Справа: № 2-а-28-1/09 Головуючий у 1-й інстанції: < Текст >
Суддя-доповідач: Межевич М.В.
Іменем України
"17" вересня 2010 р. м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого -судді Межевича М.В., суддів Глущенко Я.Б. та Федорової Г.Г., при секретарі Бурді Л.М., за участю позивача, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_2 та Управління державної автомобільної інспекції Головного управління міністерства внутрішніх справ України в м. Києві на постанову Солом'янського районного суду м. Києва від 14 липня 2009 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Управління державної автомобільної інспекції Головного управління міністерства внутрішніх справ України в м. Києві, Державного казначейства України, інспектора дорожньо-патрульної служби Шестипалова Вадима Володимировича про визнання незаконними дій та відшкодування моральної шкоди, -
В червні 2008 року позивач звернувся до суду з позовом, який в судовому засіданні уточнив та просив визнати незаконними дій інспектора дорожньо-патрульної служби Шестипалова В.В. щодо складання протоколу № 0917290 про адміністративного правопорушення від 30.12.2006 року; відшкодувати моральну шкоду в розмірі 11610 грн. та вартість проведення психологічного дослідження у розмірі 4500 грн.
Постановою Солом'янського районного суду м. Києва від 14 липня 2009 року позовні вимоги задоволено частково, а саме: визнано незаконними дії Управління державної автомобільної інспекції Головного управління міністерства внутрішніх справ України в м. Києві в особі інспектора дорожньо-патрульної служби Шестипалова В.В. щодо складання протоколу про адміністративне правопорушення; стягнуто з Управління державної автомобільної інспекції Головного управління міністерства внутрішніх справ України в м. Києві на користь ОСОБА_2 моральну шкоду в розмірі 3000 грн., витрати по оплаті проведення психологічного дослідження у розмірі 1125 грн. та судовий збір у розмірі 8,50 грн. всього 4133 грн.
Позивач в апеляційній скарзі просить скасувати постанову суду першої інстанції в частині визначення розміру моральної шкоди; стягнути з Управління державної автомобільної інспекції Головного управління міністерства внутрішніх справ України в м. Києві на його користь 11600 грн., визнаних висновком спеціаліста-психолога від 15.03.2009 року та 4500 грн. за отримання вказаного висновку, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права.
В судовому засіданні, під час розгляду апеляційної скарги, позивач уточнив свої вимоги та просив стягнути на його користь решту незадоволеної суми позовних вимог.
Відповідач в апеляційній скарзі просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення, про відмову в задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення норм матеріального права.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення позивача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційних скарг та заперечення на них, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги підлягають частковому задоволенню, а постанова суду - скасуванню з таких підстав.
Суд першої інстанції дійшов висновку, що оскільки позивачу було заподіяно моральних страждань, які не потягли за собою тяжких наслідків, то відшкодування шкоди, завданої неправомірними діями відповідача підлягає задоволенню в розмірі 4133 грн.
З таким висновком суду першої інстанції не можна погодитися, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, 30.12.2006 р. позивач керуючи автомобілем «Ауді-80», д/н 72322КЕ здійснив зупинку для посадки пасажира під знаком «Стоянка заборонена»про що інспектором ДПС Якуб В.В. складено протокол №00902 огляду і переміщення транспортного засобу, відповідно до якого належний автомобіль позивача було погружено на евакуатор та направлено на спеціально обладнаний майданчик КГТ «Київдорсервіс»по вул Молодогвардійській 9 у м.Києві.
На вказаному майданчику інспектором ДПС Шетипатовим В.В 30.12.2006 р. було складено протокол серії АИ№ 0917290 про адміністративне правопорушення.
Однак, постановою Солом'янського районного суду м Києва від 13.06.2007 р. провадження у справі № 3-7364-1/07 про притягнення до адміністративної відповідальності позивача, передбачене ч.2 ст. 122 КУпАП закрито у зв'язку з відсутністю у діях позивача складу правопорушення.
На підставі винесення вищезазначеної постанови, позивач оскаржує дії УДАІ ГУМВС в м. Києві в особі інспектора дорожньо-патрульної служби Шестипалова В.В. вчиненні під час складання протоколу про адміністративного правопорушення та просить стягнути матеріальну та моральну шкоду.
Колегія суддів вважає, що позовні вимоги в частині оскарження дій УДАІ ГУМВС в м. Києві щодо складання протоколу про адміністративного правопорушення, не відповідають чинному законодавству та не можуть розглядатись в порядку адміністративного судочинства, виходячи з наступного.
У відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 157 КАС України суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Законодавець чітко визначив юрисдикцію справ про адміністративне правопорушення, зокрема, передбачене ч. 2 ст. 122 КУпАП, та відніс його згідно зі ст.221 КУпАП до компетенції місцевих загальних судів, вказавши, що такі справи розглядаються в порядку КУпАП.
Порушуючи питання протиправності дій інспектора УДАІ ГУМВС в м. Києві, позивач фактично ставить питання про визнання складеного ним протоколу про адміністративне правопорушення неправомірним. Втім, протокол є складовою справи про адміністративне правопорушення, а тому оцінка йому дається лише безпосередньо при її вирішенні.
Крім того, оцінку протоколу про адміністративне правопорушення вже було надано постановою Солом'янського районного суду м Києва від 13.06.2007 р., якою закрито провадження по адміністративній справі у відношенні позивача в зв'язку з відсутністю в діях останнього складу правопорушення.
Отже, спір щодо правомірності складання протоколу про адміністративне правопорушення є публічно-правовою справою про накладення адміністративного стягнення та не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.
Таким чином, суд першої інстанції, дійшов помилкового висновку, що позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.
У відповідності до ч. 2 ст. 21 КАС України, вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб'єктів публічно - правових відносин, розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно - правовий спір.
Отже, законом допускається розгляд в одному провадженні вимог про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою розв'язати публічно-правовий спір.
Оскільки суд апеляційної інстанції дійшов висновку про закриття провадження у справі в частині визнання протиправними дій відповідача, то вимоги про стягнення моральної шкоди є необґрунтованими та такими, що не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства.
Таким чином, встановивши фактичні обставини справи та проаналізувавши правові норми, які регулюють спірні правовідносини, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції при вирішенні спору не враховано одну обставину -підвідомчість спору, а тому є неправильними всі процесуальні дії по даній справі, починаючи з прийняття даного позову до провадження, відкриття провадження та постановлення судового рішення.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 157 КАС України колегія суддів вважає за необхідне роз'яснити позивачеві, що позовні вимоги в частині відшкодування шкоди відноситься до юрисдикції місцевих загальних судів в порядку цивільного судочинства.
Отже, виходячи зі змісту вимог ст.ст. 21 та 157 КАС України, колегія суддів дійшла висновку висновку, що дану справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства, в зв'язку з чим, постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню, а провадження по даній справі -закриттю.
Керуючись ст.ст. 21, 157, 160, 195, 196, 198, 202, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів
Апеляційні скарги ОСОБА_2 та Управління державної автомобільної інспекції Головного управління міністерства внутрішніх справ України в м. Києві задовольнити частково.
Постанову Солом'янського районного суду м. Києва від 14 липня 2009 року скасувати, а провадження по справі за позовом ОСОБА_2 до Управління державної автомобільної інспекції Головного управління міністерства внутрішніх справ України в м. Києві, Державного казначейства України, інспектора дорожньо-патрульної служби Шестипалова Вадима Володимировича про визнання незаконними дій та відшкодування моральної шкоди закрити.
Роз'яснити позивачу, що позовні вимоги в частині відшкодування шкоди відноситься до юрисдикції місцевих загальних судів в порядку цивільного судочинства.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя М.В. Межевич
Суддя Я.Б. Глущенко
Суддя Г.Г. Федорова
Повний текст ухвали виготовлений 22 вересня 2010 року.