Справа: № 2а-8555/09/0670 Головуючий у 1-й інстанції: Нагірняк М.Ф.
Суддя-доповідач: Саприкіна І.В.
Іменем України
"22" вересня 2010 р. м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді: Саприкіної І.В.,
суддів: Костюк Л.О., Попович О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві, без фіксації судового процесу, в порядку ч. 1 ст. 41 КАС України, апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 06.05.2010 року у справі за його позовом до Головного державного виконавця Корольовського відділу державної виконавчої служби Житомирського міського управління юстиції Рудюка Андрія Васильовича про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_2 звернувся до Житомирського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного державного виконавця Корольовського відділу державної виконавчої служби Житомирського міського управління юстиції Рудюка А.В. про визнання дій неправомірними та зобов'язання скасувати акт опису й арешту майна, повернення технічного паспорта на автомобіль.
Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 06.05.2010 року в позові відмовлено.
Не погоджуючись з таким судовим рішенням, ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просить апеляційну інстанцію скасувати незаконну, на його думку, постанову суду першої інстанції та постановити нову про задоволення позову. В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на невідповідність висновків суду дійсним обставинам справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, незаконність, необ'єктивність та необґрунтованість оскаржуваного рішення, що є підставою для його скасування.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, 27.07.2009 року головним державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Житомирського міського управління юстиції на підставі виконавчого напису нотаріуса було відкрито виконавче провадження про звернення стягнення на майно ОСОБА_2, а саме автомобіль марки VOLVO FH 12.
21.09.2009 року постановою державного виконавця був оголошений розшук даного автомобіля, а 10.12.2009 року відповідно до вимог ст.ст. 2, 5, 6, 55 Закону України «Про державну виконавчу службу»державним виконавцем в присутності понятих, боржника та представників стягувана був описаний та арештований автомобіль марки VOLVO FH 12 та переданий позивачу на відповідальне збереження. Відповідно до вимог ст.ст. 14, 57 Закону України «Про виконавче провадження»під час опису та арешту майна його оцінка не проводилася, так як для проведення оцінки такого майна потрібно залучити спеціаліста або експерта - суб'єктів оціночної діяльності. Постановою державного виконавця від 30.03.2010 року такий експерт для оцінки даного майна призначено вже після опису та арешту майна.
ОСОБА_2 вважаючи, що зазначеними вище діями було порушено його права звернувся із захистом до суду.
Житомирський окружний адміністративний суд прийшов до висновку про необхідність відмови в позові.
Апеляційна інстанція погоджується з висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне:
Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (ч.1 ст. 86 КАС України).
У відповідності до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження»(далі по тексту -Закону) виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).
Частиною 1 статті 3 Закону передбачено, що державною виконавчою службою підлягають виконанню такі виконавчі документи: 1) виконавчі листи, що видаються судами, та накази господарських судів, у тому числі на підставі рішень третейського суду, Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України та Морської арбітражної комісії при Торгово-промисловій палаті України; 2) ухвали, постанови судів у цивільних, господарських, адміністративних та кримінальних справах у випадках, передбачених законом; 3) судові накази; 4) виконавчі написи нотаріусів; 5) посвідчення комісій по трудових спорах, що видаються на підставі відповідних рішень цих комісій; 6) постанови органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом; 7) рішення органів державної влади, прийняті з питань володіння і користування культовими будівлями та майном; 8) постанови державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат на проведення виконавчих дій та накладення штрафу; 9) рішення інших органів державної влади у випадках, якщо за законом їх виконання покладено на державну виконавчу службу; 10) рішення Європейського суду з прав людини з урахуванням особливостей, передбачених Законом України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини".
Відповідно до цього Закону державними виконавцями є заступник директора Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України - начальник відділу примусового виконання рішень, заступник начальника відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, головний державний виконавець, старший державний виконавець, державний виконавець відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, начальники підрозділів примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, обласних, Київського та Севастопольського міських управлінь юстиції, їх заступники, головні державні виконавці, старші державні виконавці, державні виконавці підрозділів примусового виконання рішень відділів державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, обласних, Київського та Севастопольського міських управлінь юстиції, начальник, заступник начальника, головний державний виконавець, старший державний виконавець, державний виконавець районного, міського (міста обласного значення), районного в місті відділу державної виконавчої служби (ч. 1 ст. 4 ЗУ «Про державну виконавчу службу»).
Арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом: винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, якою накладається арешт на майно боржника та оголошується заборона на його відчуження; винесення постанови про арешт коштів та інших цінностей боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах чи на зберіганні в банках або інших фінансових установах; винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження; проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту (ч. 1 ст. 55 Закону).
Вищенаведене вказує на наявність у відповідача повноважень щодо здійснення виконавчих дій на підставі виконавчого напису нотаріуса, як головного державного виконавця, а отже суд першої інстанції правомірно відмовив в задоволенні позову в цій частині.
Що стосується твердження апелянта щодо обов'язкового одночасного здійснення опису майна, його арешту та оцінки, то слід зазначити наступне:
Згідно із ч. 1 ст. 14 Закону для з'ясування та роз'яснення питань, що виникають при здійсненні виконавчого провадження і потребують спеціальних знань, державний виконавець з власної ініціативи або за заявою сторін призначає своєю постановою експерта або спеціаліста, а при необхідності - кількох спеціалістів або експертів для оцінки майна - суб'єктів оціночної діяльності - суб'єктів господарювання.
Копія постанови державного виконавця про призначення у виконавчому провадженні експерта або спеціаліста у 3-денний строк з дня її винесення надсилається сторонам. Заявлений сторонами відвід експерту або спеціалісту вирішується в порядку, передбаченому статтею 17 цього Закону (ч. 6 ст. 14 Закону).
Оцінка майна боржника провадиться державним виконавцем, якщо вартість майна не перевищує сто неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, за ринковими цінами, які діють на день проведення оцінки, крім випадків, коли оцінка провадиться за регульованими цінами, а також у разі оцінки нерухомого майна, транспортних засобів, повітряних, морських та річкових суден (ч. 1 ст. 57 Закону).
У відповідності до ч. 3 ст. 57 Закону для проведення оцінки нерухомого майна, транспортних засобів, повітряних, морських, річкових суден та майна, вартість якого перевищує сто неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, державний виконавець залучає суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання, який здійснює свою діяльність відповідно до Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні".
Апеляційна інстанція проаналізувавши зазначенні вище норми права, що регулюють спірні правовідносини дійшла висновку про відсутність нормативного підтвердження твердження апелянта про обов'язковість одночасного вирішення питань щодо опису, арешту майна та його оцінку, оскільки нормами чинного законодавства не передбачено вчинення зазначених дій одночасно, а отже вони проводяться окремо, тому дій відповідача є правомірними.
Таким чином, апеляційна інстанція приходить до висновку, що суд першої інстанції правомірно не задовольнив позов.
Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Проаналізувавши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права.
За таких підстав, апеляційну скаргу -необхідно залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції -без змін.
Керуючись ст.ст. 160, 195, 196,198, 200, 205, 206 КАС України, судова колегія, -
В задоволенні апеляційної скарги ОСОБА_2 -відмовити.
Постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 06.05.2010 року -залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя:
Судді:
Повний текст ухвали виготовлено 22 вересня 2010 року.