Справа: № 46/460-А Головуючий у 1-й інстанції: Морозов С.М.
Суддя-доповідач: Саприкіна І.В.
"22" вересня 2010 р. м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді: Саприкіної І.В.,
суддів: Костюк Л.О., Попович О.В.,
при секретарі: Приходько Є.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві матеріали апеляційної скарги товариства з обмеженою відповідальністю «Агроімпекстрейд»на постанову Господарського суду м. Києва від 22.04.2010 року у справі за позовом прокурора Шевченківського району м. Києва в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва до товариства з обмеженою відповідальністю «Агроімпекстрейд», приватного підприємства «Спецпромпоставка»про визнання недійсним договору, -
Позивач звернувся до Господарського суду м. Києва з адміністративним позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Агроімпекстрейд», приватного підприємства «Спецпромпоставка»про визнання недійсним договору поставки від 05.03.2004 року № ПС/01/3 та стягнення в доход держави з ТОВ «Агроімпекстрейд»товар - «систему автоматизованого контролю та управління засобами життєзабезпечення пасажирського судна «СКУ-ПС-128»ТУ У 33.3-32651387-003-2003», а з ПП «Спецпромпоставка»4615020,00 грн.
Постановою Господарського суду м. Києва від 22.04.2010 року позов задоволено частково, а саме: стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю «Агроімпекстрейд»(ідентифікаційний код: 30469226, адреса: 01034, м. Київ, вул. Ярославів Вал, 21-П) в доход держави в особі Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва (ідентифікаційний код 26088877, адреса: 04107, м. Київ, вул. Багговутівська, 26) «систему автоматизованого контролю та управління засобами життєзабезпечення пасажирського судна «СКУ-ПС-128»ТУ У 33.3-32651387-003-2003». Провадження у справі в частині стягнення з приватного підприємства «Спецпромпоставка»закрито у зв'язку із ліквідацією підприємства.
Не погоджуючись з таким судовим рішенням, ТОВ «Агроімпекстрейд»подали апеляційну скаргу, в якій просять апеляційну інстанцію скасувати незаконну, на їх думку, постанову суду першої інстанції та постановити нову про відмову в позові. В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на незаконність, необ'єктивність та необґрунтованість оскаржуваного рішення, невідповідність висновків суду дійсним обставинам справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, що є підставою для скасування судового рішення.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, що з'явилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, 05 березня 2004 року між ПП «Спецпромпоставка»(Постачальник) і TOB «Агроімпекстрейд»(Покупець) було укладено Договір поставки № ПС/01/3 у відповідності до якого ПП «Спецпромпоставка»зобов'язались поставити «систему автоматизованого контролю та управління засобами життєзабезпечення пасажирського судна «СКУ-ПС-128»ТУ У 33.3-32651387-003-2003», а TOB «Агроімпекстрейд»зобов'язались прийняти товар та сплатити за нього 4615020,00 грн., в т.ч. ПДВ - 769 170,00 грн.
На виконання умов договору TOB «Агроімпекстрейд»згідно платіжних доручень № 1, № 2 від 29.03.2004 року та № 3 від 30.03.2004 року перерахували грошові кошти ПП «Спецпромпоставка»в загальній сумі 4615020,00 грн. Товар було відвантажено ПП «Спецпромпоставка»на адресу TOB «Агроімпекстрейд»згідно накладної № 13 від 05.03.2004 року.
В Договорі зазначено, що він підписаний від імені ТОВ «Агроімпекстрейд»директором Москаленко Г.Б., що діє на підставі статуту, а з боку ПП «Спецпромпоставка»директором Сотницьким Р.І., який діє підставі Статуту та скріплені печатками вказаних підприємств.
Вважаючи даний договір недійсним, позивач звернувся з відповідним позовом до суду.
Господарський суд м. Києва прийшов до висновку про необхідність частково задоволення позову.
Апеляційна інстанція не погоджується з такими доводами суду першої інстанції, з огляду на наступне:
Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (ч.1 ст. 86 КАС України).
Згідно статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3, 5, 6 ст. 203 цього Кодексу.
В силу частин 1, 3, 5 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства, волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Відповідно до п. 2 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про судову практику в справах про визнання угод недійсними»№3 від 28.04.1978 року угода може бути визнана недійсною лише з підстав і за наслідками, передбаченими законом.
В даному випадку, судом першої інстанції, під час винесення рішення по справі №46/460-А, не було встановлено в чому саме полягала заздалегідь суперечна інтересам держави і суспільства мета укладеної угоди і чи була вона спрямована на приховування від оподаткування доходів, а також наявність в діях відповідачів вини у формі умислу. Також, судом було проігноровано той факт, що у позивача відсутні будь-які докази на підтвердження того, що Договір поставки №ПС/01/3/ від 05.03.2004 року, який є предметом спору, був укладений відповідачами з метою суперечною інтересам держави, а не будь-якою іншою метою.
Як свідчать обставини справи, між TOB «Агроімпекстрейд»(Покупець) та ПП «Спецпромпоставка»(Постачальник) складено Акт прийому-передачі товару на відповідальне зберігання. Відповідно до Акту, ПП «Спецпромпоставка»(Постачальник) та TOB «Агроімпекстрейд»(Покупець) домовилися про наступне: відповідно до Договору поставки №ПС/01/3 від 05.03.2004 року Покупець передає, а Постачальник приймає на відповідальне зберігання наступний товар: систему автоматизованого контролю та управління засобами життєзабезпечення пасажирського судна «СКУ-ПС-128»ТУ У 33.3-32651387-003-2003 в кількості 1 шт. на загальну вартість 4615020,00 грн., в тому числі ПДВ 769170,00 грн.
Таким чином, в 2004 році всі зобов'язання по Договору поставки №ПС/01/3 від 05.03.2004 року були виконанні в повному обсязі, як того вимагали умови Договору. Претензій сторін по виконанню Договору не було.
Вищезазначене свідчить, що спірна угода не суперечить інтересам держави, актам цивільного законодавства, тому підстав для визнання недійсною угоди №ПС/01/3 від 05.03.2004 року та повернення всього отриманого за нею немає.
Що стосується повернення сторонами всього отриманого за Договором поставки №ПС/01/3 від 05.03.2004 року, то слід звернути увагу, ТОВ «Агроімпекстрейд»26.03.2004 року було здійснено експорт товару, який є предметом спірної угоди, а саме: системи автоматизованого контролю та управління засобами життєзабезпечення пасажирського судна «СКУ-ПС-128»ТУ У 33.3-32651387-003-2003 іноземній компанії .S.B.I. Company LTD». Передача товару здійснювалася в зоні діяльності Чорноморської регіональної митниці (м. Іллічівськ) на підставі належно оформлених вантажно-митних декларацій.
Таким чином, судом першої інстанції під час винесення рішення, в частині застосування наслідків недійсності правочину, були порушені права та охоронювані законом інтереси .S.B.I. Company LTD».
Слід також зазначити, що підписання спірного договору поставки не уповноваженими сторонами в разі наступного схвалення угоди не тягне за собою будь-яких наслідків для сторін чи третіх осіб.
В даному випадку відповідачами були вчинені дії (перерахування грошових коштів, підписання акту прийому-передачі товару), які свідчать про наступне схвалення спірного договору, що у відповідності до ст. 241 Цивільного кодексу України робить його дійсним з моменту укладення.
Як вбачається з матеріалів справи, а саме письмових пояснень директора ТОВ «Агроімпекстрейд», Москаленка Г.Б., де зокрема значиться, що у зв'язку з його постійними відрядженнями за межі Києва, іноді за нього ставили підписи на бухгалтерських та інших документах інші особи, але за його подальшим погодженням та вказівками.
Згідно із п. 4 ч. 1 ст. 198 та ст. 202 КАС України, суд апеляційної інстанції скасовує постанову суду першої інстанції та приймає нове рішення, якщо встановить порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду дійшла висновку про необхідність скасування постанови суду та постановлення нової про відмову в позові в частині задоволення позову.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 196, 198, 202, 205 та 207 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Агроімпекстрейд»-задовольнити.
Постанову Господарського суду м. Києва від 22.04.2010 року в частині задоволення позову -скасувати, постановивши в цій частині нову, якою в позові відмовити.
В решті постанову залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя:
Судді:
Повний текст постанови виготовлено 27 вересня 2010 року.