21036, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7 тел. 66-03-00, 66-11-31 http://vn.arbitr.gov.ua
02 вересня 2010 р. Справа 9/23-08
за позовом:Дочірнього підприємства "Спеціалізоване ремонтно-будівельне управління "Вінницяліфт" ( вул. Лазо, 17, м. Вінниця, 21021)
до: Міського комунального підприємства житлово - експлуатаційна контора № 12 (вул. Квятека, 16, м. Вінниця, 21000)
третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача -"Обчислювальний центр Житлово - комунального господарства Вінницької обласної державної адміністрації (вул. Єрмака,7а м. Вінниця, 21000)
про стягнення 35933,95 грн.
Головуючий суддя
Cекретар судового засідання
Представники
позивача : Іскра О.О. - представник за довіреністю
відповідача : Попова М.Ф. - довіреність б/н від 16.06.2010 р.
Озинківська О.В. - представник за довіреністю_
Куций Р.Б. - адвокат
третя особа: не з"явився
Подано позов про стягнення з відповідача 35933,95 грн. за невиконання умов договору № 512 на технічне обслуговування, ремонт ліфтів і диспетчерських систем. В подальшому в ході судового розгляду позивач збільшував та зменшував свої позовні вимоги.
13.06.2008 р. через канцелярію суду представником позивача було надано доповнення до позовної заяви (фактично заява про збільшення позовних вимог), відповідно до якої позивач, керуючись ст. 22 ГПК України, збільшив свої позовні вимоги та просив суд стягнути з відповідача згідно договору № 512 від 31.12.2004року заборгованість в сумі103848,40 грн.
08.09.2008 р. ухвалою суду по справі 9/23-08 провадження у справі за заявою відповідача було зупинено в зв'язку з тим, що в господарському судді Вінницької області є справа № 2/164-08 за позовом ЖЕК 12 до ДП СРБУ Вінницяліфт про визнання договору № 512 від 31.12.2004р. не дійсним.
17.11.2009 р. ухвалою суду по справі 9/23-08 провадження у справі за заявою позивача було поновлено в зв'язку з тим, що у справі № 2/164-08 про визнання договору №512 від 31.12.2004р. не дійсним було винесено рішення, яке набуло законної сили і підстави, які слугували зупиненню провадження у справі 9/23-08 відпали.
Розгляд справи неодноразово відкладався за клопотанням сторін з метою надання доказів, необхідних для розгляду справи по суті.
27.05.2010 р. через канцелярію суду представником позивача було надано заяву про зменшення позовних вимог, відповідно до якої позивач, керуючись ст. 22 ГПК України, зменшив свої позовні вимоги та просив суд стягнути з відповідача згідно договору № 512 від 31.12.2004року борг в сумі 60 431,4грн.
26.08.2010р. через канцелярію суду представником позивача було надано заяву про збільшення позовних вимог, відповідно до якої позивач, збільшив позовні вимоги та просив суд стягнути з відповідача борг в сумі 67 842,34грн.
Представник позивача в судовому засіданні пояснила, що звернулась до господарського суду на підставі договору № 512 від 31.12.2004 р.
Предметом позову була заборгованість за вищевказаним договором, що становила суму боргу в розмірі 35933,95 грн.
В позовній заяві позивач вказав що станом на момент укладання даного договору у відповідача залишився несплачений борг за ліфтові послуги за попередні періоди.
Роботи у 2005 р, на виконання умов цього договору, були виконані на загальну суму 199534,5 грн. Оплата відповідачем у 2005 р. за отримані послуги проводилась на загальну суму 150400,55 грн.
Із суми отриманих коштів, частково, за призначенням платежу, позивач погасив борг, що виник станом на 01.01.2005 р., в сумі - 11800,00 грн., а тому фактично врахував у 2005 р. оплату не в сумі 150400,55 грн. як зазначалось вище, а лише 138600,55 грн. тобто за мінусом цих 11 800,00 грн.
Крім того за призначенням платежу у 2006 р. було перераховано 25000,00 грн. в погашення боргу 2005 р. згідно цього договору.
З огляду на таке борг за 2005 р. був визначений позивачем в сумі 35 933,95 грн.
В процесі судового слухання представники сторін провели взаємозвірку, після чого позивач уточнив позовні вимоги, фактично збільшуючи суму позову з наступних причин:
По-перше сторони з'ясували та погодились, що роботи у 2005 р. було виконано на загальну суму 199 534,5 грн., так як позивач вказував у позовній заяві.
Оплату у 2005 р. було проведено на загальну суму 149064,7 грн., а не 150 400,55 грн, як вказував позивач у первинній позовній заяві.
Представник позивача в судовому засіданні пояснила, що вищевказаний розрахунок до позовної заяви про стягнення 35 933,95 грн., був складений таким чином, що ДП СРБУ Вінницяліфт зараховувала як оплату за надані послуги (виконанні роботи) в певному місяці року всі перераховані суми, не погашаючи заборгованість попередніх періодів, тільки за виключенням 11800,00 грн., які вважав що перераховує в погашення боргу минулих періодів за призначенням платежу, тобто за чіткою вказівкою відповідача. Але після звернення до суду, Вищим господарським судом була винесена постанова по справі 4/56-07 від 26 лютого 2008р., відповідно до якої суд проаналізувавши приписи законодавства України, в тому числі , ЗУ «Про платіжні системи та переказ грошей в Україні» та Інструкції «Про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті», дійшов висновку, що у аналогічній справі за позовом ДП СРБУ Вінницяліфт до МКП ЖЕК 13, правомірним є порядок віднесення поточних платежів в рахунок погашення заборгованості попередніх періодів, у випадку коли в платіжних дорученнях не зазначено періоду, за який здійснюється оплата по технічному обслуговуванню, ремонт ліфтів і диспетчерських систем.
Тому в доповненні до позовної заяви позивач, змінив предмет позову, та вказав суму основного боргу 85 189,6 грн., що складалася з того, що позивач врахував в погашення боргу минулих періодів кошти, що прийшли з призначенням платежу без чіткої вказівки про період оплати (тобто кошти з транзитного рахунку відповідача).
Таким чином, позивач фактично погасив за рахунок коштів 2005 р. що прийшли в сумі 149 064,7 грн. борг попередніх періодів, що станом на початок 2005 р. визначався в сумі 59 719,8 грн., тобто зарахувавши в погашення поточного виконання підрядних робіт на суму 199 534,5 грн. не 149 064,7 грн., а 89 344,9грн. за мінусом дебетового сальдо - 59 719,8 грн.
Щодо зменшення боргу в 2005 р. за рахунок коштів 2006 р. позивач свою позицію не змінив та врахував зменшення боргу на суму 25 000 грн.
Суму основного боргу було визначено в розмірі 85 189,6 грн.
Крім того, до основної суми боргу позивач нарахував штрафні санкції передбачені договором № 512 від 31.12.2004 року та адвокатські послуги.
Наступне зменшення позовних вимог представник позивача пояснила з наступних підстав, на момент розгляду справи в суді у 2010 р, між сторонами вже не було жодних договірних стосунків, оскільки останній підрядний договір припинив свою дію у червні 2008р.
При цьому у липні 2008 р. на рахунок позивача прийшли грошові кошти з Обчислювального центру в сумі 20 854,48грн., які не були зараховані у наступних періодах (з січня 2006 - по червень 2008рр), по яким набули законної сили судові рішення про примусове стягнення боргів.
Отже, позивач зарахував 20854,48 грн. в погашення боргу 2005 р., який згідно попереднього доповнення до позовної заяви визначений в сумі 85189,6 грн.
Позивач змінив (в сторону зменшення) суму дебетового сальдо, та вказав, що в доповненні до позовної заяви дебетове сальдо визначено в сумі 59719,8 грн., але враховуючи судові справи №7/186-09, №2/35-08, згідно яких було дослідженно докази існування заборгованості відповідача перед позивачем у попередніх періодах (станом на 01.01.2004р заборгованість відповідача встановлювалася у розмірі 93260.00 грн.,у 2004 р. мала місце переплата в сумі 37443,96 грн., що зараховується в борг попереднього періоду), дебетове сальдо було визначене в сумі 55 816,04 грн.
Таким чином, позивач фактично зарахував в погашення поточного виконання підрядних робіт на суму 199 534,5 грн., не 149 064,7 грн., а 93 248,66 грн. за мінусом дебетового сальдо - 55 816,04грн.
Щодо зменшення боргу в 2005 р. за рахунок коштів 2006 р. позивач свою позицію не змінив та врахував зменшення боргу на суму 25000 грн. та зменшення боргу за рахунок коштів 2008 року на суму 20854,48 грн.
Суму основного боргу було визначено в розмірі 60 431,4 грн.
Крім того, позивач відмовився від попередньо нарахованих штрафних санкцій та стягнення адвокатських послуг.
Згідно останньої заяви позивача про збільшення позовних вимог, представник останнього вказала, що не вірно зазначила суму грошових коштів, що прийшли з ОЦ в липні 2008 р. в сумі 20 854,48 грн., так як згідно офіційних данних ОЦ вказана оплата в зазначеному періоді проведена в сумі 13 443,54 грн., тому збільшив суму боргу на різницю між вказаними сумами в розмірі 7 410,94 грн. і просив стягнути 67 842,34 грн.
Відповідач на протязі усього слухання справи проти позову заперечував, змінюючи при цьому свою позицію відносно позовних вимог Позивача.
21.02.2008 р.( т.1 а.77) через канцелярію суду Відповідач надав свої заперечення суду на первинну позовну заяву, покликаючись на те, що заборгованість згідно договору № 512 від 31.12.2004 р. що виражалась у сумі виконаних в цьому періоді підрядних робіт в розмірі 199534,5грн. було погашена за рахунок поточних коштів в сумі 148034,7грн, хоча фактично в цьому періоді було перераховано позивачу 149064,7грн., це пояснюється тим, що відповідач погоджується, що на момент укладання договору - станом на початок 2005року мало місце борг-сальдо, а тому 1030грн згідно призначення платежу останній відніс їх в погашення сальдо. При цьому, недоплата, яка утворилась в 2005 р. була повністю погашена за рахунок грошових коштів, що прийшли в 2006 році в сумі 25 000,00 грн., за рахунок коштів, що прийшли в 2004 р, як переплата (авансування) в сумі 37443,96 грн., а тому відповідач стверджував про наявність переплати у заявленому періоді в розмірі 10944,12 грн.
Дебетового сальдо станом на 01.01.2005року в сумі 55816,04грн. відповідач не визнав.
28.08.2008 р.( т.5 а. 27-29) через канцелярію суду Відповідач надав свої заперечення суду на заяву про збільшення позовних вимог в сумі 103848,40 грн. , в якому визнав борг в сумі1969,48 грн.
Відповідач надав свої останні заперечення по справі в яких зазначив, що борг згідно поданого позову відсутній, в заявленому періоді має місце переплата в сумі 40417,66 грн.,(т.8 а.с. 31-32) яка утворилась за рахунок коштів, що прийшли в 2004 р. в сумі 37443, 96 грн., в 2006р. в сумі 25000,00 грн., в 2008 р. в сумі 28 443,54 грн., при фактичному виконанні підрядних робіт на суму 199534,5 грн. оплачених поточними платежами на загальну суму 149064,7 грн., уже не враховуючи погашення дебетового сальдо в сумі 1030,0 грн, як відповідач вказував раніше.
Представники сторін заявили, що надали всі докази необхідні для вирішення спору.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову, виходячи з наступного.
31.12.2004 р. між Міським комунальним підприємством житлово-експлуатаційною конторою №12 (замовником) та Дочірнім підприємством "Спеціалізоване ремонтно-будівельне управління "Вінницяліфт" (підрядником), було підписано підрядний договір № 512 на технічне обслуговування, ремонт ліфтів і диспетчерських систем (т.1, а.с.8-13), згідно п.1.1 якого замовник доручає, а підрядчик приймає на себе організацію і виконання робіт по технічному обслуговуванню, ремонту ліфтів і диспетчерських систем на об'єктах замовника відповідно з додатками №1, які є невід'ємною частиною даного договору. Повне технічне обслуговування включає в себе весь комплекс ремонтних і регламентних робіт, який забезпечує справність і надійну експлуатацію ліфтів, диспетчерських систем, а також нагляд за безпечною їх експлуатацією.
Відповідно до п.2.2 щомісячна оплата згідно з договором визначена на основі розпорядження Вінницької облдержадміністрації №478 від 31.12.1999 р. із розрахунку 6 коп. за 1 кв.м. загальної площі, без врахування першого поверху, в тому числі ПДВ 1 коп., і на день підписання складає 10847, 41 грн.
Визначена щомісячна сума оплати робіт наведена в додатку №1.
Пунктом 5.1 договору визначено, що в кінці поточного місяця підрядчик дає замовнику акти виконаних робіт з зазначенням їх вартості.
В п.5.3 договору вказано, що на підставі підписаних актів виконаних робіт замовник самостійно оплачує виконані роботи не пізніше 5-го числа наступного місяця.
Згідно п.7.1 договір діє з 01.01.2005 р. по 31.12.2005 р. і діє в частині технічного обслуговування та ремонту ліфтів і диспетчерських систем до його перезаключення, а частині проведення розрахунків щодо надання послуг - до їх повного здійснення.
У разі ліквідації, реорганізації, або зміни найменування одного з учасників цього договору сторонами його виконання виступають їх правонаступники з передачею їм усіх прав і обов"язків та боргових зобов"язань, передбачених договором. (п.7.2 договору).
Також в додатку №1 до договору № 512 від 31.12.2004 р. (т.1, а.с.8-13) сторони погодили обсяг робіт по технічному обслуговуванню і ремонту ліфтів на 2005р.
Крім того, 31.12.2004 р. між Міським комунальним підприємством житлово-експлуатаційною конторою №12 (замовником), Дочірнім підприємством "Спеціалізоване ремонтно-будівельне управління "Вінницяліфт" (підрядником) та Обчислювальним центром управління житлово-комунального господарства Вінницької обласної державної адміністрації (ОЦ) було підписано договір № 512/12 про порядок оплати та розрахунки за виконані роботи по технічному обслуговуванню, ремонту ліфтів та диспетчерських систем (т.5, а.с.30), згідно п.1.1 якого підрядчик виконує роботи на об'єктах, які знаходяться на балансі замовника, згідно підрядного договору № 512 на технічне обслуговування, ремонт ліфтів і диспетчерських систем від 31.12.2004 р.
Відповідно до п.1.2 договору замовник приймає платежі від мешканців будинків, які обладнані ліфтами та системами диспетчеризації, використовуючи математичне забезпечення ОЦ і проводить їх облік, та розраховується з підрядчиком за виконані роботи через ОЦ, шляхом відокремлення від суми квартирної плати за утримання ліфтів на стадії прийому платежу.
Згідно діючої централізованої системи прийому комунальних платежів Обчислювальний центр ЖКГ виконує обробку прийнятих комунальних платежів від населення банківськими установами міста та касами ЖЕК м. Вінниці.
Обчислювальний центр ЖКГ по закінченню робочого дня отримує від банківських установ міста та кас житлово - експлуатаційних контор інформацію про суми прийнятих коштів. Центр щоденно формує реєстр, який після обробки направляє банківським установам та касам ЖЕК, згідно якого повинен здійснюватися перерахунок прийнятих коштів на користь відповідних підприємств - постачальників послуг. Одночасно підприємствам - постачальникам послуг також надається аналогічний реєстр про кошти, які мають бути перераховані на їх користь банківськими установами міста та касами житлово - експлуатаційних контор.
Таким чином, згідно договору № 512/12 від 31.12.2004 р. "Про порядок оплати та розрахунки за виконані роботи по технічному обслуговуванню, ремонту ліфтів та диспетчерських систем" та листів МКП ЖЕК - 12, Обчислювальний центр ЖКГ щоденно надавав МКП ЖЕК- 12 реєстр про прийняті їх касою кошти від населення з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій з відповідним відщепленням.
Оскільки до складової тарифу з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій входить технічне обслуговування ліфтів та систем диспетчеризації, а розпорядником коштів з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій є ЖЕКи міста розрахунок з підрядником здійснюється щоденно згідно договору № 512/12 від 31.12.2004 р. обчислювальний центр ЖКГ на вимогу МКП ЖЕК - 12 по закінченню місяця формує звіт прийнятих коштів з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій по періодах оплати.
В матеріалах справи наявні підписані та скріплені печатками сторін акти виконаних робіт за період з січня 2005р. по грудень 2005р. (т.1, а.с.17-27), з яких вбачається, що за вказаний період позивачем було надано відповідачу послуг з технічного обслуговування ліфтів на загальну суму 199534,54 грн. (з ПДВ), які і мали бути сплачені останнім. Фактично відповідачем салачено позивачу 149064,70 грн., крім того зараховано по рішенню суду у 2006 р. як проведення розрахунків за 2005 р. - 25000 грн.,
04.02.2008 р. Дочірнє підприємство "Спеціалізоване ремонтно-будівельне управління "Вінницяліфт" звернулось до господарського суду Вінницької області з позовом до Міського комунального підприємства житлово-експлуатаційної контори №12 про стягнення на його користь 35933,95 грн. боргу (т.1, а.с.2), вказуючи, що між сторонами відсутні розбіжності щодо вартості наданих позивачем послуг, а спір виник внаслідок різного зарахування цих коштів згідно платіжних документів, в яких не вказано призначення платежу, оскільки позивач такі платежі зарахував в рахунок погашення боргу за послуги, надані до 01.01.2005р., а відповідач їх зараховує в рахунок поточних платежів 2005р.
В ході розгляду справи позивач заявою від 13.06.2008 р. (т.4, а.с.88-213) у відповідності до ст.22 ГПК України збільшив позовні вимоги та просив стягнути з відповідача 103848,40 грн. боргу, пояснивши, що під час проведення взаємозвірки з відповідачем та при здійсненні розрахунку заборгованості, позивачем невірно були перерозподілені грошові кошти, які надходили від відповідача, а також невірно вказано суму проведеного заліку й допущено неточності в сумах, що надходили на його рахунок з поточного та транзитного рахунків відповідача.
Відповідач у відзиві на позов (т.5, а.с.27-29), заперечуючи проти позову, вказав, зокрема, що він визнає позовні вимоги лише на суму 1969,48 грн.
Характер виконаних робіт та взятих зобов'язань свідчать, що між сторонами виникли правовідносини за договором підряду, які регулюються ст.837 ЦК України.
Судом встановлено, що Міське комунальне підприємство житлово-експлуатаційна контора №12 та Дочірнє підприємство "Спеціалізоване ремонтно-будівельне управління "Вінницяліфт" до укладення договорів №512 та №512/12 від 31.12.2004 р. також перебували в договірних відносинах, про що свідчить наявний в матеріалах справи підрядний договір №108 від 03.01.2002 р.
Як свідчать наявні у справі підписані та скріплені печатками сторін акти виконаних робіт за період з січня 2005 р. по грудень 2005 р. (т.1, а.с.17-27), а також розрахунок заборгованості за цей період, який по своїй суті є актом звірки, що був складений й підписаний позивачем на виконання вимог суду (т.4, а.с.211), позивачем на виконання умов зазначених вище договорів було надано відповідачу послуг з технічного обслуговування ліфтів на загальну суму 199534,54 грн.. без призначення платежув платіжних документах на загальну суму 59719,83 грн.
З цього ж розрахунку (акту) вбачається, що відповідач оплачував надані послуги й щодо загальної суми отриманих коштів розбіжності між сторонами відсутні, проте цей розрахунок (акт) свідчить про те, що кожна із сторін відносила щомісячні суми проплат по різному: Дочірнє підприємство "Спеціалізоване ремонтно-будівельне управління "Вінницяліфт" зараховувало як оплату за надані послуги (виконані роботи) в певному місяці року лише в тому випадку, коли платіжні документи мали на це конкретне посилання в графі "Призначення платежу", інші ж кошти зараховувались в оплату наданих послуг (виконаних робіт) минулих періодів ; МКП "ЖЕК-12" ж, здійснюючи щомісячні проплати, відносило перераховані суми як проплати за надані послуги (виконані роботи) в тому місяці, в якому останні проводились.
Відповідно до п.5.2. ст.5 Закону України "Про платіжні системи та переказ грошей в Україні" від 05.04.2001р. відносини між суб'єктами переказу регулюються на підставі договорів, укладених між ними з урахуванням вимог законодавства України.
Згідно п.1.30 ст. 1, п.22.1 ст. 22, п.23.1, 23.4 ст.23, п.32.3 ст.32 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні", а також п.1.7, п.2.5, п.3.1,3.4 Інструкції "Про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті", затвердженої постановою Правління НБУ №22 від 21.01.2004р. (зі змінами) платіжне доручення - це розрахунковий документ, який містить доручення платника банку або інший установі - члену платіжної системи, що його обслуговує, здійснити переказ визначеної в ньому суми коштів зі свого рахунку на рахунок отримувача.
Ініціювання переказу здійснюється за такими видами розрахункових документів: платіжні доручення, платіжна вимога доручення, розрахунковий чек, платіжна вимога, меморіальний ордер.
Платіжне доручення може бути відкликане ініціатором переказу в будь - який час до списання коштів з його рахунку шляхом надання до банку, що обслуговує цього ініціатора, документа на відкликання.
Ініціатор до настання дати валютування може відкликати кошти, які до зарахування їх на рахунок отримувача або видачі в готівковій формі обліковується в банку, що обслуговує отримувача.
Документ на відкликання коштів ініціатор подає до свого банку, який того самого дня надає банку отримувача вказівку про повернення коштів. Банки зобов'язані виконувати доручення клієнтів, що містяться в документах на переказ, відповідно до реквізитів цих документів.
Кошти з рахунків клієнтів банки списують лише за дорученням власників цих рахунків. Платники оформлюють доручення про списання коштів з рахунків на відповідних банках розрахункових документів.
Банки повертають без виконання розрахункові документи, якщо у розрахунковому документі не заповнено хоча б один із реквізитів, заповнення якого передбачено його формою, крім реквізиту "Дата валютування" (форма платіжного доручення передбачає такий реквізит як "призначення платежу").
Платіжне доручення оформляється платником за формою, наведеною в додатку до Інструкції, згідно з вимогами щодо заповнення реквізитів розрахункових документів.
Згідно пунктів 3.7 та 3.8 глави 3 Інструкції "Про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті" фізичні особи використовують платіжні доручення в разі перерахування коштів зі своїх поточних та вкладних (депозитних) рахунків згідно з режимом використання цих рахунків, що встановлений нормативно-правовими актами Національного банку з питань порядку відкриття та використання рахунків, без будь-яких підтверджуючих документів.
Реквізит "Призначення платежу" платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України.
Платник відповідає за дані, що зазначені в реквізиті платіжного доручення "Призначення платежу". Банк перевіряє заповнення цього реквізиту на відповідність вимогам, викладеним у цій главі, лише за зовнішніми ознаками.
Вказані норми свідчать про те, що саме платник коштів дає доручення банку на перерахування грошей (виступає довірителем) і вказує призначення платежу.
Проаналізувавши наведені вище обставини в сукупності з приписами законодавства, суд вважає, що, оскільки в платіжних дорученнях відповідач не зазначав період, за який здійснюється оплата за надані послуги (виконані роботи) по техобслуговуванню й ремонту ліфтів і диспетчерських систем (т.4, а.с.116-135) , то позивач правомірно відносив платежі в рахунок погашення заборгованості за попередній період.
Позивач заявою про збільшення позовних вимог від 26.08.2010 р.визначив заборгованість відповідача на загальну суму 67842,34 грн., однак з урахуванням зменшення та збільшення позовних вимог в ході судового розгляду , а також наданих суду в судовому засіданні 02.09.2010 р. відповідачем платіжних доручень № 352 від 01.07.2008 р., № 366 від 03.07.2008 р., № 381 від 07.07.2008 р. на загальну суму 15000 грн., заборгованість становить 52842,34 грн. ( т.8, а.с.6-8 та інші, ).
Оскільки представниками відповідача надано суду докази якими стверджується, що після закінчення договірних відносин кошти в сумі 15000 грн. були перераховані позивачу, тому в цій частині позовних вимог провадження слід припинити в порядку п. 1-1 ст. 80 ГПК України. Представник позивача не заперечував проти наданих суду доказів.
Неузгодженість випливає з різного зарахування сум проплат (за поточний період 2004-2005р.р. та в рахунок боргу, що мав місце станом на 01.01.2005 р.), що відображено кожною із сторін в наданих суду розрахунках.
Суд вважає, що позивач обґрунтовано зараховував в рахунок боргу, що виник станом на 01.01.2005 р., кошти, які поступали йому від відповідача в період 2004-2005р.р. за платіжними документами без конкретної вказівки в графі "Призначення платежу".
Стаття 526 ЦК України вказує, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Як зазначалось в п.5.3 договору № 512 від 31.12.2004 р. сторони погодили, що на підставі підписаних актів виконаних робіт замовник самостійно оплачує виконані роботи не пізніше 5-го числа наступного місяця. Тобто даним договором визначено обов'язок відповідача виконати зобов'язання особисто, що спростовує твердження Міського комунального підприємства житлово-експлуатаційної контори №12 про те, що розрахунки з Дочірнім підприємством "Спеціалізоване ремонтно-будівельне управління "Вінницяліфт" за надані останнім послуги з технічного обслуговування ліфтів поставлені у залежність від оплати мешканцями комунальних послуг, до яких входить й оплата за користування ліфтом.
Крім того, в матеріалах справи всупереч приписам ст.33 ГПК України, згідно якої кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, відсутні докази того, що Міське комунальне підприємство житлово-експлуатаційна контора №12 було позбавлено можливості під час проведення розрахунків за технічне обслуговування ліфтів зазначати період, за який здійснюється платіж.
З урахуванням наведеного, позовні вимоги Дочірнього підприємства "Спеціалізоване ремонтно-будівельне управління "Вінницяліфт" є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню на загальну суму 52842,34 грн. з покладанням на відповідача судових витрат пропорційно задоволеним позовним вимогам.
Керуючись ст. ст. 49, 82 - 85, 115 ГПК України, -
Позов задовольнити частково.
Стягнути з міського комунального підприємства житлово - експлуатаційна контора № 12 вул. Квятека, 16 м. Вінниця 21000 (р/р 260005065 в АППБ "Аваль" МФО 302247 код ЄДРПОУ 20084619) на користь дочірнього підприємства "Спеціалізоване ремонтно - будівельне управління Вінницяліфт" вул. С.Лазо, 17 м. Вінниця 21010 (р/р 260005065 в АППБ "Аваль" МФО 302247 код ЄДРПОУ 20084619) 52842,34 грн. заборгованості, 528,42 грн. витрат по сплаті державного мита, 183,82 грн. за інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.
В позовних вимогах на загальну суму 15000 грн провадження припинити.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Суддя
Повний текст рішення суду оформлено і підписано відповідно до вимог ст.84 ГПК України 07 вересня 2010 р.
віддрук. прим.:
1 - до справи
2 - позивачу вул. Лазо, 17, м. Вінниця, 21021)
3 - відповідачу вул. Квятека, 16, м. Вінниця, 21000)
4 - третій особі (вул. Єрмака 7а, м. Вінниця 21000)