаційному листі від 13.08.2008 № 01-8/482 Про деякі питання застосування норм господарського процесуального кодексу України (п. 19)… дана відмітка, за умови, що її оформлено відповідно до вимог п. 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затв. наказом ВГСУ від 10.12.2002 № 75 (з подальшими змінами), є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу.

Статтею 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців»передбачено, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо такі відомості, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні. Третя особа не може посилатися на них у спорі у разі, якщо вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними. Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців, не були до нього внесені, вони не можуть бути використані в спорі з третьою особою, крім випадків, коли третя особа знала або могла знати ці відомості.

До повноважень суду не віднесено встановлення фактичного місцезнаходження учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилались згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи, а також згідно відомостей, що містяться у довідці з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців, станом на час розгляду справи.

Про поважні причини неявки в судове засідання представника відповідача суд не повідомлений. Клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило.

З огляду на вищевказане, відповідно до ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши обставини справи, витребувані судом та надані позивачем докази на підтвердження своїх доводів, суд

ВСТАНОВИВ:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «Восток-бетон»(позивач у справі), як Постачальником, та Товариством з обмеженою відповідальністю «Ростан-Буд» (відповідач у справі), як Отримувачем, було укладено договір поставки № 3 від 04.01.2008 (дали - Договір).

Згідно пункту 1.1 Договору Постачальник зобов'язується в порядку і на умовах, визначених в цьому Договорі, передати у власність Покупця продукцію, визначену, в п.1.2 Договору, а Покупець зобов'язується прийняти і сплатити продукцію.

У пункті 1.2 Договору зазначено, що продукція -це бетон, цементний розчин і ФБС. Кількість, асортимент, ціни і загальна сума партії продукції, що постачається, визначається в письмовій заявці Покупця і накладній Постачальника.

Відповідно до пункту 4.2 Договору, його сума складається з сукупності сум, вказаних в накладних.

Пунктом 4.4 Договору передбачено, що Одержувач здійснює оплату продукції згідно рахунку, який виставляється щотиждня не пізніше за п'яти банківських днів з моменту виставлення рахунку.

Згідно пункту 4.5 Договору, у разі передплати, одержувач оплачує різницю між сумою проведеної передплати і сумою фактичного відвантаження не пізніше 5-ти банківських днів з моменту виставлення рахунку.

Згідно накладних за довіреностями на отримання матеріальних цінностей, позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 559521,78 грн.

У зв'язку з тим, що поставлений товар оплачений відповідачем частково на суму 333035,94 грн. позивачем супровідним оистом від 30.07.2010 № 10 була вручена відповідачу вимога про сплату 226485,84 грн. -вартості поставленого та неоплаченого товару. Однак, відповідач відповідь на претензію не надав, оплату отриманого товару не здійснив, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду з вимогою про стягнення суми боргу.

Відповідач не скористався наданим йому правом на судовий захист, обставин, на які посилається позивач в обґрунтування своїх позовних вимог не спростував.

Встановивши фактичні обставини справи, оцінивши доводи сторін та надані ними докази на їх підтвердження, суд дійшов висновку про наступне.

Згідно ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України (далі -ЦК України) одностороння відмова від зобов'язання не допускається, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов, що передбачені договором, вимогами Цивільного кодексу України, тощо.

Як встановлено статтею 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Судом встановлено, що відповідно до укладеного між сторонами Договору позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 559521,78 грн., що підтверджено матеріалами справи, зокрема, накладними, підписаними обома сторонами, довіреностями на отримання матеріальних цінностей та рахунками, доказами вручення яких є відповідна відмітка відповідача про отримання на вимозі про сплату суми боргу, до якої вони додавались (а.с.22-81).

Відповідач за отриманий товар розрахувався з позивачем частково, сплативши лише 333035,94 грн.

Судом встановлено факт невиконання відповідачем грошового зобов'язання за Договором в сумі 226485,84 грн.

З огляду на вищевикладене, позовні вимоги про стягнення заборгованості у сумі 2266485,84 грн. є обґрунтованим, підтвердженими матеріалами справи та такими, що підлягають задоволенню повністю, з віднесенням судових витрат на відповідача згідно зі статтею 49 ГПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 75, 82, 84, 85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Ростан-Буд», м. Луганськ, проїзд 2-й Оборонний, буд. 5 "г", ідентифікаційний код 31857292, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Восток-бетон», м. Стаханов Луганської області, вул. Ленінців, 17/9, ідентифікаційний код 33697988, заборгованість у сумі 226485,84 грн., витрати по оплаті держмита у сумі 2264,86 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236,00 грн., видати наказ.

У судовому засіданні оголошено лише вступну і резолютивну частини рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.

Повне рішення складено: 27.09.2010.

Суддя О.С.Фонова

Попередній документ
11355963
Наступний документ
11355966
Інформація про рішення:
№ рішення: 11355965
№ справи: 17/226
Дата рішення: 23.09.2010
Дата публікації: 29.09.2010
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд Луганської області
Категорія справи: Господарські справи (до 01.01.2019); Майнові спори; Розрахунки за продукцію, товари, послуги; Інші розрахунки за продукцію