ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
УХВАЛА
м. Київ
19.09.2023Справа № 910/14308/23
Суддя Господарського суду міста Києва Турчин С.О., розглянувши заяву стягувача Товариства з обмеженою відповідальністю "БІЗНЕС ПОЗИКА" про видачу судового наказу за вимогою про стягнення з боржника Фізичної особи-підприємця Гафурі Хошана Абдула Ахмада грошових коштів у сумі 205069,89 грн
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "БІЗНЕС ПОЗИКА" звернулось до Господарського суду міста Києва із заявою про видачу судового наказу за вимогою до Фізичної особи-підприємця Гафурі Хошана Абдула Ахмада грошових коштів у сумі 205069,89 грн, що виникла внаслідок порушення грошового зобов'язання за договором про надання кредиту № 067138-КС-009.
Розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "БІЗНЕС ПОЗИКА" про видачу судового наказу, суд дійшов висновку про відмову в його видачі з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 148 Господарського процесуального кодексу України судовий наказ може бути видано тільки за вимогами про стягнення грошової заборгованості за договором, укладеним у письмовій (в тому числі електронній) формі, якщо сума вимоги не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Особа має право звернутися до суду з вимогами, визначеними у частині першій цієї статті, в наказному або спрощеному позовному провадженні на свій вибір.
Згідно з ч. 1, 2, 3 ст. 150 Господарського процесуального кодексу України заява про видачу судового наказу подається до суду у письмовій формі та підписується заявником.
У заяві повинно бути зазначено:
1) найменування суду, до якого подається заява;
2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) заявника і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України заявника та боржника, реєстраційний номер облікової картки платника податків заявника та боржника (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта заявника та боржника (для фізичних осіб - громадян України), вказівку на статус фізичної особи - підприємця (для фізичних осіб - підприємців), а також офіційні електронні адреси та інші дані, якщо вони відомі заявнику, які ідентифікують боржника;
3) ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) представника заявника, якщо заява подається представником, його місце проживання;
4) вимоги заявника і обставини, на яких вони ґрунтуються;
5) перелік доказів, якими заявник обґрунтовує обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.
До заяви про видачу судового наказу додаються:
1) документ, що підтверджує сплату судового збору;
2) документ, що підтверджує повноваження представника, - якщо заява підписана представником заявника;
3) копія договору, укладеного в письмовій (в тому числі електронній) формі, за яким пред'явлено вимоги про стягнення грошової заборгованості;
4) інші документи або їх копії, що підтверджують обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги.
Як вбачається із заяви, в її обґрунтування заявник зазначає, що між сторонами мало місце укладення в електронній формі шляхом обміну електронними повідомленнями договору № 067138-КС-009.
Відповідно до частини 1 та 2 статті 96 Господарського процесуального кодексу України електронними доказами є інформація в електронній (цифровій) формі, яка містить дані про обставини, що мають значення для справи, зокрема, електронні документи (в тому числі текстові документи, графічні зображення, плани, фотографії, відео- та звукозаписи тощо), веб-сайти (сторінки), текстові, мультимедійні та голосові повідомлення, метадані, бази даних й інші дані в електронній формі. Такі дані можуть зберігатися, зокрема на портативних пристроях (картах пам'яті, мобільних телефонах тощо), серверах, системах резервного копіювання, інших місцях збереження даних в електронній формі (в тому числі в мережі Інтернет).
Електронні докази подаються в оригіналі або в електронній копії, засвідченій електронним підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронні довірчі послуги". Законом може бути передбачено інший порядок засвідчення електронної копії електронного доказу (ч. 2 ст. 96 ГПК України).
Як вбачається з матеріалів даної заяви, заявником подано електронний доказ (договір) в письмовій формі (роздруківка на паперових носіях).
Суд звертає увагу заявника, що роздруківка електронного доказу не може вважатись електронним документом (копією електронного документа) в розумінні положень ч. 1 ст. 5 ЗУ "Про електронні документи та електронний документообіг", тобто не може вважатися доказом, бо не містить електронного підпису, який є обов'язковим реквізитом електронного документа, оскільки у такому разі неможливо ідентифікувати відправника повідомлення і зміст такого документа не захищений від внесення правок і викривлення.
Згідно з частин 1, 2 статті 6 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" електронний підпис є обов'язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписування електронного документа іншим суб'єктами електронного документообігу. Саме накладання електронного підпису завершує створення електронного документа.
Таким чином, без накладеного електронного цифрового підпису електронний документ не може вважатися створеним і тому не може розглядатися судом як доказ (правова позиція ВС КГС 19.01.2021 року №922/788/19, ВС КЦС 19.01.2022 року № 202/2965/19).
Паперова копія не посвідчена в установленому порядку. До заяви не додано доказів нанесення електронного цифрового підпису (у т.ч. роздруківка ЕЦП на паперовому носії договору, де вказано відповідний штрих-код та/або QR-код, із зазначенням ПІБ підписувача, №, дату нанесення, номер сертифіката підпису). Заявник не надав суду доказів того, що договір кредиту підписаний електронним цифровим ключем. Отже, немає підстав вважати, що заявник та боржник уклали договір кредиту.
Також, будь-яких доказів, що зазначений заявником номер мобільного телефону, через який, за словами заявника, боржник прийняв оферту про укладання договору, належить саме відповідачу, матеріали заяви не містять, як і не містять доказів наявності боржнику карткового рахунку.
Крім того, позивачем зазначено, про часткову сплату заборгованості відповідачем, проте відповідних доказів (первинних документів) суду не надано.
Суд звертає увагу заявника на положення ч. 2 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до яких наказне провадження призначене для розгляду справ за заявами про стягнення грошових сум незначного розміру, щодо яких відсутній спір або про його наявність заявнику невідомо.
Враховуючи відсутність доказів укладення між заявником та боржником письмового (електронного) договору безспірність вимог заявника не підтверджена матеріалами заяви.
Також, суд звертає увагу, що в матеріалах заяви відсутні докази на підтвердження здійснення саме боржником дій на укладання спірного договору.
Згідно з пунктами 1 та 3 частини 1 статті 152 Господарського процесуального кодексу України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заяву подано з порушенням вимог статті 150 цього Кодексу, а також якщо заявлено вимогу, яка не відповідає вимогам статті 148 цього Кодексу.
Відповідно до частини 2 статті 152 Господарського процесуального кодексу України про відмову у видачі судового наказу суддя постановляє ухвалу не пізніше десяти днів з дня надходження до суду заяви про видачу судового наказу.
У разі відмови у видачі судового наказу внесена сума судового збору стягувачу не повертається. У разі пред'явлення стягувачем позову до боржника у порядку позовного провадження сума судового збору, сплаченого за подання заяви про видачу судового наказу, зараховується до суми судового збору, встановленої за подання позовної заяви (ч. 2 ст. 151 ГПК України).
Враховуючи викладене та керуючись ст. 147, 148, 152, 153, 154, 234 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
ПОСТАНОВИВ:
Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю "БІЗНЕС ПОЗИКА" у видачі судового наказу про стягнення з боржника Фізичної особи-підприємця Гафурі Хошана Абдула Ахмада грошових коштів у сумі 205069,89 грн.
Ухвала набрала законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена у порядку і строк, встановлені ст. ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя С. О. Турчин