Справа: № 2-а-584/10 Головуючий у 1-й інстанції: Таргоній Д.О.
Суддя-доповідач: Саприкіна І.В.
Іменем України
"22" вересня 2010 р. м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді: Саприкіної І.В.,
суддів: Костюк Л.О., Попович О.В.,
при секретарі: Приходько Є.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Оболонського районного суду м. Києва від 19.05.2010 року у справі за його позовом до старшого інспектора ВО ДТП ВДАІ Оболонського району м. Києва старшого лейтенанта Костюченка Миколи Васильовича про визнання протиправною та скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, -
ОСОБА_2 звернувся до Оболонського районного суду м. Києва з адміністративним позовом до старшого інспектора ВО ДТП ВДАІ Оболонського району м. Києва старшого лейтенанта Костюченка Миколи Васильовича про скасування постанови АА № 240087 від 05.04.2010 року щодо застосування адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255 грн.
Постановою Оболонського районного суду м. Києва від 19.05.2010 року в позові відмовлено.
Не погоджуючись з таким судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати незаконну, на його думку, постанову суду першої інстанції та постановити нову, якою задовольнити позов. В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на неповне з'ясування всіх обставин, що мають значення для вирішення справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, незаконність, необґрунтованість та необ'єктивність оскаржуваного рішення, що є підставою для його скасування. Зауважує, що копію оскаржуваної постанови отримав із запізненням, тому просить про поновлення строку на апеляційне оскарження.
Відповідно до ч. 3 ст. 186 КАС України (в редакції, чинній на момент подачі апеляційної скарги), заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі, відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
11.06.2010 року ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, тому, з урахуванням того, що копію постанови він отримав 02.06.2010 року, колегія суддів приходить до висновку, що строк апеляційного оскарження постанови Оболонського районного суду м. Києва від 19.05.2010 року апелянтом не пропущено, а тому відсутні правові підстави окремо вирішувати питання щодо поновлення пропущеного строку.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, що з'явилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів знаходить, що вона не підлягає задоволенню, виходячи з наступного:
Оболонський районний суд м. Києва в своєму рішенні прийшов до висновку про необхідність відмови в задоволенні позову.
Апеляційна інстанція повністю погоджується з такими доводами суду першої інстанції, з огляду на наступне:
Як вбачається з матеріалів справи, 05.04.2010 року о 19 год. 20 хв. в м. Києві по пр. Оболонському, 1 ОСОБА_2, керуючи автомобілем НОМЕР_1 рухався зі швидкістю 87 км/год., перевищивши встановлене обмеження на 27 км/год. Швидкість вимірювалась приладом «Візир»№ 0812495.
Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (ч.1 ст. 86 КАС України).
Перевищення водіями транспортних засобів встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками, - тягнуть за собою накладення штрафу від п'ятнадцяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (ч. 1 ст. 122 КУпАП).
Єдиний порядок дорожнього руху на всій території України, відповідно до Закону України "Про дорожній рух", встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. N 1306 (із змінами та доповненнями). Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Відповідно до Правил дорожнього руху України, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року № 1306 (із змінами та доповненнями), а саме п. 12.9 водієві забороняється: а) перевищувати максимальну швидкість, визначену технічною характеристикою даного транспортного засобу; б) перевищувати максимальну швидкість, зазначену в пунктах 12.4 - 12.7, на ділянці дороги, де встановлено дорожні знаки 3.29, 3.31, або на транспортному засобі, на якому встановлено розпізнавальний знак відповідно до підпункту "и" пункту 30.3 цих Правил; в) перешкоджати іншим транспортним засобам, рухаючись без потреби з дуже малою швидкістю; г) різко гальмувати (крім випадків, коли без цього неможливо запобігти дорожньо-транспортній пригоді).
За ст. 14 Закону України «Про дорожній рух», учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.
Пунктами 12.4-12.6 ПДР передбачено, що у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 60 км/год.
З матеріалів справи, зокрема наданих відповідачем матеріалів відеозйомки вбачається, що ОСОБА_2 рухався по другій смузі дорожньої розмітки зі швидкістю 87 км/год. Інших автомобілів, що рухались поряд не зафіксовано. Отже, посилання на те, що зафіксована швидкість належить іншому автомобілю свого підтвердження не знайшли.
Таким чином, ОСОБА_2 не було надано суду докази, які б спростовували факт вчинення ним адміністративного правопорушення.
Вчинення адміністративного правопорушення підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, зокрема протоколом про адміністративне правопорушення та відеоматеріалами.
Судова колегія звертає увагу на те, що в апеляційній скарзі не зазначено жодного доказу на спростування викладених в постанові доводів, а лише ставиться під сумнів відповідність пристрою «Візир»вимогам ст. 14-1 КУпАП. При цьому, апелянт не заперечує, що рухався із перевищенням встановленої швидкості.
Аналіз норм чинного законодавства та матеріалів справи вказує на те, що позивач дійсно перевищив встановлену швидкість руху, а тому оскаржувана постанова прийнята з додержанням норм чинного законодавства, тому підстав для її скасування не вбачається.
Таким чином, апеляційна інстанція приходить до висновку, що суд першої інстанції правомірно не задовольнив позовні вимоги.
Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Проаналізувавши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права.
За таких підстав апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції -без змін.
Керуючись ст.ст. 198, 200, 205, 206 КАС України, судова колегія, -
В задоволенні апеляційної скарги ОСОБА_2 - відмовити.
Постанову Оболонського районного суду м. Києва від 19.05.2010 року -залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя:
Судді:
Повний текст ухвали виготовлено 27.09.2010 року.