91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32
23.09.10 Справа № 14/311
За позовом
Товариства з обмеженою відповідальністю «SITM GmbH AG», м. Харків
до Товариства з обмеженою відповідальністю “АТЛАНТ ЛТД”, м. Луганськ
про стягнення 5144 грн. 99 коп. Суддя Лісовицький Є.А.
Представники:
від позивача -не прибув;
від відповідача -не прибув;
До початку слухання справи по суті не заявлено вимогу про фіксування судового процесу з допомогою звукозаписувального технічного засобу, у зв'язку з чим відповідно до ст. ст. 4-4, 81-1 Господарського процесуального кодексу України таке фіксування судом не здійснювалося.
Суть спору: позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача заборгованості з інфляційними нарахуваннями у сумі 4051 грн. 05 коп., пені у сумі 97 грн. 95 коп., неустойки у розмірі 669 грн. 24 коп., відсотків за користування чужими грошовими коштами у розмірі 456 грн. 98 коп., за договором поставки від 20.12.2008 №1022.
Заявою від 10.09.10 позивач зменшив та збільшив позовні вимоги та просить стягнути з відповідача заборгованість з інфляційними нарахуваннями у сумі 4026 грн. 77 коп., пеню у сумі 104 грн. 47 коп., неустойку у розмірі 386 грн. 87 коп., відсотки за користування чужими грошовими коштами у розмірі 626 грн. 88 коп.
Дана заява приймається судом до розгляду.
Відповідач відзив на позов не надав, участі повноважного представника у судових засіданнях не забезпечив, хоча неодноразово, рекомендованою кореспонденцією, повідомлявся про час і місце розгляду справи. Справа розглядається за наявними в ній матеріалами відповідно до ст.75 ГПК України.
Розглянувши матеріали справи, суд, -
Сторонами у справі укладений договір від 20.12.2008 №1022.
Відповідно до договору поставки Позивач зобов'язується поставити, а Відповідач прийняти та оплатити товари для тварин з відстроченням платежу на 40 календарних днів.
На адресу ТОВ «АТЛАНТ-ЛТД»було відвантажено продукцію на загальну суму 13201,92грн.
04,02,2009р. на суму 1015-92грн. по видатковій накладній №Ц0001053 від 04.02,2009р.
04.02.2009р. на суму 229-44грн. по видатковій накладній №Ц0001054 від 04.02,2009р.
04.02.2009р. на суму 635-40грн. по видатковій накладній №Ц0001055 від 04.02,2009р.
04.02.2009р. на суму 2459-40грн. по видатковій накладній №Ц0001052 від 04.02,2009р.
13.05.2009р. на суму 1164-Збгрн. по видатковій накладній №Ц0004132 від ; 5.05,2009р.
13.05.2009р. на суму 1658-64грн. по видатковій накладній №Ц0004133 від
13.05,2009р.
13,05,2009р. на суму 895-20грн. по видатковій накладній №Ц0004134 від 13,05,2009р.
13,05,2009р. на суму 540-96грн. по видатковій накладній №Ц0004135 від 13,05,2009р.
09,06,2009р. на суму 387-60грн. по видатковій накладній №Ц0005425 від 09,06,2009р.
24.06.2009р. на суму 328,08грн. по видатковій накладній №Ц0006561 від 24,06,2009р.
01,07,2009р. на суму 862,20грн. по видатковій накладній №Ц0007091 від 01,07,2009р.
01.07.2009р. на суму 1199-64грн. по видатковій накладній №Ц0007090 від 01,07,2009р.
13,10,2009р. на суму 243-84грн. по видатковій накладній №Ц00013440 від 13,10,2009р.
13,10,2009р. на суму 429-60грн. по видатковій накладній №Ц00013442 від 13,10,2009р.
13,10,2009р. на суму 716-28грн. по видатковій накладній №Ц00013496 від 13,10,2009р.
13,10,2009р. на суму 435-36грн. по видатковій накладній №Ц00013497 від 13,10,2009р.
Оплати отримані від ТОВ «АТЛАНТ-ЛТД»на загальну суму 9417-31грн.
05.05.2009р.- сума 1917,31грн.
01.06.2009р.- сума 2000,00грн.
30.06.2009р.- сума 2000,00грн.
13,08,2009р.- сума 500,00грн.
25,08,2009р.-сума 500,00грн.
02,09,2009р.-сума 500,00грн.
12,10,2009р.-сума 2000,00грн.
Позивач звернувся з позовом про стягнення з відповідача заборгованості з інфляційними нарахуваннями у сумі 4026 грн. 77 коп., пені у сумі 104 грн. 47 коп., неустойки у розмірі 386 грн. 87 коп., відсотків за користування чужими грошовими коштами у розмірі 626 грн. 88 коп.
Оцінивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Позивач виконав своє зобов'язання щодо поставки товару, що підтверджується матеріалами справи.
Відповідач повністю не розрахувався за отриманий товар. Строк виконання зобов'язання минув, кошти не сплачені.
За таких підстав позовні вимоги про стягнення боргу у сумі 3784 грн. 61 коп. обґрунтовані і підлягають задоволенню.
Стаття 549 Цивільного кодексу України визначає, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Позивач просить стягнути з відповідача пеню у сумі 104 грн. 47 коп., неустойку у розмірі 386 грн. 87 коп.
Пунктом 7.3. Договору, передбачено, що за несвоєчасну оплату товару відповідач зобов'язаний сплатити на користь позивача неустойку (пеню) в розмірі 0,5% від вартості неоплаченого товару за кожен день прострочення але не більше подвійної облікової ставки НБУ.
Іншої відповідальності у вигляді неустойки договором не передбачено.
Таким чином, суд дійшов висновку, що позивач просить стягнути з відповідача неустойку у вигляді пені у загальній сумі 491 грн. 34 коп. за період з 01.07.09 по 31.08.10 включно.
Згідно п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Тобто, за кожною не оплаченою поставкою строк нарахування пені починав свою течію на 41 день після отримання товару за накладною і припинявся через шість місяців.
Тому суд витребував від позивача розрахунок штрафних санкцій по кожній видатковій накладній окремо, оскільки в іншому випадку, перевірити правильність нарахування штрафних санкцій неможливо.
Позивач проігнорував вимогу суду, продублював попередній розрахунок в якому зазначені ним суми боргу взагалі ні чим не обґрунтовані. Даний розрахунок виконаний за період більш як півтора роки, що суперечить п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, а перевірити правильність нарахування суд не може, оскільки позивач не вказує, які оплати по яким накладним і коли були проведені.
Тому суд залишає позовні вимоги про стягнення неустойки (пені) у сумі 491 грн. 34 коп. без розгляду на підставі п.5 ст.81 ГПК України.
Згідно ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Але позивачем на вимогу суду не наданий належний розрахунок позовних вимог у тому числі щодо боргу та його погашення по кожній видатковій накладній окремо.
Таким чином, як і при розгляді позовних вимог про стягнення неустойки, суд позбавлений можливості перевірити обґрунтованість нарахування інфляційних нарахувань. Тому позовні вимоги про стягнення інфляційних нарахувань у сумі 242 грн. 16 коп. також залишаються без розгляду на підставі п.5 ст.81 ГПК України.
Відповідно до ст. 694 Цивільного кодексу України якщо покупець прострочив оплату товару, на прострочену суму нараховуються проценти відповідно до статті 536 цього Кодексу від дня, коли товар мав бути оплачений, до дня його фактичної оплати.
Стаття 536 ЦК України передбачає, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами.
Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.
Законом для правовідносин сторін, що склались, не встановлений певний розмір відсотків за користування коштами. Отже, сторони мали визначити їх розмір у договорі. Але цього зроблено не було. Тому нарахування позивачем 18% за прострочення оплати є безпідставним, нічим не обґрунтованим, а тому позовні вимоги про стягнення 626 грн. 88 коп. процентів задоволенню не підлягають.
Відповідно до ст.ст.44,49 ГПК України судові витрати у справі покладаються на сторони пропорційно сумі задоволених позовних вимог.
Зайве сплачене держмито у сумі 68 грн. підлягає поверненню позивачу.
На підставі викладеного, керуючись п.5 ст.81, ст. ст. 49, 82, 84, 85 ГПК України, суд, -
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “АТЛАНТ ЛТД”, м. Луганськ, квартал Олексієва, 10, ідентифікаційний код 21763334 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «SITM GmbH AG», м. Харків, проспект Московський, 96, ідентифікаційний код 32337372 борг 3784 грн. 61 коп., витрати на сплачене держмито 74 грн. 46 коп. і на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу 172 грн. 28 коп. видати на виконання наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.
3. В частині стягнення процентів 626 грн. 88 коп. відмовити.
4. В решті позовні вимоги залишити без розгляду.
5. Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «SITM GmbH AG», м. Харків, проспект Московський, 96, ідентифікаційний код 32337372 зайве сплачене держмито у сумі 68 грн. за квитанцією № 20 від 10.08.10 через відділення № 4 філії ПАТ «Перший Український міжнародний банк». Підставою для повернення є дане рішення, скріплене печаткою суду.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його
підписання, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.
Дата підписання рішення -27.09.10.
Суддя Є.А.Лісовицький