ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
======================================================================
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 серпня 2023 року Справа № 5016/1956/2012(5/74)(915/38/21)
м. Миколаїв
Господарський суд Миколаївської області,
головуючий суддя Давченко Т.М.
за участі секретаря Дюльгер І.М.,
та представників сторін:
від позивача: Крижановський М.М. (поза межами суду)
від відповідачів представники не з'явилися
розглянувши у відкритому судовому засіданні
справу № 5016/1956/2012(5/74)(915/38/21)
за позовом: Приватної виробничо - торгівельної фірми «Агроділо» (54055, м. Миколаїв,вул. Чкалова, буд. 48, кв. 43; адреса для листування: 54001, м.Миколаїв, а/с 194; ел. пошта: ss@de-ure.mk.ua),
до відповідачів:
1) Снігурівської районної ради (57300, Миколаївська область, м.Снігурівка, вул. Центральна, 72; radasng@gmail.com);
2) Баштанської районної ради (вул. Героїв Небесної сотні, 37, м. Баштанка, Миколаївська область, 56100; ел. пошта: bashrayrada@i.ua);
3) Горохівська сільська об?єднана територіальна громада в особі Горохівської сільської ради (код ЄДРПОУ 04377032; адреса: вул. Поштова, буд.8 с. Горохівське, Снігурівський район, Миколаївська область, 57356);
про визнання незаконними та скасування рішень Снігурівської районної ради, скасування запису та визнання права власності, -
в межах справи № 5016/1956/2012(5/74) про банкрутство Приватної виробничо-торгівельної фірми «Агроділо»
встановив:
1. Рух справи.
Приватною виробничо-торгівельною фірмою (ПВТФ) «Агроділо» пред?явлено до Снігурівської районної ради позов, з урахуванням уточненої редакції від 18.01.2021, з такими вимогами:
« 1. Визнати незаконним та скасувати Рішення Снігурівської районної ради № 14 від 22.10.2003 року «Про прийняття в спільну власність територіальних громад Снігурівського району будівлі контори в с Баратівське та зміни її цільового призначення», яким вирішено прийняти в спільну власність територіальних громад району будівлю контори в с Баратівське, закріпити за відділом освіти райдержадміністрації на правах повного господарського відання та змінити цільове призначення будівлі з контори на 2-й корпус Баратівської загальноосвітньої школи І-Ш ступенів.
2. Визнати незаконним та скасувати Рішення Снігурівської районної ради № 6 від 21.06.2017 року, яким затверджено Перелік об?єктів спільної власності територіальних громад Снігурівського району, в частині включення до об?єктів управління і місцевого самоврядування (під номером 7 в додатку 1) Баратівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів з господарськими будівлями і спорудами (2 об?єкти).
3. Скасувати рішення державного реєстратора Департаменту з надання адміністративних послуг Миколаївської міської ради Зими Юрія Валерійовича про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 40247383 від 22.03.2018 року, яким проведено державну реєстрацію права власності на будівлю Баратівської загальноосвітньої школи І-III ступенів за адресою: Миколаївська область, Снігурівський район, село Баратівка, вулиця Капітана Агеєнка, будинок 2, реєстраційний номер об?єкта нерухомого майна: 1512788748257, за Снігурівською районною радою (код ЄДРПОУ 25379101, адреса: 57300, м. Снігурівка Миколаївської обл., вул. Центральна, буд. 72).
4. Визнати за Приватною виробничо-торгівельною фірмою «Агроділо» (код ЄДРПОУ 30389518, юридична адреса: 54055, місто Миколаїв, вулиця Чкалова, будинок 58, квартира 43) право власності на нежитлову будівлю контори за адресою: Миколаївська область, Снігурівський район, село Баратівка, вулиця Капітана Агеєнка, будинок 2, що виникло на підставі Свідоцтва про право власності САА 485633 від 22.10.2003 року, виданого на підставі рішення Баратівської сільської ради Снігурівського району Миколаївської області від 16.07.2003 року 5.».
Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.01.2021, справі присвоєно єдиний унікальний номер 915/38/21 та визначено головуючим у справі суддю Давченко Т.М.
Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 06.01.2021, з урахуванням ухвали від 18.01.2021 про виправлення описки, залишено позовну заяву ПВТФ «Агроділо» без руху на надано заявнику строк для усунення недоліків.
Ухвалою від 25.01.2021 судом прийнято позовну заяву до розгляду в межах провадження у справі 5016/1956/2012(5/74) про банкрутство ПВТФ «Агроділо», присвоєно справі номер 5016/1956/2012(5/74)(915/38/21) та відкрито провадження у справі; судом ухвалено розглядати справу за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 24.02.2021.
До суду 19.02.2021 надійшла заява заступника голови Баштанської районної ради Мезіної Т.А. від 18.02.2021 про залучення Бащтанської районної ради, яка є правонаступником Снігурівської районної ради, в якості належного відповідача у даній справі у порядку ст. 48 ГПК України, у зв?язку з реорганізацією районних рад на підставі рішення Баштанської районної ради від 21.12.2020 № 8.
Ухвалою від 24.02.2021 відкладено підготовче засідання на 25.03.2021 та запропоновано позивачу завчасно надати суду письмові пояснення щодо залучення належного відповідача у даній справі з урахуванням вимог ст. 48 ГПК України.
У зв?язку із перебуванням 25.03.2021 головуючого в даній справі судді у відрядженні підготовче засідання, призначене на 25.03.2021, не відбулося, про що сторонам у справі направлені відповідні повідомлення.
Ухвалою від 29.03.2021 призначено підготовче засідання в даній справі на 21.04.2021.
Ухвалою від 21.04.2021 відкладено підготовче засідання на 19.05.2021 та запропоновано позивачу відповідно до ст. 48 ГПК України викласти свою позицію щодо належності відповідача або залучення співвідповідача; крім того, судом запропоновано відповідачу та Баштанській районній раді надати письмові пояснення щодо заперечень позивача на заяву про заміну відповідача.
Ухвалою від 19.05.2021 відмовлено у задоволенні клопотання Баштанської районної ради від 18.02.2021 про залучення до участі в даній справі належного відповідача; задоволено клопотання ПВТФ «Агроділо» від 14.05.2021 про залучення співвідповідача; залучено до участі в даній справі співвідповідача ? Баштанську районну раду.
Цією ж ухвалою, зокрема, зобов?язано позивача негайно надіслати на адресу Баштанської районної ради копію позовної заяви з доданими документами листом з описом вкладення, докази чого надати суду; строк підготовчого провадження продовжено та відкладено підготовче засідання на 07.07.2021. Баштанській районній раді роз?яснено право заявити клопотання про розгляд справи спочатку згідно з ч. 4 ст. 48 ГПК України.
В межах підготовчого провадження до суду від позивача надійшла заява від 07.07.2021 про зміну предмета позову (вх. № 10346/21) у зв?язку з передачею спірного майна до комунальної власності Горохівської сільської ради.
Так, позивач просить суд про розгляд позовних вимог у такій редакції:
« 1. Визнати незаконним та скасувати Рішення Снігурівської районної ради № 14 від 22.10.2003 року «Про прийняття в спільну власність територіальних громад Снігурівського району будівлі контори в с Баратівське та зміни її цільового призначення», яким вирішено прийняти в спільну власність територіальних громад району будівлю контори в с. Баратівське, закріпити за відділом освіти райдержадміністрації на правах повного господарського відання та змінити цільове призначення будівлі з контри на 2-й корпус Баратівської загальноосвітньої школи І-ІII ступенів.
2. Визнати незаконним та скасувати Рішення Снігурівської районної ради № 6 від 21.06.2017 року, яким затверджено Перелік об?єктів спільної власності територіальних громад Снігурівського району, в частині включення до об?єктів управління і місцевого самоврядування (під номером 7 в додатку 1) Баратівської загальноосвітньої школи І-IIІ ступенів з господарськими будівлями і спорудами (2 об?єкти).
3. Скасувати рішення державного реєстратора Департаменту з надання адміністративних послуг Миколаївської міської ради Зими Юрія Валерійовича про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 40247383 від 22.03.2018, яким проведено державну реєстрацію права власності на будівлю Баратівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів за адресою: Миколаївська область, Снігурівськнй район, село Баратівка, вулиця Капітана Агеєнка, будинок 2, реєстраційний номер об?єкта нерухомого майна: 1512788748257, за Снігурівською районною радою (код ЄДРПОУ 25379101, адреса: 57300, м. Снігурівка Миколаївської обл., вул. Центральна, буд. 72).
4. Витребувати на користь Приватної виробничо-торгівельної фірми «Агроділо» (код ЄДРПОУ 14305909, юридична адреса: 54055, місто Миколаїв, вулиця Чкалова, будинок 58, квартира 43) із чужого незаконного володіння Горохівської сільської об?єднаної територіальної громади в особі Горохівської сільської ради (код ЄДРПОУ 04377032, юридична адреса: 57356. Миколаївська обл., Снігурівськнй р-н, село Горохівське, вулиця Поштова, будинок 8) нежитлову будівлю контори за адресою: Миколаївська область, Снігурівськнй район, село Баратівка, вулиця Капітана Агеєнка, будинок 2, право власності на яку належить Приватній виробничо-торгівельній фірмі «Агроділо» на підставі Свідоцтва про право власності САА № 485633 від 22.10.2003 року, виданого на підставі рішення Баратівської сільської ради Снігурівського району Миколаївської області від 16.07.2003 року № 5».
В указаній заяві позивачем указано, що на даний час власником спірної будівлі є Горохівська територіальна громада, а не Снігурівська районна рада (ліквідована) і не Баштанська районна рада.
Крім цього, 07.07.2021 у зв?язку зі зміною предмету позову позивачем заявлено до суду клопотання про залучення до участі у справі в процесуальному статусі співвідповідача Горохівську сільську об?єднану територіальну громаду в особі Горохівської сільської ради.
Ухвалою від 07.07.2021 задоволено відповідне клопотання позивача та залучено до участі в даній справі співвідповідача ? Горохівську сільську об'єднану територіальну громаду в особі Горохівської сільської ради (далі ? Горохівська сільрада); розгляд справи вирішено розпочати спочатку та призначено підготовче засідання на 15.09.2021. Позивача зобов?язано негайно надіслати на адресу Горохівської сільської ради копію позовної заяви з доданими документами листом з описом вкладення, докази чого супровідним листом надати суду. Горохівській сільській раді встановлено 15-денний строк від дня отримання даної ухвали для надання суду відзиву на позов, оформленого згідно вимог ст.165 ГПК України разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, якщо такі докази не надані позивачем, а також документів, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів іншим учасникам справи.
Ухвалою від 15.09.2021, занесеною до протоколу судового засідання, продовжено строк підготовчого провадження у справі та відкладено підготовче засідання на 13.10.2021.
Ухвалою від 13.10.2021, занесеною до протоколу судового засідання, закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті на 10.11.2021, проте в указану дату засідання не відбулося у зв?язку з перебуванням головуючого в даній справі судді на лікарняному.
Після усунення зазначеної вище обставини ухвалою від 19.11.2021 призначено судове засідання в даній справі на 22.12.2021.
Ухвалою суду від 22.12.2021 повідомлено учасників справи про оголошення перерви у судовому засіданні до 02 лютого 2022 року о 13:30.
Ухвалою суду від 02.02.2022 повідомлено учасників справи, що ухвалою суду, занесеною до протоколу судового засідання, за клопотанням позивача розгляд справи відкладено на 15 березня 2022 року о 14:30.
Проте, в указану дату засідання не відбулося у зв'язку з введенням Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022, затвердженим Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ, воєнного стану в Україні з 05 год. 30 хв. 24.02.2022.
Приймаючи до уваги те, що з початку військової агресії Російської Федерації проти України на території Миколаївської області та міста Миколаєва ведуться активні бойові дії, задля забезпечення безпеки працівників суду, Господарський суд Миколаївської області працював з певними обмеженнями у здійсненні правосуддя та не мав об'єктивної можливості для повноцінного розгляду матеріалів позову в межах строку, передбаченого ГПК України
Розпорядженням Голови Верховного Суду від 25.07.2022 № 41 з 26 липня 2022 року відновлено територіальну підсудність судових справ Господарського суду Миколаївської області.
Ухвалою від 31.05.2023 розгляд справи призначено на 29 серпня 2023 року о 14:30.
2. Позиції сторін у справі.
Позов у даній справі, з урахуванням зміни предмету позову, обґрунтовано тим, що позивач на підставі свідоцтва про право власності САА № 485633 від 22.10.2003, виданого на підставі рішення Баратівської сільської ради Снігурівського району Миколаївської області від 16.07.2003 року № 5, є власником нежитлової будівлі контори за адресою: Миколаївська область, Снігурівський район, село Баратівка, вулиця Капітана Агеєнка, будинок 2.
Не зважаючи на це, оскаржуваним рішенням Снігурівської районної ради від 22.10.2003 14 «Про прийняття в спільну власність територіальних громад Снігурівського району будівлі контори в с Баратівське та зміни її цільового призначення» вирішено прийняти в спільну власність територіальних громад району будівлю контори в с. Баратівське, закріпити за відділом освіти райдержадміністрації на правах повного господарського відання та змінити цільове призначення будівлі з контори на 2-й корпус Баратівської загальноосвітньої школи І-Ш ступенів.
Іншим оскаржуваним рішенням Снігурівської районної ради від 21.06.2017 № 6 затверджено Перелік об?єктів спільної власності територіальних громад Снігурівського району, в частині включення до об?єктів управління і місцевого самоврядування (під номером 7 в додатку 1) Баратівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів з господарськими будівлями і спорудами (2 об?єкти).
У подальшому на підставі рішення державного реєстратора Департаменту з надання адміністративних послуг Миколаївської міської ради Зими Юрія Валерійовича про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) від 22.03.2018, індексний номер 40247383, проведено державну реєстрацію права власності на спірну будівлю за Снігурівською районною радою на підставі акту приймання-передачі нерухомого майна від 20.11.2003 б/н, виданого Снігурівською районною радою Миколаївської області.
За твердженнями позивача, приймаючи спірне рішення про державну реєстрацію права власності, державний реєстратор керувався п. 44 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 № 1127 (далі ? Порядок № 1127), проте указаний пункт застосовується тільки у випадку державної реєстрації права власності на об?єкт нерухомого майна державної або комунальної власності, будівництво якого завершено та право власності на який не зареєстроване до 01.01.2013, за відсутності документа, що посвідчує набуття права державної або комунальної власності на такий об?єкт.
Натомість, згідно п. 57 Порядку № 1127, для державної реєстрації права власності та інших речових прав на майно, яке набувається у зв?язку з виконанням умов правочину, з якими закон та/або відповідний правочин пов?язує можливість виникнення, переходу, припинення таких прав, мав бути поданим документ, що підтверджує наявність факту виконання відповідних умов правочину.
На думку позивача, в даному випадку державному реєстратору обов?язково мав бути наданий укладений в установленому порядку договір міни нерухомого майна чи його дублікат (п. 1 ч. 1 ст. 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»), а акт приймання-передачі с лише документом, шо підтверджує наявність факту виконання відповідних умов правочину.
Крім того, в Реєстрі прав власності на нерухоме майно, який є складовою державного реєстру прав, з 23.10.2003 вже був наявний запис про право власності ПВТФ «Агроділо» на спірну будівлю контори.
З урахуванням викладених обставин, на думку позивача, державний реєстратор мав відмовити в державній реєстрації права власності на спірне нерухоме майно за територіальними громадами сіл, селищ, міст Снігурівського району в особі Снігурівської районної ради Миколаївської області, оскільки згідно п.п. 3, 5 ч. 1 ст. 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», підставою для відмови в державній реєстрації прав є наявність таких обставин: подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом; наявні суперечності між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями.
У заяві від 07.07.2021 про зміну предмета позову нову вимогу пункту 4 прохальної частини позову (щодо витребування на користь ПВТФ «Агроіло» із чужого незаконного володіння Горохівської сільради спірної нежитлової будівлі контори) позивач обґрунтовує посиланнями на положення ст.ст. 330, 387, 388 ЦК України.
Від відповідача-2, Баштанської районної ради, 19.05.2021 до суду надійшов відзив від 18.05.2021 № 107/04.1-64 на позовну заяву з додатками.
Судом встановлено, що до зазначеного відзиву, всупереч вимог ч. 6 ст. 165 ГПК України, не додано документів на підтвердження надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів іншим учасникам справи. Крім того, частина доданих до відзиву документів не засвідчена належним чином.
У зв?язку з викладеними обставинами ухвалою від 19.05.2021 встановлено відповідачу-2 15-денний строк від дня отримання зазначеної ухвали для надання суду відзиву на позов, оформленого згідно вимог ст.165 ГПК України, разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, якщо такі докази не надані позивачем, а також документів, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів іншим учасникам справи.
Ухвалу від 19.05.2021 Баштанською районною радою отримано 26.05.2021, що підтверджується відповідним повідомленням про вручення в матеріалах справи (т.1, а.с. 253).
Отже, відповідач-2 мав право на усунення недоліків відзиву у строк до 10.06.2021 включно.
Ураховуючи те, що Баштанською районною радою не усунуто зазначені судом недоліки відзиву у встановлений судом строк, відзив від 18.05.2021 107/04.1-64 та додані до нього документи судом не розглядаються.
Крім того, від Баштанської районної ради надійшла заява від 07.07.2021 143/04.1-64 про застосування при вирішенні спору в даній справі наслідків спливу строків позовної давності та відмову в задоволенні позовних вимог.
В указаній заяві відповідач-2 указав, що спірна будівля знаходилася у комунальній власності з жовтня 2003 року, утримувалася та фінансувалася за рахунок бюджетних коштів; до грудня 2017 року позивач жодним чином не цікавився зазначеною будівлею та не пред?являв жодних претензій з цього приводу.
Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 25.02.2020 у справі 915/1595/19, залишеним без змін постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 10.09.2020, відмовлено у задоволенні позову ПВТФ «Агроділо» про визнання незаконними дій державного реєстратора Снігурівської районної державної адміністрації Зими Ю.В. щодо державної реєстрації прав власності на спірну будівлю за Снігурівською районною радою Миколаївської області та зобов?язання Снігурівської районної державної адміністрації скасувати державну реєстрацію прав на зазначене нерухоме майно від 15.03.2018, номер запису про право власності 25364164, рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер 40247383 від 22.03.2018 та внести запис про скасування до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Відповідач-2 зазначає, що рішення суду в указаній вище справі набрало законної сили та у касаційному порядку не оскаржувалося.
За такого, на думку відповідача-2, на даний час Горохівська сільрада є належним та законним власником спірної будівлі.
Від відповідачів-1, 3 у встановлені судом строки відзиви на позовну заяву не надійшли.
Ураховуючи, що відповідачі-1,3 не скористалися своїм правом подання відзивів на позовну заяву або інших документів по суті справи, суд вважає за можливе розглядати справу за наявними в ній матеріалами, у відповідності до ч. 9 ст. 165, ч. 2 ст. 178 ГПК України.
Представник позивача у судовому засіданні підтримує позовні вимоги в повному обсязі та просить їх задовольнити.
Відповідачем-2 04.07.2023 подано суду заяву про розгляд справи за відсутності представника.
Від інших відповідачів, належним чином повідомлених про час та місце проведення судового засідання, представники не з?явилися.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до такого.
3. Обставини, встановлені судом.
Матеріали справи містять копію свідоцтва про право власності на нерухоме майно серії САА 485633, виданого 22.10.2003 Приватній виробничо-торгівельній Фірмі «Агродело» про право приватної власності останньої на нежитлову будівлю контори, розташовану за адресою: Миколаївська область, Снігурівський район, с. Баратівка, вул. Агеєнка капітана, буд. 2 (т.1, а.с. 9).
Підставою виникнення права власності зазначено рішення від 16.07.2003 № 5.
Згідно Витягу від 23.10.2003 № 1796619 про реєстрацію права власності на нерухоме майно, Приватно-виробнича торгівельна фірма «Агроділо» на підставі свідоцтва про право власності /САА № 485633/ 22.10.2003/ Баратівська сільська рада володіє на праві приватної власності згаданою вище нежитловою будівлею контори (т.1, а.с. 10).
Рішенням Х сесії 24 скликання Снігурівської районної ради Миколаївської області від 22.10.2003 № 14 «Про прийняття в спільну власність територіальних громад Снігурівського району будівлі контори в с. Баратівське та зміни її цільового призначення» вирішено прийняти в спільну власність територіальних громад району будівлю контори в с. Баратівське та закріпити за відділом освіти райдержадмінстрації на правах повного господарського відання; змінити цільове призначення будівлі з контори на 2-й корпус Баратівської загальноосвітньої шкоди І-ІІІ ступенів; уповноважити відділ освіти райдержадміністрації створити комісію з прийому будівлі та обладнання актового залу в спільну власність територіальних громад району та в десятиденний термін з моменту прийняття цього рішення здійснити прийом об?єкта згідно діючого законодавства. Контроль за виконанням рішення покладено на постійну комісію районної ради з питань планування, бюджету, фінансів та економічної реформи, приватизації та власності (т.1, а.с. 11).
У подальшому, згідно акту прийому-передачі від 20.11.2003, затвердженого головою районної ради 24.11.2003, комісією у складі начальника відділу освіти райдержадміністрації Рудчака А.С., головного бухгалтера відділу освіти Барта К.П., техніка-будівельника відділу освіти Карандіной В.А., директора Баратівської загальноосвітньої школи Агеєнко К.М., бухгалтера відділу освіти Коц З.О., завідуючого оргвідділом районної ради Колегаєва М.О., директора ПВТФ «Агроділо», на підставі розпорядження голови районної ради від 10.11.2003 № 42-р «Про внесення доповнень до переліку об?єктів спільної власності територіальних громад Снігурівського району, затвердженого рішенням районної ради від 28.03.2002 6», проведено прийом від ПВТФ «Агроділо» в спільну власність територіальних громад Снігурвіського району будівлі контори в с. Баратівське разом з обслуговуючими приміщеннями (котельною та гаражем) 1981 року будівництва загальною вартістю 5000 грн., та передачу із спільної власності територіальних громад Снігурівського району у власність ПВТФ «Агроділо» незавершений будівництвом дитячий садок на 140 місць в с. Баратівка.
Разом з будівлею контори в с. Баратівка в спільну власність територіальних громад Снігурівського району передано обладнання актового: крісла 4-х м. ? 18 шт., стіл засідань ? 3 шт.; карнізи ? 3 шт.; електрокотли ? 3 шт (т.1, а.с. 12).
Указаний вище акт прийому-передачі містить підписи усіх зазначених у ньому членів комісії та скріплений печаткою ПВТФ «Агроділо».
У подальшому рішенням XV сесії 7-го скликання Снігурівської районної ради «Про затвердження Переліку об?єктів спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Снігурівського району» від 21.06.2017 № 6, зокрема, затверджено перелік об?єктів спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Снігурівського району (т. 1, а.с. 13).
Згідно додатку до указаного вище рішення (Переліку об?єктів спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Снігурівського району), до цього переліку увійшла будівля Баратівської ЗОШ І-ІІІ ступенів з господарськими будівлями і спорудами, а саме, 2 об?єкти площами 598 кв.м та 560 кв.м, за адресами: 57370, Миколаївська область, Снігурівський район, с. Баратівка, вул. Шкільна, 24 та вул. Агеєнка, 2 відповідно (т.1, а.с. 14).
У відповідності до поданої позивачем Інформаційної довідки від 09.06.2020 № 211738807 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об?єктів нерухомого майна, 15.03.2018 державним реєстратором Снігурівської районної державної адміністрації Зимою Ю.В. зареєстровано право власності на об?єкт нерухомого майна: будівлю Баратівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів загальною площею 804,6 кв.м за адресою: Миколаївська область. Снігурівський район, с Баратівка, вул. Капітана Агеєнка, 2 (реєстраційний номер об?єкта нерухомого майна 1512788748257), як на спільну власність територіальних громад, сіл, селищ, міст Снігурівського району, за Снігурівською районною радою Миколаївської області.
Підставами для державної реєстрації права власності визначено:
1) акт приймання-передачі нерухомого майна від 20.11.2003, видавник: Снігурівська районна рада Миколаївської області;
2) рішення органу місцевого самоврядування від 22.10.2003 № 14, видавник: Снігурівська районна рада Миколаївської області;
3) лист регіонального відділення Фонду державного майна, серія та номер 14-05-02010, виданий 12.10.2017, видавник: Регіональне відділення Фонду державного майна України по Миколаївській області;
4) технічний паспорт на будівлю Баратівської ЗОШ І-III ступенів від 19.05.2017 № 288, видавник: Снігурівська філія Миколаївського міжміського бюро технічної інвентаризації.
На даний час, згідно витягу з реєстру речових прав власником спірного майна є Горохівська сільська об?єднана територіальна громада в особі Горохівської сільської ради.
За твердженнями позивача, враховуючи, що у згаданих вище свідоцтві про право власності на нерухоме майно та у витязі про реєстрацію права власності на нерухоме майно зазначено різні літери в найменуванні власника нерухомого майна ПВТФ «Агродело» та ПВТФ «Агроділо», він не зміг зареєструвати право власності, у зв?язку з чим він звернувся до Господарського суду Миколаївської області з позовом до Департаменту з надання адміністративних послуг Миколаївської міської ради за участю третіх осіб: Баратівської сільської ради Снігурівського району Миколаївської області, Снігурівської районної ради, про визнання права власності ПВТФ «Агроділо» на будівлю контори за адресою: Миколаївська область, Снігурівський район, с. Баратівка, вул. Агеєнка капітана, буд. 2.
За такими вимогами ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 07.12.2017 порушено провадження у справі № 915/1319/17 (суддя Коваль С.М.).
Разом із тим, ухвалою від 26.10.2020 задоволено клопотання ліквідатора ПВТФ «Агроділо» Сашина О.А. та залишено зазначений вище позов без розгляду.
Із змісту ухвали суду від 26.10.2020 у справі № 915/1319/17 вбачається, що 01.10.2020 до господарського суду від ліквідатора Сашина О.А. надійшло клопотання про залишення позову без розгляду, мотивоване тим, що, на думку ліквідатора, позовні вимоги, заявлені у справі № 915/1319/17 належить розглядати в одному провадженні та в межах справи про банкрутство ПВТФ «Агроділо» у справі № 5016/1956/2012 (5/74).
Разом із тим, під час розгляду спору в даній справі ліквідатор Сашин А.О. змінив предмет позову, виключивши з прохальної частини позову вимогу про визнання за ПВТФ «Агроділо» права власності на спірну нежитлову будівлю контори.
На даний час указана вимога судами по суті не розглядалася.
Поряд із наведеним, ПВТФ «Агроділо» в особі арбітражного керуючого-ліквідатора Сашина О.А. зверталася до Господарського суду Миколаївської області з позовом до Снігурівської районної державної адміністрації Миколаївської області, державного реєстратора Снігурівської районної державної адміністрації Миколаївської області Зими Юрія Валерійовича; позов містив вимоги: 1) про визнання незаконними дій державного реєстратора Снігурівської районної державної адміністрації Зими Юрія Валерійовича щодо державної реєстрації прав власності на будівлю 2 по вул. Капітана Агеєнка у с. Баратівка Снігурівського району Миколаївської області за Снігурівською районною радою Миколаївської області; 2) про зобов?язання Снігурівської районної державної адміністрації скасувати державну реєстрацію прав на зазначене нерухоме майно від 15.03.2018 року, номер запису про право власності 25364164, рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер 40247383 від 22.03.2018 року та внести запис про скасування до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
За зазначеними вимогами ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 02.07.2019 відкрито провадження у справі № 915/1595/19; у подальшому рішенням від 25.02.2020 в указаній справі у задоволенні позову ПВТФ «Агроділо» відмовлено у повному обсязі.
Зазначене рішення залишене без змін постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 10.09.2020 та набрало законної сили в порядку, визначеному законодавством.
При цьому, мотивуючи відмову в задоволенні позовних вимог ПВТФ «Агроділо», суд указав, що у провадженні Господарського суду Миколаївської області знаходиться справа № 915/1319/17 за позовом ПВТФ «Агроділо» до Департаменту з надання адміністративних послуг Миколаївської міської ради, за участю третіх осіб Баратівської сільської ради Снігурівського району Миколаївської області та Снігурівської районної ради про визнання права власності. Тобто, на момент звернення до суду з даним позовом питання наявності/відсутності у позивача права власності на спірне нерухоме майно вирішується у судовому порядку.
Враховуючи, що питання права власності позивача є предметом спору іншої господарської справи № 915/1319/17, суд в межах даної господарської справи позбавлений можливості встановлювати наявність/відсутність права власності позивача на спірне нерухоме майно (контора на час видачі в 2003 році свідоцтва про право власності), і, як наслідок, встановлювати законність подальших дій щодо передачі позивачем (ПВТФ «Агроділо») відповідачу (Снігурівській районній раді) нерухомого майна (контори, яка на сьогоднішній день в результаті реконструкції переобладнана в загальноосвітню школу).
За таких обставин суд дійшов висновку, що право позивача як на день звернення до суду з указаним позовом, так і на момент розгляду справи не є порушеним внаслідок проведення державної реєстрації права власності на нерухоме майно, оскільки саме питання права власності (набуття, перехід) вирішується судом в межах іншої господарської справи. Державна реєстрація права власності є похідною від самого права власності, а тому судом відмовлено в позові з підстав недоведеності на час розгляду даної справи факту порушення прав позивача, як власника нерухомого майна.
Суд також указав, що в силу положень ст. 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» скасування державної реєстрації прав допускається виключно з одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, відтак наявність у провадженні господарського суду спору у справі № 915/1319/17 щодо належності речового права на нерухоме майно позбавляє суд можливості вирішувати аналогічне питання в межах іншої господарської справи.
Суд також зазначив, що позовна вимога про зобов'язання внести запис про скасування державної реєстрації прав на нерухоме майно до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно не відповідає передбаченим законом способам захисту.
З урахуванням того, що, згідно ч. 4 ст. 75 ГПК України, обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом, ? рішення Господарського суду Миколаївської області від 10.09.2020 у справі № 915/1595/19 є преюдиційним при вирішенні спору в даній справі в частині обставин, встановлених відносно ПВТФ «Агроділо».
Поряд із цим, судом відхиляються посилання позивача, в якості преюдиційних, на відомості, наведені у відзиві державного реєстратора Зими Ю.В. у справі № 915/1595/19 ? оскільки зазначена особа не є стороною спору в даній справі.
4. Положення законодавства та висновки суду.
Положеннями ч.ч. 1, 2 ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства визначено, що спори, стороною в яких є боржник, розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими ГПК, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.
Господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника.
Склад учасників розгляду спору визначається відповідно до ГПК України.
Господарський суд розглядає спори, стороною в яких є боржник, за правилами, визначеними ГПК України. За результатами розгляду спору суд ухвалює рішення.
Законодавством визначено, що цивільні права та обов?язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов?язки (ч. 1 ст. 11 ЦК України).
У відповідності до ч. 1 ст. 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Згідно ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом.
Статтею 182 ЦК України визначено, що право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації. Державна реєстрація прав на нерухомість є публічною, здійснюється відповідним органом, який зобов?язаний надавати інформацію про реєстрацію та зареєстровані права в порядку, встановленому законом. Відмова у державній реєстрації права на нерухомість, ухилення від реєстрації, відмова від надання інформації про реєстрацію можуть бути оскаржені до суду. Порядок проведення державної реєстрації прав на нерухомість та підстави відмови в ній встановлюються законом.
Відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, розміщене на території України, та обтяжень таких прав регулюються Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (далі - Закон), відповідно до ст. 2 якого державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі ? державна реєстрація прав) ? офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Згідно ч. 1 ст. 6 Закону організаційну систему державної реєстрації прав становлять: 1) Міністерство юстиції України та його територіальні органи; 2) суб?єкти державної реєстрації прав: виконавчі органи сільських, селищних та міських рад, Київська, Севастопольська міські, районні, районні у містах Києві та Севастополі державні адміністрації; 3) державні реєстратори прав на нерухоме майно (далі - державні реєстратори).
У відповідності до ч. 1 ст. 3 Закону загальними засадами державної реєстрації прав є: 1) гарантування державою об?єктивності, достовірності та повноти відомостей про зареєстровані права на нерухоме майно та їх обтяження; 2) обов?язковість державної реєстрації прав у Державному реєстрі прав; 2-1) одночасність вчинення нотаріальної дії з нерухомим майном, об?єктом незавершеного будівництва та державної реєстрації прав; 3) публічність державної реєстрації прав; 4) внесення відомостей до Державного реєстру прав виключно на підставах та в порядку, визначених цим Законом; 5) відкритість та доступність відомостей Державного реєстру прав.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 2 Закону заявник: власник, інший правонабувач, сторона правочину, у яких виникло, перейшло чи припинилося речове право, або уповноважені ними особи - у разі подання документів для проведення державної реєстрації набуття, зміни або припинення права власності та інших речових прав.
Речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації (ч. 2-4 ст. 3 Закону).
Речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними за наявності однієї з таких умов:
1) реєстрація таких прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення;
2) на момент виникнення таких прав діяло законодавство, що не передбачало їх обов?язкової реєстрації.
Будь-які дії особи, спрямовані на набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, можуть вчинятися, якщо речові права на таке майно зареєстровані згідно із вимогами цього Закону, крім випадків, коли речові права на нерухоме майно, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними згідно з частиною третьою цієї статті, та у випадках, визначених статтею 28 цього Закону (ч. 3 ст. 3 Закону).
Відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 26 Закону за результатом розгляду документів, поданих для державної реєстрації прав, державний реєстратор на підставі прийнятого ним рішення про державну реєстрацію прав вносить відомості про речові права, обтяження речових прав до Державного реєстру прав.
Статтею 27 Закону визначено перелік підстав для державної реєстрації прав. Так, у відповідності до п.п. 1, 6, 9, 13, 14 ч. 1 ст. 27 Закону, державна реєстрація права власності та інших речових прав, крім державної реєстрації права власності на об?єкт незавершеного будівництва, проводиться на підставі, зокрема:
- укладеного в установленому законом порядку договору, предметом якого є нерухоме майно, речові права на яке підлягають державній реєстрації, чи його дубліката;
- свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого до 1 січня 2013 року органом місцевого самоврядування або місцевою державною адміністрацією, чи його дубліката;
- судового рішення, що набрало законної сили, щодо набуття, зміни або припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно;
- рішення власника майна, уповноваженого ним органу про передачу об?єкта нерухомого майна з державної у комунальну власність чи з комунальної у державну власність або з приватної у державну чи комунальну власність;
- інших документів, що відповідно до законодавства підтверджують набуття, зміну або припинення прав на нерухоме майно.
Постановою Кабінету Міністрів України № 1127 від 25.12.2015 року затверджено Порядок державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (Порядок 1127), який визначає умови, підстави та процедуру проведення відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, об?єкти незавершеного будівництва та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав), перелік документів, необхідних для її проведення, права та обов?язки суб?єктів у сфері державної реєстрації прав, а також умови, підстави та процедуру взяття на облік безхазяйного нерухомого майна (п. 1 Порядку № 1127).
Відповідно до абз. 1 п. 6 Порядку № 1127 державна реєстрація прав проводиться за заявою заявника шляхом звернення до суб?єкта державної реєстрації прав або нотаріуса, крім випадків, передбачених цим Порядком.
Згідно п. 40 Порядку № 1127 державна реєстрація прав проводиться на підставі документів, необхідних для відповідної реєстрації, передбачених статтею 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та цим Порядком.
Пунктом 44 Порядку № 1127 установлено, що для державної реєстрації права власності на об?єкт нерухомого майна державної або комунальної власності, будівництво якого завершено та право власності на який не зареєстровано до 01.01.2013, за відсутності документа, що посвідчує набуття права державної або комунальної власності на такий об?єкт, подаються: 1) технічний паспорт на об?єкт нерухомого майна; 2) витяг з Єдиного реєстру об?єктів державної власності щодо такого об?єкта (у разі державної реєстрації права державної власності); 3) документ, що підтверджує факт перебування об?єкта нерухомого майна у комунальній власності, виданий відповідним органом місцевого самоврядування (у разі державної реєстрації права комунальної власності); 4) документ, що підтверджує факт відсутності перебування об?єкта нерухомого майна у державній власності, виданий Фондом державного майна чи його регіональним відділенням (у разі державної реєстрації права комунальної власності).
Відповідно до п. 62 Порядку 1126, для державної реєстрації права власності на підставі рішення власника майна, уповноваженого ним органу про передачу об?єкта нерухомого майна з державної у комунальну власність чи з комунальної у державну власність або з приватної у державну чи комунальну власність також подаються: 1) рішення правонабувача майна, уповноваженого ним органу про надання згоди на передачу об?єкта нерухомого майна; 2) акт приймання-передачі такого об?єкта нерухомого майна.
Отже, законодавством передбачено обов?язок суб?єкта державної реєстрації прав або нотаріуса здійснювати державну реєстрацію на підставі документів, необхідних для відповідної реєстрації та які відповідно до законодавства підтверджують набуття, зміну або припинення прав на нерухоме майно.
Відповідно до абз. 1-3 ч. 3 ст. 26 Закону відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, не підлягають скасуванню та/або вилученню.
У разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому підпунктом «а» пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, державний реєстратор чи посадова особа Міністерства юстиції України (у випадку, передбаченому підпунктом «а» пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону) проводить державну реєстрацію набуття, зміни чи припинення речових прав відповідно до цього Закону.
Ухвалення судом рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, а також скасування державної реєстрації прав допускається виключно з одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав).
Державна реєстрація набуття, зміни чи припинення речових прав у разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав у випадку, передбаченому підпунктом «а» пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, проводиться без подання відповідної заяви заявником та справляння адміністративного збору на підставі відомостей про речові права, що містилися в Державному реєстрі прав. У разі відсутності таких відомостей про речові права в Державному реєстрі прав заявник подає оригінали документів, необхідних для проведення державної реєстрації набуття, зміни чи припинення речових прав.
Із змісту зазначеної правової норми вбачається, що, на відміну від ч. 2 ст. 26 зазначеного Закону у попередній редакції, яка передбачала такі способи судового захисту порушених прав як скасування записів про проведену державну реєстрацію прав та скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, чинна редакція встановлює такі способи судового захисту порушених прав та інтересів особи: 1) судове рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав; 2) судове рішення про визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав; 3) судове рішення про скасування державної реєстрації прав.
При цьому з метою ефективного захисту порушених прав уточнено, що ухвалення зазначених судових рішень обов?язково має супроводжуватися одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав) Аналогічні правові висновки викладені в постановах ВС від 09.12.2020 у справі 922/476/20 та КГС ВС від 03.03.2021 по справі 915/161/20.
В даному випадку позовна заява ПВТФ «Агроділо», з урахуванням зміни предмету позову, поряд з вимогами про визнання недійсними і скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, та про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав не містить вимоги про визнання, зміну чи припинення цим речових прав, що свідчить про неналежність обраного позивачем способу захисту права.
Крім того, суд зауважує, що, у відповідності до ст. 14 ГПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
Статтею 81 ГПК України визначено, що учасник справи у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах другій та третій статті 80 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.
У клопотанні про витребування судом доказів повинно бути зазначено:
1) який доказ витребовується (крім клопотання про витребування судом групи однотипних документів як доказів);
2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати;
3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа;
4) заходи, яких особа, яка подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу;
5) причини неможливості отримати цей доказ самостійно особою, яка подає клопотання.
У разі задоволення клопотання суд своєю ухвалою витребовує відповідні докази. Суд може витребувати докази також до подання позову як захід забезпечення доказів у порядку, встановленому статтями 110-112 цього Кодексу. Будь-яка особа, в якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду.
На даний час, з урахуванням зміни позивачем предмета позову, у суду відсутні підстави для встановлення наявності або відсутності у ПВТФ «Агроділо» права власності на спірне нерухоме майно. Разом із тим, право власності ПВТФ «Агроділо» на зазначене майно заперечується відповідачем-2, який вважає належним власником цього майна Горохівську сільраду.
При цьому, з урахуванням наведеного вище висновку суду про неможливість прийняття в якості преюдиційних тверджень позивача, заснованих на відомостях з відзиву державного реєстратора Зими Ю.В. у справі № 915/1595/19, матеріали справи не містять доказів того, що приймаючи спірне рішення про державну реєстрацію права власності, державний реєстратор керувався саме п. 44 Порядку № 1127.
Суд також звертає увагу позивача на те, що він не був позбавленим права самостійно подати докази на підтвердження протиправності дій державного реєстратора при прийнятті спірного рішення від 22.03.2018 № 40247383 або, у випадку неможливості отримати такі докази самостійно ? заявити в установлені процесуальним законодавством строки клопотання про витребування відповідних доказів судом.
З урахуванням відсутності підстав для встановлення наявності або відсутності у ПВТФ «Агроділо» права власності на спірне нерухоме майно, відсутні і підстави для задоволення вимог про визнання незаконними та скасування рішень Снігурівської районної ради від 22.10.2003 № 14 та від 21.06.2017 6 (в частині включення до об?єктів управління і місцевого самоврядування (під номером 7 в додатку 1) Баратівської загальноосвітньої школи І-IIІ ступенів з господарськими будівлями і спорудами (2 об?єкти)), а також про витребування спірного об?єкта нерухомості на користь позивача ? оскільки з наявних у матеріалах справи доказів неможливо встановити факту порушення зазначеними вище рішеннями прав позивача, як і порушення прав власності позивача внаслідок перебування належного йому майна у володінні іншої особи.
Господарським процесуальним законодавством визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч. 1 ст. 74, ч. 1 ст. 73 ГПК України).
Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ст. 76 ГПК України).
Відповідно до частини 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об?єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв?язок доказів у їх сукупності (ст. 86 ГПК України).
В даному випадку суд вважає за необхідне наголосити на тому, що 17.10.2019 набув чинності Закон України від 20.09.2019 132-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні», яким було, зокрема внесено зміни до України змінено назву статті 79 ГПК з «Достатність доказів» на нову - «Вірогідність доказів» та викладено її у новій редакції, фактично впровадивши в господарський процес стандарт доказування «вірогідності доказів».
Стандарт доказування «вірогідності доказів», на відміну від «достатності доказів», підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто, з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.
У відповідності до ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов?язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.
Аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 21.08.2020 у справі № 904/2357/20.
Ураховуючи викладене, суд визнає, що наявні у матеріалах справи докази у своїй сукупності не можуть бути визнаними такими, що свідчать про наявність підстав для задоволення позовних вимог; крім того, обраний позивачем спосіб захисту права не є належним, оскільки не може призвести до ефективного захисту прав позивача (у випадку встановлення їх порушення).
За такого у задоволенні позову належить відмовити.
Суд додатково звертає увагу сторін на те, що оцінюючи доводи учасників справи під час розгляду справи, суд як джерелом права керується також практикою Європейського суду з прав людини.
Так, Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі «Серявін та інші проти України» зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов?язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.
Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов?язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов?язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
У справі «Трофимчук проти України» Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов?язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.
Вирішуючи питання про судові витрати у справі, суд виходить з того, що, згідно ст. 129 ГПК України, у разі відмови у позові, судовий збір та інші судові витрати підлягають покладенню на позивача.
У судовому засіданні 29.08.2023, згідно з ч. 1 ст. 240 ГПК України, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Керуючись ст.ст. 20, 232, 233, 236-238 ГПК України, ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства, суд
ВИРІШИВ:
У задоволенні позову Приватної виробничо-торгівельної фірми «Агроділо» відмовити повністю.
Рішення може бути оскаржено до Південно-Західного апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено та підписано 11.09.2023.
Суддя Т.М. Давченко