Постанова
Іменем України
06 квітня 2010 року Справа № 2-7/6352.1-2009
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Черткової І.В.,
суддів Волкова К.В.,
Гоголя Ю.М.,
за участю представників сторін:
позивача: ОСОБА_2, довіреність № 2824 від 09.10.09, фізична особа-підприємець ОСОБА_3;
відповідача: не з'явився, відкрите акціонерне товариство "Будобладнання";
відповідача, не з'явився, Кримське республіканське підприємство "Сімферопольське міжміське бюро реєстрації і технічної інвентаризації";
відповідач: не з'явився, ОСОБА_4;
відповідача: не з'явився, товариство з обмеженою відповідальністю "ТІБЕТ";
відповідача, не з'явився, товариство з обмеженою відповідальністю "Енергоресурси";
відповідача: не з'явився, підприємство "Кримська покрівельна компанія";
третьої особи: не з'явився, , Виконавчий комітет Сімферопольської міської ради;
розглянувши апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Дворний І.І.) від 11.02.2010 у справі № 2-7/6352.1-2009
за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (АДРЕСА_1)
до відкритого акціонерного товариства "Будобладнання" (вул. Бородіна, 12, місто Сімферополь, 95022)
Кримського республіканського підприємства "Сімферопольське міжміське бюро реєстрації і технічної інвентаризації" (вул. Некрасова, 11, місто Сімферополь, 95000)
ОСОБА_4 (АДРЕСА_2)
товариства з обмеженою відповідальністю "ТІБЕТ" (вул. Бородіна, 12, місто Сімферополь, Автономна Республіка Крим, 95022)
товариства з обмеженою відповідальністю "Енергоресурси" (вул. Бородіна, буд.14-Е, місто Сімферополь, Автономна Республіка Крим, 95022)
підприємства "Кримська покрівельна компанія" (вул. Бородіна, 12, місто Сімферополь, 95000)
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Виконавчого комітету Сімферопольської міської ради (вул. Толстого, 15, місто Сімферополь, 95000)
про виділ майна в натурі, припинення права спільної часткової власності, визнання права власності та спонукання до виконання певних дій,
Фізична особа-підприємець ОСОБА_3 звернулося до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом до відкритого акціонерного товариства "Будобладнання", Кримського республіканського підприємства "Сімферопольське міжміське бюро реєстрації і технічної інвентаризації" про виділення в натурі 42/1000 часток нежитлових приміщень (в частині 1/1), що належать їй на праві спільної часткової власності в наступному складі: у літері "Б" - кабінети № НОМЕР_1, НОМЕР_2, НОМЕР_3, коридор №НОМЕР_4, склад №НОМЕР_5 площею 149,1 кв. м., у літері "Л" - приміщення НОМЕР_6 площею 21,2 кв. м., які розташовані в АДРЕСА_3. У зв'язку з цим позивачем також заявлено вимоги про припинення права спільної часткової власності між нею та відкритим акціонерним товариством "Будобладнання" на нежитлові приміщення, розташовані за вказаною адресою, про визнання права власності на зазначене майно як окремий об'єкт нерухомості в цілому з наступним привласненням йому поштової адреси та зобов'язання Кримського республіканського підприємства "Сімферопольське міжміське бюро реєстрації і технічної інвентаризації" здійснити реєстрацію права власності (т. 1, а. с. 5).
Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 07.04.2009 у справі № 2-5/10612-2008 у позові відмовлено (т. 1, а. с. 70).
Ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 16.06.2009 залучено до участі у справі в якості інших відповідачів: ОСОБА_4, товариство з обмеженою відповідальністю "ТІБЕТ", товариство з обмеженою відповідальністю "Енергоресурси", підприємство "Кримська покрівельна компанія" (т. 1, а. с. 94), посилаючись на те, що дані особи є співвласниками майна, розташованого за адресою: АДРЕСА_3.
Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 01.07.2009 рішення суду першої інстанції скасовано, прийнято нове рішення про часткове задоволення позову. Виділено в натурі 42/1000 часток об'єкту нерухомості загальною площею 170, 3 кв. м., а саме: літера "Б" - кабінети № НОМЕР_1, НОМЕР_2, НОМЕР_3, коридор №НОМЕР_4, склад №НОМЕР_5 площею 149,1 кв. м., літера "Л" - приміщення НОМЕР_6 площею 21,2 кв. м., що належать фізичній особі-підприємцю ОСОБА_3 із спільної часткової власності майна, розташованого в АДРЕСА_3. Припинено право спільної часткової власності на це майно та визнано за позивачем право власності на нього в цілому. У позові в частині вимог до відкритого акціонерного товариства "Будобладнання", Кримського республіканського підприємства "Сімферопольське міжміське бюро реєстрації і технічної інвентаризації" відмовлено (т. 1, а. с. 128).
Постановою Вищого господарського суду України від 21.10.2009 судові рішення попередніх інстанцій скасовані, справа направлена на новий розгляд до господарського суду Автономної Республіки Крим.
Колегія суддів касаційної інстанції зазначила, що суд апеляційної інстанції, залучаючи до участі у справі інших відповідачів, не з'ясував чи відповідає правовий статус фізичної особи ОСОБА_4 частинам 1, 2 статті 1 Господарського процесуального кодексу України, які визначають його можливість брати участь у господарському процесі, а також не врахував, що позивач має право звертатися до суду за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, у той час як відповідачі проти задоволення позову не заперечували. Крім того, Вищий господарський суд України вказує, що попередні інстанції, приймаючи судові рішення у справі, не встановили належним чином обставини щодо існування рішення господарського суду між тими сторонами, про той же предмет та з тих же підстав.
Ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим від 08.12.2009 справа прийнята до провадження суддею Дворним І.І. з привласненням нового № 2-7/6352.1-2009 (т. 1, а. с. 175).
Під час нового розгляду справи фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 в порядку статті 22 Господарського процесуального кодексу України подана заява, відповідно до якої позивач просить виділити в натурі із спільної часткової власності 1/100 часток нежитлових приміщень у літері "Б" - кабінети № НОМЕР_1, НОМЕР_2, НОМЕР_3, коридор №НОМЕР_4, склад №НОМЕР_5 площею 149,1 кв. м., які належать їй на підставі договору купівлі-продажу від 05.11.2003 та 4/1000 часток нежитлових приміщень у літері "Л" - приміщення НОМЕР_6 площею 21,2 кв. м., які належать їй на підставі договору купівлі-продажу від 09.04.2005 та розташовані в АДРЕСА_3, у частини 1/1; припинити право спільної часткової власності між нею та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4, товариством з обмеженою відповідальністю "ТІБЕТ", товариством з обмеженою відповідальністю "Енергоресурси", підприємством "Кримська покрівельна компанія" на вказані нежитлові приміщення; визнати за нею право власності на ці нежитлові приміщення як на окремий об'єкт нерухомості в цілому з наступним привласненням йому поштової адреси та зобов'язати Кримське республіканське підприємство "Сімферопольське міжміське бюро реєстрації і технічної інвентаризації" здійснити реєстрацію права власності з привласненням нерухомому майну окремої поштової адреси (т. 2, а. с. 9).
Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 11.02.2010 у справі № 2-7/6352.1-2009 припинено провадження у справі в частині позовних вимог до ОСОБА_4, в іншій частині позову відмовлено.
Суд, відмовляючи у позові, виходив з положень частини 3 статті 364 Цивільного кодексу України, відповідно до якої право на виділ частки з майна, що є у спільній частковій власності, реалізується шляхом укладення співвласниками договору про виділ у натурі частки з нерухомого спільного майна, та відсутності доказів, що позивач звертався до відповідачів з такою вимогою і йому було відмовлено. Більш того, суд вказує на те, що співвласники проти задоволення позову не заперечують, а тому право позивача не порушено. Підставою для відмови у позові стала також та обставина, що спірне майно належить ОСОБА_3 не як та фізичній особі-підприємцю, а як фізичній особі, і тому позивач, звертаючись до господарського суду з позовом повинен був обґрунтувати чим саме порушені його права як підприємця.
Провадження у справі в частині позовних вимог до ОСОБА_4 припинено на підставі пункту 1 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України, оскільки цей відповідач не може бути учасником господарського процесу.
Не погодившись із зазначеним рішенням суду, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване судове рішення скасувати, прийняти нове, яким позов задовольнити.
Підставою для скасування рішення суду заявник апеляційної скарги вважає порушення статті 38 Господарського процесуального кодексу України, статті 364 Цивільного кодексу України, статті 19 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень", посилаючись на те, що суд не дослідив та з цією метою не витребував у відповідачів необхідних документів, які свідчать про неможливість укладення між сторонами договору про виділ частки з нерухомого спільного майна, та дійшов неправомірного висновку про неможливість виділення такої частки в судовому порядку, оскільки відсутня можливість укладення між сторонами нотаріально посвідченого договору виділу.
Висновки суду щодо відсутності порушення прав позивача з боку відповідачів, на думку заявника апеляційної скарги, спростовуються листами Кримського республіканського підприємства "Сімферопольське міжміське бюро реєстрації і технічної інвентаризації" за вих. № 7746/12 від 26.08.2008, яким позивачу було відмовлено в реєстрації права власності, та за вих. № 09/14176к від 06.10.2009, де повідомлено про неможливість реєстрації права власності у зв'язку з проведеним переплануванням в літері "Б" та збільшенням загальної площі приміщень, а також бездіяльністю співвласників щодо належного оформлення правовстановлюючих документів як на майно, так і на земельну ділянку.
Право фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 бути позивачем у господарській справі останній пояснює тим, що спірне майно було придбано ОСОБА_3 як фізичною особою для використання у підприємницькій діяльності та з цією метою використовується на сьогоднішній день, а тому, оскільки відповідно до частини 1 статті 52 Цивільного кодексу України фізична особа - підприємець відповідає за зобов'язаннями, пов'язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном, то висновки суду першої інстанції про необґрунтованість захисту прав позивача саме як фізичної особи-підприємця є помилковими.
Припинення провадження у справі в частині позовних вимог до ОСОБА_4 заявник апеляційної скарги вважає неправомірним, оскільки відповідно до його заяви, поданої 21.12.2009 в порядку статті 22 Господарського процесуального кодексу України, позовні вимоги були пред'явлені саме к фізичній особі-підприємцю ОСОБА_4.
У судовому засіданні -06.04.2010 представник позивача підтримав вимоги апеляційної скарги.
Представники відповідачів та третьої особи у судові засідання не з'явилися. Відповідно до вимог Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи, проте вони не реалізували своє процесуальне право на участь у судовому засіданні апеляційної інстанції, тому судова колегія вважає за можливе розглянути справу у відсутність їх представників.
Заявлене Кримським республіканським підприємством "Сімферопольське міжміське бюро реєстрації і технічної інвентаризації" клопотання про розгляд справи у відсутність його представника підлягає задоволенню, оскільки явка в судове засідання представників сторін -це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.
Розпорядженням в. о. голови Севастопольського апеляційного господарського суду від 23.03.2010 суддю Черткову І.В. замінено на суддю Гоголя Ю.М. Головуючим у справі призначино суддю Волкова К.В.
Розпорядженням заступника голови Севастопольського апеляційного господарського суду від 06.04.2010 суддю Голика В.С. замінено на суддю Черткову І.В., яку призначено головуючим у справі.
При повторному розгляді справи в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України судова колегія встановила наступне.
05.11.2003 між відкритим акціонерним товариством "Будобладнання" (продавець) та ОСОБА_3 (покупець) укладений договір купівлі-продажу, згідно з пунктом 1 якого продавець продав, а покупець купив в літ. "Б" кабінети № НОМЕР_1, НОМЕР_2, НОМЕР_3, коридор - НОМЕР_4, склад - №НОМЕР_5 загальною площею 149,1 кв. м., що складає 1/100 частку, розташовані за адресою: АДРЕСА_3 (т. 1, а. с. 9).
Право власності ОСОБА_3 на придбане майно було зареєстровано в Реєстрі прав власності на нерухоме майно, що підтверджується штампом на договорі купівлі-продажу та витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно за № 3746994 від 03.06.2004 (т. 1, а. с. 10).
09.04.2005 між відкритим акціонерним товариством "Будобладнання" (продавець) та ОСОБА_3 (покупець) укладений договір купівлі-продажу 4/1000 частки нежитлових приміщень по АДРЕСА_3, що складаються з приміщення НОМЕР_6 у літ. "Л" площею 21,2 кв. м. (т. 1, а. с. 11).
Реєстрація за ОСОБА_3 права власності на придбаний об'єкт нерухомості підтверджується штампом на договорі купівлі-продажу, витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно за № 7217684 від 12.05.2005 (т. 1, а. с. 13).
На підставі рішення Симферопольської міської ради № 82 від 23.07.2009 (т. 2, а. с. 29) між радою (орендодавець) та ОСОБА_3 (орендар) укладено договір оренди земельної ділянки, на якій розташовані нежитлові приміщення, придбані орендарем за договорами купівлі-продажу від 05.11.2003, від 09.04.2005 (т. 2, а. с. 46).
Із вище зазначених витягів вбачається, що нерухоме майно по АДРЕСА_3 знаходиться в приватній спільній частковій власності. Співвласниками нежитлових будівель, розташованих по АДРЕСА_3, згідно з витягом з Реєстру прав власності на нерухоме майно за № 22386656, виданого станом на 06.04.2009, є фізична особа ОСОБА_3 - частки 1/100 та 4/1000; фізична особа ОСОБА_4 - частка 10/100; товариство з обмеженою відповідальністю "Тібет" - частка 7/1000; товариство з обмеженою відповідальністю "Енергоресурси" - частка 8/1000 (т. 1, а. с. 68).
Даний витяг також містить інформацію про те, що на підставі до говору купівлі-продажу від 09.04.2003 за товариством з обмеженою відповідальністю "Тібет" зареєстровано майно, частка якого згідно з проведеним розрахунком складає 2/100; 791/1000 частки об'єкту виділена в натурі на підставі рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 18.07.2008 у справі № 2-27/6801-2008 та зареєстрована як окремий об'єкт (т. 1, а. с. 101); а також про те, що співвласником, який не внесений в Реєстр, є підприємство "Кримська покрівельна компанія", якому належить частка 6/100.
30.06.2009 відповідачами - фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4, товариством з обмеженою відповідальністю "ТІБЕТ", товариством з обмеженою відповідальністю "Енергоресурси", підприємством "Кримська покрівельна компанія" до Севастопольського апеляційного господарського суду подані заяви, згідно якими вони не заперечують про виділ частки власності ОСОБА_3 та проведення її державної реєстрації як самостійного об'єкту (т. 1, а. с. 109 -116).
25.01.2010 під час нового розгляду справи підприємством "Кримська покрівельна компанія" подано до господарського суду Автономної Республіки Крим клопотання, в якому повідомляє суд про те, що проти позовних вимог підприємство не заперечує (т. 2, а. с. 25).
21.12.2009 позивачем були направлені на адресу фізичної особи-підприємця ОСОБА_4, товариства з обмеженою відповідальністю "ТІБЕТ", товариства з обмеженою відповідальністю "Енергоресурси", підприємства "Кримська покрівельна компанія" лист з пропозицією з'явитися 25.12.2009 до Першої Сімферопольської державної нотаріальної контори для укладення договору про виділ в натурі частки з майна, розташованого по АДРЕСА_3 (т. 2, а. с. 73 -77).
У листі від 13.03.2010 за вих. № 478/02-14 (т. 2, а. с. 128) Перша Сімферопольська державна нотаріальна контора повідомила позивача про неможливість укладення договору про виділ в натурі частки з нерухомого спірного майна, що знаходиться по АДРЕСА_3, у зв'язку з недотриманням пункту 63 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 3 березня 2004 № 20/5, статей 182, 377 Цивільного кодексу України, а саме: знаходження самовільно збудованих споруд за вказаною адресою, необхідності внесення в Реєстр прав власності на нерухоме майно співвласника - підприємство "Кримська покрівельна компанія" та отримання всіма співвласниками договорів оренди відповідних часток земельної ділянки.
Дослідивши всі обставини справи та проаналізувавши доводи сторін, судова колегія погоджується з правовою позицією суду першої інстанції і вважає, що підстав для задоволення вимог апеляційної скарги немає, виходячи з наступного.
Відповідно до частини 1 статті 355 Цивільного кодексу України майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно).
Власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю. Суб'єктами права спільної часткової власності можуть бути фізичні особи, юридичні особи, держава, територіальні громади (стаття 356 Цивільного кодексу України).
Витягами з Реєстру прав власності на нерухоме майно (т. 1, а. с. 10, 13, 68) підтверджується, що співвласниками нежитлових приміщень по АДРЕСА_3 є фізична особа ОСОБА_3, фізична особа ОСОБА_4, товариство з обмеженою відповідальністю "Тібет", товариство з обмеженою відповідальністю "Енергоресурси" та підприємство "Кримська покрівельна компанія", що не внесено в Реєстр.
Частка об'єкту відкритого акціонерного товариства "Будобладнання" виділена в натурі на підставі рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 18.07.2008 у справі № 2-27/6801-2008 та зареєстрована як окремий об'єкт (т. 1, а. с. 68, 101). Більш того, заява фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, подана в порядку статті 22 Господарського процесуального кодексу України (т. 2, а. с. 9), не містить вимог до відкритого акціонерного товариства "Будобладнання", у зв'язку з позов до цього відповідача пред'явлений безпідставно.
Положення про виділ частки із майна, що є у спільній частковій власності, закріплені статтями 358, 364 Цивільного кодексу України.
Згідно з частиною 1 статті 364 Цивільного кодексу України співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності.
Виділ частки із майна, що є у спільній частковій власності, не є правом, що самостійно реалізується особою, яка бажає виділу, а має здійснюватись на підставі укладеного між усіма співвласниками договору. Такий висновок випливає з частини 1 статті 358 Цивільного кодексу України, яка встановлює засади здійснення права спільної часткової власності за згодою співвласників, та частини 3 статті 364 Цивільного кодексу України, відповідно до якої договір про виділ у натурі частки з нерухомого спільного майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню.
На підставі викладеного судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції, що особа, яка бажає виділу, має право на звернення до суду у разі виникнення між співвласниками спору.
Заявами фізичної особи-підприємця ОСОБА_4, товариства з обмеженою відповідальністю "ТІБЕТ", товариства з обмеженою відповідальністю "Енергоресурси", підприємства "Кримська покрівельна компанія" (т. 1, а. с. 109 -116) та клопотанням підприємством "Кримська покрівельна компанія" (т. 2, а. с. 25), де вони зазначають на те, що не заперечують проти задоволення позову, підтверджується відсутність спору між вказаними сторонами.
Дані обставини підтверджуються також листом Першої сімферопольської державної нотаріальної контори за вих. № 478/02-14 від 13.03.2010 (т. 2, а. с. 127), яким позивача повідомлено про неможливість укладення договору про виділ в натурі частки з нерухомого спірного майна, що знаходиться по АДРЕСА_3, у зв'язку з недотриманням пункту 63 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 3 березня 2004 № 20/5, статей 182, 377 Цивільного кодексу України, а саме: знаходження самовільно збудованих споруд за вказаною адресою, необхідності внесення в Реєстр прав власності на нерухоме майно співвласника - підприємство "Кримська покрівельна компанія" та отримання всіма співвласниками договорів оренди відповідних часток земельної ділянки.
Підстави неможливості нотаріального посвідчення договору про виділ, викладені в листі Першої сімферопольської державної нотаріальної контори за вих. № 478/02-14 від 13.03.2010, підтверджуються матеріалами справи: листом Кримського республіканського підприємства "Сімферопольське міжміське бюро реєстрації і технічної інвентаризації" вих. № 09/14176к від 06.10.2009, де вказується на те, що ОСОБА_3 самовільно в літері "Б" здійснила перепланування, у зв'язку з чим площа належних їй приміщень збільшена з 149, 1 кв. м. до 535, 6 кв.м. (т. 2, а. с. 11), витягом з Реєстру прав власності на нерухоме майно за № 22386656 (т. 1, а. с. 68), згідно з яким підприємство "Кримська покрівельна компанія" не внесено до Реєстру як співвласник, та наявністю в матеріалах справи лише договору оренди земельної ділянки (т. 2, а. с. 46), укладеного з ОСОБА_3 без виділення відповідних часток.
Викладене підтверджує, що спір між самими співвласниками відсутній, проте, вони не можуть укласти нотаріально посвідчений договір про виділ в натурі частки з нерухомого майна внаслідок порушення ними пункту 63 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 3 березня 2004 № 20/5, статей 182, 377 Цивільного кодексу України. Проте, такі порушення є самостійними підставами для відмови у позові, оскільки виділ в натурі частки з нерухомого майна в судовому порядку також можливий лише при дотриманні вище зазначених норм Закону.
За цих обставин доводи заявника апеляційної скарги про помилковість висновків господарського суду щодо відсутності у позивача підстав для виділу частки, припинення права спільної часткової власності та визнання права власності як на окремий об'єкт нерухомості в цілому в судовому порядку, оскільки ним не враховано неможливість укладення нотаріально посвідченого договору, є безпідставними.
Крім того, судова колегія вважає необхідним зазначити, що відповідно до статті 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
У разі порушення або оспорювання прав і охоронюваних законом інтересів позов пред'являється до відповідачів, якими згідно з статті 21 Господарського процесуального кодексу України є підприємства та організації, яким пред'явлено позовну вимогу.
Даний позов пред'явлений позивачем до співвласників, які від укладення договору про виділ в натурі частки з нерухомого майна за даними матеріалів справи не відмовлялися. Неможливість укладення договору обумовлена відмовою нотаріусу (т. 2, а. с. 127), який не є відповідачем у справі та така його відмова позивачем не оскаржується.
На підставі викладеного фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 безпідставно пред'явлений позов про виділення в натурі частки з нерухомого майна, припинення права спільної часткової власності та визнання за позивачем права власності як на окремий об'єкт нерухомості в цілому до співвласників.
З огляду на це задоволенню не підлягають й позовні вимоги до Кримського республіканського підприємства "Сімферопольське міжміське бюро реєстрації і технічної інвентаризації" про зобов'язання здійснити реєстрацію права власності з привласненням нерухомому майну окремої поштової адреси.
Судова колегія вважає також необхідним зазначити, що Кримське республіканське підприємство "Сімферопольське міжміське бюро реєстрації і технічної інвентаризації" не має повноважень привласнювати окрему поштову адресу. Відповідно до пункту 10 статті 30 Закону України "Про місцеве самоврядування", Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об'єктів нерухомого майна, затвердженої наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 24.05.2001 № 127, рішення Виконавчого комітету Сімферопольської міської ради від 12.12.2008 № 3103 рішення про присвоєння нумерації збудованим, виділеним в самостійні та іншим об'єктам нерухомого майна приймає виконавчий комітет міської ради (т. 2, а. с. 23).
Доводи заявника апеляційної скарги про порушення його прав Кримським республіканським підприємством "Сімферопольське міжміське бюро реєстрації і технічної інвентаризації", що, на його думку, підтверджується листами Кримського республіканського підприємства "Сімферопольське міжміське бюро реєстрації і технічної інвентаризації" за вих. № 7746/12 від 26.08.2008, за вих. № 09/14176к від 06.10.2009 (т. 1, а. с. 26; т. 2, а. с. 11) про відмову в реєстрації права власності є безпідставними. Так, в листі № 7746/12 від 26.08.2008 відповідач пояснив, що питання про виділ частки в натурі повинно вирішуватися в суді, в листі № 09/14176к від 06.10.2009 -що зареєструвати право власності є неможливим, оскільки дані щодо площі належної позивачу частки, викладені в постанові Севастопольського апеляційного господарського суду від 1.07.2009 у справі № 2-5/10612-2008, не відповідають договорам купівлі-продажу від 05.11.2003, від 09.04.2005, а також у зв'язку з тим, що позивачем самовільно здійснено перепланування спірних приміщень. Відповідно до частини 1 статті 24 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень", в редакції чинної на час звернення, у державній реєстрації права може бути відмовлено в разі, якщо подані документи не відповідають вимогам, установленим цим Законом та іншими нормативно-правовими актами, або не дають змоги установити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують.
Таким чином, чинним законодавством було надано право Кримському республіканську підприємству "Сімферопольське міжміське бюро реєстрації і технічної інвентаризації" право відмовляти в реєстрації права і така відмова само по собі не є порушення прав заявника.
Правомірними є висновки суду першої інстанції про припинення на підставі пункту 1 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України провадження у справі в частині позовних вимог до ОСОБА_4, оскільки він за суб'єктним складом господарських справ, з огляду на приписи вищевказаних статей 1, 21 Господарського процесуального кодексу України, не може бути стороною (відповідачем).
Доводи заявника апеляційної скарги про неправомірне припинення провадження у справі в цій частині, оскільки відповідно до заяви, поданої 21.12.2009 в порядку статті 22 Господарського процесуального кодексу України, позовні вимоги були пред'явлені саме к фізичній особі-підприємцю ОСОБА_4, судова колегія вважає безпідставними. Так, ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 16.06.2009 ОСОБА_4 залучено до участі у справі в якості іншого відповідача як фізичну особу (т. 1, а. с. 94). Зазначення у подальшому позивачем в заяві, поданої в порядку статті 22 Господарського процесуального кодексу України, ОСОБА_4 як фізичної особи-підприємця не змінює статусу останнього, а тому судом правомірно припинено провадження у справі в цій частині.
Разом з тим, судова колегія вважає обґрунтованими посилання заявника апеляційної скарги на те, що придбання спірного майна ОСОБА_3 як фізичною особою, не виключає її право на звернення до господарського суду як фізичної особи-підприємця зі спорів, що стосуються цього майна, оскільки воно використовується нею для здійснення своєї підприємницької діяльності, що підтверджується договорами оренди вказаного майна, платіжними документами за розрахунками з орендарями (т. 2, а. с. 78 -97). Аналогічна позиція викладена в постановах Верховного Суду України від 29.03.2005 у справі № 05/198, Вищого господарського суду України від 24.01.2006 у справі № 8/414, від 26.12.2006 у справі № 12/416.
Судова колегія вважає необхідним також зазначити, що на вирішення даної справи не впливає наявність рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 14.10.2008 у справі № 2-7/9530-2008 (т. 1, а. с. 56), оскільки господарський суд повинен припинити провадження у справі на підставі пункту 2 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України лише у випадку, коли є рішення господарського суду або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішив господарський спір між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав. Проте, склад сторін у справі № 2-7/9530-2008, за результатами розгляду якої постановлено рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 14.10.2008, та даної справи не збігається.
Судові витрати розподілені судом відповідно до положень статті 49 Господарського процесуального кодексу України.
З огляду на викладене судова колегія дійшла висновку про те, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому оскаржуване судове рішення підлягає залишенню без змін, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Керуючись статтями 101, 103 (пункт 1), 105 Господарського процесуального кодексу України, суд
Апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 11.02.2010 у справі № 2-7/6352.1-2009 залишити без змін.
Головуючий суддя І.В. Черткова
Судді К.В. Волков
Ю.М. Гоголь