Справа № 474/1137/23
Провадження № 1-кс/474/170/23
про накладення арешту на майно
19.09.23р. смт Врадіївка
Слідчий суддя Врадіївського районного суду Миколаївської області ОСОБА_1
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2
розглянувши клопотання слідчої у кримінальному провадженні - заступниці начальника СВ Відділення поліції № 2 Первомайського РВП ГУНП в Миколаївській області капітана поліції ОСОБА_3 , погоджене прокурором у кримінальному провадженні - прокурором Врадіївського відділу Первомайської окружної прокуратури ОСОБА_4 , у кримінальному провадженні, внесеному 14.09.2023р. до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023152200000178, за ознаками злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, про арешт майна, -
встановив:
15.09.2023р. слідча у кримінальному провадженні - заступниця начальника СВ Відділення поліції № 2 Первомайського РВП ГУНП в Миколаївській області капітан поліції ОСОБА_3 , (далі - слідча) звернулася до слідчого судді з клопотанням, погодженим прокурором у кримінальному провадженні - прокурором Врадіївського відділу Первомайської окружної прокуратури ОСОБА_4 , в рамках кримінального провадження, внесеного 14.09.2023р. до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023152200000178, за ознаками злочину, передбаченого ч .4 ст. 185 КК України, в якому з метою збереження речових доказів, просить накласти арешт на мобільний телефон марки “Nokia” 515, сріблясто-золотистого кольору, імей: НОМЕР_1 , імей: НОМЕР_2 , який 14.09.2023р. добровільно видала працівникам поліції ОСОБА_5 , який належить ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка проживає по АДРЕСА_1 (спец пакет Експертної служби МВС № 1473959).
Посилаючись на приписи ст.ст. 40, 98, 100, 170, 171 КПК України, слідча вказує на необхідність накладення арешту на вказане майно з метою збереження речових доказів та запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження або настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню та вирішення спору.
Слідча в судове засідання не з'явилася, хоча належним чином в порядку, визначеному ст. 135 КПК України, повідомлена про час, дату та місце судового розгляду (телефонограма № 1263 від 18.09.2023р.). Водночас 15.09.2023р. звернулася до суду із письмовою заявою, в якій підтримує клопотання та просить розгляд останнього проводити у її відсутність, оскільки через переведення відділу поліції на особливий режим роботи, у зв'язку з веденням в Україні воєнного стану, не має можливості брати участь у судовому засіданні.
Власниця майна ОСОБА_6 в судове засідання не з'явилася, хоча належним чином в порядку, визначеному ст. 135 КПК України, повідомлена про час, дату та місце судового розгляду (телефонограма № 1262 від 18.09.2023р.), про причини неявки не повідомила.
Оскільки, згідно ч. 1 ст. 172 КПК України неприбуття осіб, які беруть участь у розгляді клопотання про арешт майна, в судове засідання не перешкоджає розгляду вказаного клопотання, а тому вважаю доцільним розглянути питання про арешт майна без участі вказаних осіб.
Вивчив матеріали клопотання, вважаю встановленим таке.
Як вбачається з матеріалів клопотання, яке подане до суду 15.09.2023р., в строк визначений ч. 5 ст. 171 КПК України, 14.09.2023р. до Відділення поліції № 2 Первомайського РВП ГУНП в Миколаївській області звернулась ОСОБА_6 із заявою про те, що в період часу з 27.08.2023р. по 28.08.2023р. невідома особа, діючи в умовах воєнного стану, з території її домоволодіння за адресою АДРЕСА_1 , здійснила крадіжку належного їй мобільного телефону марки “Нокіа-515”, сріблястого кольору імей: НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , з сім картою № НОМЕР_3 , чим спричинила останній матеріальні збитки.
За даним фактом СВ Відділення поліції № 2 Первомайського РВП ГУНП в Миколаївській області розпочате кримінальне провадження за № 12023152200000178, за ознаками злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
14.09.2023р., будучи допитаною в якості потерпілої ОСОБА_6 повідомила, що в червні 2023 року її знайомий ОСОБА_7 подарував їй мобільний телефон марки “Nokia” 515, сріблясто-золотистого кольору, імей: НОМЕР_1 , імей: НОМЕР_2 , який був у використанні, однак був у цілому робочому стані. ОСОБА_6 встановила в мобільний телефон свою сім-карту НОМЕР_4 та користувалася ним. Наприкінці серпня 2023 року, точної дати ОСОБА_6 не пам'ятає, вона проводила дозвілля за місцем свого проживання по АДРЕСА_1 разом із своїми знайомими ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 де вживали спиртні напої. Катерина увімкнула музику на вказаному телефоні та положила його на стіл та в подальшому заснула. На наступний день ОСОБА_6 виявила пропажу телефону та вважала, що знайде його самостійно, проте не знайшла і вирішила звернутися до поліції.
14.09.2023р., допитана в якості свідка ОСОБА_5 повідомила, що наприкінці серпня до неї прийшов її брат ОСОБА_11 , якому вона поскаржилася, що її мобільний телефон зламався. ОСОБА_11 дістав з кишені мобільний телефон марки “Nokia” 515 сріблясто-золотистого кольору, дисплей якого був пошкоджений, проте телефон працював. ОСОБА_11 повідомив, що даний мобільний телефон знайшла на смітнику його мати ОСОБА_12 та, щоб остання в подальшому повернула йому вказаний телефон. Через кілька днів ОСОБА_5 купила новий мобільний телефон, а наданий її братом ОСОБА_11 залишила зберігати в своєму будинку. Так, 14.09.2023р. в ході розмови з працівниками поліції, щодо крадіжки мобільного телефону ОСОБА_6 , остання згадала про вищевказаний мобільний телефон та вирішила показати його працівникам поліції, які встановили, що саме про викрадення даного мобільного телефону заявила ОСОБА_6
14.09.2023р. ОСОБА_5 звернулася із заявою про добровільну видачу мобільного телефону марки “Nokia” 515, який їй дав її брат ОСОБА_11 , який було оглянуто та поміщено до спец пакету Експертної служби МВС № 1473959.
15.09.2023р. мобільний телефон марки “Nokia” 515, сріблясто-золотистого кольору, імей: НОМЕР_1 , імей: НОМЕР_2 , на підставі ст. 98 КПК України було визнано речовим доказом.
Вищевказані обставини підтверджується: витягом з ЄРДР за № 12023152200000178; протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 14.09.2023р.; рапортом помічника чергового СРПП Відділення поліції № 2 Первомайського РВП ГУНП в Миколаївської області ОСОБА_13 від 14.09.2023р.; протоколом допиту потерпілої ОСОБА_6 від 14.09.2023р.; протоколами допиту свідків ОСОБА_5 , ОСОБА_7 від 14.09.2023р., ОСОБА_14 , ОСОБА_15 від 15.09.2023р.; письмовою заявою ОСОБА_5 від 14.09.2023р.; протоколом огляду речей від 14.09.2023р.; постановою про визнання речових доказів та передачу їх на зберігання від 15.09.2023р.
Згідно ч. 1 ст. 167 КПК України тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення, або його спеціальну конфіскацію в порядку, встановленому законом.
Пунктами 1 та 3 ч. 2 ст. 167 КПК України передбачено, що тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони: підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди; є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов'язаного з їх незаконним обігом.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
При чому ч. 5 ст. 171 КПК України визначено, що клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено.
Згідно п. 1 ч. 2 та ч. 3 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів, причому у даному випадку арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України.
Частиною 1 ст. 98 КПК України визначено, що речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
У відповідності до ч.ч. 10 та 11 ст. 170 КПК України не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.
Заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
Частинами 1, 2 та 3 ст. 173 КПК України визначено, що слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.
При вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
У разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна. Слідчий суддя, суд зобов'язаний застосувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб.
Згідно ст. 175 КПК України ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором.
В сукупності вищевикладеного вважаю, що слідча довела необхідність арешту вищевказаного майна з метою збереження речових доказів та запобігання можливості їх приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, або настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню та вирішення спору, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим ч. 1 ст. 170 КПК України, а тому є достатні підстави для задоволення клопотання.
Водночас слід роз'яснити учасникам кримінального провадження, що відповідно до ч. 1 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Керуючись ст.ст.98, 167, 170-173, 175, 369-372 КПК України, -
постановив:
Клопотання слідчої у кримінальному провадженні - заступниці начальника СВ Відділення поліції № 2 Первомайського РВП ГУНП в Миколаївській області капітана поліції ОСОБА_3 , погоджене прокурором у кримінальному провадженні - прокурором Врадіївського відділу Первомайської окружної прокуратури ОСОБА_4 , у кримінальному провадженні, внесеному 14.09.2023р. до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023152200000178, за ознаками злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, про арешт майна - задовольнити.
Накласти арешт на мобільний телефон марки “Nokia” 515, сріблясто-золотистого кольору, імей: НОМЕР_1 , імей: НОМЕР_2 , який 14.09.2023р. добровільно видала працівникам поліції ОСОБА_5 , який належить ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка проживає по АДРЕСА_1 (спец пакет Експертної служби МВС № 1473959).
Ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором.
Ухвала може бути оскаржена на протязі п'яти днів з моменту її проголошення сторонами кримінального провадження безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду.
Слідчий суддя ОСОБА_1