21036, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7 тел. 66-03-00, 66-11-31 http://vn.arbitr.gov.ua
31 серпня 2010 р. Справа 13/106-10
за позовом:Приватного сільськогосподарського підприємства "ЕЛІТА" код 31968683 (с.Війтівка, Бершадський район, Вінницька область,24400)
до:Вінницької філії Відкритого акціонерного товариства ВТБ Банк , код 14359319 (пл.Гагаріна, 2м. Вінниця, 21050)
про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню
Головуючий суддя
Cекретар судового засідання
Представники
позивача : не з"явився
відповідача : Верещак В.М., довіреність
Ухвалою суду від 16.08.2010 р. порушено провадження у справі за позовом Приватного сільськогосподарського підприємства "ЕЛІТА" до Вінницької філії Відкритого акціонерного товариства ВТБ Банк про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню та призначено до слухання на 11.08.2010 р., проте в зв'язку з неявкою представника позивача, судове засідання було відкладено на 31.08.2010 р.
Фіксація судового процесу шляхом звукозапису не здійснювалась в зв'язку з неподанням клопотання про застосування засобів технічної фіксації судового процесу, оскільки відповідно до ч.7 ст.81-1 ГПК України технічна фіксація судового процесу це право, а не обов'язок суду.
На визначену дату з'явився представник відповідача.
Позивач правом участі свого представника у судовому засіданні не скористався, докази, витребувані ухвалою суду не надав. Про дату, місце та час слухання справи позивач повідомлений належним чином, про що свідчить штамп вихідної кореспонденції канцелярії суду від 13.08.2010 р. №7875р-7877р.
Відсутність представника позивача в судовому засіданні не перешкоджає розгляду справи по суті.
Крім того, суд звертає увагу на п. 4 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006 року за № 01-8/1228 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році», п. 11 інформаційного листа вищого Господарського суду України від 15.03.2007 року за № 01-8/123 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році», в яких наголошується, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.
Враховуючи вищевикладене суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення позивача належним чином про час і місце розгляду судової справи і забезпечення явки останнього в судове засідання для реалізації ним права на судовий захист своїх прав та інтересів.
З урахуванням наведеного, справа слухається за наявними у ній матеріалами, відповідно до ст. 75 ГПК України.
Заслухавши представника відповідача, який заперечив проти задоволення позовних вимог, дослідивши матеріали справи, надавши юридичну оцінку поданих до справи доказів, суд з'ясував:
29 березня 2006 р. між Акціонерним комерційним банком «Мрія», правонаступником якого став ПАТ ВТБ Банк, згідно протоколу №54 від 16.07.2010 р., затвердженого позачерговими загальними зборами учасників (акціонерів), та приватним сільськогосподарським підприємством «Еліта» був укладений кредитний договір № 208.
За умовами даного договору відповідачу був наданий кредит в сумі 500 000 гри. строком користування до 27 березня 2009 року з платою за користування кредитом і 8 відсотків річних.
В забезпечення виконання зобов»язань за кредитним договором 29 березня 2006 р між строноами був укладений договір застави , посвідчений приватним нотаріусом Бершадського районного нотаріального округу Вінницької області Шийко В.В., зареєстровано в реєстрі за № 691.
Відповідно до договору застави позивач надав в заставу відповідачу рухоме майно - комбайн зернозбиральний Джон Дір 1550, 2003 року випуску, заводський №СО155F046851, двигун НОМЕР_1, об"єм двигуна 7638 куб.см. маса машини 12 500 кг, реєстраційний НОМЕР_2, належний позивачу па праві власності, що підтверджується Свідоцтвом про реєстрацію машини НОМЕР_3, виданим Інспекцією державного технічного нагляду по Бершадському району Вінницької обласної державної адміністрації 20.03.2006 року.
27 серпня 2009 року Майбородою Григорієм Прохоровичем, приватним нотаріусом Калинівського районного нотаріального округу, був виданий виконавчий напис № 868643 зареєстрований в реєстрі за № 3611, яким запропоновано звернути стягнення на грошові кошти або ж трактор колісний марки Джон Дір 1550, 2003 року випуску, заводський №СО155F046851, двигун НОМЕР_1, реєстраційний № 20099ВЕ.
За рахунок коштів, отриманих від реалізації майна, а саме комбайна зернозбирального марки Джон Дір 1550, 2003 року випуску, заводський №СО155F046851 НОМЕР_1, реєстраційний № 20099ВЕ, запропоновано задовільнити вимоги Відкритого акціонерного товариства ВТБ Банк по кредитному договору №208 від 29.03.2006 р. 518 875, 98 грн., з них:
465 560, 95 гривень - сума боргу за кредитом з урахуванням 30 (тридцяти) % річних, що становить 49 327, 25 грн., нарахованих у зв»язку р порушенням зобов»язань щодо повернення кредиту за період з 30 березня 2009 року по 25 серпня 2009 року;
50 400 гривень - сума боргу за процентами (користування кредитом) з урахуванням 3% річних, що становить 389, 47 грн., нарахованих в зв»язку з порушенням зобов»язань щодо сплати процентів за період з 02 червня 2008 року по 25 серпик 2009 року;
2 914, 13 гривень - пені, нарахованої у зв"язку з несвоєчасною сплатою процентів в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за період з 01 жовтня 2008 року по 25 серпня 2009 року.
Загальна сума заборгованості становить 518 875, 98 гри. та 2 300, 00 - витрати за вчинення виконавчого напису, що разом становить 521 175. 98 грн.
03 вересня 2009 року державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Бершадського районного управління юстиції Красиленко С.М. було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження щодо примусового виконання виконавчого напису № 868643, виданого 27.08.2009 р. приватним нотаріусом Калинівського районного нотаріального округу Майбородою Г.П. про стягнення з ПСП «Еліта» 521 175, 98 грн. боргу.
22 вересня 2009 року ВДВС Бершадського районного управління юстиції був складений акт опису й арешту вищевказаного майна.
Позивач, свої твердження, щодо того, що виконавчий напис не підлягає виконанню обґрунтовує тим, що відповідно до договору застави предметом застави є комбайн зернозбиральний марки Джои Дір 1550, 2003 року випуску, заводський №СО155F046851, двигун НОМЕР_1, а у виконавчому написі запропоновано звернути стягнення на трактор колісний марки Джои Дір 1550, 2003 року випуску, заводський №СО155F046851, двигун НОМЕР_1 .
Також позивач зазначає, що відповідно до п. 1.1 договору застави, заставою за цим Договором забезпечуються вимоги заставодержателя, що випливають з кредитного договору № 208 від 29 березня 2006 року та можливих додаткових угод до нього, укладених між заставодавцем та заставодержателем, відповідно до яких заставодержатель при виконанні заставодавцем певних їх умов, надає останньому кредит в сумі 500 000 гривень на строк до 27 березня 2009 року зі сплатою 18% річних на визначених кредитним договором та можливими додатковими угодами до нього умовах.
Таким чином, договором застави не забезпечені зобов"язання у вигляді сплати неустойки, річних та витрат за вчинення виконавчого напису.
Згідно ст. 20 Закону України «Про заставу» заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов»язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано, якщо інше не передбачено законом чи договором.
Статтею 87 Закону України «Про нотаріат» та ті. 282 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженою наказом Міністерства юстиції України від 03.03.2004 р., передбачено, що для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість.
Відповідно до п. 284 зазначеної Інструкції нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.99 р. № 1172 затверджено Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.
Так, згідно з переліком, для одержання виконавчого напису для стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими угодами подаються, зокрема, оригінал нотаріально посвідченої угоди; документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов»язання.
Позивач керуючись вказаними нормами вбачає, що боргові зобов"язання, зазначені у виконавчому написі, не співпадають із зобов"язаннями, зазначеними у договорі застави як за розміром визначених сум, так і характером та підставою, тобто виконавчий напис вчинено на виконання зобов"язань, які договором застави такими не визначено.
В зв"язку з чим, нотаріус без правових підстав вчинив зазначений виконавчий напис на вказаному договорі.
Відповідач позовні вимоги не визнає, обґрунтовуючи це наступним:
Щодо твердження позивача, що договором застави не забезпечені зобов'язання у вигляді сплати неустойки, річних та витрат на вчинення виконавчого напису, спростовуються тим що п.9.2 кредитного договору визначено, що у разі несвоєчасної (неналежної) сплати процентів за користування кредитом, позичальник сплачує банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу за кожен день прострочення виконання, а п. п.9.1 - у разі несвоєчасного повернення кредиту позичальник зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 30 процентів річних від простроченої суми.
Відповідно до ч.1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
Статтею 536 ЦК України визначено, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.
П.1.1. договору застави визначено, що заставою за цим договором забезпечуються вимоги заставодержателя, що випливають з кредитного договору № 208 від 29 березня 2006 року та можливих додаткових угод до нього, укладених між заставодавцем та заставодержателем.
Кредитним договором п.1.1 встановлено, що кошти в сумі 500 000,00 грн. ПСП «ЕЛІТА» отримує від установи банку в користування до 27 березня 2009 року з платою за користування кредитом.
Відповідно до ч.1 ст. 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 ЦК України, якою передбачена відповідальність за порушення грошового зобов'язання, а саме: боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
П.2.1.5. договору застави від 29 березня 2006 року визначено, що за рахунок заставленого майна задовольнити вимоги, зазначені у цьому договорі в повному обсязі, що визначається на момент фактичного задоволення, включаючи відсотки, відшкодування збитків, завданих прострочкою виконання, неустойку, пеню, необхідні витрати на утримання заставленого майна, а також витрати на здійснення забезпеченою заставою вимоги, витрати, що будуть понесені Заставодержателем при зверненні стягнення на заставлене майно та його реалізації.
Стаття 589 ЦК України передбачає, що за рахунок предмету застави, заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором. Кореспондуючі положення містять статті 19, 20 Закону України «Про заставу», пункти 6.2 кредитного договору та пункти 2.1.5 договору застави.
Боргові зобов'язання позивача виникли з кредитного договору укладеного з установою банку - відповідачем, а не договору застави, як вбачає позивач.
Відповідачем була направлена на адресу позивача претензія № 576/700-08-2 від 21.05.2009 року, яка була отримана 27.05.2009 року позивачем. Заперечень, щодо заявленої претензії до установи банку не надходило, таким чином позивач визнав дану претензію і факт безспірності вимог, щодо нарахування грошових коштів за невиконані зобов'язання за кредитним договором.
Позивачем сума стягнення за кредитним договором на підставі виконавчого напису нотаріуса не оскаржувалася.
В зв»язку з викладеним, спростовується твердження позивача, що договором застави не забезпечені зобов'язання у вигляді сплати неустойки, річних та витрат за вчинення виконавчого напису і боргові зобов'язання позивача за виконавчим написом нотаріуса не співпадають з зобов'язаннями визначеними в договорі застави є безпідставними і не свідчить про наявність спору про право.
Відповідач також вказує на те, що в заявленому позивачем позові не наводиться жодних фактів порушення банком прав та інтересів підприємства, а є оскарженням дій нотаріуса при вчиненні виконавчого напису.
Проте, відповідно до п.1 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 20.04.2006 р. № 01-8/908 : господарським судам необхідно врахувати, що їм підвідомчі справи у зазначених договорах, але не скарги на нотаріальну дію або відмову у вчиненні нотаріальної дії, про які йдеться у частинах першій-пятій статті 50 Закону України «Про нотаріат» і які розглядаються загальними судами, або в порядку, встановленому Консульським статутом України.
Відповідач наголошує, що здійснення виконавчого напису повністю відповідало діючому законодавству України, а саме: ст.ст. 87-89 Закону України «Про нотаріат», Розділу 32 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 03.03.2004 року № 20/5, Переліку документів за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 року №1171.
Пунктом 1 Переліку встановлено, що для одержання виконавчого напису на нотаріально посвідчених угодах, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно, подаються оригінал нотаріально посвідченої угоди та документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника і встановлюють прострочення виконання зобов'язання.
У зв'язку із невиконанням позивачем умов кредитного договору - несплатою кредиту, несплатою відсотків та штрафних санкцій відповідач змушений був звернутися до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису для звернення стягнення на заставлене майно.
27 серпня 2009 року Майбородою Г.П., приватним нотаріусом Калинівського районного нотаріального округу було вчинено виконавчий напис за реєстровим №3611. Виконавчий напис було передано до органів державної виконавчої служби для звернення стягнення на заставлене майно.
Частиною 1 ст. 589 ЦК України встановлено, що заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою.
Аналогічна норма міститься в ст.20 Закону України «Про заставу» відповідно до якої, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано, якщо інше не передбачено законом чи договором.
Частиною 1 ст. 590 ЦК України встановлено, що звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом.
Пунктом 4.2. Договору застави сторони визначили, що звернення стягнення на Предмет застави або на відповідну його частину здійснюється будь-яким способом, якого зажадає Заставодержатель, в тому числі направлення заставодержателем заставодавцю письмового повідомлення про звернення стягнення, або будь-яким іншим способом, передбаченим чинним законодавством України, а також за виконавчим написом нотаріуса.
Так, відповідно до статті 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідь до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно із ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Посилання позивача на те, що Законом України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрації обтяжень не передбачено звернення стягнення на заставлене майно шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису є необґрунтованим.
Таким чином, відповідачем правомірно вчинено виконавчий напис на нотаріально посвідченому договорі застави, який посвідчений нотаріально, за яким стягнення заборгованості проводиться на підставі виконавчого напису нотаріуса за погодженням сторін.
Судом дослідженно той факт, що у виконавчому написі звернено стягнення на трактор колісний марки Джон Дір 1550, 2003 року випуску, заводський №СО155F046851, двигун НОМЕР_1, об"єм двигуна 7638 куб.см. маса машини 12 500 кг, реєстраційний НОМЕР_2, належний позивачу па праві власності, що підтверджується Свідоцтвом про реєстрацію машини НОМЕР_3, виданим Інспекції державного технічного нагляду по Бершадському району Вінницької обласної державної адміністрації 20.03.2006 року, тоді як необхідно було вказати комбайн зернозбиральний марки Джон Дір 1550, 2003 року випуску, заводський №СО155F046851, двигун НОМЕР_1, об"єм двигуна 7638 куб.см. маса машини 12 500 кг, реєстраційний НОМЕР_2, належний позивачу па праві власності, що підтверджується Свідоцтвом про реєстрацію машини НОМЕР_3, виданим Інспекції державного технічного нагляду по Бершадському району Вінницької обласної державної адміністрації 20.03.2006 року.
Проте суд вважає, що дана описка не є підставою скасування виконавчого напису від 27.08.2009 р., виданого приватним нотаріусом Калинівського районного нотаріального округу Майбородою Григорієм Прохоровичем № 868643 та зареєстрованного в реєстрі за № 3611. Так як всі інші данні, номер, заводський номер, реєстраційний номер, рік випуску та ін. вищевказаного комбайна, у виконавчому написі, вказані вірно, що дає правильне орієнтування на який саме предмет застави звернено стягнення.
Суд дослідивши всі обставини справи та надані сторнонами докази, приходить до висновку, що доводи позивача є безпідставними та необгрунтованими і, в даному випадку, право позивача відповідачем не порушено, тому позов задоволенню не підлягає.
Керуючись 4-3, 4-5, 25, 28, 30, 33, 35, 43, 82, 83, 84, 115, 116 ГПК України, -
1. В задоволенні позовних вимог відмовити.
2. Рішення направити сторонам.
3. Скасувати заходи забезпечення позову, накладені ухвалою суду від 16.06.2010 р. по справі №13/106-10
Суддя
Повний текст рішення суду оформлено і підписано відповідно до вимог ст.84 ГПК України 06 вересня 2010 р.
віддрук. прим.:
1 - до справи
2 - позивачу (с.Війтівка, Бершадський район, Вінницька область,24400)
3 - відповідачу (пл.Гагаріна, 2м. Вінниця, 21050)