Справа: № 2-а-10975/09/2570 Головуючий у 1-й інстанції: Баргаміна Н.М.
Суддя-доповідач: Кузьменко В. В.
Іменем України
"16" вересня 2010 р. м. Київ
колегія Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого - судді Кузьменко В. В.,
суддів Усенко В. Г., Умнової О. В.,
при секретарі Сесемко А. О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві справу за адміністративним позовом Приватного виробничо-комерційного підприємства «Трансімпорт»до Чернігівської митниці, Головного управління Державного казначейства України в Чернігівській області про визнання дій незаконними, скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії та стягнення коштів за апеляційною скаргою Приватного виробничо-комерційного підприємства «Трансімпорт»на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 13.11.2009 року, -
Позивач звернувся до суду з позовом до Чернігівської митниці, Головного управління Державного казначейства України в Чернігівській області про визнання дій незаконними по визначенню митної вартості резервним методом та скасувати податкові повідомлення-рішення від 13.08.2009 року, 23.09.2009 року, 24.09.2009 року.
Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 13.11.2009 року позовні вимоги залишено без задоволення.
Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального права, та прийняти рішення, яким задовольнити позов в повному обсязі.
В засідання з'явилися учасники процесу. Представник апелянта наполягав на задоволенні апеляційної скарги, представник митниці просив залишити рішення суду першої інстанції без змін.
Заслухавши суддю-доповідача, учасників процесу, перевіривши матеріали справи та доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 1, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Суд першої інстанції всебічно, повно та об'єктивно розглянув справу, правильно встановив обставини справи, дав правильну правову оцінку наданим доказам і прийшов до обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні позовних вимог.
Судом встановлено, що позивачем було укладено зовнішньоекономічні контракти № TR 090604 від 04.06.2009 року та № TR 090722 від 22.07.2009 року з QINGDAO BOGA INTERNATIONAL TRADE CO. LTD (Китай), відповідно до яких продавець продав , а покупець купив товар на умовах FOB згідно до специфікації, що є невід'ємною частиною даних контрактів.
Також позивачем було укладено зовнішньоекономічний контракт № TR090708 від 08.07.2009 року з CHІNA EXPORT BASES LIAOCHENG IMPORT & EXPORT CO. LTD (Китай) , відповідно до якого продавець продав, а покупець купив товар на умовах FOB згідно до специфікації, що є невід'ємною частиною цього контракту.
Позивачем надано пакет документів для проведення митного оформлення товару, визначивши митну вартість товару, що підлягав митному оформленню за ціною договору.
При здійсненні контролю щодо правильності визначення митної вартості Чернігівською митницею була проведена перевірка повноти та комплектності поданих для підтвердження заявленої митної вартості декларантом документів, було встановлено, що рівень митної вартості на товари згідно УКТЗЕД, в ціновій базі даних Державної митної служби України значно вищий за рівень митної вартості, заявлений у ВМД від 13.08.2009 року, 23.09.2009 року та від 24.09.2009 року.
Відповідачем прийняті рішення, якими визначено митну вартість товару за резервним методом.
Відповідно до ст.259 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є їх ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, обчислена до положень МК України.
Митна вартість товарів, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до положень МК України. Митна вартість товарів і метод її визначення заявляються (декларуються) митному органу декларантом під час переміщення товарів через митний кордон України шляхом подання декларації митної вартості (ч.1 ст.262 МК України).
Визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, здійснюється за такими методами: 1) за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2)за ціною договору щодо ідентичних товарів; 3) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; 4) на основі віднімання вартості; 5) на основі додавання вартості (обчислена вартість); 6) резервного . Основним є метод визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції) (ст.266 МК України).
Відповідно до ст.266 МК України кожний наступний метод визначення митної вартості товарів застосовується, якщо вона не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що надані позивачем документи не давали можливості проаналізувати ціноутворення та перевірити правильність визначення заявленої митної вартості товару, не було можливості ідентифікувати товари, що оцінюються, за всіма ознаками ідентичних товарів, а саме: фізичні характеристики; якість та репутація на ринку; країна походження; виробник, та за ознаками подібних (аналогічних) товарів: якість, наявність торгової марки та їх репутація на ринку; країна походження; виробник.
Крім того, була відсутня ціна одиниці товару, за якою найбільша партія оцінюваних товарів продавалася б на території України, ціна за одиницю оцінюваних товарів в країні виробника.
Відповідачем не були надані додаткові документи для правильного визначенні митної вартості, відповідно до ст. 264 МК України та п.11 Порядку декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для їх підтвердження, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 20.12.2006 р. №1766.
Викладене, на думку колегії, свідчить про правомірність винесення рішення, яким відмовлено в задоволенні позову.
Отже, доводи апеляційної скарги та апелянта спростовуються висновками суду першої інстанції, матеріалами справи та не відповідають вимогам чинного законодавства, через що рішення суду першої інстанції слід залишити без змін.
Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Приватного виробничо-комерційного підприємства «Трансімпорт»на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 13.11.2009 року у справі за адміністративним позовом Приватного виробничо-комерційного підприємства «Трансімпорт»до Чернігівської митниці, Головного управління Державного казначейства України в Чернігівській області про визнання дій незаконними, скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії та стягнення коштів -залишити без задоволення.
Постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 13.11.2009 року -залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі, тобто з 22 вересня 2010 року, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя: В. В. Кузьменко
Судді: В. Г. Усенко
О. В. Умнова
Повний текст ухвали виготовлено 22.09.2010 року.