61064, м.Харків, вул.Володарського, 46 (1 корпус)
29 квітня 2010 р.Справа № 2-а-48685/09/1670
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Бенедик А.П.
Суддів: Калиновського В.А. , Кононенко З.О.
за участю секретаря судового засідання Лаби О. П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 31.12.2009р. по справі № 2-а-48685/09/1670
за позовом ОСОБА_1 < Список > < Текст >
до Генеральної прокуратури України , Державного казначейства України < Текст > < 3 особи > < 3 особа > < за участю > < Текст >
про відшкодування моральної шкоди завданої бездіяльністю Генеральної прокуратури України,
Позивач, ОСОБА_1, звернувся до суду з позовом до Генеральної прокуратури України, Державного казначейства України, в якому, просив: визнати порушення його конституційного права на оскарження прийнятого рішення (бездіяльність) Генеральною Прокуратурою України передбаченого та забезпеченого статтею 55 Конституції України, частиною четвертою статті 12 Закону України "Про прокуратуру", статями 99-1, 236-1 Кримінально-процесуального кодексу України стосовно неприйняття рішення по поданій ним скарзі на постанову про відмову в порушенні кримінальної справи проти експерта Малик Н.І від 28.10.2012 р. - незаконним; зобов'язати Генеральну Прокуратуру України прийняти рішення по поданій ним скарзі на постанову від 28.10.2012 р. про відмову в порушенні кримінальної справи проти експерта Малик Н.І. у відповідності з вимогами чинного законодавства; стягнути з відповідача Державного казначейства України на його користь, на відшкодування завданої йому моральної шкоди бездіяльністю Генеральної Прокуратури України з приводу порушення його конституційного права на оскарження прийнятого рішення Генеральною Прокуратурою передбаченого та забезпеченого статтею 55 Конституції України, частиною четвертою статті 12 Закону України "Про прокуратуру", статями 99-1, 236-1 Кримінально-процесуального кодексу України, стосовно неприйняття рішення по поданій ним скарзі на постанову про відмову в порушенні кримінальної справи проти експерта Малик Н.І від 28.10.2012 р - кошти в сумі 1690 грн.00 коп.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 31.12.2009р. у відкритті провадження у справі відмовлено.
Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить оскаржувану ухвалу скасувати та постановити нову ухвалу, якою провадження у справі відкрити.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги, позивач посилається на неповне з'ясування судом обставин справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги та рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відмовляючи у відкритті провадження у справі, суд першої інстанції виходив з того, що заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду з наступних підстав.
Відповідно до ч.2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Згідно до вимог статті 17 КАС України, в порядку адміністративного судочинства розглядаються спори фізичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Відповідно до пункту 2 частини 2 статті 17 КАС України, компетенція адміністративних судів не поширюється на публічно-правові справи, що належить вирішувати в порядку кримінального судочинства.
Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 23.05.2001 № 6-пр/2001, правосуддя України здійснюється шляхом розгляду і вирішення справ по спорах відповідно до процесуального законодавства України.
Відповідно до статті 1 Кримінально-процесуального кодексу України, діяльності органів дізнання, попереднього слідства і прокуратури, суду щодо порядку провадження у кримінальних справах регламентується цим Кодексом (далі -КПК України). Кримінальне судочинство - це врегульований нормами КПК України порядок діяльності органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду (суддів) щодо порушення, розслідування, розгляду і вирішення кримінальних справ, а також діяльність інших учасників кримінального процесу - підозрюваних, обвинувачених, підсудних, потерпілих, цивільних позивачів і відповідачів, їх представників та інших осіб з метою захисту своїх конституційних прав, свобод та законних інтересів.
Захист прав і свобод людини не може бути надійним без надання їй можливості при розслідуванні кримінальної справи оскаржити до суду окремі процесуальні акти, дії чи бездіяльність органів дізнання, попереднього слідства і прокуратури. Але таке оскарження може здійснюватися у порядку, встановленому КПК України, оскільки діяльність посадових осіб, як і діяльність суду, має свої особливості, не належить до сфери управлінської.
Як встановлено кримінально-процесуцальним кодексом України дії прокурора оскаржуються відповідно до статті 236 КПК України.
Виходячи з положень зазначених вище законів, Кримінально-процесуального Кодексу України та з контексту Конституції України можна зробити висновок, що однією з найважливіших тенденцій розвитку сучасного законодавства України є розширення сфери судового захисту, у тому числі судового контролю за правомірністю і обґрунтованістю рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень.
Таким чином, колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку про те, що позов, з яким звернувся позивач ОСОБА_1, підлягає розгляду судом загальної юрисдикції в порядку визначеному Кримінально-процесуальним кодексом України, що виключає його розгляд в порядку адміністративного судочинства.
Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 109 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Зважаючи на встановлені обставини справи, колегія суддів дійшла висновку, що ухвала Полтавського окружного адміністративного суду від 31.12.2009 року по справі № 2-а-48685/09/1670 прийнята з дотриманням норм чинного процесуального та матеріального права і підстав для її скасування не виявлено.
Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.
Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 199, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 31.12.2009р. по справі № 2-а-48685/09/1670 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом місяця з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя(підпис)Бенедик А.П.
Судді(підпис)
(підпис)Калиновський В.А. Кононенко З.О.
ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Калиновський В.А.
Повний текст ухвали виготовлений 05.05.2010 р.