ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"12" вересня 2023 р.м. Одеса Справа № 916/2516/23
Господарський суд Одеської області у складі:
Судді Гута С.Ф.,
секретар судового засідання Борисова Н.В.,
за участю представників сторін:
від позивача: Мельничук Д.В.,
від відповідача: Лосєв Ю.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Комунального підприємства теплових мереж “ЮЖТЕПЛОКОМУНЕНЕРГО” до відповідача: Фізичної особи-підприємця Лосєва Юрія Павловича про стягнення 64518,29 грн заборгованості.
встановив:
Комунальне підприємство теплових мереж “ЮЖТЕПЛОКОМУНЕНЕРГО” (далі - Підприємство, Позивач) звернулось до Господарського суду Одеської області із позовною заявою про стягнення з Фізичної особи-підприємця Лосєва Юрія Павловича (далі - ФОП Лосєв Ю.П., Відповідач) 64518,29 грн заборгованості у зв'язку із неналежним виконанням взятих на себе за умовами укладеного 02.01.2015 р. договору купівлі-продажу теплової енергії № 4/196 зобов'язань в частині своєчасної та остаточної оплати вартості наданих послуг у період з квітня 2020 р. по 06 листопада 2021 р.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Господарського суду Одеської області від 12.06.2023 р. позовній заяві Підприємства присвоєно єдиний унікальний номер судової справи - 916/2516/23 та визначено суддю Гута С.Ф. для її розгляду.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 19.06.2023 р. прийнято позовну заяву Підприємства до розгляду та відкрито провадження у справі № 916/2156/23, ухвалено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження в судовому засіданні та призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 18.07.2023 р.
11.07.2023 р. ФОП Лосєв Ю.П. представлено відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити у задоволені позовних вимог та застосувати строк позовної давності, мотивуючи тим, що у розрахунку Позивача наявна заборгованості станом на квітень 2020 р. загальним розміром 49126,63 грн, одна остання не конкретизована. При цьому Відповідач зазначає про здійснення оплати за спожиту теплову енергію на представляє відповідні платіжні доручення.
18.07.2023 р. Підприємство представлено відповідь на відзив, в якому повідомляє, що заборгованості у Відповідача наявна з листопада 2017 р., надаючи відповідний уточнений розрахунок заборгованості, необхідність подання якого зумовлена спростування доводів Відповідача в частині безпідставного нарахування боргу станом на квітень 2020 р., заперечує проти застосування строку позовної давності, оскільки Відповідачем здійснювалась оплата заборгованості (переривання перебігу позовної давності). Зазначає, що рішенням виконавчого комітету Южненської міської ради від 01.03.2018 р. № 1141 встановлено двоставковий тариф на теплову енергію, у той же час умовами укладеного договору передбачають, що оплата здійснюється за тарифами, діючими на момент здійснення оплати. Просить поновити строк на подання нових доказів - розрахунку заборгованості, оскільки останній надано для спростування доводів Відповідача.
Протокольною ухвалою Господарського суду Одеської області від 18.07.2023 р. оголошено перерву в судовому засіданні до 05.09.2023 р., поза межами строку, встановленого статтею 248 ГПК України, у розумний строк, достатній для забезпечення можливості реалізації учасниками процесу відповідних процесуальних прав з урахуванням запровадженого в Україні воєнного стану.
28.07.2023 р. ФОП Лосєв Ю.П. представлено заперечення на відповідь на відзив, в яких зазначає, що застосування двоставкового тарифу не передбачено умовами укладеного договору, просить застосувати строк позовної давності.
Протокольною ухвалою Господарського суду Одеської області від 05.09.2023 р. відкладено розгляд справи на 12.09.2023 р.
В процесі розгляду справи представник Підприємства підтримував заявлені позовні вимоги, Відповідач натомість заперечував проти задоволення позовних вимог та наполягав на відмові у задоволенні позову.
12.09.2023 р. судом після повернення з нарадчої кімнати, в порядку статті 240 ГПК України, проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Приписами статті 14 ГПК України встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
Дослідивши в відкритому судовому засіданні матеріали справи, надані докази, суд встановив:
02.01.2015 р. між Підприємством (Теплова організація) та ФОП Лосєв Ю.П. (Споживач) укладено договір купівлі-продажу теплової енергії № 4/196 (Договір), за умовами розділу 1 якого за цим Договором Теплопостачальна організація бере на себе зобов'язання постачати Споживачеві теплову енергію (постачання, виробництво та транспортування теплової енергії) в обсягах, зазначених у Додатку № 2 до цього Договору, та забезпечувати температуру мережної води відповідно до встановленого температурного графіку теплової мережі, а Споживач зобов'язується оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені цим Договором.
Суб'єкти користування та Фактична адреса 65481,Одеська обл., м. Южне, вул. Ново-Білярська, буд. 20/1А; Опалювальна площа 662,10 кв.м.
Теплова енергія постачається Споживачу в порядку та обсягах згідно з Додатком 2 до цього Договору на такі потреби: опалення - в опалювальний період; гаряче водопостачання (пункт 2.1 Договору).
Теплопостачальна організація зобов'язана забезпечувати протягом обумовленого в Договорі часу безперервне постачання теплової енергії (за винятком нормативно встановлених перерв), підтримувати параметри теплоносія, що подається з колекторів джерела теплової енергії відповідно до температурного графіка теплової мережі з відхиленням +- 4 градуса (пункт 3.2.1 Договору).
Теплопостачальна організація зобов'язана на вимогу Споживача надавати інформацію про обсяги та якість постачання теплової енергії, тарифи (ціни), порядок оплати, методики і нормативи розрахунку, режими споживання на умовах, визначених Договором (пункт 3.2.2 Договору).
Облік споживання теплової енергії проводиться за показаннями приладів комерційного обліку. У разі їх відсутності обсяги споживання теплової енергії визначаються розрахунковим способом відповідно до договірних теплових навантажень з урахуванням фактичної середньомісячної температури теплоносія, середньомісячної температури зовнішнього повітря та кількості діб роботи тепловикористовуючого обладнання у розрахунковому періоді (відповідно до п. 23 Правил користування тепловою енергією) (пункт 5.1 Договору).
Споживач, що має прилади комерційного обліку, щомісячно подає до Теплопостачальної організації акти про фактичне споживання теплової енергії, в терміни, передбачені в Додатку 2 до Договору (пункт 5.3 Договору).
Розрахунки за спожиту теплову енергію здійснюються на межі продажу, яка є межею балансової належності (відповідальності), відповідно до Договору на підставі показань приладів комерційного обліку або розрахункових навантажень відповідно до Додатків до Договору згідно з діючими тарифами (цінами), затвердженим и в установленому порядку (Додаток № 5) (пункт 6.1 Договору).
Послуги сплачуються готівкою або в безготівковій формі. Кошти, що надходять від споживача, у першу чергу спрямовуються на погашення заборгованості за минулі періоди (за умови наявності заборгованості). Плата вноситься за послуги на розрахунковий рахунок, вказаний у Додатку №6 до цього Договору, та в касу „ЮТКЕ” на ЦТП № 27 (бойлерна). Споживач може вносити авансові платежі (пункт 6.2 Договору).
Порядок розрахунків за поставлену теплову енергію визначається умовами Додатку 6 до цього Договору в залежності від основної тарифної групи Споживача (пункт 6.4 Договору).
За невиконання або неналежне виконання сторонами зобов'язань за Договором винна сторона відшкодовує іншій завданні збитки без зарахування неустойки. Відшкодування збитків та сплата неустойки не звільняє від виконання зобов'язань за Договором (пункт 7.1 Договору).
Цей договір набуває чинності з дня його підписання та діє до 31.12.2016 р. (пункт 10.1 Договору).
Договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії не буде письмово заявлено однією із Сторін про його припинення (пункт 10.3 Договору).
Договір підписано представниками сторін.
Додатком № 2 до Договору встановлено, що Теплопостачальна організація постачає Споживачу в період згідно Рішення Виконавчого комітету ЮМР про початок та закінчення опалювального сезону теплову енергію в обсягах (згідно Проекту на опалення та гаряче водопостачання, при відсутності Проекту - розрахунково згідно КТМ 204 України 244-94): Qрік = 34,306 (33,151) Гкал… Орієнтовна вартість теплової енергії, що постачається Споживачу, за поточний рік, відповідно до тарифів, діючих на момент укладення договору, становить 49041,80 гривень з ПДВ.
Між Позивачем та Відповідачем підписано акт розмежування балансової належності тепломереж та експлуатаційної відповідальності сторін.
Згідно із додатком «Тарифи на теплову енергію» до Договору розрахунки із Споживачем за відпущену Теплопостачальною організацією теплову енергію на момент укладення цього Договору проводяться згідно з тарифами, затвердженими Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 535 від 28.11.2014 р. “Про встановлення тарифів на теплову енергію для потреб бюджетних установ, релігійних організацій та інших споживачів (крім населення) КП ТМ “Южтеплокомуненерго”… Розмір податку на додану вартість визначається чинним законодавством України. В період дії цього Договору можлива зміна тарифів на теплову енергію. Строки їх введення та розмір затверджуються в установленому порядку та не підлягають узгодженню між Сторонами цього Договору.
У відповідності до додатку № 6 до Договору «Порядок здійснення розрахунків за теплову енергію» розрахунки за теплову енергію здійснюються у грошовій формі за тарифами, діючими на момент здійснення операції купівлі-продажу (пункт 1). У разі встановлення у Споживача будинкових комерційних приладів обліку теплової енергії - кількість спожитої ним теплової енергії у розрахунковому періоді визначається відповідно до фактичних показників цих приладів (пункт 2).
Споживач до десятого числа місяця, наступного за розрахунковим сплачує Теплопостачальній організації повну вартість заявленого у договорі обсягу споживання теплової енергії (Додаток 2 до Договору) на розрахунковий період з урахуванням сальдо розрахунків (пункт 3).
При перерахуванні коштів за теплову енергію у платіжному дорученні Споживач надає повну інформацію про призначення платежу… (пункт 4).
Вартість споживання може бути зменшена або збільшена в залежності від фактично спожитої теплової енергії та зміни тарифу (пункт 10).
Відповідно до технічного паспорту на громадський будинок (нежитлова будівля), розташований за адресою: Одеська обл., м. Южне, вул. Новобілярська, буд. 20/А1, від 21.04.2015 р. загальна площа приміщення 639,8 кв.м.
Відповідно до свідоцтва про право власності від 08.05.2015 р. № 37291197 (бланк серії СТА 22722) ФОП Лосєву Ю.П. на праві приватної власності належать нежитлова будівля за адресою: Одеська обл., м. Южне, вул. Новобілярська, буд. 20/А1.
Рішенням виконавчого комітету Южненської міської ради за № 1141 від 01.03.2018 р. «Про встановлення двоставкових тарифів на послуги з централізованого опалення, що надаються населенню КП ТМ «ЮТКЕ» встановлено двоставковий тариф на послуги з централізованого опалення. 27.12.2018 р. двоставковий тариф на послуги з централізованого опалення було скориговано Рішенням виконавчого комітету Южненської міської ради за № 1636 «Про внесення змін та доповнень до рішення виконавчого комітету Южненської міської ради за № 1141 від 01.03.2018 р. «Про встановлення двоставкових тарифів на послуги з централізованого опалення, що надаються споживачам КП ТМ «ЮТКЕ» щодо коригування тарифів».
Відповідно до яких з 01.04.2018 р. для потреб інших споживачів (крім населення) встановлено Двоставковий тариф на теплову енергію у розмірі: умовно-змінна частина двоставкового тарифу - 1421,20 грн/Гкал (без ПДВ), умовно-постійна частина двоставкового тарифу (місячна плата за одиницю приєднаного теплового навантаження) - 32904,48 грн/Гкал/год. (без ПДВ); з 01.01.2019 р. для потреб інших споживачів (крім населення) встановлено Двоставковий тариф на теплову енергію у розмірі: умовно-змінна частина двоставкового тарифу - 1162,42 грн/Гкал (без ПДВ), умовно-постійна частина двоставкового тарифу (місячна плата за одиницю приєднаного теплового навантаження) - 43483,36 грн/Гкал/год. (без ПДВ).
Додатковою угодою від 01.09.2018 р. до Договору викладено розділ 1 останнього в новій редакції: «за цим Договором Теплопостачальна організація бере на себе зобов'язання постачати Споживачеві теплову енергію (постачання, виробництво та транспортування теплової енергії) в обсягах, зазначених у Додатку № 2 до цього Договору, та забезпечувати температуру мережної води відповідно до встановленого температурного графіку теплової мережі, а Споживач зобов'язується оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені цим Договором. Суб'єкти користування/Фактична адреса: 65481,Одеська обл., м. Южне, вул. Ново-Білярська, буд. 20/1А; Опалювальна площа: 639,8 кв.м…».
У період з листопада 2020 р. по квітень 2021 р. між сторонами підписано відомості споживання теплової енергії.
Відповідно до представлених Підприємством актів 30.10.2019 р. розпочато опалення, 09.04.2020 р. котельня зупинена, 31.10.2020 р. розпочато опалення, а 08.04.2021 р. котельна зупинена. З актів вбачається, що Підприємством надавалось опалення, в т.ч. до об'єкту ФОП Лосєва Ю.П.
20.05.2020 р. Підприємством складено до ФОП Лосєва Ю.П. претензію № 43 про сплату заборгованості розміром 51863,69 грн, 08.06.2021 р. - № 51 про сплату заборгованості розміром 62674,37 грн та 03.09.2021 р. - № 56 про сплату заборгованості розміром 62796,33 грн. Відповідно до залишених на них відмітках ФОП Лосєв Ю.П. відмовився від їх отримання.
ФОП Лосєвим Ю.П. представлено до матеріалів справи платіжні доручення, за якими 04.06.2018 р. перераховано Підприємству 2700,00 грн (призначення платежу - теплопостачання за лютий/березень 2018 р. згідно договору), 19.04.2018 р. - 2000,00 грн (лютий 2018 р.), 12.07.2018 р. - 2000,00 грн (за березень 2018 р.), 19.07.2018 р. - 1000,00 (за березень 2018 р.), 02.11.2018 р. - 2600,00 грн (теплопостачання відповідно до договору), 19.12.2018 р. - 2738,94 грн (теплопостачання відповідно до договору), 31.01.2019 р. - 6000,00 грн (теплопостачання за 2018-2019 р. відповідно до договору), 18.12.2019 р. - 1016,88 грн (за листопад 2019 р.), 31.01.2020 р. - 2265,00 грн (за грудень 2019 р.), 02.07.2020 р. - 9512,98 грн (січень, лютий, березень 2020 р.), 29.12.2020 р. - 2081,20 грн (листопад 2020 р.), 16.03.2021 р. - 5287,00 грн (грудень 2020 р.), 16.03.2021 р. - 1000,00 (січень 2020 р.), 07.04.2021 р. - 3923,00 грн (січень 2021 р.), 07.04.2021 р. - 500,00 грн (лютий 2021 р. частково), 14.05.2021 р. - 4957,54 грн (лютий 2021 р.), 29.07.2021 р. - 1600,00 грн (березень 2021 р.), 16.12.2021 р. - 2637,00 грн (листопад 2021 р.).
Представлені Підприємством розрахунки нарахувань за період листопад 2017 р. - травень 2020 р., квітень 2020 р. - 06.11.2021 р. між ним та ФОП Лосєвим Ю.П. включають в себе здійснення останнім оплати, та відповідно до яких ФОП Лосєву Ю.П. нараховувало ПТН (умовно-постійна частина двоставкового тарифу, починаючись з квітня 2018 р.) та вартість спожитої теплової енергії (Г/кал) протягом опалювального сезону (листопад 2018 р. - квітень 2019 р./листопад 2019-березень 2020 р./листопад 2020 р. - квітень 2021 р.)
Дослідивши в відкритому судовому засіданні матеріали справи, надані докази, проаналізувавши норми чинного законодавства, суд дійшов наступних висновків:
У відповідності до статті 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.
Правочин, різновидом якого є договори - основний вид правомірних дій - це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків. При цьому, стаття 12 ЦК України передбачає, що особа здійснює свої цивільні права вільно на власний розсуд.
Частиною 1 статті 15 ЦК України закріплено право кожної особи на захист свого цивільного права у випадку його порушення, невизнання або оспорювання.
Порушення права пов'язано з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково.
При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликане поведінкою іншої особи.
Отже, порушення, невизнання або оспорювання суб'єктивного права є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту.
Згідно із частиною 1 статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Статтею 509 ЦК України визначено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Згідно із приписами статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
За правилами статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини 1 статті 527 ЦК України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.
Приписами статті 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Частиною 1 статті 598 ЦК України встановлено, що зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.
Відповідно до приписів статті 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
У відповідності до частини 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Приписами статті 204 ЦК України передбачено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
В свою чергу, частинами 1 та 2 статті 67 ГК України передбачено, що відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів. Підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов'язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України.
Частиною 1 статті 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
В свою чергу, частиною 1 статті 628 ЦК України встановлено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Як встановлено статтею 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Аналогічні положення містяться в частинах 1 та 7 статті 193 ГК України, в яких визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться; до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом; не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Приписами статті 714 ЦК України передбачено, що за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами.
Відповідно до частини 1 статті 656 ЦК України предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому.
Частиною 1 статті 691 ЦК України встановлено, що покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.
В свою чергу частини 1-3 статті 692 ЦК України передбачають, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу. У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.
Відповідно до частини 1 статті 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
В свою чергу, частиною 1 статті 903 ЦК України встановлено, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
У відповідності до статті 19 Закону України «Про теплопостачання» споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.
Пунктом 18 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених Постановою Кабінету Міістрів України № 630 від 21.07.2005 р. (чинних на час виникнення спірних правовідносин), передбачено, що розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць. Плата за послуги вноситься не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим, якщо договором не встановлено іншого строку.
Основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов'язки, регулюються Законом України «Про житлово-комунальні послуги» (у відповідний редакції закону на час виникнення спірних правовідносин).
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач має право одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг.
Такому праву споживача кореспондує визначений пункті 5 частини 3 статті 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» його обов'язок оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
Отже, оскільки, 02.01.2015 р. між Підприємством та ФОП Лосєв Ю.П. укладено договір купівлі-продажу теплової енергії № 4/196, між Позивачем та Відповідачами виникли правовідносини по наданню, з одного боку, та споживанню, з іншого боку, комунальних послуг по централізованому опаленню та послуг централізованого постачання гарячої води, які врегульовано Законом України «Про житлово-комунальні послуги», Законом України «Про теплопостачання» та Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення.
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», до житлово-комунальних послуг належать: комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами.
Індивідуальний споживач - фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об'єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги.
Пунктом 5 частини 2 статті 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» встановлено, що індивідуальний споживач зобов'язаний: оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.
Положеннями статті 1 Закону України «Про теплопостачання» визначено, що постачання теплової енергії (теплопостачання) - господарська діяльність, пов'язана з наданням теплової енергії (теплоносія) споживачам за допомогою технічних засобів транспортування та розподілом теплової енергії на підставі договору.
Приписами статті 13 Закону України «Про теплопостачання» передбачено, що до повноваження органів місцевого самоврядування у сфері теплопостачання відноситься встановлення для всіх категорій споживачів тарифів на теплову енергію і тарифів на виробництво теплової енергії (крім тарифів на теплову енергію, вироблену на теплоелектроцентралях, теплоелектростанціях, атомних електростанціях та когенераційних установках) у порядку і межах, визначених законодавством.
В свою чергу, пунктом 32 Правил надання послуги з постачання теплової енергії, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 р. № 830, встановлено, що плата за послугу розраховується виходячи з розміру встановленого тарифу та обсягу спожитої послуги, визначеного та розподіленого відповідно до законодавства. У разі застосування двоставкового тарифу на послугу з постачання теплової енергії плата за послугу з постачання теплової енергії визначається як сума плати, розрахованої виходячи з умовно-змінної частини тарифу (протягом опалювального періоду) та умовно-постійної частини тарифу (протягом року).
Тобто, встановлення тарифу за послуги з централізованого опалення, як істотна умова договору, не є сферою договірного регулювання.
Органом місцевого самоврядування запроваджений двоставковий тариф, в структурі якого, крім, плати за одиницю споживання теплової енергії (Гкал) для надання послуг з централізованого опалення, передбачено плату за одиницю приєднаного навантаження з централізованого опалення у місяць упродовж року (умовно-змінна та умовно-постійна складові). Вказані тарифи встановлені уповноваженим органом, доведені до відома споживачів у встановленому порядку, є діючими, а відтак не можуть бути змінені за угодою сторін. У зв'язку із введенням в дію двоставкового тарифу змінилась лише його структура (введена постійна та змінна його частини), а не складові тарифу. При цьому, зміна тарифу не є підставою для внесення змін до договору, а тому дії позивача щодо нарахування плати за житлово-комунальні послуги за двоставковим тарифом є правомірними.
Як передбачено статтею 14 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» (в редакції, що діяла на момент виникнення правовідносин) залежно від порядку затвердження цін/тарифів на житлово-комунальні послуги вони поділяються на три групи: перша група - житлово-комунальні послуги, ціни/тарифи на які затверджують уповноважені центральні органи виконавчої влади, а у випадках, передбачених законом, - національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг та національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики; друга група - житлово-комунальні послуги, ціни/тарифи на які затверджують органи місцевого самоврядування для надання на відповідній території; третя група - житлово-комунальні послуги, ціни/тарифи на які визначаються виключно за договором (домовленістю сторін).
Ціни/тарифи на житлово-комунальні послуги та послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій формуються і затверджуються центральними органами виконавчої влади, національними комісіями, що здійснюють державне регулювання у відповідних сферах, та органами місцевого самоврядування відповідно до їхніх повноважень, визначених законом.
Як зазначалось рішенням виконавчого комітету Южненської міської ради за № 1141 від 01.03.2018 р. «Про встановлення двоставкових тарифів на послуги з централізованого опалення, що надаються населенню КП ТМ «ЮТКЕ» встановлено двоставковий тариф населенню на послуги з централізованого опалення. 27.12.2018 р. двоставковий тариф населенню на послуги з централізованого опалення було скориговано Рішенням виконавчого комітету Южненської міської ради за № 1636 «Про внесення змін та доповнень до рішення виконавчого комітету Южненської міської ради за № 1141 від 01.03.2018 р. «Про встановлення двоставкових тарифів на послуги з централізованого опалення, що надаються населенню КП ТМ «ЮТКЕ» щодо коригування тарифів».
Відповідно до яких з 01.04.2018 р. для потреб інших споживачів (крім населення) встановлено Двоставковий тариф на теплову енергію у розмірі: умовно-змінна частина двоставкового тарифу - 1421,20 грн/Гкал (без ПДВ), умовно-постійна частина двоставкового тарифу (місячна плата за одиницю приєднаного теплового навантаження) - 32904,48 грн/Гкал/год. (без ПДВ); з 01.01.2019 р. для потреб інших споживачів (крім населення) встановлено Двоставковий тариф на теплову енергію у розмірі: умовно-змінна частина двоставкового тарифу - 1162,42 грн/Гкал (без ПДВ), умовно-постійна частина двоставкового тарифу (місячна плата за одиницю приєднаного теплового навантаження) - 43483,36 грн/Гкал/год. (без ПДВ).
Пунктом 3 Додатку № 6 до Договору передбачено, що споживач до десятого числа місяця, наступного за розрахунковим сплачує Теплопостачальній організації повну вартість заявленого у договорі обсягу споживання теплової енергії (Додаток 2 до Договору) на розрахунковий період з урахуванням сальдо розрахунків (пункт 3).
Окрім того, суд враховує правовий висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 25.01.2023 р. у справі № 504/3770/15, оскільки статтею 530 ЦК України не передбачено, у який спосіб та в якій формі повинна бути заявлена вимога кредитора до боржника, отже, звернення особи щодо повернення боргу з позовною заявою до боржника є одним із варіантів вимоги в розумінні частини 2 статті 530 ЦК України.
Враховуючи вищевикладене, те, що ФОП Лосєв Ю.П. є власником приміщення, до якого за умовами укладеного Договору Підприємство постачає теплову енергію, те, що учасниками справи не заперечується споживання Відповідачем теплової енергії, те, що рішеннями виконавчого комітету Южненської міської ради встановлено двоставковий тариф на послуги з централізованого опалення, що надається Споживачам, те, що із представленого розрахунку заборгованості Відповідача вбачається нарахування обох складових двоставкового тарифу (у відповідності до приписів та методології чинного законодавства), та до останнього включено здійснені Відповідачем оплати, господарський суд доходить до висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог Підприємства, адже як зазначено, по-перше, встановлення тарифу за послуги з централізованого опалення, як істотна умова договору, не є сферою договірного регулювання, а, по-друге умовами Договору та додатків до нього передбачено, що в період дії цього Договору можлива зміна тарифів на теплову енергію. Строки їх введення та розмір затверджуються в установленому порядку та не підлягають узгодженню між Сторонами цього Договору.
Згідно із частинами 3 та 4 статті 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
Положення статей 256,257 ЦК України передбачають, що позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
При цьому частини 1 та 3 статті 264 ЦК України встановлюють, що перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку. Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.
З огляду на викладене, здійснення Відповідачем часткових проплат вартості наданих Позивачем послуг переривало строк позовної давності, відтак пред'явивши позовну заяву у червні 2023 р., Підприємством не пропущено строк позовної давності для звернення із вимогами про стягнення заборгованості починаючи з листопада 2017 р., тобто у господарського суду відсутні правові підстави для застосування строків позовної давності про, що клопотав Відповідач.
Відповідно до вимог частини 1 статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно із частиною 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
У відповідності до статті 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до статті 78 ГПК України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.
Приписи статті 79 ГПК України встановлюють, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Частинами 1-3 статті 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (пункт 87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005 р.).
У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008 р. зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.
Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.
Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об'єктивного з'ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.
У рішенні від 03.01.2018 р. “Віктор Назаренко проти України” (Заява № 18656/13) ЄСПЛ наголосив, що принцип змагальності та принцип рівності сторін, які тісно пов'язані між собою, є основоположними компонентами концепції “справедливого судового розгляду” у розумінні пункту 1 статті 6 Конвенції. Вони вимагають “справедливого балансу” між сторонами: кожній стороні має бути надана розумна можливість представити свою справу за таких умов, що не ставлять її чи його у явно гірше становище порівняно з протилежною стороною. Під загрозою стоїть впевненість сторін у функціонуванні правосуддя, яке ґрунтується, зокрема, на усвідомленні того, що вони матимуть змогу висловити свої думки щодо кожного документа в матеріалах справи (рішення у справі “Беер проти Австрії” (Beer v. Austria), заява № 30428/96, пункти 17,18, від 06 лютого 2001 року).
Пунктом 2 частини 1 статті 129 ГПК України встановлено, що судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.ст.13,20,73,74,76,86,129,165,232,233,237,238,240,241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
ВИРІШИВ:
Позов Комунального підприємства теплових мереж “ЮЖТЕПЛОКОМУНЕНЕРГО” до відповідача: Фізичної особи-підприємця Лосєва Юрія Павловича про стягнення 64518,29 грн заборгованості задовольнити.
Стягнути з Фізичної особи-підприємця Лосєва Юрія Павловича ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Комунального підприємства теплових мереж “ЮЖТЕПЛОКОМУНЕНЕРГО” (65481, Одеська обл., м. Южне, вул. Старомиколаївське Шосе, 8, Код ЄДРПОУ 26134519) 64518/шістдесят чотири тисячі п'ятсот вісімнадцять/грн 29 коп. заборгованості та 2684/дві тисячі шістсот вісімдесят чотири/грн 00 коп. витрат по сплаті судового збору.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Наказ видати в порядку статті 327 ГПК України.
Повний текст складено 18 вересня 2023 р.
Суддя С.Ф. Гут