83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
іменем України
21.09.10 р. Справа № 15/169
Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Богатиря К.В.
при секретарі судового засідання Щитовій Л.М.,
розглянув у відкритому судовому засіданні справу
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “Блок Майстер Україна” м. Київ (код ЄДРПОУ 36387055)
до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю “Азов-Індастріл” м. Маріуполь (код ЄДРПОУ 35705325)
про стягнення основного боргу в сумі 12096,00 грн., пені в сумі 1741,82 грн., інфляції в сумі 181,44, 3% річних у розмірі 142,82 грн.
за участю представників сторін:
від позивача: Білецька А.В. за довіреністю № 09/08 від 09.08.2010 р.
від відповідача: не з'явився
До господарського суду Донецької області надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю “Блок Майстер Україна” м. Київ до товариства з обмеженою відповідальністю “Азов-Індастріл” м. Маріуполь про стягнення основного боргу в сумі 12096,00 грн., пені в сумі 1741,82 грн., інфляції в сумі 181,44, 3% річних у розмірі 142,82 грн.
Ухвалою суду від 23.07.2010 р. позовна заява була прийнята до розгляду та порушено провадження у справі № 15/169, сторони зобов'язані надати документи та виконати певні дії.
Судом були вжиті усі належні заходи для повідомлення відповідача про місце, дату та час проведення судового засідання, про що свідчать наявні в матеріалах справи повідомлення про вручення рекомендованих поштових відправлень з ухвалами господарського суду представнику відповідача.
Відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позов та витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.
Зважаючи на достатність представлених позивачем документів, згідно статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглянута за наявними у ній матеріалами.
Судом, відповідно до вимог статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України складено протокол, який долучено до матеріалів справи.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши подані докази та заслухавши в судовому засіданні пояснення представника позивача, господарський суд -
Позивач обґрунтовує свої позовні вимоги наступним:
04.02.2010 р. сторони уклали договір № 010/10 на закупку та поставку товару, згідно якого постачальник (відповідач) зобов'язався поставити покупцю (позивачу) продукцію згідно доданих до договору специфікацій. Склад партії товару визначається в додатку (при необхідності) або згідно накладної або рахунку-фактури.
Пунктом 3.1 договору передбачено, що покупець здійснює 100% передоплату вартості товару на розрахунковий рахунок постачальника.
Згідно п. 5.2 договору поставка продукції здійснюється постачальником протягом 15 днів з моменту отримання передоплати на розрахунковий рахунок.
Відповідно до п. 5.4 договору об'єм, строки кожної поставки по погодженню з покупцем.
Спірний договір підписаний представниками обох сторін та скріплений печатками, завірена копія додана до позову.
Позивач свої зобов'язання за договором № 010/10 на закупку та поставку товару від 04.02.2010 р. виконав - на підставі рахунку-фактури № СФ-0000024 від 04.02.2010 р. перерахував відповідачу грошові кошти на загальну суму 134400,00 грн., що підтверджується банківською випискою від 05.02.2010 р. на суму 134400,00 грн. Призначенням платежу вказана оплата за лист згідно рахунку № СФ-0000024 від 04.02.2010 р. Завірені копії рахунку-фактури та банківської виписки з відміткою банку про проведення платежу містяться в матеріалах справи.
Висновок стосовно того, що попередня оплата була перерахована за вищевказаними документами позивачем відповідачу саме на виконання договору № 010/10 від 04.02.2010 р. суд робить виходячи з пояснень позивача про те, що будь-яких інших договорів або домовленостей, позадоговірних відносин у спірний період між сторонами не існувало. Відповідач ствердження позивача в цій частині не спростував. Тобто, з цього питання спір між сторонами відсутній.
Відповідач поставив позивачу лист г/к 18,0х2000х6000мм ст.3сп5 на суму 122304,00 грн. за видатковою накладною № РН-0000024 від 19.02.2010 р., завірена копія якої додана до позову. Товар на суму 12096,00 грн. (134400,00 грн. - 122304,00 грн. = 12096,00 грн.) відповідач позивачу не поставив, в результаті чого заборгованість відповідача на користь позивача відповідно склала 12096,00 грн., що підтверджується актом звірки взаєморозрахунків між сторонами станом на 31.05.2010 р., згідно якого заборгованість відповідача на користь позивача склала 12096,00 грн. Акт звірки підписаний представниками обох сторін та скріплений печатками, тому приймається судом до уваги як письмовий доказ у даній справі відповідно до ст. 36 ГПК України. Завірена копія додана до позову.
Позивач вказує на той факт, що направляв відповідачу лист № 01/160 від 07.05.2010 р., претензію № 01/207 від 01.06.2010 р. з вимогою повернути передоплату на суму 12096,00 грн. Завірені копії листа та претензії додані до позову.
Станом на день подачі позову до суду відповідач суму попередньої оплати не повернув.
Позивач, вважаючи, що відповідач порушив умови договору № 010/10 на закупку та поставку товару від 04.02.2010 р., а також вимоги ст. 530 ч. 2 ЦК України, звернувся з позовом до суду за захистом порушеного права.
Суд, дослідивши матеріали справи та оцінивши подані докази, дійшов наступних висновків.
Предметом даного позову є вимога позивача щодо стягнення з відповідача суми передоплати за недопоставлений товар згідно договору № 010/10 від 04.02.2010 р. Даний договір є підставою для виникнення у його сторін прав і обов'язків, визначених ним та за своєю правовою природою є договором поставки.
Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають зокрема з договору або іншого правочину.
Відповідно до ст. 526 того ж Кодексу зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.
Згідно ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Статтею 265 ГК України передбачено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки другій стороні - покупцеві товар, а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Таким чином, у позивача виникає обов'язок оплатити товар, а у відповідача - передати товар.
Передбачений договором № 010/10 від 04.02.2010 р. п'ятнадцятиденний строк поставки товару, виходячи з дати перерахування суми передоплати за лист згідно банківської виписки від 05.02.2010 р., наступив у відповідача в період з 06.02.2010 р. по 20.02.2010 р., а вже з 21.02.2010 р. для відповідача почалося прострочення поставки товару позивачу.
Відповідно до ст. 693 ч. 2 ЦК України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.
Згідно ст. 670 ч. 1 ЦК України якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.
Згідно вказаних норм закону у позивача виникає альтернативне право вимагати передання оплаченого товару або вимагати повернення суми попередньої оплати, що в свою чергу породжує альтернативні обов'язки у відповідача.
Статті 670 та 693 ЦК України як спеціальні норми закону не встановлюють строку виконання грошового зобов'язання по поверненню передоплати за товар у правовідносинах купівлі-продажу (поставки). Спірним договором № 010/10 від 04.02.2010 р. строк повернення постачальником суми передоплати, здійсненої покупцем, також не визначений.
В такому випадку необхідно застосовувати загальну норму закону, передбачену ч. 2 ст. 530 ЦК України.
Згідно ч. 2 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги.
Вказаними нормами ЦК України передбачається можливість виникнення обов'язку продавця повернути попередню оплату, але тільки за наявності факту порушення ним строку поставки товару та пред'явлення покупцем вимоги продавцю повернути сплачені кошти.
Позивач скористався своїм альтернативним правом вимагати повернення суми попередньої оплати та пред'явив вимогу щодо повернення суми передоплати. Відповідач зобов'язаний був повернути суму попередньої оплати протягом семи днів з дати отримання ним такої вимоги. Доказом отримання вимоги відповідачем є повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення 15.05.2010 р. представнику відповідача. Завірена копія поштового повідомлення міститься в матеріалах справи.
Виходячи з того, що вимога була отримана 15.05.2010 р., семиденний строк повернення попередньої оплати для відповідача наступив у період з 16.05.2010 р. по 25.05.2010 р. включно (з урахуванням вихідних та святкових днів (Трійця), а вже з 26.05.2010 р. почалося прострочення виконання грошового зобов'язання. Відповідач свої зобов'язання не виконав.
Таким чином, позовні вимоги про стягнення передоплати в сумі 12096,00 грн. суд вважає обґрунтованими, тому їх задовольняє.
Керуючись п. 7.3 договору позивач нарахував відповідачу пеню за прострочку поставки продукції за період з 21.02.2010 р. по 14.07.2010 р. в сумі 1741,82 грн. (розрахунки додані до позову).
Відповідно до п. 7.3 договору у випадку порушення строку поставки, вказаного в п. 5.2 договору, постачальник сплачує покупцю пеню в розмірі 0,1% від суми передоплати за кожний день прострочення.
Перевіркою розрахунку суми пені судом встановлено, що даний розрахунок позивача не відповідає фактичним обставинам справи, тому не приймається судом як належний доказ у даній справі.
Прострочення поставки товару почалося з 21.02.2010 р. та фактично закінчилося 15.05.2010 р., коли відповідач отримав лист № 01/160 від 07.05.2010 р. про повернення різниці між сумою передоплати та сумою вартості фактично поставленого товару. Цим листом позивач фактично відмовився від отримання недопоставленого товару. Тому припиняється обов'язок відповідача щодо поставки цього товару, закінчується період прострочення поставки, у відповідача виникає новий обов'язок - повернути передоплату за недопоставлений товар (грошове зобов'язання).
Враховуючи викладене суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача пені в сумі 1741,82 грн. підлягають задоволенню тільки на суму 1016,06 грн. (12096,00 грн. х 0,1% х 84 дні = 1016,06 грн.), в іншій частині на суму 725,76 грн. судом відхиляються.
Крім того, на підставі ст. 625 ЦК України позивач нарахував відповідачу 3% річних в сумі 142,82 грн., інфляцію в розмірі 181,44 грн. (розрахунки додані до позову).
Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Інший розмір процентів не встановлений умовами спірного договору для даних правовідносин сторін.
Перевіркою розрахунку суми 3% річних судом встановлено, що позивач помилився при визначенні початку періоду прострочення виконання грошового зобов'язання, яким він вважає 21.02.2010 р. тоді, як фактично такий початок припадає на 26.05.2010 р., про що судом було вказано вище. Таким чином розрахунок позивача є невірним та судом до уваги не приймається. За власними розрахунками суду сума 3% річних нараховується за період з 26.05.2010 р. по 14.07.2010 р. та складає: 12096,00 грн. х 3% х 50 днів : 365 днів = 49,71 грн. Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення 3% річних в розмірі 142,82 грн. підлягають частковому задоволенню на суму 49,71 грн. В частині стягнення 3% річних на суму 142,82 грн. - 49,71 грн. = 93,11 грн. позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Перевіркою розрахунку суми інфляції судом встановлено, що позивач припустився аналогічної помилки, що і при нарахуванні 3% річних, у зв'язку з чим розрахунок позивача інфляції є також невірним та судом до уваги не приймається. Враховуючи обставини справи та рекомендації відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ, викладені в листі Верховного Суду України № 62-97р від 03.04.1997 р., інфляція за власним розрахунком суду нараховується за період з червня по липень 2010 р. Середній індекс інфляції за червень 2010 р. - 99,6%, за липень 2010 р. - 99,8%. Таким чином в період червень-липень 2010 р. відбувався процес дефляції, а інфляція була відсутня, у зв'язку з чим позовні вимоги в частині стягнення інфляції в сумі 181,44 грн. є необґрунтованими, тому задоволенню не підлягають.
Відповідач будь-які заперечення на позовні вимоги на день судового слухання не надав, участі у судовому процесі не прийняв, тобто не скористався своїм правом на судовий захист.
Згідно ст. 49 ГПК України судові витрати в частині задоволення позовних вимог покладаються на відповідача, в частині відмови в задоволенні позову - на позивача.
На підставі викладеного, керуючись статтями 32-34; 36; 43; 49; 75; 82-85; 115; 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
Позовні вимоги задовольнити частково.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “Азов-Індастріл” (юридична адреса: 87547, Донецька область, м. Маріуполь, пр. Будівельників, буд. 136, кв. 89; код ЄДРПОУ 35705325; рахунок 26007300001408 в Маріупольській філії АКБ „Форум” м. Київ, МФО 394653) на користь товариства з обмеженою відповідальністю “Блок Майстер Україна” (юридична адреса: 01033, м. Київ, вул. Шота Руставелі, буд. 39-41; код ЄДРПОУ 36387055; рахунок 26001175448 в „Райффайзен Банк Аваль”, МФО 380805) суму 13161,77 грн. (а саме: передоплату на суму 12096,00 грн., пеню за просрочку поставки продукції в сумі 1016,06 грн., 3% річних у розмірі 49,71 грн.), витрати на оплату державного мита в сумі 131,62 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 219,33 грн.
Відмовити в задоволенні позовних вимог в частині стягнення інфляції в сумі 181,44 грн., 3% річних в розмірі 93,11 грн., пені в сумі 725,76 грн.
У судовому засіданні 21.09.2010 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Повне рішення складено 24.09.2010 р.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційного скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Суддя