Постанова
Іменем України
07 квітня 2010 року Справа № 2-18/3828-2009
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Плута В.М.,
суддів Волкова К.В.,
Гоголя Ю.М.,
за участю представників сторін:
позивача: ОСОБА_2, довіреність № 979 від 24.03.10;
відповідача: Шевченка Михайла Сергійовича, довіреність № 80 від 01.12.09;
розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_4 на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Осоченко І.К.) від 25.02.2010 у справі № 2-18/3828-2009
за позовом ОСОБА_4 (АДРЕСА_1)
до товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово-закупівельна фірма "Агросервіс" (вул. Космонавтів, 14Б,Форос, м. Ялта,98690)
про спонукання до виконання певних дій
Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 25.02.2010 у справі № 2-18/3828-2009 у позові відмовлено. Повернуто зайве сплачене державне мито.
Суд першої інстанції зазначив, що позивачем не доведено факту порушення відповідачем його прав, оскільки не надано доказів ухилення відповідача від надання позивачу певної інформації.
Крім того, місцевий господарський суд виходив з того, що чинним рішенням загальних зборів товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово-закупівельна фірма "Агросервіс" ОСОБА_4 був виключений із числа учасників цього товариства, а тому не має права на отримання інформації.
Не погодившись з цим судовим актом, позивач звернувся до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду скасувати, прийняти нове рішення, яким позов задовольнити частково.
Апеляційна скарга мотивована тим, що рішення суду прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Позивач зазначає, що суд не врахував те, що після звернення ОСОБА_4 із певною вимогою до товариства вже відповідач повинен був відповісти (повідомити) позивача будь-яким можливим і доступним способом про готовність надати для ознайомлення інформацію про діяльність товариства. Таким чином, заявник апеляційної скарги вбачає порушення судом статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, оскільки товариство з обмеженою відповідальністю "Торгово-закупівельна фірма "Агросервіс" не надало суду доказів надання позивачу на звернення будь-якої відповіді.
Крім того, позивач зазначає, що він у позові вимагав також надати йому для ознайомлення річні баланси, звіти про діяльність товариства, протоколи зборів учасників товариства, установчі документи, тобто ті документи, які позивач за законом і згідно листа Верховного Суду України від 01.08.2007 має право отримати від товариства.
Посилання суду на рішення господарського суду від 16.12.2009 у справі № 2-2/5590.1-2009 позивач вважає помилковим, так як він подав касаційну скаргу до Вищого господарського суду України у встановлений строк.
Представник відповідача у судовому засіданні з доводами апеляційної скарги не погодився, вважає рішення господарського суду Автономної Республіки Крим законним та обґрунтованим, підстав для його скасування не вбачає.
Повторно розглянувши справу у порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, перевіривши матеріали справи на предмет правильності застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_4 не підлягає задоволенню з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що 16.07.2009 ОСОБА_4 звернувся до господарського суду Автономної Республіки Крим із позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю торгово-закупівельної фірми "Агросервіс" в якій просив зобов'язати відповідача надати інформацію про діяльність Товариства, а саме: установчі документи, що дозволяють займатися підприємницькою діяльністю чи господарською діяльністю та її окремими видами; інформацію за усіма встановленими формами державної звітності за весь період діяльності; дані, необхідні для перевірки обчислення і сплати податків та інших обов'язкових платежів за весь період діяльності; відомості про чисельність і склад працюючих, їхню заробітну плату в цілому та за професіями й посадами, а також наявність вільних робочих місць; документи про сплату податків і обов'язкових платежів за весь період діяльності; інформацію про забруднення навколишнього природного середовища, недотримання безпечних умов праці, реалізацію продукції, що завдає шкоди здоров'ю, а також інші порушення законодавства України та розміри заподіяних при цьому збитків за весь період діяльності; документи про платоспроможність; відомості про розрахункові (поточні), депозитні рахунки та рух коштів по ним за весь період діяльності; протоколи зборів учасників товариства за весь період діяльності; книгу наказів та розпоряджень виконавчого органу товариства за весь період діяльності.
ОСОБА_4 в позові зазначив, що йому належала частка товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово-закупівельна фірма "Агросервіс" розміром 10 % статутного фонду товариства.
Судом встановлено, що на дату звернення, тобто 24.07.2008, ОСОБА_4 дійсно був учасником товариства з обмеженою відповідальністю торгово-закупівельної фірми "Агросервіс" з часткою 10 % статутного капіталу.
Статтею 116 Цивільного кодексу України передбачено, що учасники господарського товариства мають право у порядку, встановленому установчим документом товариства, одержувати інформацію про діяльність товариства.
Відповідно до статті 88 Господарського кодексу України на вимогу учасника товариство зобов'язане надати йому для ознайомлення річні баланси, звіти про фінансово-господарську діяльність товариства, протоколи ревізійної комісії, протоколи зборів органів управління товариства.
Позивач звертався до відповідача з нотаріально посвідченими заявами-вимогами за вих. № № 68, 112 від 24.07.2008, в яких просив надати для ознайомлення ОСОБА_4 або його представнику ОСОБА_5, згідно з пунктом 5.2 Статуту товариства з обмеженою відповідальністю торгово-закупівельної фірми "Агросервіс" річні баланси, звіти товариства про його діяльність, протоколи зборів товариства, а також книгу наказів та розпоряджень та/або накази та розпорядження виконавчого органу товариства.
Відповідно до пункту 37 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2008 № 13 "Про практику розгляду судами корпоративних спорів" учасник (акціонер) товариства може вимагати надання інформації про діяльність товариства з дати, коли він набув статусу учасника (акціонера). Відповідно до статті 5 Закону про Національну депозитарну систему реалізація корпоративних прав, що випливають з акції (в тому числі і права на отримання інформації про діяльність товариства), є можливою лише після внесення відповідних змін до реєстру власників іменних цінних паперів. Господарським судам необхідно також враховувати процедуру надання учасникам (акціонерам) інформації про діяльність товариства, встановлену господарським товариством. У разі, якщо товариством визначено порядок доступу до інформації про діяльність товариства відповідно до вимог статей 33, 35 Закону України "Про інформацію" та роз'яснень ДКЦПФР від 29 жовтня 2002 р. "Про порядок застосування пункту "г" статті 10 Закону України "Про господарські товариства" акціонер (учасник) товариства може реалізувати своє право на отримання інформації в установленому порядку.
Зі статуту товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово-закупівельна фірма "Агросервіс" не вбачається наявність особливого порядку для отримання інформації.
Таким чином, необхідно звернути увагу на положення статей 33, 34 Закону України "Про інформацію", згідно з якими термін вивчення запиту на предмет можливості його задоволення не повинен перевищувати десяти календарних днів. Протягом вказаного терміну державна установа письмово доводить до відома запитувача, що його запит буде задоволено або що запитуваний документ не підлягає наданню для ознайомлення. Задоволення запиту здійснюється протягом місяця, якщо інше не передбачено законом. Аналогічний термін розгляду встановлюється і щодо запиту про надання письмової інформації.
Відмова в задоволенні запиту доводиться до відома запитувача у письмовій формі з роз'ясненням порядку оскарження прийнятого рішення.
Відповідно до статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Отже, суд першої інстанції неправомірно зазначив, що позивач не довів факт порушення його прав відповідачем на отримання інформації з тієї підстави, що позивач не надав будь-якого доказу ухилення товариства від надання інформації. З наведених норм чинного законодавства вбачається, що саме відповідач повинен був надати позивачу або згоду, або відмову у наданні інформації у десятиденний термін. Будь-якого вказаного документального доказу відповідач суду не надав.
Проте, така помилкова мотивація рішення господарського суду Автономної Республіки Крим не призвела до прийняття незаконного рішення по суті, оскільки ОСОБА_4 не є учасником товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово-закупівельна фірма "Агросервіс".
У листі Верховного Суду України Верховного Суду України від 01.08.2007 "Практика розгляду судами корпоративних спорів" зазначено наступне. Вбачається правильною практика тих судів, які при вирішенні спорів про зобов'язання товариства надати інформацію про діяльність товариства керуються датами перебування особи у якості акціонера товариства, оскільки відповідно до ст. 5 Закону N 710/97-ВР реалізація корпоративних прав, що випливають з акції (в тому числі і права на отримання інформації про діяльність товариства), є можливою лише за наявності відомостей в реєстрі власників іменних цінних паперів.
Рішенням загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю торгово-закупівельної фірми "Агросервіс", яке оформлене протоколом № 6 від 16.09.2008 вирішено виключити ОСОБА_4 з товариства з обмеженою відповідальністю торгово-закупівельної фірми "Агросервіс" на підставі статті 64 Закону України "Про господарські товариства" з виплатою вартості частини майна товариства пропорційно його частці у статутному (складеному) капіталі.
У вересні 2008 року ОСОБА_4 подав до господарського суду Автономної Республіки Крим позов до товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово-закупівельна фірма "Агросервіс" про визнання недійсними рішень позачергових зборів, у тому числі рішення товариства від 16 вересня 2008 року.
Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 16.12.2009 у справі № 2-2/5590.1-2009, яке залишене без змін постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 26.01.2010 у позові ОСОБА_4 відмовлено.
Згідно зі статтею 105 Господарського процесуального кодексу України постанова набирає законної сили з дня її прийняття.
Таким чином, лише факт подання позивачем касаційної скарги на вищенаведену постанову та рішення суду не може впливати на чинність рішення (постанови).
Відповідно до статті 35 Господарського процесуального кодексу України, факти, встановлені рішенням господарського суду під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.
Таким чином, суд першої інстанції правильно зазначив, що на час вирішення спору ОСОБА_4 не є учасником товариства з обмеженою відповідальністю "Агросервіс".
Оскільки товариство зобов'язано надавати інформацію для ознайомлення лише учасникам товариства, то позовні вимоги ОСОБА_4 обґрунтовано залишені без задоволення.
З урахуванням викладеного, судова колегія вважає, що рішення господарського суду Автономної Республіки Крим є законним та обґрунтованим, а тому підстави для його скасування відсутні.
Керуючись статтею 101, пунктом 1 статті 103, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Апеляційну скаргу ОСОБА_4 залишити без задоволення.
2. Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 25.02.2010 у справі № 2-18/3828-2009 залишити без змін.
Головуючий суддя В.М. Плут
Судді К.В. Волков
Ю.М. Гоголь