Ухвала від 12.09.2023 по справі 915/715/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

УХВАЛА

про передачу справи за підсудністю

12 вересня 2023 року Справа № 915/715/16(915/1044/21)

м.Миколаїв

Суддя Господарського суду Миколаївської області Давченко Т.М.,

за участю секретаря судового засідання Дюльгер І.М.;

та за відсутності представників сторін

розглянувши матеріали справи № 915/715/16(915/1044/21)

за позовом Головного управління ДПС у Миколаївській області (код ЄДРПОУ 44104027; вул. Лягіна, 6, м. Миколаїв, 54001; e-mail: mk.official@tax.gov.ua)

до відповідача: Приватного акціонерного товариства «Первомайський молочноконсервний комбінат» (код ЄДРПОУ 00418107; проспект Труда, 12, м. Первомайськ, Миколаївська область, 55204; e-mail: pmkk@formula-smaku.com)

про: стягнення податкового боргу

у межах справи 915/715/16 про банкрутство ПрАТ «Первомайський молочноконсервний комбінат» (код ЄДРПОУ 00418107)

розпорядник майна: арбітражний керуючий Шибко О.Л. (ел. ІНФОРМАЦІЯ_1 )

встановив:

В провадженні Господарського суду Миколаївської області у складі судді Давченко Т.М. перебуває справа № 915/715/16 про банкрутство Приватного акціонерного товариства «Первомайський молочноконсервний комбінат» (ідентифікаційний код 00418107) далі ПрАТ «Первомайський молочноконсервний комбінат».

Головне управління ДПС у Миколаївській області звернулось до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою б/н та б/д, зареєстрованою за № 10444/21 08.07.2021 в якій просить суд стягнути з Приватного акціонерного товариства «Первомайський молочноконсервний комбінат» в дохід держави податковий борг у розмірі 3128162,26 грн. з розрахункових рахунків у банках, обслуговуючих Приватне акціонерне товариство «Первомайський молочноконсервний комбінат».

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.07.2021 справі присвоєно єдиний унікальний номер 915/1044/21 та визначено головуючим у справі суддю Давченко Т.М., у провадженні якої перебуває справа про банкрутство ПрАТ «Первомайський молочноконсервний комбінат».

Ухвалою суду від 12.07.2021 (з урахуванням ухвали від 13.07.2021) дану заяву залишено без руху та встановлено заявнику строк на усунення недоліків заяви.

27.07.2021 до суду від позивача надійшло клопотання (вх. № 11495/21) про усунення недоліків.

30.07.2021 позивачем подано суду заяву про уточнення (збільшення) позовних вимог (вх. № 11752/21) та уточнену позовну заяву (вх. № 11754/21).

У зв'язку з надходженням апеляційної скарги ПАТ "Українська інноваційна компанія" на ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 12.07.2016 справу № 915/715/16 про банкрутство ПрАТ «Первомайський молочноконсервний комбінат» 19.07.2021 надіслано до Південно-західного апеляційного господарського суду.

Ухвалою суду від 02.08.2021 відкладено вирішення питання щодо прийняття позовної заяви Головного управління ДПС у Миколаївській області про стягнення з ПрАТ «Первомайський молочноконсервний комбінат» в дохід держави податкового боргу до повернення справи № 915/715/16 про банкрутство ПрАТ «Первомайський молочноконсервний комбінат» до Господарського суду Миколаївської області.

Після перегляду справи в суді апеляційної інстанції, справу 915/715/16 повернуто до провадження Господарського суду Миколаївської області.

06.10.2021 суд прийняв позовну заяву до розгляду в межах провадження у справі № 915/715/16 про банкрутство ПрАТ «Первомайський молочноконсервний комбінат», відкрив провадження у справі, присвоїв справі номер 915/715/16(915/1044/21), ухвалив розглядати справу за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначив на 02.11.2021. Цією ухвалою сторонам було встановлено відповідні процесуальні строки на подання заяв по суті справи.

Судове засідання 02.11.2021 не відбулося, ухвалою від 19.11.2021 підготовче засідання призначено на 21.12.2021.

Ухвалою від 21.12.2021, занесеною до протоколу судового засідання, продовжено строк підготовчого провадження у справі; підготовче засідання відкладено на 11.01.2022.

В указану дату судове засідання не відбулося, тому ухвалою від 24.01.2022 суд повідомив учасників справи про призначення судового засідання на 02.03.2022.

У зв?язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, введенням на всій території України воєнного стану за Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022, затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ, та проведенням активних бойових дій на території Миколаївської області та міста Миколаєва.

Наказом голови Господарського суду Миколаївської області від 02.03.2022 судові засідання, призначені з 02.03.2022 по 01.04.2022, були скасовані, враховуючи ведення бойових дій на адміністративно-територіальній одиниці місця розташування суду.

Відповідно до положень ч. 7 ст. 147 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», враховуючи, зокрема, неможливість здійснення правосуддя Господарським судом Миколаївської області під час воєнного стану, Голова Верховного Суду розпорядженням від 22.03.2022 № 12/0/9-22 змінив територіальну підсудність судових справ на Господарський суд Одеської області.

Розпорядженням Голови Верховного Суду від 25.07.2022 № 41 з 26.07.2022 відновлено територіальну підсудність судових справ Господарського суду Миколаївської області.

Ухвалою від 05.01.2023 суд повідомив учасників справи про призначення підготовчого судового засідання на 21.02.2023. В указану дату судове засідання не відбулося, тому ухвалою від 15.03.2023 суд повідомив учасників справи про призначення судового засідання на 25.04.2023.

Ухвалою від 25.04.2023, занесеною до протоколу судового засідання, клопотання позивача задоволено, підготовче засідання відкладено на 08.06.2023.

Ухвалою від 08.06.2023, занесеною до протоколу судового засідання, задоволено клопотання відповідача щодо відкладення розгляду справи для узгодження суми боргу, підготовче засідання відкладено на 12.09.2023.

Ухвалу від 08.06.2023 доставлено до Електронних кабінетів сторін.

Сторони, повідомлені належним чином про дату розгляду справи у судове засідання 12.09.2023 представників не скерували, причин неявки суду не повідомили.

Згідно приписів ст. 13 ГПК України, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ст. 42 Господарського процесуального кодексу України участь в судових засіданнях учасників справи - це право, а не обов'язок, якщо інше не визначено законом.

На зацікавлену сторону покладається обов'язок проявляти належну увагу в захисті своїх інтересів та вживати необхідних заходів, щоб ознайомитись з подіями процесу (рішення Європейського суду з прав людини "Богонос проти Росії" від 05.02.2004).

Присутність представників учасників справи у судовому засіданні, призначеному на 12.09.2023, не визнавалась судом обов'язковою, про наявність у сторін доказів, які відсутні у матеріалах справи та без дослідження яких неможливо розглянути справу, суду не повідомлялося.

Згідно частини 1 статті 202 Господарського процесуального кодексу України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

З огляду на те, що судом вжиті усі належні заходи щодо повідомлення учасників у справі про дату, час та місце розгляду справи, зважаючи на те, що судом не визнавалася обов'язковою участь представників у судовому засіданні, суд дійшов висновку про відсутність підстав для відкладення розгляду справи, а тому вважає можливим розглядати справу за відсутності представників.

Відповідно приписів ГПК України, кожна сторона повинна довести належними і допустимими доказами обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог чи заперечень.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.

За змістом частини першої статті 2 КУзПБ провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, ГПК України, іншими законами України.

Відповідно до частини першої статті 7 КУзПБ спори, стороною в яких є боржник, розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими ГПК України, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Згідно із частиною другою статті 7 КУзПБ господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника.

Склад учасників розгляду спору визначається відповідно до ГПК України.

Господарський суд розглядає спори, стороною в яких є боржник, за правилами, визначеними ГПК України. За результатами розгляду спору суд ухвалює рішення.

У разі якщо відповідачем у такому спорі є суб'єкт владних повноважень, суд керується принципом офіційного з'ясування всіх обставин у справі та вживає визначених законом заходів, необхідних для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів, з власної ініціативи.

Матеріали справи, в якій стороною є боржник, щодо майнових спорів з вимогами до боржника та його майна, провадження в якій відкрито до відкриття провадження у справі про банкрутство, надсилаються до господарського суду, в провадженні якого перебуває справа про банкрутство, який розглядає спір по суті в межах цієї справи (частина третя статті 7 КУзПБ).

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 21.09.2021 у справі 905/2030/19 сформувала правовий висновок щодо того, що з огляду на обставини здійснення щодо позивача - платника податків провадження у справі про банкрутство підвідомчість спору, який виник після 21 жовтня 2019 року, слід визначати із застосуванням норм статті 7 КУзПБ як закону, що прийнятий пізніше, та якими розгляд такого спору віднесено до юрисдикції господарського суду, який здійснює провадження у справі про банкрутство.

В свою чергу, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 13.04.2023 у справі 320/12137/20 відступила від наведених висновків Великої Палати, з огляду на наступне.

66. Згідно із частиною першою статті 125 Конституції України судоустрій в Україні будується, зокрема, за принципом спеціалізації і визначається законом.

67. Метою запровадження цього засадничого принципу є більш глибокий і фаховий розгляд найбільш складних справ суддями, що мають відповідний досвід.

68. Спеціалізація є основним критерієм розподілу юрисдикцій і, власне, причиною створення судів різних юрисдикцій, бо нівелювання юрисдикційних критеріїв (у тому числі їх змішування в залежності від обставин конкретної справи, майнового стану особи, мети чи стадії її звернення до суду) призводить до розгляду однакових за своєю юридичною природою спорів різними судами, плутанини у визначенні належного суду, і, зрештою, порушення принципів верховенства права і правової визначеності, що є прямим порушенням означеної вище норми Конституції України.

69. Відповідно до статті 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

70. Поняття суд, встановлений законом включає в себе, зокрема, таку складову, як дотримання усіх правил юрисдикції та підсудності.

71. Головним критерієм розмежування адміністративної та господарської судових юрисдикцій є предмет спору та зміст спірних правовідносин.

72. При вирішенні питання про розмежування компетенції судів щодо розгляду адміністративних і господарських справ недостатньо застосування виключно формального критерію визначення суб'єктного складу спірних правовідносин. Визначальною ознакою для правильного вирішення спору є характер правовідносин, з яких виник спір. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

73. Відповідно до частини першої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень; прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини, та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Крім того, Велика Палата Верховного Суду виснувала, що правила визначення юрисдикції визначає насамперед процесуальний кодекс (ГПК України, КАС України), а не кодекс з консолідованими нормами матеріального права, яким є КУзПБ.

Водночас у пункті 8 частини першої статті 20 ГПК України йдеться про звернення до суду з «майновими вимогами до боржника», а у статті 7 КУзПБ - про «всі майнові спори, стороною в яких є боржник».

При цьому спеціальними нормами, що визначають юрисдикцію господарських судів, є приписи саме частини першої статті 20 ГПК України, пунктом 8 якої прямо передбачено, що не відносяться до юрисдикції господарських судів спори про визначення та сплату (стягнення) грошових зобов'язань (податкового боргу), визначених відповідно до ПК України, а також спори про визнання недійсними правочинів за позовом контролюючого органу на виконання його повноважень, визначених ПК України.

Ураховуючи сутність і правову природу спірних правовідносин, приписи процесуального закону мають превалюючу дію при розв'язанні колізій щодо обрання належної судової юрисдикції.

ЄСПЛ у рішенні від 12 липня 2001 року у справі «Феррадзіні проти Італії» (Ferrazzini v. Italy) указав, що податкові питання і досі становлять частину основного пакета прерогатив державних органів. При цьому відносини між платником податків та податковим органом і далі мають переважно публічний характер. Суд вважає, що податкові спори виходять за межі сфери цивільних прав та обов'язків, незважаючи на матеріальні наслідки, які вони обов'язково створюють для платника податків (пункт 29).

Отже, податкове правопорушення (податкове повідомлення-рішення) напряму не пов'язане зі справою про банкрутство. Тому автоматичне віднесення до господарської юрисдикції таких спорів не узгоджується з принципом правової визначеності.

Відповідно до п. 1 ч. 1 та ч. 3 статті 31 Господарського процесуального кодексу України, суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо: справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду. Передача справи на розгляд іншого суду за встановленою цим Кодексом підсудністю з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої цієї статті, здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п'яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги - не пізніше п'яти днів після залишення її без задоволення.

Враховуючи вищевикладене та спираючись на правові висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені в постанові від 13.04.2023 у справі 320/12137/20, матеріали справи слід направити для розгляду за підсудністю до Запорізького Миколаївського окружного адміністративного суду після закінчення строку на оскарження цієї ухвали.

Керуючись ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства, ст. 20, 27, 30, 31, 233, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Матеріали справи № 915/715/16(915/1044/21) за позовом Головного управління ДПС у Миколаївській області (код ЄДРПОУ ВП 44104027) до Приватного акціонерного товариства «Первомайський молочноконсервний комбінат» (код ЄДРПОУ 00418107) про стягнення в дохід держави податковий борг у розмірі 3128162,26 грн. передати за підсудністю до Миколаївського окружного адміністративного суду.

Після закінчення строку на оскарження цієї ухвали, а в разі подання скарги - не пізніше п'яти днів після залишення її без задоволення матеріали справи № 915/715/16(915/1044/21) підлягають направленню для розгляду за підсудністю до Миколаївського окружного адміністративного суду (54000, м. Миколаїв, вул. Декабристів, 41/10).

Копію ухвали надіслати учасникам провадження у справі.

Ухвала набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 235 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржена у строки, встановлені ст. 256 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Т.М. Давченко