№1-67
12 березня 2009 року м. Київ
Оболонський районний суд м. Києва в складі головуючого - судді Тютюн Т.М.
при секретарях Остафійчук К.В., Кияниці Л.В.,
за участю прокурора Синицького О.В.,
потерпілої ОСОБА_1,
захисників ОСОБА_2, ОСОБА_3,
законних представників ОСОБА_4, ОСОБА_5,
представників служби в справах неповнолітніх Кузьменка М.І., Мамончик О.В., представника міліції в справах неповнолітніх Глущенко О.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві кримінальну справу по обвинуваченню
ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Грозине Коростенського району Житомирської області, українця, громадянина України, з неповною середньою освітою, неодруженого, непрацюючого, що зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2, проживає за адресою: АДРЕСА_3, несудимого,
ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_6, уродженки м. Києва, українки, громадянки України, з неповною середньою освітою, незаміжньої, учениці 9-а класу середньої загальноосвітньої школи № 168 Оболонського району м. Києва, що зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_4, несудимої,
у вчиненні злочину, передбаченого ч.4 ст. 185 КК України,
установив:
25 жовтня 2008 року в період з 11 до 12 години неповнолітні ОСОБА_9 та ОСОБА_10, знаходячись за місцем проживання ОСОБА_10 - в квартирі АДРЕСА_1, вступили в злочинну змову з метою таємного викрадення майна, належного ОСОБА_1 Реалізовуючи злочинний умисел і впевнившись, що за їхніми діями ніхто не спостерігає, ОСОБА_9 та ОСОБА_10 таємно викрали з шафи в коридорі сейф, який винесли з квартири на загальний балкон 4-го поверху будинку. В подальшому ОСОБА_9 зателефонував знайомому, який за допомогою ножиців по металу та викрутки відчинив дверцята сейфу, звідки ОСОБА_9 та ОСОБА_10 викрали належні ОСОБА_1 гроші в сумі 14 000 доларів США, що згідно з курсом НБУ складало 72 100 гривень, гроші в сумі 500 евро, що згідно з курсом НБУ складало 3 298 гривень 58 копійок, ювелірні вироби із золота: браслет з каменем червоного кольору вартістю 4 500 гривень, ланцюжок вартістю 400 гривень, ланцюжок вартістю 600 гривень, хрестик вартістю 300 гривень, хрестик вартістю 500 гривень, сережки з бурштином вартістю 300 гривень, сережки у вигляді сітки з білим каменем вартістю 350 гривень, сережки вартістю 300 гривень, браслет вартістю 450 гривень, кулон у вигляді знаку зодіаку "Близнюки" вартістю 250 гривень, обручку з білими каменями вартістю 700 гривень, обручку вартістю 550 гривень, каблучку з білими каменями вартістю 500 гривень, каблучку з червоним каменем вартістю 450 гривень. Після цього ОСОБА_9 та ОСОБА_10 з місця вчинення злочину зникли, а викраденими грішми та майном розпорядилися на власний розсуд, чим завдали потерпілій ОСОБА_1 матеріальної шкоди на загальну суму 85 548 гривень 58 копійок, яка більше ніж в двісті п'ятдесят разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, тобто вчинили крадіжку у великих розмірах.
У судовому засіданні підсудний ОСОБА_9 вину у вчиненні злочину не визнав, посилаючись на те, що виніс сейф, оскільки ОСОБА_10 запевнила, що майно в сейфі належать їй. При цьому цивільний позов визнав повністю та дав наступні показання.
За місцем мешкання ОСОБА_10 за адресою: АДРЕСА_1, він проживав з підсудною три дні. Також у квартирі були мати ОСОБА_10 та чоловік, якого та назвала вітчимом. 25 жовтня 2008 року зателефонував знайомий ОСОБА_11 і сказав, що він винен 7 000 гривень за те, що нібито пограбував кіоск його товариша. ОСОБА_11 погрожував йому, про це було відомо його матері і він пропонував звернутися в міліцію. Але мати говорила, що не потрібно, оскільки ОСОБА_11 з друзями може вбити його. Про погрози та необхідність віддати гроші він розповів ОСОБА_10, на що та сказала, що вони віддадуть гроші, бо у неї є хороші друзі. А близько 11 години підсудна повідомила, що у неї є сейф, але його проблематично відчинити, оскільки вона загубила ключ. Близько 11-12 години він та ОСОБА_10 потайки від матері останньої викрали з квартири сейф, який знаходився в шафі в коридорі. ОСОБА_10 сказала виносити сейф, щоб не бачила мати, бо нічого не вийде. Підсудна відчиняла двері, а він виніс сейф у коридор до сходів, де намагався відчинити. Потім зателефонував товаришу на ім'я ОСОБА_5 і попросив приїхати допомогти відчинити сейф. Підсудна зустріла ОСОБА_5 і піднялася з ним на 4-ий поверх. ОСОБА_5 за допомогою ножиців по металу та викрутки відчинив сейф, звідки ОСОБА_10 взяла долари США в косметичці, евро в конверті та золоті вироби. Сейф зламував ОСОБА_5 у присутності його, ОСОБА_10 та ОСОБА_12 Підсудна сказала, що гроші належать їй, і це подарунок на день народження матері, бабусі та друзів, а золото їй привезли з Ізраїлю. Потім на поверсі за дверима заховали мисливську рушницю та сейф і поїхали в автомобілі ОСОБА_5 до станції метро "Дорогожичі". Гроші перерахували в автомобілі, було 14 000 доларів США та 500 евро. Також він не оспорює переліку й вартості виробів із золота згідно пред'явленого обвинувачення, а саме, браслет з каменем червоного кольору вартістю 4 500 гривень, два ланцюжка вартістю 400 та 600 гривень, два хрестика вартістю 300 та 500 гривень, сережки з бурштином вартістю 300 гривень, сережки вартістю 350 та 300 гривень, браслет вартістю 450 гривень, кулон вартістю 250 гривень, дві обручки вартістю 700 та 550 гривень, дві каблучки вартістю 500 та 450 гривень. Загальний розмір завданої потерпілій матеріальної шкоди на суму 85 549 гривень також не оспорює. Цивільний позов на суму 95 750 гривень визнає повністю. Про те, що вміст сейфу не належить підсудній, дізнався вже в автомобілі ОСОБА_5, але сумніви виникли ще коли потайки від матері виносили його. ОСОБА_10 сплатила гроші в сумі 200 доларів США ОСОБА_5 і, коли під'їхали до станції метро, він зателефонував ОСОБА_11, зустрівся з ним і підсудна віддала гроші в сумі близько 1 000 доларів США. Потім з ОСОБА_5 поїхали до станції метро "Петрівка", де на ринку купили одяг ОСОБА_10 та мобільний телефон йому. Розраховувалися в гривнях, на які підсудна обмінювала долари США. Вони тиждень жили в готелі, номер зняв на свій паспорт ОСОБА_5, придбали з підсудною п'ять моторолерів вартістю 6 400 гривень кожен. Також ОСОБА_10 купила собі два мобільних телефони. Потім жили в квартирі, яку знімали в районі Лук'янівки. Номер у готелі коштував близько 100 доларів США на добу, квартира - 60 доларів США на добу. Золоті вироби здавали у ломбард їхні знайомі на ім'я ОСОБА_2 та ОСОБА_8, прізвищ він не знає. Гроші витрачали разом з ОСОБА_10, але вона платила сама і грошей йому не давала. Коли закінчилися гроші, підсудна поїхала додому.
Крім цього, підсудний показав, що після вчинення злочину ніде не навчається, матеріально забезпечували його батьки. Раніше також траплялися випадки, коли він не ночував вдома, але чому так робив, пояснити не може.
Підсудна ОСОБА_10 вину у вчиненні злочину визнала повністю, щиро розкаялася та показала, що з 23 по 25 жовтня 2008 року ОСОБА_9 жив у неї вдома. Він побачив у кімнаті ікону і запропонував її продати, на що вона сказала, що цього робити не можна. Також 23 жовтня 2008 року запитав, чому вона не розповіла про сейф у шафі. Вона відповіла, що в сейфі речі бабусі, певно, золоті вироби і її речей там немає. Підсудний запропонував зламати сейф, але вона відмовилася, також відмовилася це робити наступного дня. 25 жовтня 2008 року ОСОБА_9 хтось зателефонував та погрожував. Той увімкнув гучномовець і вона чула, як якийсь хлопець говорив, що знає, де знаходиться підсудний і якщо той не поверне гроші до 15 години, його вб'ють, а її зроблять калікою. Після цього ОСОБА_9 знову запитав, чи будуть вони виносити сейф, і вона погодилася. Вона говорила, що необхідно винести сейф, щоб не бачила мати, яка знаходилася в квартирі з якимось чоловіком і перебувала в стані сп'яніння протягом цих трьох днів. Ініціатором вчинення крадіжки був підсудний, який сказав, що винен 7 000 гривень. Коли винесли сейф, ОСОБА_9 не зміг його відчинити і зателефонував своєму товаришу ОСОБА_5, який приїхав з другом і зламав сейф за допомогою ножиців та викрутки. Потім ОСОБА_9 зателефонував і повідомив, що вони вже їдуть. На автомобілі ОСОБА_5 вони приїхали до станції метро "Дорогожичі". Вже автомобілі вона побачила, що в сейфі зберігалася валюта. Таким чином з сейфу вони взяли гроші в сумі 14 000 доларів США та 500 євро, рушницю, яку вона заховала приблизно на 10-ому поверсі, набої, та вироби із золота, перелік і вартість яких вона не оспорює: браслет вартістю 4 500 гривень, два ланцюжка вартістю 400 та 600 гривень, два хрестика вартістю 300 та 500 гривень, три пари сережок вартістю 300, 350 та 300 гривень,'браслет вартістю 450 гривень, кулон вартістю 250 гривень, дві обручки вартістю 700 та 550 гривень, дві каблучки вартістю 500 та 450 гривень. Загальний розмір завданої шкоди - 85 549 гривень також не оспорює. Підсудний попросив у неї 1 300 доларів США і пішов віддав їх. Коли повернувся, поїхали на ринок "Петрівка", купили їй одяг, а ОСОБА_9 - мобільний телефон. Потім вони гуляли, а ввечері ОСОБА_5 відвіз їх у готель. Протягом наступних днів вони купили п'ять моторолерів вартістю 6 400 гривень кожний, гуляли. Вона давала ОСОБА_9 гроші, в тому числі на купівлю мобільного телефону, які були у неї. У готелі жили тиждень, потім зняли квартиру за 60 доларів США на добу, де прожили п'ять днів. Ювелірні вироби здавали в ломбард знайомі підсудного, оскільки необхідно було платити за квартиру. Коли закінчилися гроші, вона поїхала додому.
Не дивлячись на невизнання підсудним ОСОБА_9 вини, винуватість його та ОСОБА_10 у вчиненні злочину, повністю доведена зібраними в справі та дослідженими в судовому засіданні доказами, яким суд дав належну оцінку, в тому числі показаннями підсудної, викладеними вище.
Потерпіла ОСОБА_1 суду показала, що 22 жовтня 2008 року поїхала на дачу в с Хотянівка Київської області. Вдома - в квартирі АДРЕСА_1 залишилися дочка та онука - ОСОБА_13 та ОСОБА_10 Коли повернулася, ОСОБА_13 була з чоловіком і перебувала у стані сп'яніння, сейфа у шафі не було. Там зберігалися гроші в сумі 14 000 доларів США та 500 евро й золоті прикраси: браслет вартістю 4 500 гривень, два ланцюжка вартістю 400 та 600 гривень, два хрестика вартістю 300 та 500 гривень, дві пари сережок вартістю по 300 гривень та сережки вартістю 350 гривень, браслет вартістю 450 гривень, кулон вартістю 250 гривень, дві обручки вартістю 700 та 550 гривень, дві каблучки вартістю 500 та 450 гривень. Донька не знала, де сейф, онуки вдома не було. Від сусідки їй стало відомо, що в квартирі був хлопець. Підсудна зателефонувала через два тижні, плакала, просила вибачення і говорила, що не хотіла брати сейф, але якщо б не віддали гроші, вбили б ОСОБА_9 Крім цього, у сейфі знаходилася рушниця сина та документи. Рушницю вони потім знайшли в під'їзді, а документи їм підкинули. Також дочка викупила в ломбарді золоті сережки з бурштином та каблучку вартістю, відповідно, 700 та 500 гривень. Загальний розмір завданих їй збитків становить 85 549 гривень і вона пред'явила позов на суму 95 750 гривень з урахуванням зміни курсів долару США та евро по відношенню до української гривні. До теперішнього часу збитки ніхто не відшкодував. Вона пропонувала родичам ОСОБА_9 відшкодувати половину суми, але ті відмовилися.
Свідок ОСОБА_14 показав, що з підсудними підтримує дружні стосунки, познайомився з ними через ОСОБА_15 Восени 2008 року він, ОСОБА_15, ОСОБА_9 та ОСОБА_10 разом гуляли в розважальному центрі "Дивосвіт". Йому було відомо, що у ОСОБА_10 є гроші в сумі близько 12 000 доларів США. Підсудна сказала, що гроші їй передавала бабуся. Також ОСОБА_9 та ОСОБА_10 розповіли, що у останньої вдома стояв сейф, який вони винесли з квартири в під'їзд та зламали, оскільки у підсудної не було ключа. Гроші витрачали разом. При ньому придбали два моторолера, купували одяг, на його прохання ОСОБА_10 купила йому штани. Хто був ініціатором витрачання коштів, сказати не може. Підсудні не проживали вдома, а мешкали в готелі. Також він знає, що ОСОБА_9 часто не ночував вдома.
Свідок ОСОБА_12, показав, що у 20-х числах жовтня 2008 року знаходився на роботі, коли співробітнику на ім'я ОСОБА_5 зателефонував ОСОБА_9 і попросив терміново приїхати. На автомобілі ОСОБА_5 вони приїхали на Оболонь, де біля під'їзду чекали підсудні. Чому поїхали, йому відомо не було. ОСОБА_9 був його знайомий, ОСОБА_10 він також знав наглядно. ОСОБА_5 підійшов до підсудних, потім взяв з багажника інструменти. Він знаходився в салоні автомобіля, звідки добре проглядалися сходи в під'їзді на 4-му поверсі, де знаходилися підсудні та ОСОБА_5. Коли піднявся, побачив сейф. ОСОБА_5 відчинив сейф за допомогою інструментів і він бачив там долари США. На його запитання ОСОБА_10 відповіла, що гроші їй дарувала бабуся, а ключ від сейфу вона загубила, і ніяких підозр у нього не виникло. Сейф залишили на сходах у під'їзді. Після цього він просив ОСОБА_5 повернулися на роботу, його підвезли до станції метро "Оболонь", а самі поїхали. Йому та ОСОБА_5 підсудна дала по 100 доларів США за те, що вони приїхали.
Свідок ОСОБА_15 показала, що підтримує дружні стосунки з ОСОБА_9, який познайомив її з ОСОБА_10 Минулого року, коли саме, не пам'ятає, вона, ОСОБА_16 та підсудні протягом тижня гуляли на Оболоні, ходили в ресторан "Макдоналдс". У підсудної були гроші і та говорила, що бабуся надіслала їй долари з Італії. З слів обох підсудних, вони зламали сейф, тому що у ОСОБА_9 були проблеми з грішми. ОСОБА_10 придбала собі та їй джинси, ОСОБА_9 - одяг і телефон, а також три моторолери. їй було відомо, що ОСОБА_9 не живе вдома через проблеми з батьками, але де він жив. не знає.
Свідок ОСОБА_17 показав, що в листопаді 2008 року в ломбарді біля станції метро "Дорогожичі" заклав золоту каблучку та золоті сережки за 700 гривень, які віддав ОСОБА_10 разом з чеком. Підсудна сказала, що її бабусі погано і необхідно закласти вказані речі, а потім її мати викупить їх. Також ОСОБА_10 повідомила, що ці вироби належать їй. Коли ОСОБА_10 просила закласти золото, вона була з ОСОБА_9, але в ломбард вони ходили вдвох. 6 чи 10 листопада 2008 року йому зателефонувала мати ОСОБА_10 Вони зустрілися, у ломбарді він дав свій паспорт, мати підсудної- гроші і викупила вироби.
Законний представник неповнолітньої ОСОБА_5, будучи допитаним в якості свідка стосовно обставин, що підлягають встановленню в справах про злочини неповнолітніх, відповідно що вимог ст.433 КПК України, показав, що підсудна є його двоюрідною сестрою, потерпіла ОСОБА_1 - бабуся є її опікуном. Про поведінку ОСОБА_10 сказати нічого не може, оскільки спілкується з нею рідко. Але в квартирі створені всі необхідні умови для навчання та проживання ОСОБА_10
Законний представник неповнолітнього ОСОБА_4 з приводу цих же обставин показала, що підсудний є її сином. З батьком не проживають протягом 10 років і ОСОБА_9 з ним не спілкується. З вітчимом у сина відносини нормальні. Підсудний навчався в школі, потім у ліцеї, з якого на даний час відрахований. Навчався останнім часом погано на 2-4 бали по 12-бальній системі. З слів ОСОБА_18 їй відомо, що минулого року йому зателефонував хлопець та вимагав гроші, погрожуючи вбити. (Вони домовилися піти в міліцію, але наступного дня син не повернувся додому. Сама вона не зверталася до органів внутрішніх справ з приводу вимагання, оскільки хотіла зробити це разом з підсудним. Пізніше ОСОБА_9 зателефонував, сказав, що у нього все добре і розповів про дівчину ОСОБА_10. Потім їй стало відомо про затримання за підозрою у вчиненні крадіжки. Фізичний та психічний стан підсудного нормальний, він стояв на обліку в службі у справах неповнолітніх, оскільки іноді тікав з дому, його поведінку вона контролювати не може. Цивільний позов визнає частково на суму 20 000 гривень, оскільки, за її підрахунками, саме таку суму ОСОБА_9 витратив на себе. Відшкодувати шкоду вона не намагалася у зв'язку з відсутністю коштів.
Згідно з протоколом огляду місця події від 27.10.2008 року вхідні двері квартири АДРЕСА_1 знаходяться у відчиненому стані, замки слідів пошкоджень не мають. На сходовому майданчику 4-го поверху за дверима виявлено металевий сейф, двері якого відігнуті і мають розрив. Під час огляду вилучено сліди пальців рук з поверхні сейфа, два секретних механізми замків вхідних дверей квартири та два ключі (а.с. 14-20).
Відповідно до протоколу виявлення, огляду та вилучення 17.11.2008 року у ОСОБА_14 вилучено зв'язку з трьох ключів та ключ-брелок з дистанційним керуванням. Як пояснив ОСОБА_14, дані ключі від моторолера, які йому залишила ОСОБА_10 (а.с.56).
Як вбачається з протоколу відтворення обстановки та обставин події, ОСОБА_9 на місці показав та розповів про обставини заволодіння сейфом у квартирі ОСОБА_10 (а.с.69-75).
В ході очних ставок між ОСОБА_9 та ОСОБА_10 вони давали показання, аналогічні їхнім показанням у судовому засіданні (а.с.65-66).
Відповідно до протоколів очних ставок між ОСОБА_11 з ОСОБА_10 та ОСОБА_9, останній показав, що ОСОБА_11 вимагав у нього гроші в сумі 7 000 гривень, які на станції метро "Дорогожичі" в його присутності ОСОБА_10 передала ОСОБА_11 в доларах США. ОСОБА_11 та ОСОБА_10 не погодилися з такими показаннями, стверджуючи про те, що бачать один одного вперше. Крім цього, ОСОБА_10 показала, що передала гроші ОСОБА_9 і той сам передав їх особі, яка погрожувала (а.с.67, 68).
Суд розцінює невизнання підсудним вини як спосіб захисту від пред'явленого обвинувачення і вважає його показання стосовно того, що коли він виносив сейф, був впевнений, що там знаходиться майно ОСОБА_10 такими, що не відповідають дійсності.
Такі показання підсудного спростовуються показаннями підсудної ОСОБА_10, яка в ході досудового слідства та в судовому засіданні зазначала, що повідомляла ОСОБА_9 про належність майна в сейфі бабусі (а.с.65-66, 166-167, 178-179).
Про умисел ОСОБА_9 на вчинення злочину та таємний характер викрадення чужого майна свідчить те, що обидва підсудні викрали сейф, впевнившись, що за їхніми діями ніхто не спостерігає. ОСОБА_9 показав, що ОСОБА_10 порадила виносити сейф так, щоб не побачила її мати, бо нічого не вийде. І такі обставини підтвердила ОСОБА_10
Враховуючи рівень інтелектуального розвитку ОСОБА_9, обставини, за яких у під'їзді зламувався сейф, кількість та вартість викраденого, суд вважає, що підсудному було достовірно відомо про те, що він викрадає саме чуже майно.
Таким чином суд приходить до висновку, що винуватість ОСОБА_9 та ОСОБА_10 у вчиненні злочину доведена повністю та кваліфікує дії кожного з підсудних за ч.4 ст.185 КК України - таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене за попередньою змовою групою осіб у великих розмірах.
Разом з тим, суд уточнює у вироку розмір шкоди, завданої потерпілій ОСОБА_1, який складає не 85 549 гривень згідно з пред'явленим обвинуваченням, а 85 548 гривень 58 копійок. Так, слідчий обчислюючи вартість евро в перерахунку на національну валюту округлив суму, що є неприпустимим. А відповідно до довідки станом на 25.10.2008 року офіційний курс гривні до євро становив 659,715 гривень за 100 євро (а.с.180). Отже, вартість 500 євро становила 3 298 гривень 58 копійок, а не 3 299 гривень.
Також суд уточнює час вчинення злочину - період з 11 до 12 години 25 жовтня 2008 року, оскільки як в ході досудового слідства, так і в судовому засіданні під час допиту в якості підозрюваного та обвинуваченого, очної ставки ОСОБА_9 показав, що разом з ОСОБА_10 виніс сейф у вказаний період, оскільки мав віддати гроші до 15 години, а близько 12 години приїхали ОСОБА_5 і ОСОБА_12І, (а.с.65-66, 142-143, 149-150). З показань підсудної суду також вбачається, що гроші ОСОБА_9 мав віддати до 15 години. Крім того, свідок ОСОБА_12 в ході досудового слідства показав, що ОСОБА_9 зателефонував ОСОБА_5 близько 12 години (а.с.54). Тому суд вважає, що вказаний слідчим час - 16 година 30 хвилин не відповідають дійсності.
У справі потерпілою ОСОБА_1 заявлено цивільний позов на суму 95 750 гривень, які вона просить стягнути на її користь з ОСОБА_9 у рахунок відшкодування матеріальної "шкоди, завданої злочином. Суд задовольняє позов частково з наступних підстав.
Згідно з ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода; завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Згідно з ст.1182 ЦК України шкода, завдана спільними діями кількох неповнолітніх осіб, відшкодовується ними у частці, яка визначається за домовленістю між ними або за рішенням суду.
Посилання позивачки на підвищення курсів долару США та євро по відношенню до української гривні відповідними доказами не підтверджено. А тому, виходячи з принципу змагальності сторін у кримінальному процесі, суд вважає встановленим розмір шкоди, завданої злочином, - 85 548 гривень 58 копійок. Частина викраденого майна вартістю 1 200 гривень - золоті сережки з бурштином та каблучку потерпілій повернуто, про що вона показала в судовому засіданні.
Злочин вчинено спільними злочинними діями підсудних ОСОБА_9 та ОСОБА_10, і суд вважає ступінь їхньої вини однаковим. Враховуючи те, що потерпіла матеріальних претензій до ОСОБА_10 не пред'являє, суд задовольняє позов на половину суми, тобто на 42 174 гривні 29 копійок.
Згідно з ст.1179 ЦК України неповнолітня особа (у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років) відповідає за завдану нею шкоду самостійно на загальних підставах.
У разі відсутності у неповнолітньої особи майна, достатнього для відшкодування завданої нею шкоди, ця шкода відшкодовується в частці, якої не вистачає, або в повному обсязі її батьками, якщо вони не доведуть, що шкоди було завдано не ї їхньої вини.
Обов'язок батьків відшкодувати шкоду припиняється після досягнення особою, яка завдала шкоди, повноліття або коли вона до досягнення повноліття стане власником майна, достатнього для відшкодування шкоди.
Судом встановлено, що підсудному ОСОБА_9 та його матері ОСОБА_4, яка є законним представником, належить на праві приватної сумісної власності квартира АДРЕСА_1, що підтверджується копією свідоцтва про право власності на житло та витягом з реєстру КП "Коростенське міжміське бюро технічної інвентаризації Житомирської обласної ради" (а.с.238. 239). З огляду на великий розмір шкоди, завданої злочином, належність тільки частини нерухомого майна підсудному, який є особою з неповною цивільною дієздатністю, та винну поведінку законного представника ОСОБА_4, останню визнано судом співвідповідачем у справі.
Суд вважає, що за завдану ОСОБА_9 шкоду в частці, якої недостатньо для її відшкодування, має відповідати ОСОБА_4 до повноліття підсудного.
Призначаючи ОСОБА_9 та ОСОБА_10 покарання, суд враховує, що вони вчинили умисний тяжкий злочин, особи підсудних.
ОСОБА_9 до кримінальної відповідальності притягується вперше, ніде не навчається, неодноразово уходив з дому, що свідчить про відсутність на нього будь-якого впливу з боку батьків. Крім цього, суд враховує наявність невідшкодованих потерпілій збитків і їх розмір.
Згідно з актом амбулаторної психолого-психіатричної експертизи № 1210 від 24.11.2008 року ОСОБА_9 будь-яким психічним розладом не страждає. За своїм психічним станом у період часу, до якого відноситься інкриміноване йому діяння, ОСОБА_9 міг усвідомлювати свої дії та керувати ними. ОСОБА_9- виявляє достатній рівень розвитку когнітивних процесів (пам'яті, уваги, мислення), рівень його інтелектуального розвитку відповідає нормативним стандартам. В особистісній сфері - товариськість, емоційна врівноваженість, стабільність, дещо вольова нестійкість, переважання інтересів розважального плану. ОСОБА_9 не виявляє таких індивідуально-психологічних особливостей, які мають виражений характер і можуть здійснити суттєвий вплив на поведінку. В теперішній час ОСОБА_9 за своїм психічним станом може усвідомлювати свої дії та керувати ними, може предстати перед слідством та судом, будь-яким психічним розладом не страждає і не потребує застосування примусових заходів медичного характеру (а.с.117-119).
Суд не приймає характеристику сім'ї ОСОБА_9 з місця реєстрації, оскільки за вказаною адресою вони не проживають з 2000 року.
ОСОБА_10 до кримінальної відповідальності притягується вперше, навчається, але пропускає заняття в школі, схильна до бродяжництва, виховується бабусею ОСОБА_1, оскільки не має батька, а мати позбавлена батьківських прав.
Згідно з актом комплексної амбулаторної психолого-психіатричної експертизи № 1206 від 24.11.2008 року ОСОБА_10 виявляє ознаки психічного розладу: соціалізований розлад поведінки (МКБ-10: F-91.2) на фоні резидуально-органічної недостатності. ОСОБА_10 в період часу, до якого відноситься інкриміноване їй діяння, виявляла ознаки психічного розладу: соціалізований розлад поведінки (МКБ-10: F-91.2) на фоні резидуально-органічної недостатності, за своїм психічним станом: не могла в повній мірі усвідомлювати свої дії та керувати ними, тобто згідно ст.20 КК України може, бути визнана обмежено осудною. ОСОБА_10 виявляє невисокий, в межах норми, рівень когнітивного розвитку, ознаки значної педагогічної занедбаності (обмежений запас знань, недостатня сформованість деяких шкільних навичок, відсутність навчально-пізнавальної спрямованості інтересів). В особистісній сфері - нестійкість, пересичення, схильність до реакцій негативізму, емансипації, незрілість суджень, некритичність самооцінки, обмежений соціальний досвід, потреба в самоутвердженні в значимому оточенні. Індивідуально-психологічні особливості, які має ОСОБА_10, значно відображаються на її поведінці. В теперішній час ОСОБА_10 за своїм психічним станом не може в повній мірі усвідомлювати свої дії та керувати ними, може предстати перед слідством та судом. ОСОБА_10 потребує застосування щодо неї примусових заходів медичного характеру у виді амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку (а.с.125-128).
Тому при призначенні ОСОБА_10 покарання суд також враховує, що вона є обмежено осудною, та відсутність до неї претензій з боку потерпілої.
Обставинами, що пом'якшують покарання обом підсудним, суд визнає вчинення злочину неповнолітнім, а підсудній ОСОБА_10 також - щире каяття.
Обставин, що обтяжують покарання, не встановлено.
Суд призначає ОСОБА_9 покарання у виді позбавлення волі в мінімальних межах, передбачених санкцією ч.4 ст.185 КК України, оскільки вважає, що тільки таке покарання, яке полягає в умовах ізоляції, буде необхідним й достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів.
Також суд призначає ОСОБА_10 покарання у виді позбавлення волі, але з урахуванням особи винної та обставин справи вважає, що її виправлення можливе без відбування покарання і її слід звільнити від відбування покарання з випробуванням на підставі ст.104 КК України, встановивши максимальний іспитовий строк.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст.321, 323, 324 КПК України, суд
засудив:
ОСОБА_9 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.4 ст.185 КК України, і призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 5 /п'ять/ років.
Строк відбуття покарання ОСОБА_9 обчислювати з 10 листопада 2008 року.
Запобіжний захід ОСОБА_9 до набрання вироком законної сили залишити без зміни -тримання під вартою в Київському СІЗО Державного департаменту України з питань виконання покарань.
ОСОБА_10 визнати винною у вчиненні злочину, передбаченого ч.4 ст.185 КК України, і призначити їй покарання у виді позбавлення волі на строк 5 /п'ять/ років.
На підставі ст.104 КК України звільнити ОСОБА_10 від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 /два/ роки, якщо вона протягом іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на неї обов'язки.
На підставі ст.76 КК України зобов'язати ОСОБА_10 не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи, повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання та навчання, періодично з'являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.
Запобіжний захід ОСОБА_10 до набрання вироком законної сили залишити без зміни - заставу. Після набрання вироком законної сили заставу в сумі 3 000 /три тисячі/ гривень, внесену на депозит Оболонського РУ ГУ МВС України в м. Києві (квитанція № 000603 від 21.11.2008 року), повернути заставодавцю - ОСОБА_5.
Позов ОСОБА_1 задовольнити частково. Стягнути з ОСОБА_9 на користь ОСОБА_1 42 174 /сорок дві тисячі сто сімдесят чотири/ гривні 29 /двадцять дев'ять/ копійок у рахунок відшкодування матеріальної шкоди, завданої злочином. У разі відсутності у ОСОБА_9 майна, достатнього для відшкодування шкоди, частку, якої не вистачає, стягувати з ОСОБА_4 до його повноліття.
Речові докази - зв'язку ключів у кількості три штуки, ключ-брелок, два секретних механізми замків, які зберігаються в камері зберігання речових доказів Оболонського РУ ГУ МВС України в м. Києві (квитанції № 009406 від 17.11.2008 року, № 009415 від 2.01.2009 року), - знищити; п'ять слідів пальців рук, які містяться в матеріалах кримінальної справи (а.с.93), - зберігати при справі.
Стягнути з ОСОБА_9 та ОСОБА_10 на користь НДЕКЦ при ГУ МВС України в м. Києві за проведення судово-дактилоскопічної та судово-трасологічної експертиз по 486 /чотириста вісімдесят шість/ гривень 77 /сімдесят сім/ копійок з кожного. Одержувач платежу: НДЕКЦ при ГУ МВС України в м. Києві, р/р 35226002000466 в УДК у Київській області, МФО 821018, код 25575285 (Послуги експерта).
На вирок може бути подана апеляція до Апеляційного суду м. Києва через Оболонський районний суд м. Києва протягом 15 діб з моменту його проголошення, а засудженим, який перебуває під вартою, - в той же строк з моменту вручення йому копії вироку.