Справа: № 2-а-545/09 Головуючий у 1-й інстанції: Голуб А. В.
Суддя-доповідач: Собків Я.М.
Іменем України
"16" вересня 2010 р. м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді: Собківа Я.М.
суддів: Зайцева М.П., Романчук О.М.,
при секретарі: Григоренко Т.І.,
розглянувши за відсутності осіб, які беруть участь в справі, відповідно до ч.6 ст.12 КАС України у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у м. Білій Церкві Київської області на постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 22 січня 2009 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України у м. Білій Церкві Київської області про визнання дій неправомірними, -
Позивач звернувся до суду з вказаним позовом про визнання дій неправомірними та зобов'язання перерахунку доплати за проживання в зоні посиленого радіоекологічного контролю з 01.07.2007 року згідно ст. 39 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Постановою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 22 січня 2009 року позов задоволено частково. Визнано протиправною відмову відповідача щодо перерахунку та виплати доплати до пенсії. Зобов'язано відповідача провести перерахунок позивачу щомісячної грошової доплати до пенсії, передбаченої ст.39 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», у розмірі однієї мінімальної заробітної плати за період часу з 01.10.2007 року по 31 грудня 2007 року. В решті позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального і процесуального права, та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.
Особи, які беруть участь в справі в судове засідання не з'явилися, про дату та час слухання справи були повідомлені належним чином.
Відповідно до ч.6 ст.12 КАС України під час судового розгляду справи в судовому засіданні забезпечується повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу, крім випадків неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи у разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження).
Відповідно до ч.1 ст. 41 КАС України суд під час судового розгляду адміністративної справи здійснює повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу. У разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а постанову суду -слід залишити без змін з таких підстав.
В своєму рішенні суд першої інстанції прийшов до висновків про необхідність часткового задоволення позовних вимог.
Апеляційна інстанція погоджується з такими доводами суду першої інстанції з огляду на наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач зареєстрований в Управлінні Пенсійного фонду України в Вишгородському районі Київської області, як непрацюючий пенсіонер, зареєстрований та постійно проживає у м. Вишгороді, що згідно з Постановою КМ України № 106 від 23.07.1991 року віднесено до зони посиленого радіоекологічного контролю.
Відповідно до ч. 1 ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», громадянам, які працюють на територіях радіоактивного забруднення, провадиться оплата в таких розмірах: - у зоні посиленого радіоекологічного контролю -одна мінімальна заробітна плата.
Пенсії непрацюючим пенсіонерам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення, підвищуються у розмірах, встановлених ч. 1 ст. 39 вищезазначеного Закону (ч. 2 ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»).
Судом першої інстанції було встановлено, що відповідачем виплачувалась доплата до пенсії відповідно до вимог постанови КМ України № 836 «Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»в розмірі 5,20 грн.
Позивач вважає, що він отримував доплату значно нищу, ніж це передбачено ч. 2 ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»у зв'язку з чим звернувся до суду за захистом своїх прав.
Кабінет Міністрів України у своїй діяльності керується Конституцією та Законами України (ст. 113 Конституції України).
При винесенні оскаржуваного рішення суд першої інстанції правомірно прийшов до висновку, що постанова КМ України № 836 «Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», суперечить вимогам ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», з огляду на наступне:
Щодо позовних вимог за 2007 рік, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», дію положень ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»на 2007 рік було призупинено в частині виплати доплат у розмірі відповідно до мінімальної заробітної плати.
Згідно з рішенням Конституційного суду України від 09.07.2007 року за № 6-рп визнано неконституційними деякі положення Законів України «Про державний бюджет на 2007 рік», зокрема п. 30 ст. 71 зазначеного Закону, яким було призупинено дію ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»в частині виплати компенсацій і допомоги у розмірах відповідно до мінімальної заробітної плати.
Таким чином, позивач має право на доплату згідно зі ст. 39 Закону з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року, однак відповідач наполягає на застосуванні наслідків ст.99,100 КАС України, що є підставою для відмови в задоволенні позову.
Частиною 2 ст. 84 Закону України «Про пенсійне забезпечення»передбачено, що при виникненні права на підвищення пенсії - з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15-го числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15-го числа.
Позивач звернувся з позовом до суду 15 жовтня 2008 року, тому він має право на перерахунок пенсії з 01 жовтня 2007 року (тобто в межах річного строку звернення до суду).
Тому позовні вимоги за 2007 рік підлягають задоволенню з 01.10.2007 року по 31.12.2007 року.
Таким чином, апеляційна інстанція приходить до висновку, що слід задовольнити позовні вимоги з 01.10.2007 року по 31.12.2007 року, а в решті позовних вимог відмовити, застосувавши при цьому положення ст. 99-101 КАС України.
Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 1, 200 ч. 1 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та ухвалено рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Керуючись ст.ст. 2,5, 198, 200, 205 КАС України, Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвідомчості справ, пов'язаних із соціальними виплатами»від 18.02.2010 року №1691-VI ст.ст. 323, 325, 327 ЦПК України,
колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у м. Білій Церкві Київської області - залишити без задоволення.
Постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 22 січня 2009 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.
Касаційну скаргу на ухвалу може бути подано безпосередньо до Верховного Суду України за правилами цивільного судочинства відповідно до ст.ст. 323, 325, 327 ЦПК України.
Головуючий суддя:
Судді:
Повний текст ухвали виготовлено 21 вересня 2010 року