91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32
23.09.10 Справа № 17/190
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Луганське енергетичне об'єднання", м. Луганськ
до Житлового кооперативу «Лєсной»м. Луганськ
про стягнення 1804 грн. 97 коп.
Суддя Фонова О.С.
Представники:
від позивача: Голоколосова Л.І., провідний юрисконсульт, довіреність № 40 від 01.01.2010 р.
від відповідача: не прибув.
Суть спору: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача заборгованості за активну електричну енергію у сумі 1431 грн. 64 коп., пені в сумі 359 грн. 19 коп., 3 % річних - 14 грн. 14 коп.
У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі.
Учасників судового процесу було належним чином повідомлено про час та місце проведення судового засідання, тому судом з урахуванням вимог ст.ст. 42 , 43 Господарського процесуального кодексу України створені всі необхідні умови для вирішення спору на принципах змагальності, рівності учасників процесу перед законом.
Відповідач у судове засідання не прибув, відзиву на позовну заяву не надав.
Неприбуття повторно у судове засідання відповідача, який був належним чином повідомлений про час і місце проведення судового засідання не перешкоджає розгляду спору по суті згідно положень ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, оскільки до повноважень господарських суддів не віднесено встановлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб -учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій.
Тому направлення кореспонденції на адресу відповідача відповідно до інформації, що міститься в матеріалах справи є належним доказом виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення судом певних процесуальних дій.
З'ясувавши фактичні обставини справи, докази на їх підтвердження, надавши правову кваліфікацію відносинам сторін і виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи та правової норми, яка підлягає застосуванню, приймаючи до уваги доводи учасників судового процесу, суд
встановив:
Відповідно до укладеного між сторонами по справі договору на постачання електричної енергії № 1705 від 01.04.2002 р. позивач здійснював постачання електричної енергії відповідачу за адресою м. Луганськ, кв. Степной 20.
За період з 20.01.2010 р. по 20.02.2010 р. відповідач спожив електричну енергію в кількості 5511 кВт.г. Розрахунок кількості спожитої відповідачем електричної енергії був зроблений позивачем відповідно до додатків № 7, № 3.1. до договору на постачання електричної енергії № 1705 від 01.04.2002 р. з врахуванням внесених до нього змін.
В березні 2010 р. (період з 20.02.2010 по 15.03.2010 р. ) відповідно до показань лічильника електричної енергії відповідач одержав 366 кВт.г.
В порушення умов договору, відповідач не оплатив надані йому рахунки в наслідок чого виникла заборгованість за електричну енергію спожиту в лютому, березні 2010 року в сумі 1431 грн. 64 коп.
Позивач звернувся до господарського суду Луганської області з позовом в якому просить стягнути з відповідача борг за спожиту електричну енергію за період лютий, березень 2010 р. в сумі 1431 грн. 64 коп., та пеню нараховану за несвоєчасну оплату електричної енергії спожитої у спірний період, та період липень, серпень, грудень 2009 р., та січень 2010 р. відповідно до п. 4.5 договору. Розмір пені згідно розрахунку позивача складає 359 грн. 19 коп. Крісм того позивач просить стягнути 3 % річних від суми боргу нараховані відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України в сумі 14 грн. 14 коп.
Відповідач заперечень проти позову, або доказів оплати боргу суду не надав.
Встановивши фактичні обставини справи, оцінивши доводи сторін та надані ними докази суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог виходячи з наступних підстав.
Судом встановлено наявність невиконаного відповідачем грошового зобов'язання за договором на постачання електричної енергії № 1705 від 01.04.2002 р. в сумі 1431 грн. 64 коп.
Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
За приписами статті 173 Господарського кодексу України один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку, а саме: виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо.
Відповідно до приписів статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 525 цього ж кодексу передбачено, що одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Приписами статті 530 згаданого кодексу, зокрема, встановлено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань передбачена сторонами у п. 4.5 Договору у вигляді пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої суми за кожний календарний день прострочення.
Відповідно до пункту 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
За таких обставин, позов є обґрунтованим, вимоги підтверджені матеріалами справи та розрахунками, та підлягають задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача, а саме державне мито у сумі -102 грн. 00 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236 грн. 00 коп.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 22, 44, 49, 75, 82, 84, 85 ГПК України, суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Житлового кооперативу «Лєсной», м. Луганськ, кв. Степной, буд. 20, ідентифікаційний код 21824366, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Луганське енергетичне об'єднання», м. Луганськ, кв. Гаевого, 35А ідентифікаційний код 31443937:
заборгованість за активну електричну енергію в сумі 1431 грн. 64 коп. на рахунок з спеціальним режимом використання № 260363339060 в філії ЛОУ ВАТ «Державний ощадний банк України»МФО 304665
пеню в сумі 359 грн. 19 коп., 3 % річних - 14,14 грн., державне мито у сумі -102 грн. 00 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236 грн. 00 коп. на поточний рахунок № 2600218961 в ЛОД ВАТ «Райффайзен Банк Аваль»МФО 304007.
У судовому засіданні оголошено лише вступну і резолютивну частини рішення.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.
Повне рішення складено: 27.09.2010.
Суддя О.С. Фонова