Справа 2-6370/2010
20 вересня 2010 року Краматорський міський суд Донецької області у складі:
головуючого судді Пікалової Н.М.
при секретарі Леміщенко О.О.,
за участю позивачки ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Краматорську справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у м. Краматорську про визнання дії неправомірними та зобов'язання провести перерахунок пенсії по інвалідності як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, -
У судовому засіданні позивачка суду показала, що позивач вона віднесена до 1 категорії як особа, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, та її встановлена 2 група інвалідності на підставі захворювання, пов'язаного з виконанням обов'язків військової служби по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС. Відповідно до ст.54 ч.4 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” вона отримала право на нарахування та виплату пенсії по інвалідності, розмір якої повинен бути не нижче 8 мінімальних пенсій за віком. Вона виявила бажання користуватися таким правом, у зв'язку з чим стала отримувати пенсію за зазначеним законом. Нарахування та виплату пенсії її проводить відповідач - УПФУ у м. Краматорську. Але відповідач порушує її права, оскільки визначає розмір її пенсії в порушення положень ст.54 ч.4 вказаного Закону, посилаючись на постанови Кабінету Міністрів України №1 від 03.01.2002 року „Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок державного бюджету”, №894 від 13.07.2004 року „Про підвищення розміру пенсій, призначених відповідно до ч.4 ст.54 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, №1293 від 27.12.2005 року „Про збільшення розмірів пенсій деяким категоріям громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” та інші, що також роз'яснив у своїй письмовій відповіді від 20.12.2005 року та відмовив у проведенні перерахунку. Просить суд визнати неправомірними дії відповідача, який відмовляється поновити його права та провести перерахунок пенсії по інвалідності у відповідності за ст.54 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком з 01 серпня 2010 року.
У судове засідання представник відповідача не з'явилась, надала суду заперечення , де вказано, що позивач знаходиться на обліку у відділі пенсійного забезпечення УПФУ у м. Краматорську як одержувач пенсії по інвалідності 2 групи профзахворювання, пов'язаного з виконанням обов'язків військової служби по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, відповідно до Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”. Зазначена пенсія нараховується та виплачується позивачу відповідно до ст.54 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, частиною 5 якої передбачено, що порядок обчислення даної пенсії визначається постановою Кабінету Міністрів України. На підставі наведеного, УПФУ у м. Краматорську при нарахуванні пенсії позивачу виходило з зазначених ним в позові постанов Кабінету Міністрів України. Крім того, вважає, що відповідно до ч.3 ст.28 Закону України №1058-IV від 09.07.2003 року „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” мінімальна пенсія за віком, встановлена цією статтею, застосовується виключно для обчислення розмірів пенсій, призначених відповідно до цього Закону, тобто не може застосовуватися для розрахунку існуючої пенсії позивача.
Суд, вислухавши показання сторін, дослідивши надані докази, встановив, що ОСОБА_1, належить до першої категорії осіб, які потерпіли внаслідок Чорнобильської катастрофи, що підтверджується відповідним посвідченням .
Останній встановлена друга група інвалідності на підставі захворювання, пов'язаного з виконанням обов'язків по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, що підтверджується довідкою МСЕК .
Позивач отримує пенсію по інвалідності 2 групи, у зв'язку з професійним захворюванням, пов'язаним з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС, відповідно до Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.
При визначенні розміру пенсії позивача УПФУ у м. Краматорську виходило з постанов Кабінету Міністрів України №1 від 03.01.2002 року „Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок державного бюджету”, №894 від 13.07.2004 року „Про підвищення розміру пенсій, призначених відповідно до ч.4 ст.54 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, №1293 від 27.12.2005 року „Про збільшення розмірів пенсій деяким категоріям громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” та інших, виходячи з базового розміру мінімальної пенсії за віком в сумі 22,30 грн.
Свою позицію сторони підтвердили й у судовому засіданні: позивач у своєму позові , відповідач - у своїх запереченнях .
Закон України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи № 796-Х11 від 28 лютого 1991 року в редакції Закону України № 2001-Х11 від 19 грудня 1991 року. зі змінами та доповненнями станом на час існування спірних правовідносин, визначає основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх здоров'я та створює єдиний порядок визначення категорії зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення.
З 01.01.2004 року набрав чинності Закон України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” від 09.07.2003 року №1058-4, який, відповідно до його преамбули, визначає принципи, засади і механізм функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій.
Абзацом 2 преамбули цього Закону передбачено, що зміна умов і норм загальнообов'язкового державного пенсійного страхування здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону. Частиною 3 статті 4 даного Закону передбачено, що умови, норми та порядок пенсійного забезпечення визначаються виключно законами про пенсійне забезпечення.
Право громадян України на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг визначене статтею 8 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”. Відповідно до п.2 ч.1 ст.8 цього Закону таке право закріплене за особами, яким до дня набрання чинності цим Законом була призначена пенсія відповідно до Закону України „Про пенсійне забезпечення” (крім соціальних пенсій) або була призначена пенсія (щомісячне довічне утримання) за іншими законодавчими актами, але вони мали право на призначення пенсії за Законом України „Про пенсійне забезпечення” за умови, якщо вони не отримують пенсію (щомісячне довічне утримання) з інших джерел.
Право вибору пенсійних виплат, передбачене ст.10 наведеного Закону, і означає, що особі, яка має одночасне право на різні види пенсії: за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника, призначається один із цих видів пенсії за її вибором. Особі, яка має право на довічну пенсію, призначається один з видів довічної пенсії за її вибором.
Абзацом 1 пункту 13 Прикінцевих положень Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” передбачено, у разі, якщо особа має право на отримання пенсії, у тому числі відповідно до Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” призначається одна пенсія за її вибором. При цьому різниця між розміром пенсії, на який має право особа відповідно до зазначених законодавчих актів, та розміром пенсії із солідарної системи відповідно до цього Закону фінансується за рахунок коштів Державного бюджету України.
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, зокрема, соціального захисту потерпілого населення, визначені Законом України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, оскільки відповідно до ст.16 Конституції України подолання наслідків Чорнобильської катастрофи - катастрофи планетарного масштабу, є обов'язком держави, ст.50 Конституції України кожен має право на безпечне для життя і здоров'я довкілля та відшкодування завданої порушенням цього права шкоди.
Розділ 8 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” передбачає правила призначення та виплати пенсій і компенсацій особам, віднесеним до категорій 1,2,3,4. Стаття 49 цього розділу визначає пенсії особам, віднесеним до вказаних категорій, у вигляді: а) державної пенсії, б)додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Приписами зазначеної статті встановлено, що з 01.01.2007 року максимальний розмір пенсії, або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги та пенсії за особливі заслуги перед Україною, інших доплат та пенсій, встановлених законодавством), призначених (перерахованих) у 2006-2007 роках відповідного до цього Закону не може перевищувати 12 мінімальних розмірів пенсії за віком, встановленої абзацом 1 ч. 1 ст.28 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” на місяць, згідно з Законом України №489-5 від 19.12.2006 року. Такий самий граничний розмір визначений даною статтею для пенсій, призначених у 2006 році відповідно до Закону України №3235-15 від 20.12.2005 року.
Проаналізувавши норми даної статті, суд вважає, що ними визначений загальний граничний (максимальний) розмір пенсій, призначених (перерахованих) за нормами Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” у 2006-2007 роках, а також граничний розмір пенсій, призначених за вказаним Законом у 2006 році.
Частина 4 ст.54 Закону передбачає, що в усіх випадках розмір пенсії для інвалідів, щодо яких встановлений зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не може бути нижчим по 2 групі інвалідності 8 мінімальних пенсій за віком. Тобто цією нормою визначений для даної категорії нижчий розмір державної пенсії.
Таким чином, якщо нормами ст.49 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” передбачений максимальний розмір, то ч.4 ст.54 цього Закону нижчий розмір державної пенсії для інвалідів, віднесених до 1 категорії, та у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Позиція УПФУ у м. Краматорську ґрунтується виключно на постановах Кабінету Міністрів України, огляд яких не підтверджує доводи відповідача стосовно того, що будь-яким із них визначений мінімальний розмір пенсії за віком для встановлення нижчого рівня пенсії, у тому числі інвалідам, внаслідок захворювання від аварії на ЧАЕС. Доводи відповідача не можуть бути прийняті судом, як з огляду на недоведеність приписів зазначених постанов до спірних правовідносин, так і з огляду на положення принципу законності, визначених пунктами 2-4 ст.9 КАС України, приписи пунктів 1 та 6 ст.92 Конституції України, ст.71 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, відповідно до якого, дія його положень не може призупинятися іншими законами, крім законів про внесення змін до цього Закону, а також абзац 2 преамбули, ч.3 ст.4, п.2 ч.1 ст.8 та п.13,15 прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», якими передбачено, що умови, норми та порядок пенсійного забезпечення визначаються виключно законами про пенсійне забезпечення. До приведення законодавства України у відповідність із Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.
Конституційний Суд України неодноразово розглядав проблему (про що зокрема зазначено у рішенні №8-рп/2005 від 11.10.2005 року по справі №1-21/2005), пов'язану з реалізацією права на соціальний захист, неприпустимістю обмеження конституційного права громадян на достатній життєвий рівень, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція та закони України відокремлюють певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них зокрема, належать громадяни, яким пенсія призначається за спеціальними законами. У рішеннях Конституційного Суду України зазначалося, що пільги, компенсації, гарантії є видом соціальної допомоги і необхідною складовою конституційного права на достатній життєвий рівень, тому звуження змісту та обсягу цього права шляхом прийняття нових законів або внесення змін до чинних законів за ст.22 Конституції України не допускається.
Конституційні принципи, на яких базується здійснення прав і свобод людини і громадянина в Україні, включаючи і право на пенсійне забезпечення, передбачене ст.ст.1, 3, ч.2 ст.6, 8, ч.2 ст.19, 22-24 Конституції України, набуте у сфері пенсійного забезпечення, не може бути скасоване. Правовою гарантією забезпечення державою даного права є виконання прийнятих на себе зобов'язань, виходячи з положень принципу верховенства права, закріпленого як ст.8 Конституції України, так і ст.8 КАС України.
Відповідно до частини3 ст.42 Закону України „ Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” від 9 липня 2003 року № 1058-1У у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб. Які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір пенсії, визначений відповідно до ст..28 цього закону. Перерахунок пенсії провадиться з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму. В дійсний час діє Порядок обчислення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 30 травня 1997 року № 523 зі змінами і доповненнями, за яким пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання завдяки Чорнобильської катастрофи нараховуються відповідно до статей 53 і 57 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” та в усіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими по 2 групі інвалідності - 8 мінімальних пенсій за віком.
Стаття 67 Закону України „ Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” від 28 лютого 1991 року згідно п.17 розділу 1 закону України „Про внесення змін до Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” від 5 жовтня 2006 року, який набрав чинності 31 жовтня 2006 року, була доповнена частиною3 наступного змісту : у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір пенсії, визначений відповідно ст..54 цього Закону, а також розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, особам, віднесеним до категорії 1,2,3,4, розмір щомісячної компенсації сім'ям за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи. Перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму”. Додаткового звернення особи за перерахунком пенсії вищенаведена стаття не передбачає. Дана редакція є чинною в період з 1 листопаду 2006 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року.
Суд дійшов до висновку, що наявні підстави для визначення неправомірними дій відповідача щодо відмови в виплаті позивачці державної пенсії, в розмірі 8 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, в розмірі 75% мінімальної пенсії за віком за період з 1 серпня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року, та наявність підстав для задоволення позовних вимог в частині зобов'язання відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії в розмірі 8 мінімальних пенсій за віком, додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, виходячи з розміру 75% мінімальної пенсії за віком за період з 1 серпня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 по31.12.2008 року по час винесення рішення Краматорським судом за інший період. Стаття 67 Закону України „про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” від 28 лютого 1991 року № 796-Х11 згідно до п.17 розділу 1 закону України „Про внесення змін до Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” від 5 жовтня 2006 року , який набрав чинності 31 жовтня 2006 року була доповнена частиною 3 наступного змісту: у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір пенсії На підставі наведеного суд вважає, що дії УПФУ у м.Краматорську щодо виплати пенсії позивачу (державної та додаткової) у розмірах менше від 6 мінімальних пенсій за віком є неправомірними, оскільки не відповідають вимогам ст..50,ч.4 ст.54 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”. Права позивачки слід поновити та заявлений ним позов задовольнити частково.
Керуючись ст.ст.10,60 ЦПК України, Законом України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, суд -
Позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у м. Краматорську про визнання дії неправомірними та зобов'язання провести перерахунок пенсії по інвалідності як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, задовольнити частково.
Визнати неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України у м. Краматорську щодо відмови ОСОБА_1 в виплаті державної та додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров'ю в розмірі, передбаченому статтями 50,54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»,за період з 01.08.2007 по року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року .
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України у м. Краматорську Донецької області здійснити ОСОБА_1 перерахунок та стягнути державну пенсію в розмірі 8 мінімальних пенсій за віком, додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю виходячи з розміру 75% мінімальної пенсії за віком з урахуванням фактично здійснених виплат за період з 1 серпня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року , у відповідності до вимог частини3 статті 67 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, частини3 статті 28, частини 3 статті 42 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. Апеляційна скарга на рішення суду подається в Апеляційний суд Донецької області через Краматорський міський суд протягом десяти днів з дня його проголошення
Суддя
Рішення ухвалено та надруковано в єдиному примірнику у нарадчій кімнаті.
Суддя