Постанова від 14.09.2023 по справі 904/632/23

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.09.2023 року м.Дніпро Справа № 904/632/23

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Коваль Л.А. (доповідач)

суддів: Мороза В.Ф., Чередка А.Є.,

секретар судового засідання Михайлова К.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Комунального підприємства "Міська інфраструктура" Дніпровської міської ради на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 08.05.2023 (прийняте суддею Ніколенко М.О., повне судове рішення складено 18.05.2023) у справі № 904/632/23

за позовом Комунального підприємства "Міська інфраструктура" Дніпровської міської ради

до Фізичної особи-підприємця Рзаєва Вугара Рзи огли

про визнання недійсним договору та застосування наслідків недійсності правочину

ВСТАНОВИВ:

1.Короткий зміст позовних вимог.

Комунальне підприємство "Міська інфраструктура" Дніпровської міської ради звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Фізичної особи-підприємця Рзаєва Вугара Рзи огли про визнання недійсним договору про надання послуг №180308 від 03.09.2018 та застосування наслідків недійсності правочину шляхом повернення сплачених грошових коштів у розмірі 51 927 грн.

2.Короткий зміст оскаржуваного судового рішення у справі та мотиви його прийняття.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 08.05.2023 у справі № 904/632/23 відмовлено у задоволенні позовних вимог; витрати зі сплати судового збору за подання позову покладено на позивача.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд виходив з того, що обраний позивачем спосіб захисту порушених прав є неефективним. Адже повернення до місцевого бюджету грошових коштів за виконані підрядником та прийняті замовником роботи внаслідок застосування наслідків недійсності правочину, не звільняє замовника від обов'язку відшкодування вартості виконаних робіт у подальшому за зверненням виконавця робіт. При цьому, оскільки вартість грошової компенсації за виконані роботи підряднику буде визначатись на момент її відшкодування, існує обґрунтоване припущення того, що вартість цієї компенсації буде більшою ніж та, що вже сплачена за оспорюваним договором. Вказане, у свою чергу, буде мати наслідком не захист інтересів щодо яких заявлено позов, а їх порушення.

В такому випадку застосування наслідків недійсності правочину може відповідати інтересам держави/територіальної громади, якщо припиниться витрачання коштів відповідного бюджету внаслідок припинення спірного зобов'язання на майбутнє. Однак, у такому випадку позивач має довести, що задоволення заявлених ним вимог дозволить у подальшому забезпечити можливість досягнення кінцевих результатів, які мав намір досягнути компетентний орган, оголошуючи публічну закупівлю, на більш вигідних для публічних інтересів умовах.

Як вбачається з матеріалів справи, в обґрунтування заявлених вимог щодо застосування наслідків недійсності договору, позивач зазначає лише про те, що в бюджет повернуться грошові кошти за фактично виконані роботи. Але позивач не доводить факту нераціональності використання коштів та економічну доцільність такого позову.

3.Короткий зміст вимог апеляційної скарги.

Комунальне підприємство "Міська інфраструктура" Дніпровської міської ради подало апеляційну скаргу на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 08.05.2023 у справі № 904/632/23, в якій просить оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове про задоволення позову.

4. Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилається на ті обставини, що позивач не повинен компенсувати відповідачеві вартість виконаних робіт за спірним Договором та обрав ефективний спосіб захисту порушеного права. Оспорюваний договір визнається недійсним бо укладений з порушенням вимог Закону України «Про публічні закупівлі» без додержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам та порушує правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг, не сприяє розвитку конкуренції у державі.

Відповідач на власний ризик, маючи намір на укладання незаконного Договору з метою отримання прибутку, порушуючи інтереси держави та суспільства, а також інших учасників ринкових відносин, усвідомлюючи протиправність таких дій, його суперечність інтересам держави і суспільства, прагнув та свідомо допускав настання протиправних наслідків, прийняв участь у процедурі закупівлі, внаслідок чого отримав бюджетні кошти в розмірі 51 927 грн.

Вищенаведене свідчить про наявність у Відповідача умислу на укладення протиправного договору, який суперечить інтересам держави і суспільства з метою отримання прибутку, а тому позовні вимоги про стягнення з Відповідача всіх грошових коштів, які були отримані за оспорюваним Договором підлягають задоволенню.

В даному випадку, наявний умисел Відповідача (тобто однієї сторони правочину), а тому - застосовується ч. 3 ст.228 ЦК України, яка не передбачає ніякої компенсації Відповідачеві вартості виконаних робіт за спірним Договором. В свою чергу Позивач після повернення Відповідачем коштів, зобов'язаний повернути їх в бюджет.

Оспорюваний договір визнається недійсним з підстав, які існують на момент його укладення, а дії осіб з порушення процедури публічних закупівель шляхом їх ігнорування очевидно не відповідають легітимній меті в демократичному суспільстві, яке шляхом прийняття закону про публічні закупівлі мало мету зробити закупівлі послуг за бюджетні кошти конкурентними та прозорими, заборонивши проведення закупівель без дотримання відповідної конкурсної процедури.

Порушення зазначених інтересів держави, територіальної громади полягає у потенційно неефективному використанні бюджетних коштів через відсутність конкуренції серед учасників, а також, відсутність максимальної економії та ефективності.

Суд першої інстанції в обґрунтування оскаржуваного рішення, не навів жодної норми матеріального права та не навів аргументів для відмови в застосуванні ст.228 ЦК України.

5.Узагальнений виклад позиції інших учасників справи.

26.07.2023 від відповідача надійшло клопотання про розгляд справи без участі учасника справи та зазначено заперечення щодо задоволення апеляційної скарги.

6.Рух справи в суді апеляційної інстанції.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 12.06.2023 відкрито апеляційне провадження у справі; розгляд апеляційної скарги призначено в судове засідання на 03.08.2023 о 15:00 год.

У судовому засіданні 03.08.2023 оголошено перерву на 14.09.2023 о 17:30 год.

В судовому засіданні 14.09.2023 оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

7.Встановлені судом обставини справи.

Комунальне підприємство "Міська інфраструктура" Дніпровської міської ради є комунальним унітарним комерційним підприємством, створеним відповідно до рішення Дніпропетровської міської ради від 26.02.2003 № 35/7, зі змінами та доповненнями, на базі відокремленої частини комунальної власності територіальної громади міста Дніпра. Позивач утримується за рахунок коштів місцевого бюджету.

В системі електронних публічних закупівель "Prozorro" 03.08.2018 було розміщено оголошення Комунального підприємства "Міська інфраструктура" Дніпровської міської ради про проведення відкритих торгів, ідентифікатор закупівлі UA-2018-08-03-002482-b. Предмет закупівлі: поточний ремонт конструкцій парку Зелений Гай у м. Дніпрі (улаштування клумб), код ДК 021:2015:45450000-6 - Інші завершальні будівельні роботи.

Згідно з реєстром отриманих тендерних пропозицій, у закупівлі взяли участь 2 учасника: ТОВ "Екобуд 77" та ФОП Рзаєв Вугар Рзи огли.

Відповідно до протоколу розкриття тендерних пропозицій від 21.08.2018 та звіту про результати проведення процедури закупівлі від 03.09.2018, переможцем закупівлі визначено Фізичну особу-підприємця Рзаєва Вугара Рзи огли.

В подальшому, між Фізичною особою-підприємцем Рзаєвим Вугаром Рзи огли (надалі - виконавець) та Комунальним підприємством "Міська інфраструктура" Дніпровської міської ради (надалі - замовник) було укладено договір про надання послуг №180308 від 03.09.2018 (надалі - договір).

Пунктом 1.1 договору передбачено, що на умовах, викладених в договорі, виконавець зобов'язується надати послуги Поточний ремонт конструкцій парку Зелений Гай у м. Дніпрі (улаштування клумб) (надалі - послуги) CPV 45450000-6 Інші завершальні будівельні роботи за адресою: м. Дніпро, парк Зелений Гай (надалі - об'єкт), а замовник зобов'язується прийняти надані послуги та оплатити їх.

Згідно з п. 2.1 договору, вартість послуг (договірна ціна) визначена сторонами на підставі локального кошторису до даного договору та складає 51 927 грн. без ПДВ.

Пунктом 3.1 договору встановлено, що виконавець зобов'язується надати послуги до 07.09.2018.

Відповідно до звіту від 03.01.2019 про виконання договору про закупівлю, оспорюваний договір виконаний сторонами у повному обсязі.

Разом з цим, рішенням Адміністративної колегії Південно - Східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 28.12.2021 № 54/53-р/к у справі № 54/48-20 визнано, що ТОВ "Екобуд 77" (ідентифікаційний код 39954285) та ФОП Рзаєв Вугар Рзи огли (ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) вчинили порушення, передбачене п. 1 ст. 50 та п. 4 ч. 2 ст. 6 ЗУ "Про захист економічної конкуренції", у вигляді вчинення антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів, за ідентифікатором закупівлі в системі: № UA-2018-08-03-002482-b (назва предмета закупівлі: "Поточний ремонт конструкцій парку Зелений Гай у м. Дніпрі (улаштування клумб)"), яка проведена Комунальним підприємством "Міська інфраструктура" Дніпровської міської ради. За порушення накладено на ФОП Рзаєв Вугар Рзи огли штраф у розмірі 1 714, 00 грн.

У пунктах 5.1. - 5.8. Рішення адміністративної колегії зазначено, що у закупівлі UA-2018-08-03-002482-b ТОВ "Екобуд 77" та ФОП Рзаєв Вугар Рза огли вчиняли протиправні дії які полягали у:

одночасному поданні тендерних пропозицій (в один день та у послідовний час);

одночасному вході до аукціонів з одних ІР-адрес (у послідовний час);

одночасному вході до особистих кабінетів на одному авторизованому електронному майданчику для створення своїх тендерних пропозицій (в один день та у час, наближений до послідовного);

одночасній оплаті за участь у аукціонах із використанням одних ІР-адрес (через одну банківську установу);

використанні одних ІР-адрес під час здійснення господарської діяльності, у тому числі в період проведення закупівель;

використанні одного телефонного номеру, який зареєстрований на особу єдиного учасника ТОВ "Екобуд 77", яка з 14.09.2018 також є директором цього товариства та уповноваженою особою цього товариства на підписання документів тендерних пропозицій і договору за результатами проведення закупівель;

участі ТОВ "Екобуд 77" в якості "технічного" учасника у вигляді неподання обов'язкових документів (банківських гарантій і банківських довідок, що є узгодженою поведінкою, що стосується спотворення результатів закупівель зазначених у рішенні.

Комунальне підприємство "Міська інфраструктура" Дніпровської міської ради звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Фізичної особи-підприємця Рзаєва Вугара Рзи огли про визнання недійсним договору про надання послуг №180308 від 03.09.2018 та застосування наслідків недійсності правочину шляхом повернення сплачених грошових коштів у розмірі 51 927 грн. на підставі ч. 3 ст. 228 ЦК України.

8. Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду першої інстанції.

Згідно з пунктом 9 частини 1 статті 1 Закону України "Про публічні закупівлі" до замовників, які здійснюють закупівлі відповідно до цього Закону, належать органи державної влади, органи місцевого самоврядування та органи соціального страхування, створені відповідно до закону, а також юридичні особи (підприємства, установи, організації) та їх об'єднання, які забезпечують потреби держави або територіальної громади, якщо така діяльність не здійснюється на промисловій чи комерційній основі, за наявності однієї з таких ознак: юридична особа є розпорядником, одержувачем бюджетних коштів; органи державної влади чи органи місцевого самоврядування або інші замовники володіють більшістю голосів у вищому органі управління юридичної особи; у статутному капіталі юридичної особи державна або комунальна частка акцій (часток, паїв) перевищує 50 відсотків.

Відповідно до частини 1 статті 10 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Частиною 1 статті 17 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" передбачено, що відносини органів місцевого самоврядування з підприємствами, установами та організаціями, що перебувають у комунальній власності відповідних територіальних громад, будуються на засадах їх підпорядкованості, підзвітності та підконтрольності органам місцевого самоврядування.

Завданням органу місцевого самоврядування є забезпечення раціонального використання майна та інших ресурсів, що перебувають у комунальній власності.

Відповідно до пункту 18 частини 1 статті 1 Закону України "Про публічні закупівлі" переможець процедури закупівлі - учасник, тендерна пропозиція якого відповідає всім критеріям та умовам, що визначені у тендерній документації, і визнана найбільш економічно вигідною, та якому замовник повідомив про намір укласти договір про закупівлю, або учасник, якому замовник повідомив про намір укласти договір про закупівлю за результатами застосування переговорної процедури закупівлі.

Відповідно до частини 1 статті 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції" заявник, відповідач, третя особа мають право оскаржити рішення органів Антимонопольного комітету України повністю або частково до господарського суду у двомісячний строк з дня одержання рішення. Цей строк не може бути відновлено.

Інформація щодо оскарження до суду рішення Адміністративної колегії відсутня.

Отже, Адміністративна колегія Південно-східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України встановила, що поведінка відповідача є порушенням законодавства про захист економічної конкуренції у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів, заборонених відповідно до пункту 1 статті 50 та пункту 4 частини 2 статті 6 Закону України "Про захист економічної конкуренції".

Публічний порядок - це публічно-правові відносини, які мають імперативний характер і визначають основи суспільного ладу держави.

Відповідно до преамбули Закону України "Про публічні закупівлі" цей Закон визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об'єднаних територіальних громад.

Метою цього Закону є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.

Відповідно до частини 1 статті 41 Закону, договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Так, пунктом 4 частини 1 статті 17 Закону України "Про публічні закупівлі" безальтернативно позбавляє суб'єкта господарювання права протягом трьох років брати участь та бути переможцем у відкритих торгах та переговорних процедурах закупівель, якщо протягом останніх трьох років притягувався до відповідальності за порушення, передбачене пунктом 4 частини другої статті 6, пунктом 1 статті 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді вчинення антиконкурентних узгоджених дій, що стосуються спотворення результатів тендерів.

Саме у вказаний спосіб держава гарантує розвиток добросовісної конкуренції, забезпечує ефективність правового регулювання сфери публічних закупівель, прозорість процедур, запобігає проявам корупції. При цьому позбавлення суб'єкта господарювання права протягом трьох років брати участь у процедурах закупівель є тим запобіжником, за допомогою якого держава усуває недобросовісних суб'єктів господарювання від можливості мати доступ до публічних коштів.

Наявними матеріалами до позову підтверджується факт того, що рішенням адміністративної колегії Південно-східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 28.12.2021 № 54/53-р/к ФОП Рзаєв Вугар Рза огли притягнуто до відповідальності за вчинення антиконкурентних узгоджених дій, що стосуються спотворення результатів торгів.

Вказаний факт не заперечується відповідачем, як і не заперечується факт укладання договору про надання послуг від 03.09.2018 з порушенням вимог законодавства про публічні закупівлі та його невідповідність інтересам держави і суспільства.

Використання коштів місцевого бюджету беззаперечно становить суспільний інтерес, стосується прав та інтересів великого кола осіб - мешканців міста Дніпра. Загроза порушення зазначених інтересів держави, територіальної громади полягає у потенційно неефективному використанні бюджетних коштів через відсутність конкуренції серед учасників, а також відсутність максимальної економії та ефективності.

Згідно з частинами 1, 2 статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Одним із способів захисту порушеного права, зокрема, є визнання правочину недійсним.

Частиною 1 статті 203 Цивільного кодексу України визначено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

У відповідності до статті 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Як встановлено приписами статті 215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною вимог, які встановлені частиною першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним.

У відповідності до частини 3 статті 228 Цивільного кодексу України, у разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, такий правочин може бути визнаний недійсним.

Враховуючи встановлені в рішення адміністративної колегії Південно-східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України у справі №54/48-20 по справі № 54/53-р/к "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу" обставини, договір про надання послуг №180308 від 03.09.2018 укладений з порушенням вимог Закону України "Про публічні закупівлі" без додержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам та порушує правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг, не сприяє розвитку конкуренції у державі апеляційний суд дійшов висновку про наявність підстав для визнання оспорюваного правочину недійсним.

Щодо висновків суду першої інстанції в частині фактичного виконання договору обома сторонами без заперечень, а також щодо можливості погіршення становища позивача, оскільки у останнього можуть виникнути додаткові витрати в частині необхідності компенсувати відповідачу вартість поставленого товару, внаслідок чого суд вважає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права неефективним, колегія суддів зазначає наступне.

У статті 216 Цивільного кодексу України встановлено правові наслідки недійсності правочину. У частині 1 цієї статті зазначено, що недійсний правочин не створює юридичних наслідків крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування. Згідно з частиною 2 статті 216 Цивільного кодексу України, якщо у зв'язку із вчиненням недійсного правочину другій стороні або третій особі завдано збитків та моральної шкоди, вони підлягають відшкодуванню винною стороною.

Правові наслідки, передбачені частиною 1 та 2 статті 216 Цивільного кодексу України, застосовуються, якщо законом не встановлені особливі умови їх застосування або особливі правові наслідки окремих видів недійсних правочинів.

У свою чергу, позивач заявив позовні вимоги про визнання недійсним договору та застосування наслідків недійсності правочину, передбачених частиною 3 статті 228 Цивільного кодексу України.

У частині 3 статті 228 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним. Якщо визнаний судом недійсний правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін - в разі виконання правочину обома сторонами - в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання правочину однією стороною з іншої сторони за рішенням суду стягується в дохід держави все одержане нею і все належне - з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави.

Верховним Судом у постанові від 07.07.2021 у справі №905/1562/20 зроблено висновок, що на стадії, коли укладений в результаті закупівлі договір є виконаним, вимога про визнання такого договору недійсним, без вирішення судом питання про застосування правових наслідків такої недійсності, не є ефективним способом захисту.

Також слід зазначити, що частиною 3 статті 5 Господарського кодексу України врегульовано, що суб'єкти господарювання та інші учасники відносин у сфері господарювання здійснюють свою діяльність у межах встановленого правового господарського порядку, додержуючись вимог законодавства.

Статтею 42 Господарського кодексу України передбачено, що підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Таким чином, здійснивши правовий аналіз частини 3 статті 228 Цивільного кодексу України, можна дійти висновку, що ознаками недійсного господарського договору, що суперечить інтересам держави і суспільства, є спрямованість цього правочину на порушення правового господарського порядку та наявність умислу (наміру) його сторін, які усвідомлювали або повинні були усвідомлювати протиправність укладеного договору. Метою такого правочину є його кінцевий результат, якого бажають досягти сторони. Мета завідомо суперечить інтересам держави та суспільства (див. висновки Верховного Суду у постанові від 16.06.2020 у справі № 910/6271/17).

Таким чином, ФОП Рзаєв Вугар Рза огли на власний ризик, маючи намір на укладання незаконного договору від 03.09.2018 для отримання прибутку, порушуючи інтереси держави та суспільства, а також інших учасників ринкових відносин, усвідомлюючи протиправність таких дій, його суперечність інтересам держави і суспільства, не міг не усвідомлювати настання протиправних наслідків, прийняв участь у проведенні процедури із закупівлі товару, внаслідок чого отримав бюджетні кошти в сумі 51 927, 00 грн.

Вищенаведене свідчить про наявність у ФОП Рзаєва Вугар Рза огли умислу на укладення протиправного договору, який суперечить інтересам держави і суспільства з метою отримання прибутку.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку щодо наявності підстав для визнання договору про надання послуг №180308 від 03.09.2018 недійсним.

Відповідно до частини 3 статті 228 Цивільного кодексу України, при наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави.

Як встановлено судом вище, спірний договір 2018 виконаний у повному обсязі - сума оплати за договором становить 51 927, 00 грн., що підтверджується звітом про виконання договору про закупівлю, сформованого 03.01.2019 (а.с. 51). Ця сума є тими коштами, які відповідач отримав за оспорюваним договором, який суперечить інтересам держави і суспільства, і саме ця сума коштів підлягає стягненню в дохід держави.

Міністерством фінансів України листом від 29.12.2021 № 350220-12-10/40844 було надано роз'яснення, відповідно до яких встановлено, що при наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або неналежне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави.

Таким чином, грошові кошти в сумі 51 927, 00 грн., які були перераховані Комунальним підприємства "Міська інфраструктура" Дніпровської міської ради на користь Фізичної особи - підприємця Рзаєва Вугар Рза огли на виконання умов спірного договору, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача та в подальшому з позивача до бюджету.

Враховуючи вказане, вимога позивача про стягнення з відповідача на користь позивача грошових коштів грошові кошти у розмірі 51 927, 00 грн. підлягає задоволенню.

Щодо заявленої відповідачем позовної давності колегія суддів зазначає наступне.

За визначенням статті 256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Приписами статей 257, 261 Цивільного кодексу України встановлено, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки, а перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" № 540-IX від 30.03.2020 (набрав чинності 02.04.2020) розділ "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України доповнено, зокрема, пунктом 12 такого змісту: "під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені, зокрема статтями 257, 258 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину".

Спірний договір укладений сторонами 03.09.2018.

Постановою Кабінету Міністрів України "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" № 211 від 11.03.2020 установлено з 12.03.2020 на всій території України карантин, який рішеннями Уряду неодноразово продовжувався та триває станом на день винесення рішення судом (станом на дату подання позову карантин було продовжено продовжено).

Враховуючи вказане, позивачем позовні вимоги заявлені в межах строку позовної давності.

Отже, посилання відповідача на те, що строк позовної давності закінчився 04.09.2021 відхиляються судом, оскільки суперечать положенням Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" №540-IX від 30.03.2020 (набрав чинності 02.04.2020) та пункту 12 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України.

9. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.

Відповідно до частини 1 статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (частина 4 статті 269 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до статті 277 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) нез'ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

За таких обставин апеляційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду підлягає скасуванню, як таке, що прийнято з порушенням норм матеріального права, з прийняттям нового рішення про задоволення позову.

10. Судові витрати.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору за подання позову та апеляційної скарги підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись статтями 129, 269, 275, 276, 277, 281-283 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Комунального підприємства "Міська інфраструктура" Дніпровської міської ради на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 08.05.2023 у справі № 904/632/23 задовольнити.

Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 08.05.2023 у справі № 904/632/23 скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позову.

Визнати недійсним договір про надання послуг №180308 від 03.09.2018, укладений між Комунальним підприємством "Міська інфраструктура" Дніпровської міської ради та Фізичною особою-підприємцем Рзаєвим Вугар Рза огли.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця Рзаєва Вугар Рза огли на користь Комунального підприємства "Міська інфраструктура" Дніпровської міської ради грошові кошти в сумі 51 927 (п'ятдесят одна тисяча дев'ятсот двадцять сім) грн. 00 коп. та витрати по сплаті судового збору за подання позову у сумі 5 368 (п'ять тисяч триста шістдесят вісім) грн. 00 коп.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця Рзаєва Вугар Рза огли на користь Комунального підприємства "Міська інфраструктура" Дніпровської міської ради витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги у сумі 8 052 (вісім тисяч п'ятдесят дві) грн. 00 коп.

Видачу наказів, з урахуванням необхідних реквізитів доручити Господарському суду Дніпропетровської області.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 19.09.2023

Головуючий суддя Л.А. Коваль

Суддя В.Ф. Мороз

Суддя А.Є. Чередко