ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул.Шевченка 16, м.Івано-Франківськ, 76000, тел. 77-96-83
21 вересня 2010 р. Справа № 20/82
Господарський суд Івано-Франківської області у складі:
Судді Кобецької С.М.
При секретарі Колісник О.М.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу:
за позовом Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії
"Нафтогаз України", вул. Шолуденка, 1, м.Київ, 04116;
до відповідача Відкритого акціонерного товариства "Івано-Франківськгаз"
Івано-Франківського управління по експлуатації газового господарства
вул. Ленкавського, 20, м.Івано - Франківськ, 76010;
про стягнення 269388,01грн.- боргу за поставлений природний газ, 25534,48грн.- пені, 13345,35грн.- інфляційних, 5444,44грн.-3%річних.
За участі представників сторін:
Від позивача: Нестерчук А.П.- головний юрисконсульт, (довіреність №84/10 від 28.12.09р.);
Від відповідача: Максимів І.В.- начальник юридичного відділу, (довіреність №05-16/9 від
11.01.10р.).
Позивач - Дочірня компанія "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" звернулась до господарського суду Івано-Франківської області з позовом, в якому просить суд, стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Івано-Франківськгаз" Івано-Франківського управління по експлуатації газового господарства 269388,01грн.- боргу за поставлений природний газ, 25534,48грн.- пені, 13345,35грн.- інфляційних, 5444,44грн.-3%річних.
Представник позивача в судовому засіданні підтримав заявлені позовні вимоги, вказуючи при цьому на:
- укладення між сторонами Договору поставки природного газу №09/15-02-06/09-1808 від 30.10.2009р., згідно умов якого, (позивач/постачальник) предав у власність (покупцю/відповідачу) природний газ, в період з 01.10.09р. по 31.12.09р. в обсязі 282,839тис.куб.м на загальну суму 269388,01грн. В підтвердження подав акти прийому - передачі природного газу від 31.10.09р., 30.11.09р., 09.12.09р., 31.12.09р.;
- невиконання відповідачем умов Договору, зокрема розділу 6, який передбачає порядок та умови проведення розрахунків за поставлений природний газ, внаслідок чого, утворилась заборгованість у розмірі 269388,01грн.;
- п.7.2. Договору, згідно якого, відповідачу нараховано пеню в розмірі 25534,48грн.;
- положення п.2 ст. 625 Цивільного кодексу України, на підставі яких, відповідачу нараховано 13345,35грн.- інфляційних, 5444,44грн.-3%річних.
Представник відповідача в судовому засіданні, подав суду відзив на позов вх№7364 від 21.09.10р., в якому позов визнав частково, а саме, в частині стягнення 269388,01грн.- основного боргу, 13345,35грн.- інфляційних, 5444,44грн.-3%річних. Враховуючи те, що розмір штрафних санкцій, нарахованих позивачем є надмірно великими, просить суд, врахувати вкрай важкий фінансовий стан Відкритого акціонерного товариства "Івано-Франківськгаз" Івано-Франківського управління по експлуатації газового господарства та зменшити розмір нарахованої позивачем пені в сумі 25534,48грн. Оскільки, на думку відповідача, сплата надмірно великих штрафних санкцій може призвести до кризової ситуації товариства.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення, об'єктивно оцінивши в сукупності всі докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, враховуючи вимоги чинного законодавства, суд встановив, наступне.
Між Дочірньою компанією "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" та Відкритим акціонерним товариством "Івано-Франківськгаз" укладено Договір поставки природного газу №09/15-02-06/09-1808 від 30.10.2009р.
Згідно п.п.1.1.,2.1. Договору, постачальник передає покупцеві в 2009р. у власність природний газ в обсязі до 320,000тис.куб.м., за наявності його обсягів, в тому числі по місяцях: жовтень - 20,000тис.куб.м., листопад - 140,000тис.куб.м., грудень-160,000тис.куб.м., а покупець зобов"язується прийняти та оплатити газ на умовах цього Договору.
Ціна за 1000куб.м. природного газу встановлена у розділі 5 Договору.
Відповідно до п.6.1. Договору, оплата за газ проводиться покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100% попередньої оплати вартості обсягів газу, запланованих для поставки, за п"ять банківських днів до початку місяця поставки. Оплата за газ, що передається в жовтні-листопаді 2009р., здійснюється покупцем до 20.11.2009р. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до десятого числа, наступного за місяцем поставки.
Кількість газу, поставленого покупцю, закріплюється щомісячними актами приймання-передачі газу, які підписуються постачальником і покупцем не пізніше п"ятого числа місяця за місяцем поставки газу, покупець зобов"язується надати постачальнику два примірники акту приймання-передачі газу, підписаних та скріплених печаткою покупця, в яких зазначаються фактичні обсяги переданого газу, його фактична ціна та вартість. Акти приймання- передачі є підставою для остаточних розрахунків (3.3. Договору).
В судовому засіданні доведено позивачем та визнано відповідачем факт приймання-передачі природного газу в обсязі 282,839 тис.куб.м на загальну суму 269388,01грн., що підтверджується належним чином оформленими актами прийому-передачі природного газу від 31.10.09р., 30.11.09р., 09.12.09р., 31.12.09р.(а.с.17-20);
Отже, в порушення умов Договору відповідач не провів оплату і як наслідок виникла заборгованість в розмірі 269388,01грн.(розрахунок міститься в матеріалах справи).
Станом на 21.09.2010р. в матеріалах справи відсутні відомості, які підтвердили б сплату вище зазначеної заборгованості.
Договір поставки природного газу №09/15-02-06/09-1808 від 30.10.2009р., укладений між сторонами в межах чинного законодавства України - є правомірним, оскільки його недійсність прямо не встановлена законом та він не визнаний судом недійсним (ст.204 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ч.1 ст. 714 Цивільного кодексу України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншогообладнання.
У відповідності до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Зобов"язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ч.1 ст.526 Цивільного кодексу України).
Як вказує частина 1статті 527 Цивільного кодексу України, боржник зобов"язаний виконати свій обов"язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов"язання чи звичаїв ділового обороту.
Більше того, як вказує ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов"язковим для виконання сторонами.
Враховуючи той факт, що відповідач не виконав свої зобов"язання, які випливають з Договору та закону, отже, вимога позивача про стягнення з відповідача 269388,01грн. - боргу за поставлений природний газ, підлягає до задоволення в повному обсязі.
Відповідно до статті 599 Цивільного кодексу України зобов"язання припиняється належним чином проведеним виконанням.
Однак, якщо зобов"язання не виконано належним чином, то на сторону, яка допустила неналежне виконання, покладаються додаткові юридичні обов"язки в тому числі передбачені статтею 625 Цивільного кодексу України.
З огляду на приписи ч.1 ст.625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов"язання.
В силу ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов"язання, на вимогу кредитора зобов"язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Таким чином, позивачем, на підставі ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України, правомірно нараховано відповідачу 13345,35грн.- інфляційних, 5444,44грн.-3%річних.
З огляду на ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Статтею 549 Цивільного кодексу України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до ст.1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов"язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
Стаття 3 вище вказаного Закону, вказує на те, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Пунктом 7.2. Договору передбачено, що в разі невиконання покупцем умов п.6.1. Договору, покупець зобов"язується, крім суми заборгованості, сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення платежу.
Таким чином, враховуючи 7.2.Договору, позивачем нараховано 25534,48грн.- пені.
Проте, нормами п.3 ч.1 ст.83 Господарського процесуального кодексу України, надано право суду зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.
У разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій (ст. 233 Господарського кодексу України).
Враховуючи викладене вище, об"єктивно оцінивши вимогу позивача про стягнення з відповідача 25534,48грн.- пені, суд приходить до висновку, що такий розмір пені є надмірно великим. Беручи до уваги майнові інтереси відповідача, що заслуговують на увагу, причини неналежного виконання зобов"язання, визнання позову відповідачем, невідповідність розміру пені наслідкам порушення, та з метою запобігання збагачення кредитора за рахунок боржника, суд вважає за правильне, зменшити на 30% розмір нарахованої пені та стягнути з відповідача 17874,14грн. - пені.
Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
З огляду на вимоги ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
За таких обставин, враховуючи вище викладене, суд вважає за правильне, позов задовольнити частково. Стягнути з відповідача 269388,01грн. - боргу за поставлений природний газ, 17874,14грн. - пені, 13345,35грн.- інфляційних, 5444,44грн.-3%річних, в частині стягнення 7660,34грн.- пені - відмовити.
Враховуючи приписи ст.49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покласти на відповідача.
Керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 204, 509, 526, 527, 549, 599, 625, 629, 714 Цивільного кодексу України, ст.ст 230, 233 Господарського кодексу України, ст.ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
позов Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", вул. Шолуденка, 1, м.Київ, 04116, до відповідача Відкритого акціонерного товариства "Івано-Франківськгаз" Івано-Франківського управління по експлуатації газового господарства вул. Ленкавського, 20, м.Івано - Франківськ, 76010, про стягнення 269388,01грн.- боргу за поставлений природний газ, 25534,48грн.- пені, 13345,35грн.- інфляційних, 5444,44грн.-3%річних. - задовольнити частково.
Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Івано-Франківськгаз" Івано-Франківського управління по експлуатації газового господарства вул. Ленкавського, 20, м.Івано - Франківськ, 76010,(п/р №260000100076 в ТОВ АКБ "Фінансова ініціатива" МФО 380054, код ЄДРПОУ 03361046) на користь Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", вул. Шолуденка, 1, м.Київ, 04116, ( р/р №26008301970 в ВАТ "Ощадбанк", МФО 300465, код ЄДРПОУ 31301827) - 269388,01грн. (двісті шістдесят дев"ять тисяч триста вісімдесят вісім грн. 01коп.)- боргу за поставлений природний газ, 17874,14грн. (сімнадцять тисяч вісімсот сімдесят чотири грн. 14коп.) - пені, 13345,35грн. (тринадцять тисяч триста сорок п"ять грн. 35коп.)- інфляційних, 5444,44грн.(п"ять тисяч чотириста сорок чотири грн. 44коп.)- 3%річних, 3060,52грн. (три тисячі шістдесят грн. 52коп.)-державного мита, 236,00грн. (двісті тридцять шість грн. 00коп.) - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Видати наказ.
В частині стягнення з Відкритого акціонерного товариства "Івано-Франківськгаз" Івано-Франківського управління по експлуатації газового господарства 7660,34грн. (сім тисяч шістсот шістдесят грн. 34коп.) - пені - відмовити.
Відповідно до ч.5 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повне рішення складено 24.09.2010р.
Суддя С.Кобецька
Виготовлено в АС "Діловодство суду"
________________О.М.Колісник 24.09.10р.